Рішення № 45457279, 09.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015Справа №910/9026/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк

України";

до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"

(відповідач 1);

Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1 "Публічного

акціонерного товариства "Автомобільна компанія Богдан Моторс"

(відповідач 2);

про cтягнення 11 435 669,01 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Мосійчук Я. І. , представник, довіреність № 010-01/2344 від 11.04.2014 р.;

Будниченко О. В., представник, довіреність № 010-01/8434 від 27.12.2010 р.;

Від відповідача 1: не з'явилися;

Від відповідача 2:не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно наявну станом на 25.03.2015 року заборгованість за кредитним договором № 151109К11 від 30.04.2009 року у розмірі 11 435 669,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/9026/15, розгляд справи призначено на 14.05.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2015 року, у зв'язку з нез'явленням у судове засіданні представників відповідача 2, слухання справи № 910/9026/15 відкладено до 02.06.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 року, за клопотанням відповідача 1, відкладено розгляд справи до 09.06.2015 р.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 09.06.2015 року від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи в закритому засіданні, відповідно до якого він просить розгляд справи здійснювати в режимі закритого судового засідання та під час розміщення рішення у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень не розкривати відомості щодо найменування сторін у справі. Суд відхиляє подане клопотання, оскільки відповідачем-1 не доведено, що під час розгляду даного спору буде розкрито відомості, які складають банківську таємницю, як і не надано доказів того, що будь-які відомості, які є предметом розгляду у даній справі, становлять банківську або комерційну таємницю.

Також через відділ діловодства господарського суду міста Києва 09.06.2015 року від відповідача-1 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи. Обгрунтовуючи своє клопотання відповідач 1 посилається на складність спору та великий обсяг позовних вимог. Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і відповідачем 1 не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 09.06.2015 року від відповідача-1 надійшло клопотання про проведення звірки, у якому останній просить суд зобов'язати позивача направити розгорнутий акт звірки відповідачу. Зазначене клопотання також відхиляється судом, оскільки ухвалою про порушення провадження від 14.04.2015 господарський суд вже зобов'язував сторони надати акт звірки взаєморозрахунків. Позивачем було виконано вимоги ухвали суду та надано акт звірки за кредитним договором № 151109К11 від 30.04.2009 року станом на 25.03.2015, підписаний з боку Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України". При цьому відповідачем свого контррозрахунку до суду представлено не було.

У судовому засіданні 09.06.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники від відповідачів у судове засідання 09.06.2015 р. не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення справи не заявляли.

Відповідач 1 та відповідач 2 були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідачі вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 14.04.2015 року не виконали, письмові відзиви на позовну заяву не надали.

З огляду на неявку представників відповідачів у судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - банк) та Публічним акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" (попередня назва - Відкрите акціонерне товариство "Луцький автомобільний завод") 30.04.2009 року був укладений кредитний договір № 151109К11 (далі - кредитний договір), відповідно до умов п. 3.1 якого банк надає позичальнику кредит на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Пунктом 3.2.1 кредитного договору було визначено суму кредиту у розмірі 12 218 672,00 грн. та пунктом 3.2.2 договору встановлений кінцевий термін погашення кредиту - 30.04.2010 р.

Згідно з п. 3.2.4. кредитного договору сторони передбачили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком процентної ставки у розмірі 20 % річних.

Відповідно до п. 3.5.1. кредитного договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число місяця (у січні та травні до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Відповідно до п. 3.5.3. кредитного договору у разі порушення строку сплати процентів за користування кредитом, зазначеного в п. 3.5.1. цього договору, банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом.

Положеннями пункту 3.2.5. кредитного договору сторони визначили розмір комісії за управління кредитною лінією - 0, 03 % від суми кредиту та комісії за зміну умов договору - диференційовано в залежності від виду змін.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі, встановленому в п. 3.2. цього договору. Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитною лінією в останній банківський день місяця і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього договору. Комісія за управління кредитною лінією за останній період нарахування комісії за управління кредитною лінією підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. У разі прострочення будь-яких платежів за основним боргом за кредитом комісія нараховується на суму фактичної заборгованості за кредитом.

Пунктом 7.2. кредитного договору сторони передбачили, що у разі невиконання зобов'язань згідно п.п. 3.4.1, 3.5.1, статтею 4 кредитного договору позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору.

Згідно з п. 3.2.6. кредитного договору розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором встановлюється у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Слід зазначити, що до умов кредитного договору сторонами було укладено ряд додаткових угод про внесення змін, зокрема, додатковою угодою № 151109К11-4 було викладено у новій редакції п.п. 3.2.2. договору, яким встановлено кінцевий термін погашення кредиту до 22.11.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав позичальникові кредит в розмірі 12 218 672,00 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками банку та меморіальними ордерами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Факт невиконання зобов'язань відповідачем 1 за кредитним договором встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2014 у справі № 910/13968/14, яким були задоволені позовні вимоги ПАТ «Укрексімбанк» до ПАТ «АК «Богдан Моторс» та ДП «Автоскладальний завод №1 «ПАТ АК «Богдан Моторс» про стягнення простроченої станом на 01.09.2014 заборгованості в розмірі 151 320,77 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 6.2. кредитного договору сторони визначили, якщо сталася і триває подія невиконання зобов'язань, банк повідомляє позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з кредитним договором, підлягають достроковому поверненню. При цьому, позичальник взяв на себе обов'язок здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитним договором протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання письмового повідомлення Банку (пп. 3.6.2 п. 3.6 ст. З кредитного договору).

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, Банк надіслав на адресу позичальника лист № 195-04/8120 від 11.12.2014 з вимогою про дострокове погашення заборгованості, в якому вимагав протягом 10 банківських днів з дня отримання зазначеної вимоги здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитним договором.

Вказаний лист отримано відповідачем 1 19.12.2014 р., на підтвердження чого позивачем надано суду повідомлення про вручення поштового відправлення № 0315018155207.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, позичальником не було погашено заборгованість за кредитним договором.

В забезпечення зобов'язань відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором, між позивачем, відповідачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 151113P4 від 07.03.2013 р., згідно з яким Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод № 1 "Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія Богдан Моторс" зобов'язалось перед позивачем солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником умов кредитного договору №151109К11 від 30.04.2009 р.

Згідно з п. 3.2. договору поруки сторонами було визначено, що у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Відповідно до п. 7.4. договору поруки його дія припиняється після виконання основного зобов'язання.

При цьому, за змістом статті 1 договору поруки основне зобов'язання - це зобов'язання позичальника, передбачені кредитною угодою, щодо відшкодування сум кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитними коштами та сплаті комісій в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить: 8 789 314,16 грн. борг за кредитом, 920 667,11 грн. проценти за користування кредитом, 28 497,09 грн. комісії за управління кредитом, 1 759,48 грн. комісія за зміну умов договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості, що складається з: 8 789 314,16 грн. борг за кредитом, 920 667,11 грн. проценти за користування кредитом, 28 497,09 грн. комісії за управління кредитом, 1 759,48 грн. комісії за зміну умов договору обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач-1, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплати процентів та комісій не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2. кредитного договору у разі невиконання зобов'язань згідно з п.п. 3.3.1, 3.4.1. позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі визначеному у п. 3.2. цього договору.

Так, п. 3.2.6 кредитного договору визначено розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором : подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, при укладанні кредитного договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати кредиту, процентів, комісій та інших платежів.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, процентів та комісій відповідач-1 не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 845 540,56 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач-1 припустився прострочення по сплаті кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та сплаті комісій, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 54 903,11 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 9 235,13 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 465,07 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору, 785 287,30 грн. втрати від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 54 903,11 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 9 235,13 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 465,07 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору, 785 287,30 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем 1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань у спірній частині належним чином, а отже, він має сплатити позивачу за період прострочення відповідних платежів відсотки річні як плату за користування чужими грошовими коштами, інфляційні втрати, пеню, а також суму основного боргу за процентами і комісіями.

У свою чергу, як зазначалось вище, відповідач 2 виступив поручителем за зобов'язаннями відповідача 1 перед позивачем.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 ЦК України).

Враховуючи зазначене, а також положення договору поруки щодо обсягу відповідальності поручителя, відповідачі мають перед позивачем відповідати солідарно.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, 29А, код ЄДРПОУ 05808592) та Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1 "Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія Богдан Моторс" (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 42, код ЄДРПОУ 21752230) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, вулиця Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 8 789 314 (вісім мільйонів сімсот вісімдесят дев'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 16 коп. заборгованості за кредитом, 920 667 (дев'ятсот двадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 11 коп. процентів за користування кредитом, 28 497 (двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 09 коп. комісії за управління кредитом, 1 759 (одну тисячу сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп. комісії за зміну умов договору, 845 540 (вісімсот сорок п'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 56 коп. пені, 54 903 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот три) грн. 11 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 9 235 (дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 13 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 07 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору, 785 287 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 30 коп. інфляційних втрат та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 12.06.2015 р.