Рішення № 45457588, 23.06.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа № 911/2049/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Вет”;

до Публічного акціонерного товариства “Кожухівське”;

про стягнення 78 855,11 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Вет” до Публічного акціонерного товариства “Кожухівське” про стягнення 78 855,11 грн. з яких 54665,59 грн. основного боргу, 9850,55 грн. пені, 2448,73 грн. річних та 11890,24 грн. штрафу за Договором поставки № 14-0108/2 від 08.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2015 року порушено провадження у справі № 911/2049/15 та призначено справу до розгляду на 09.06.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 09.06.2015 року представник відповідача не з’явився, сторони вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 14.05.2015 року не виконали, відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 23.06.2015 року.

Представники сторін в судове засідання 23.06.2015 року не з‘явилися, відповідач вимоги суду не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Вет” (позивач, Продавець) та Публічним акціонерним товариством “Кожухівське” (відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 14-0108/2 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію (далі - Товар), а Покупець – прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію Товару вказується у рахунках-фактурах Продавця та в накладних на кожну партію Товару і містить у собі податок на додану вартість.

Продавець має право в односторонньому порядку змінювати ціну Товару, що відображатиметься в рахунках-фактурах на оплату Товару та накладних на Товар.

Згідно з п. 2.2 Договору Покупець зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок Продавця вартість поставленої йому партії Товару протягом 20 календарних днів з моменту отримання партії Товару, згідно накладних. Моментом отримання партії Товару вважається момент підписання Покупцем видаткової накладної.

Зобов’язання Покупця щодо оплати Товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів за Товар на поточний рахунок Продавця (п. 2.3 Договору).

Загальна вартість Товару, що поставляється за даним Договором, визначається загальною сумою всіх видаткових накладних на відпуск Товару Покупцю за весь період дії цього Договору (п. 2.4 Договору).

У випадку існування заборгованості за поставлений Товар, всі сплачені Покупцем кошти за поставлений Товар зараховуються Продавцем в рахунок оплати найдавніше поставленого та неоплаченого Товару, незважаючи на призначення платежу зазначене в банківських виписках. Після погашення існуючої заборгованості, решта коштів, буде направлятися на оплату тих видаткових накладних, посилання на які вказано у призначенні платежу в банківських виписках (п. 2.5 Договору).

Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року (п. 9.1 Договору).

У випадку відсутності письмового повідомлення від будь-якої із Сторін про розірвання Договору до закінчення терміну його дії, Договір вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня кожного наступного календарного року включно без складання додаткової угоди до Договору (п. 9.2 Договору).

На виконання зобов’язань за Договором позивачем в період з січня 2014 року по лютий 2015 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 781516,31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, та довіреностями на отримання ТМЦ (оригінали оглянуті судом). Факт поставки товару відповідачем не заперечено та не спростовано.

Позивачем виставлялись для оплати відповідачу рахунки-фактури (копії наявні в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом).

Незважаючи на положення чинного законодавства України та умови Договору (п. 2.2) про розрахунок протягом 20 календарних днів з моменту отримання партії Товару, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий Товар не оплатив, розрахувався частково на суму 726850,72 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії наявні в матеріалах справи), у зв’язку з чим, за ним утворилась прострочена заборгованість в сумі 54665,59 грн., що відповідачем не заперечено і не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт поставки Товару та його неоплати відповідачем на суму 54665,59 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв’язку з простроченням відповідачем строків оплати Товару позивач просить стягнути з відповідача 9850,55 грн. пені та 2448,73 грн. 10 % річних на підставі п. 6.3 Договору, 11890,24 грн. 10 % штрафу на підставі п. 6.4 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 6.3 Договору передбачено, що за прострочення оплати за п. 2.2 Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов’язання Покупцем по оплаті Товару – до повного погашення заборгованості. Також Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю 10 % річних від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати поставленого товару.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Покупець, який прострочив оплату за п. 2.2, більш, ніж на 14 календарних днів, зобов’язаний, крім пені, що передбачена для нього п. 6.3 Договору, сплатити Продавцю штраф у розмірі 10 % від несвоєчасно оплаченої суми за Товар. Сплата штрафу не звільняє Покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього п. 6.3 Договору.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору передбачено відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штрафу в розмірі 10% від простроченої понад 14 календарних днів суми заборгованості та погоджено інший розмір передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України відсотків річних (10% річних).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, штрафні санкції нараховані за фактичні періоди існування заборгованості на суми боргу, що існували на відповідні дати, таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 9850,55 грн. та 10 % штрафу в сумі 11890,24 грн. підлягають задоволенню на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України та п. 6.3 та 6.4 Договору відповідно.

Нарахування 10 % річних також проведено виходячи із фактичних сум заборгованості, що існували на відповідні дати, за період заборгованості в розмірі, погодженому сторонами в Договорі, таким чином, вимога позивача про стягнення 10 % річних в сумі 2448,73 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Кожухівське” (08621, Київська область, Васильківський район, с. Кожухівка, вул. Першотравнева, 1, код 05477050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Вет” (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 45А, код 37616771) 54665 грн. (п’ятдесят чотири тисячі шістсот шістдесят п’ять гривень) 59 коп. основного боргу, 9850 грн. (дев’ять тисяч вісімсот пятдесят гривень) 55 коп. пені, 2448 грн. (дві тисячі чотириста сорок вісім гривень) 73 коп. річних та 11890 грн. (сто одинадцять тисяч вісімсот девяносто гривень) 24 коп. штрафу та 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.06.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін