Рішення № 45457491, 22.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/9580/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна"доПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"прозобов'язання повернення депозитного вкладу у розмірі 6 000 000 грн 00 коп. та стягнення 1 869 473 грн 58 коп.Представники: від позивача:Бондаренко Д.М. - представник на підставі угоди про надання правової допомоги Хоменко М.П. - представник за довіреністювід відповідача:Косик С.І. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.04.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання повернути депозитний вклад у розмірі 6 000 000 грн 00 коп. та стягнення 924 532 грн 22 коп. штрафних санкцій.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених між сторонами договору банківського вкладу "Класичний" № 84 від 09.04.2014 та додатками № 84-6 від 26.12.2014 та № 84-7 від 15.01.2015 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення вкладу у розмірі 6 000 000 грн 00 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано штрафні санкції у розмірі 924 532 грн 22 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 порушено провадження у справі № 910/9580/15, розгляд справи призначений на 18.05.2015.

15.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Судове засідання, призначене на 18.05.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 розгляд справи призначено на 02.06.2015.

02.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 02.06.2015 оголошено перерву до 22.06.2015.

19.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

У судове засідання 22.06.2015 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті заявлених позовних вимог. Представник позивача, підтримав подану через відділу діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд зобов'язати відповідача повернути банківський вклад у розмірі 6 000 000 грн 00 коп., стягнути за відповідача 193 561 грн 64 коп. процентів, 1 645 665 грн 36 коп. інфляційних втрат та 30 246 грн 58 коп. 3 % річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд розглядає вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути банківський вклад у розмірі 6 000 000 грн 00 коп., та про стягнення з відповідача 193 561 грн 64 коп. процентів за вкладом, 1 645 665 грн 36 коп. інфляційних втрат та 30 246 грн 58 коп. 3 % річних.

Представником відповідача в судовому було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2015, та у зв'язку з наданням часу для укладення між сторонами мирової угоди. Суд розглянувши зазначені клопотання суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Відповідно до норм частини 1 та 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

При розгляді зазначеного клопотання, судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" стосовно того, що продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, те що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів, клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору визнається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 22.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (банк за договором) та Приватним акціонерним товариством "Матімекс України" (клієнт за договором) укладено договір банківського вкладу "Класичний" № 84, відповідно до умов якого клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Відповідно до пункту 1.2. договору вклад складається з вкладних траншів, що розміщені позивачем згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана позивачем на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною, надалі "Додатки".

Цей договір діє до 09 квітня 2015 року. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору (п. 1.3. Договору).

Пунктом 1.5. договору визначено, що для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладний рахунок № 2610501002401 у АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Перерахування вкладеного траншу на вкладний рахунок здійснюється клієнтом зі свого поточного рахунку шляхом зарахування коштів через транзитний рахунок, що зазначений у відповідному додатку.

Згідно з пунктом 2.1. договору па суму вкладу в розрізі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до пункту 3.1. договору при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, вказаний у розділі 7 цього договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний у листі клієнта про повернення коштів.

Положеннями пункту 4.2. договору визначено, що після закінчення строків надання вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в додатках та є невід'ємною частиною цього договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому договорі та у додатках до цього договору.

Відповідно до додатку № 84-6 від 26.12.2014 до договору для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 26.12.2014 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.4.010024.006 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на вкладний рахунок у банку № 2610.5.010024.006 у розмірі 1 000 000 грн 00 коп. (пункт 1); сума грошових коштів, вказаних в пункті 1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 02.02.2015 (пункт 2); на суму грошових коштів, вказаних в пункті 1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 20,00 % річних (пункт 3); виплата клієнту нарахованих процентів здійснюється банком щомісячно, в останній робочий день кожного місяця. Нараховані банком проценти не збільшують суму вкладу (пункт 4). Сторони дійшли згоди, що повернення вкладного траншу або його частки до настання строку, що вказаний в пункту 2 цього додатку, можливо тільки за згодою сторін, дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу позивача не можливо (пункт 5).

Відповідно до додатку № 84-7 від 15.01.2015 до договору для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 15.01.25015 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.3.010024.007 в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на вкладний рахунок у банку № 2610.4.010024.007 у розмірі 5 000 000 грн 00 коп. (пункт 1); сума грошових коштів, вказаних в пункті 1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 16.02.2015 (пункт 2); на суму грошових коштів, вказаних в пункті 1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 19,00 % річних (пункт 3); виплата клієнту нарахованих процентів здійснюється банком щомісячно, в останній робочий день кожного місяця. Нараховані банком проценти не збільшують суму вкладу (пункт 4). Сторони дійшли згоди, що повернення вкладного траншу або його частки до настання строку, що вказаний в пункту 2 цього додатку, можливо тільки за згодою сторін, дострокове повернення вкладного траншу тільки на вимогу позивача не можливо (пункт 5).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського вкладу.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з частиною 3 статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Відповідно до частини 1 статті 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (частина 6 статті 1061 Цивільного кодексу України).

Нормами частини 6 статті 1061 Цивільного кодексу України проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до статті 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Як встановлено судом, позивачем на підставі договору банківського вкладу "Класичний" № 84 від 09.04.2014, відповідно до платіжних доручень № 830 від 26.12.2014 на суму 1 000 000 грн 00 коп. та № 22 від 15.01.2015 на суму 5 000 000 грн 00 коп., було надано відповідачу у тимчасове користування кошти (вклад) у розмірі 6 000 000 грн 00 коп.

Відповідно до заяви № 28 від 02.02.2015 та заяви № 46 від 16.02.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів у розмірі 6 000 000 грн 00 коп. з депозитного рахунку, відповідно до додатків № 84-6 від 26.12.2014 та № 84-7 від 15.01.2015 до договору банківського вкладу "Класичний" № 84 від 09.04.2014, у зв'язку із закінченням строку депозитного траншу.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з повернення вкладу, та сплати процентів за користування коштами, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення вкладу у розмірі 6 000 000 грн 00 коп., що також підтверджується виписками по особовому рахунку № 2610.5.010024.01 за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 та за 02.06.2015, та сплати процентів за користування коштами у розмірі 193 561 грн 64 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення вкладу та сплати процентів за користування коштами, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути вклад у розмірі 6 000 000 грн 00 коп. та про стягнення з відповідача 193 561 грн 64 коп. процентів за користування коштами визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховані 3 % річних у розмірі 30 246 грн 58 коп. та інфляційні втрати у розмірі 1 645 665 грн 36 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання зобов'язання за договором банківського вкладу "Класичний" № 84 від 09.04.2014, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 30 246 грн 58 коп. та інфляційних втрат у розмірі 1 645 665 грн 36 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856, код банку 300131) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 4, кім. 26, ідентифікаційний код 25389499) банківський вклад за договором банківського вкладу "Класичний" № 84 від 09.04.2014 та додатками № 84-6 від 26.12.2014 та № 84-7 від 15.01.2015 до нього у сумі 6 000 000 (шість мільйонів) грн 00 коп. на рахунок № 2600101005685/980-UAН, що відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк» (код банку 322313, ідентифікаційний код 00032112).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856, код банку 300131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 4, кім. 26, ідентифікаційний код 25389499) 193 561 (сто дев'яносто три тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн 64 коп. процентів за користування коштами за договором банківського вкладу "Класичний" № 84 від 09.04.2014 та додатками № 84-6 від 26.12.2014 та № 84-7 від 15.01.2015 до нього у сумі 6 000 000 (шість мільйонів) грн 00 коп. на рахунок № 2600101005685/980-UAН, що відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк» (код банку 322313, ідентифікаційний код 00032112).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код 09807856, код банку 300131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Матімекс-Україна" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 4, кім. 26, ідентифікаційний код 25389499) 1 645 665 (один мільйон шістсот сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 36 коп. інфляційних втрат, 30 246 (тридцять тисяч двісті сорок шість) грн 58 коп. 3 % річних та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 23.06.2015

Суддя Н.Б. Плотницька