Рішення № 45457148, 18.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 Справа № 908/2956/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" (04070, м. Київ,вул.Іллінська, буд.8; представник позивача: ТОВ «Українська боргова компанія», 04112,м.Київ, вул.І Сікорського,8,пов.6,оф.32)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" (69104, м. Запоріжжя, вул.Малиновського, буд. 16)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (72300,АДРЕСА_1)

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 6227,13 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Купрій А.Ф.(дов.№52 від18.05.2015р.);

Від третьої особи - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача збитків у порядку регресу у розмірі страхового відшкодування 6 227,13 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2956/15, справі присвоєно номер провадження 20/117/15, справу призначено до розгляду на 08.06.2015 р., на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено гр. ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.06.2015 р.

18.06.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судове засідання 18.06.2015р. не з'явився. 16.06.2015 р. електронною поштою від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. В клопотанні зазначено, що позивач наполягає на задоволенні позову про стягнення коштів в порядку регресу в повному обсязі, виходячи з доказів, наявних у матеріалах справи.

Позовні вимоги, згідно з позовною заявою, та підтримані представником позивача, мотивовані наступним. 07.04.2014 р. у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на перехресті бульвару 30 років Перемоги та вул.Казарцева в м. Мелітополі, було пошкоджено автомобіль марки Volkswagen Pоlо, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, автомобіль на підставі договору від 02.03.2013 р. № РМ49004Га/13скв.14 добровільного страхування наземного транспорті був застрахований в ПрАТ "СК "АХА страхування". ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1., який керував автомобілем марки ЗАЗ р/н НОМЕР_3, що підтверджується постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області та Відомістю про дорожньо - транспортну пригоду. Внаслідок вказаної ДТП застрахованому транспортному засобу Volkswagen Pоlо, р/н НОМЕР_1 було завдано механічниї ушкоджень, що підтверджується довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та актом огляду транспортного засобу. Вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП згідно з рахунку-фактури ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс» №СПС0015547 від 16.04.2014 р. склала 7227,13 грн. Відповідно до вказаного рахунку позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7227,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням №104429 від 24.04.2014 р., страховим актом №1.001.14.06067/VESKO 12235 від 23.04.2014р. У процесі вивчення матеріалів справи було отримано інформацію з Єдиної централізованої бази МТСБУ, що цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Оранта-Січ» відповідно до полісу №АС/7336511. Згідно з полісом франшиза становить 1000,00 грн. Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була завдана в результаті ДТП у розмірі 6227,13 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 1000,00 грн.). Позивач надіслав відповідачу претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу. Однак, позивачу відповідачем не було виплачено страхове відшкодування. На підставі ст. 993, п. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст.9,22,п.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування 6227,13 грн. як відшкодування збитків у порядку регресу.

Відповідач у судових засіданнях та у письмовому відзиві позов не визнав, зокрема, із наступних підстав. До позовної заяви ніяких документів про згоду вигодонабувача ТОВ «Порше Мобілі» про перерахування страхового відшкодування іншій особі не надано. Однак, сума 7227,13 грн. була сплачена ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс». До матеріалів справи немає кошторису або ремонтної калькуляції на пошкоджений автомобіль. По переліку пошкоджень та по фото, доданих до заяви, неможливо зробити висновок про об'єм пошкоджень та робіт, а також законність вартості ремонту. Крім того, страхове відшкодування сплачено позивачем ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс», а у рахунку №СПС0015547 від 16.04.2014р. вказано платник ОСОБА_4, однак у справі немає Акта виконаних робіт по ремонту автомобіля та заяви ОСОБА_4 про сплату за ремонт ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс». Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик ( у даному випадку ПАТ «СК «Оранта-Січ») має право здійснювати виплати без проведення експертизи…, якщо…страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведення і оцінки, експертизи пошкодженого майна. Згідно з ст.34 Закону та п.4.3 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» як належний доказ розміру заподіяної шкоди, вартості та об'єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу має бути наданий звіт суб'єкта оціночної діяльності. На вимогу про відшкодування шкоди 17.11.2014 р. була надана відповідь про надання розрахунку відновлювального ремонту з урахуванням зносу, однак відповіді від позивача не отримано. До надання розрахунку розгляд вимоги було призупинено, тобто відповідач не відмовлявся від вимог позивача. Розрахунок відновлювального ремонту автомобіля має бути розраховано у порядку, встановленому законодавством, враховуючи те, що автомобіль раніше було пошкоджено внаслідок ДТП від 07.10.2012р.та 20.02.2013р.,про що свідчать картки обліку ДТП з Інформаційно-пошукової системи обліку та аналізу ДТП ДАІ МВС та МТСБУ. Таким чином, відповідач вважає, що лише звіт про оцінку вартості матеріального збитку, ремонтна калькуляція, та наявність експертизи є належними доказами підтвердження вартості ремонту транспортного засобу. Відповідач не несе зобов'язань по відшкодуванню збитків у порядку регресу та сплаті судових витрат.

На відзив відповідача позивач надав письмові заперечення, отриманні електронною поштою 16.06.2015р. та поштою 19.06.2015р. під час виготовлення рішення у повному обсязі. Вказує, що листом б/н від 23.04.2014р. вигодонабувач ТОВ «Порше Мобілі» повідомило ПАТ «СК»АХА Страхування» про згоду на перерахування страхового відшкодування на рахунок авторизованої СТО. Відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля проводився на спеціалізованій станції технічного обслуговування та виплата страхового відшкодування здійснювалася на підставі рахунку ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс» №СПС0015547 від 16.04.2014р., де зазначалось перелік виконаних робіт та використаних запасних частин, що підлягали заміні. Крім того, позивач надав Акт виконаних послуг по ремонту автомобіля НОМЕР_2. Виплата страхового відшкодування була проведена з дотриманням умов укладеного договору (п.15.1.,26.10,26.11.1).Так як суперечок між сторонами про причини і розмір збитку не виникло, відповідно до п.26.12 договору автотоварознавче дослідження не проводилось. Законами України «Про страхування» та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика при виплаті страхового відшкодування за договором майнового страхування транспортного засобу визначати розмір страхового відшкодування на підставі висновку експерта про оцінку, оскільки цей висновок є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, а не остаточну вартість відновлювального ремонту. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. по справі №910/7163/14.Відповідно до п.7.35 Методики авто товарознавчого дослідження та оцінки дорожніх транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою. Враховуючи, що автомобіль НОМЕР_2 випуску 2012 року, а ДТП сталося 07.04.2014 р., то коефіцієнт фізичного зносу на момент ДТП дорівнює нулю.

Третя особа - ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився. 17.06.2015р. до суду поштою надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій вказано, що із позовом не згоден. Також надійшло письмове пояснення, відповідно до якого зазначає, зокрема, що цивільна відповідальність за шкоду, спричинену третій особі, застрахована по полісу АС/7336511 у Мелітопольському відділенні ПАТ «СК «Оранта-Січ». Тому відповідно до Закону шкоду у розмірі 6 227,13 грн. повинна відшкодувати «Страхова компанія «Оранта-Січ».

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність позивача, третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з довідкою і відомостями № 9371300 о 16.25 год. 07.04.2014 р. на перехресті бульвара 30 років Перемоги і вул.Казарцева в м. Мелітополі Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення транспортного засобу Volkswagen Pоlо, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_4 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, та транспортного засобу ЗАЗ1102 номерний знак НОМЕР_3, № кузова НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_1.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.04.2014 р. у справі №320/3352/14-п винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_1 та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту №РМ49004Га/13скв від 02.03.2013 р. на момент ДТП автомобіль Volkswagen Pоlо, реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА страхування" (позивач). Відповідно до умов договору особами, допущеними до керування автомобілем (водіями), є особи, які мають право керувати транспортним засобом на законних підставах. Вигодонабувачем за договором є ТОВ «Порше Мобілі».

07.04.2014 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, перерахувавши кошти на рахунок СТО - ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс».

15.04.2014 р. працівником ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс» за участю власника транспортного засобу складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому зафіксовано пошкодження автомобіля Volkswagen Pоlо, реєстраційний номер НОМЕР_1.

16.04.2014р. ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс» виписано рахунок №СПС0015547 із переліком ремонтних робіт та використаних запасних частин. Платником зазначено власника автомобіля.

23.04.2014р. вигодонабувач ТОВ «Порше Мобілі» на лист позивача повідомило прохання перерахувати страхове відшкодування на розрахунковий рахунок авторизованого сервісного центру.

23.04.2014 р. ПрАТ "Страхова компанія "АХА страхування" було складено страховий акт №1.001.14.06067/VESKO 12235, і 22.04.2014 р. розрахунок страхового відшкодування, відповідно до яких вартість відновлювального ремонту, страхове відшкодування становить суму 7 227,13 грн.

Дана сума була перерахована 24.04.2014 р. позивачем на рахунок ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс», що підтверджується платіжним дорученням № 104429 із призначенням платежу, зокрема: "страхове відшкодування згідно акту №VESKO 12235/2014, ОСОБА_4, …зг. рах. №СПС0015547 від 16.04.14р. безПДВ».

Цивільно-правова відповідальність наземного транспортного засобу автомобіля ЗАЗ1102 номерний знак НОМЕР_3, страхувальник ОСОБА_1, застрахована в ПАТ "СК «Оранта -Січ» (відповідач у справі), що підтверджується полісом страхування № АС/7336511. Строк дії зазначеного полісу: з 30.10.2013 р. по 29.10.2014 р. включно.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу - виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № 1490/06067/УБК від 12.11.2014 р., згідно з якою позивач вимагав від відповідача здійснити відшкодування в розмірі 7227,13 грн. на зазначені банківські реквізити. Вимога отримана відповідачем 17.11.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи), не заперечено відповідачем.

У квітні 2015 р. позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про відшкодування збитків у порядку регресу - стягнення з відповідача суми 6227,13 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за договором №РМ49004Га/13скв від 02.03.2013 р. та на підставі страхового акту здійснив страхову виплату у сумі 7227,13 грн., перерахувавши її на рахунок СТО (ТОВ «Автомобільний дім Соллі Плюс»), зазначеної в заяві на виплату страхового відшкодування, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту сума 7227,13 грн. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приписами ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 18 Закону України "Про страхування" визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Як зазначено вище, цивільно-правова відповідальність третьої особи ОСОБА_1, який управляв транспортним засобом автомобілем ЗАЗ1102 номерний знак НОМЕР_3, була застрахований у ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Січ, що підтверджується полісом АС/7336511, розмір франшизи - 1000 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст. 22 даного Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) відповідно до п. 36.4 ст. 36 даного Закону здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги з відповідача сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат, за вирахуванням франшизи.

Тобто, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 14.01.2014 р. № 01-06/15/2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування»).

Позивачем було сплачене страхове відшкодування в сумі 7227,13 грн. Разом з тим, враховуючи встановлену полісом франшизу в розмірі 1000,00 грн., до стягнення з відповідача належить сума в розмірі 6227,13 грн.

Приписами ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів, підтверджуючих оплату на користь позивача суми 6227,13 грн. сплаченого страхового відшкодування, не надав.

Заперечення ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Січ" про те, що позивачем всупереч приписам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не надано ремонтної калькуляції, висновку експертизи, звіту про оцінку вартості матеріального збитку, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом, проведення оцінки майна по визначенню збитків або розміру відшкодування на підставі, зокрема, Закону України «Про страхування», Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є обов'язковим у встановлених законом випадках, натомість імперативної норми, яка би зобов'язувала страховика в обов'язковому порядку звертатися до визначених вищезгаданим законом суб'єктів оціночної діяльності, чинне законодавство не містить. Звіт про оцінку є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Згідно з п.п. п.15.1.,26.10,26.12 договору добровільного страхування наземного транспорту №РМ49004Га/13скв від 02.03.2013 р. сторони погодили визначати розмір збитків при пошкодженні ТЗ шляхом складення кошторису вартості відновлення ТЗ, в яких включається вартість запасних частин, деталей, матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком на підставі рахунків СТО . В окремих випадках, за згодою страховика та страхувальника, розмір збитків може визначатися на підставі авто товарознавчої експертизи або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). У випадку виникнення суперечностей між сторонами про причини та розмір збитків кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Судом не встановлено, що між страховиком та страхувальником виник спір щодо розміру збитку. Заперечуючи проти позову, відповідач також не заявив клопотання про призначення судової експертизи для визначення розміру збитків.

До позовної заяви позивачем було долучено лист вигодонабувача від 23.04.2014 р., яким по суті надано згоду на перерахування страхового відшкодування на рахунок авторизованого сервісного центру. Під час розгляду справи у зв'язку з запереченнями відповідача позивачем надано електронною поштою і судом у присутності представника відповідача оглянуто заказ -наряд від 07.05.2014 р., в якому вказано, що даний документ має юридичну силу акта виконаних робіт, та з якого слідує виконання ремонтних робіт на загальну сум 7227,13 грн., та визначені гарантійні зобов'язання після ремонту.

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача суму 6 227,13 грн., оскільки він відняв від суми сплаченого ним страхового відшкодування 7 227,13 грн. передбачену полісом відповідача франшизу 1000 грн.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги про стягнення суми 6227,13 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. Посилання відповідача на інші норми права та Методику не спростовують висновків суду.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ " (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, код ЄДРПОУ 02307292) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул.Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 6227 (шість тисяч двісті двадцять сім) грн. 13 коп., суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 23 червня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд, який розглянув справу. У разі неподання скарги, рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання у повному обсязі.