Рішення № 45457000, 18.06.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2015 Справа №908/2926/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Говор О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191678,

про стягнення 5 264 532,76 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з'явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.06.2015р. по 18.06.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою №51юр-596/15 від 17.04.2015р. до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 5 264 532,76грн., у тому числі 4 037 468,08грн. суми боргу за активну електроенергію спожиту у травні-грудні 2014р., 185 351,22грн. суми боргу за реактивну електроенергію спожиту у квітні-грудні 2014р., 49 481,35грн. 3% річних нарахованих з 18.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 20.05.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., 591 099,34грн. інфляційних витрат нарахованих з 01.07.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 01.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., 401 132,77грн. сума пені нарахованої з 18.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 20.05.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р.

Господарським судом Запорізької області ухвалою від 30.04.2015р. означений позов направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області на підставі ст.ст.15, 17 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п.3.1.11 та п.3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №908/2926/15 визначено суддю Кротінову О.В.

14.05.2015р. означений позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/2926/15, судове засідання призначено на 04.06.2015р., про що винесено відповідний процесуальний документ.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №46 від 29.01.2014р. із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії по рахункам за травень-грудень 2014р. та реактивної електроенергії по рахункам за квітень-грудень 2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: договір про постачання електричної енергії №46 від 29.01.2014р. із протоколом розбіжностей від 03.02.2014р., додатковими угодами №1 від 28.03.2014р., №2 від 28.05.2014р., №3 від 01.08.2014р., №б/н від 22.12.2014р., додатком №5 до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2014р. - грудень 2014р.; рахунки за активну електроенергію №46 за травень 2014р. - грудень 2014р. та реактивну електроенергію №46 за квітень 2014р. - грудень 2014р.; документи, що підтверджують правовий статус підприємства; довіреності на представників.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 3, 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 54, 55, 56, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.

03.06.2015р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником позивача подано клопотання №51юр-1017/15 від 29.05.2015р., яким до матеріалів справи долучено копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20482795 відносно відповідача; наказів «Про введення роздрібних тарифів» №318-ОД від 28.04.2014р., №412-ОД від 30.05.2014р., №787-ОД від 27.06.2014р., №535-ОД від 24.07.2014р., №601-ОД від 29.08.2014р., №749-ОД від 30.10.2014р., №835-ОД від 26.11.2014р. із додатками №1 до них; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №24 від 24.09.2014р.; акту звірки заборгованості за договором №46 від 29.01.2014р.; банківські виписки; лист відповідача «Про розподіл оплат» №19-ЭЗ/1621 від 08.10.2014р. із додатком до нього; спільне протокольне рішення про реорганізацію взаєморозрахунків за електроенергію №2010339 від 18.09.2014р. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету; та підтверджено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, як і рішень з такого спору.

04.06.2015р. у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідач, у свою чергу, заперечив в частині нарахування сум 3% річних, інфляційних витрат та пені, просив розстрочити виконання рішення.

04.06.2015р. представником позивача подано заперечення №б/н від 04.06.2014р. на клопотання про надання розстрочки виконання рішення, з огляду на не менш скрутне його фінансове становище та понесення значних збитків, що зумовлене проведенням антитерористичної операції на території Донецької області. До цих заперечень додано копії: листа слідчого управління головного управління МВС України в Донецькій області №4/6289 від 19.09.2014р., листів позивача №б/н від 13.08.2014р., №б/н від 26.08.2014р., 68/ВН-2018 від 25.12.2014р., заяв №43/ис6683 від 22.08.2014р., №43/ис6965 від 19.09.2014р., №43/ис-8973 від 25.12.2014р., договору №4863/01 від 19.08.2008р., акт звірки розрахунків №07/51-4-2700 від 04.03.2015р., довідки №07/ис-458 від 26.01.2015р., довідка по ПАТ «ДТЕК ДОЕ» про відхилення основних показників енергозбитової діяльності за 12 місяців 2014р.

Одночасно, 04.06.2015р. представником позивача також надані заперечення №б/н б/д, відповідно до яких із твердженнями відповідача, на яких ґрунтуються вимоги останнього щодо відмови у задоволенні стягнення нарахованих 3% річних, інфляційних витрат та пені, не згоден, з підстав викладених у цих запереченнях.

11.06.2015р. від відповідача надійшов відзив №б/н від 09.06.2015р., відповідно до якого просить відмовити позивачу у стягненні 3% річних, інфляційних витрат та пені, з огляду на наявність форс-мажорних обставин, встановлення Законом України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VІІІ від 13.01.2015р. мораторію на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції, яка розпочата 14.04.2014р., також зауважено на скрутному фінансовому становищі підприємства. До відзиву долучено копії: документів у підтвердження правового статусу підприємства; висновку Донецької торгово-промислової палати №2005/12.12-03 від 03.07.2014р.; сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили Торгово-промислової палати України №1735 від 25.11.2014р.

Разом з цим, 11.06.2015р. відповідачем заявлено клопотання №б/н від 09.06.2015р. про надання розстрочки виконання рішення суду в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України, з підстав вкрай важкого фінансового становища підприємства, понесення значних збитків, наявність великої заборгованості по заробітній платі, неможливості здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, настання форс-мажорних обставин та накладення 02.02.2015р. Державною виконавчою службою арешту на рахунки відповідача в сумі 392 819 005,25 грн. Дані обставини, за висновками заявника, свідчать про неможливість своєчасного виконання ним своїх зобов’язань перед контрагентами та насамперед щодо виплати заробітної плати, справляння та сплати податків та обов’язкових платежів, які підлягають сплаті в першочерговому порядку. Тому надання розстрочки комунальному підприємству, яке здійснює господарську діяльність у вищевказаних умовах, є вкрай необхідним заходом.

До клопотання долучено у копіях: довідка №б/н б/д про стан заборгованості населення за послуги водопостачання та водовідведення на 01.03.2015р., довідка №03/663 від 20.05.2015р. про стан заборгованості заробітної плати на 01.01.2015р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014р., постанова про арешт коштів боржника від 02.02.2015р. ЗВП№41211546.

У судове засідання 18.06.2015р. представники сторін не з’явились, витребувані документи суду представлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

29.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (далі-Постачальник) та Комунальним підприємством «»Компанія «Вода Донбасу» (далі-Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №46, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 5 390,7 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В редакції Додаткової угоди №б/н від 22.12.2014р. до означеного правочину пункт 9.5 договору встановлює строк його дії з дня підписання до 31.12.2015р..

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі-ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» (п.2.3.4 договору) та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії» (п.2.3.5 договору).

Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковий період встановлений Споживачу з 00 годин першого числа місяця до 24 годин останнього числа поточного місяця. У разі коли дата закінчення розрахункового періоду співпадає з неробочим днем, момент зняття показів розрахункових лічильників електричної енергії в перший робочий день, наступний за неробочим днем (дата та час), вважаються часом та датою закінчення розрахункового періоду та початку наступного за ним розрахункового періоду.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між Постачальником та Споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) та/або інших умов договору Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за фактичними показами засобів обліку згідно порядку, обумовленого у додатку №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених договором та ПКЕЕ (п.3 додатку №5).

Відповідно до п.8 вказаного додатку №5, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку реактивної енергії та розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатками №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» і №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії». За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказано в р.10 договору, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електричної енергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказані в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення (п.9 додатку №5).

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) з квітня 2014р. по грудень 2014р., що підписані сторонами та скріплені печатками.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у квітні 2014 року: активна електроенергія - 444910 кВт/год на суму 551 190,11грн., реактивна електроенергія – 77520 кВАр/год на суму 4 382,63грн., генерація реактивної електроенергії - 126787 кВАр/год на суму 12 016,87 грн.;

- у травні 2014 року: активна електроенергія - 456635 кВт/год на суму 592 894,87грн., реактивна електроенергія – 67410 кВАр/год на суму 4 075,33грн., генерація реактивної електроенергії - 128970 кВАр/год на суму 12 741,59 грн.;

- у червні 2014 року: активна електроенергія - 388528 кВт/год на суму 528 662,28грн., реактивна електроенергія – 44322 кВАр/год на суму 3 124,26грн., генерація реактивної електроенергії - 162627 кВАр/год на суму 17 379,68 грн.;

- у липні 2014 року: активна електроенергія - 358550 кВт/год на суму 510 331,38грн., реактивна електроенергія – 37283 кВАр/год на суму 2 751,08грн., генерація реактивної електроенергії - 168053 кВАр/год на суму 18 899,27 грн.;

- у серпні 2014 року: активна електроенергія - 256311 кВт/год на суму 364 812,56грн., реактивна електроенергія – 48913 кВАр/год на суму 2 553,95грн., генерація реактивної електроенергії - 200585 кВАр/год на суму 22 133,10 грн.;

- у вересні 2014 року: активна електроенергія - 181278 кВт/год на суму 268 327,69грн., реактивна електроенергія – 32641 кВАр/год на суму 2 215,84грн., генерація реактивної електроенергії - 214302 кВАр/год на суму 24 556,75 грн.;

- у жовтні 2014 року: активна електроенергія - 372798 кВт/год на суму 551 815,61грн., реактивна електроенергія – 54000 кВАр/год на суму 3 607,12грн., генерація реактивної електроенергії - 165317 кВАр/год на суму 18 199,16 грн.;

- у листопаді 2014 року: активна електроенергія - 471128 кВт/год на суму 697 363,67грн., реактивна електроенергія – 60112 кВАр/год на суму 4 025,75грн., генерація реактивної електроенергії - 128357 кВАр/год на суму 14 115,72 грн.;

-у грудні 2014 року: активна електроенергія - 515957 кВт/год на суму 779 012,52грн., реактивна електроенергія – 56807 кВАр/год на суму 3 911,44грн., генерація реактивної електроенергії - 128343 кВАр/год на суму 14 661,68 грн..

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за спожиту ним енергію відповідно до Договору про постачання електричної енергії №46 від 29.01.2014р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період з травня 2014р. по грудень 2014р. активної електричної енергії у обсязі 3001185 кВт/год на загальну суму 4 293 220,58 грн. та з квітня 2014р. по грудень 2014р. реактивної електричної енергії у обсязі 1902349 кВАр/год, з урахуванням її генерації, на загальну суму 185 351,22 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату:

спожитої у квітні 2014р. реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 16 399,50 грн. отримано відповідачем 01.05.2014р.;

спожитої у травні 2014р. активної електроенергії на суму 576 495,37 грн. (з урахуванням оплати за травень 16 399,50грн.), реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 16 816,92 грн. отриманий відповідачем 02.06.2014р.;

спожитої у червні 2014р. активної електроенергії на суму 528 662,28 грн., реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 20 503,94 грн. отриманий відповідачем 01.07.2014р.;

спожитої у липні 2014р. активної електроенергії на суму 510 331,38 грн., реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 21 650,35 грн. отриманий відповідачем 01.08.2014р.;

спожитої у серпні 2014р. активної електроенергії на суму 364 812,56 грн., реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 24 687,05 грн. отриманий відповідачем 01.09.2014р.;

спожитої у вересні 2014р. активної електроенергії на суму 268 327,69 грн., реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 26 772,59 грн. отриманий відповідачем 01.10.2014р.;

спожитої у жовтні 2014р. активної електроенергії на суму 551 815,61 грн., реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 21 806,28 грн. отриманий відповідачем 03.11.2014р.;

спожитої у листопаді 2014р. активної електроенергії на суму 697 363,67 грн., реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 18 141,47 грн. отриманий відповідачем 01.12.2014р.;

спожитої у грудні 2014р. активної електроенергії на суму 779 012,52 грн., реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії на загальну суму 18 573,12 грн. отриманий відповідачем 30.12.2014р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.

Повноваження особи, що здійснила приймання перелічених документів від імені Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» підтверджено довіреністю останнього №03-204 від 17.02.2014р.

Дане не суперечить приписам чинного законодавства, тарифи застосовані з дотриманням наказів «Про введення роздрібних тарифів» №318-ОД від 28.04.2014р., №412-ОД від 30.05.2014р., №787-ОД від 27.06.2014р., №535-ОД від 24.07.2014р., №601-ОД від 29.08.2014р., №749-ОД від 30.10.2014р., №835-ОД від 26.11.2014р. із додатками №1 до них; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №24 від 24.09.2014р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію у визначений спірний період у повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем та надані суду банківські виписки, лист відповідача «Про розподіл оплат» №19-ЭЗ/1621 від 08.10.2014р. із додатком до нього, спільне протокольне рішення про реорганізацію взаєморозрахунків за електроенергію №2010339 від 18.09.2014р. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, а також акт звірки заборгованості за договором №46 від 29.01.2014р., що скріплений підписами та печатками обох сторін, відповідач частково розрахувався за поставлену у спірний період активну електроенергію у загальній сумі 255 752,50 грн. (29.05.2014р. на суму 16 399,50грн. та за результатом розподілу оплат на суму 239 353,00 грн).

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії за спірним правочином протягом травня-грудня 2014р., а також реактивної електроенергії, з урахуванням її генерації, протягом квітня-грудня 2014р. вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошового зобов'язання з оплати отриманої активної електроенергії в сумі 4 037 468,08грн. та реактивної електроенергії в розмірі 185 351,22 грн. у встановлені договором строки.

Відповідачем доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення сум основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії сторони обумовили, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених цим додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.9 п.9 додатку №5 до договору встановлено, що за дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на відповідний рахунок Постачальника електричної енергії або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 591 099,34 грн. (нарахування здійснено у період з 01.06.2014р. по 28.02.2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії за квітень-грудень 2014р., виходячи з суми боргу (за кожним зобов’язанням місяця), що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, починаючи з наступного за ним місяця і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція/дефляція, та у період з 01.07.2014р. по 28.02.2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за травень-грудень 2014р. у такий самий спосіб). Враховано часткові оплати.

Застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат не суперечить приписам постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), і тому є вірним та може бути прийнятий для нарахування цих вимог.

3% річних – 49 481,35 грн. (фактично нараховані за період з 20.05.2014р. по 28.02.2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії за період квітень 2014р. - грудень 2014р., та за період з 18.06.2014р. по 28.02.2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період травень 2014р. - грудень 2014р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку). Враховано часткові оплати.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», суд дійшов висновку про задоволення інфляційних витрат в розмірі визначеному позивачем та 3% річних частково – в сумі 49 461,68 грн..

Як вже було зазначено вище, п.9 додатку №5 до договору визначено відповідальність за внесення платежів, передбачених умовами цього правочину, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків», що полягає у сплаті Споживачем Постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 401 132,77 грн. (нарахована загалом за період з 20.05.2014р. по 28.02.2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії за період квітень 2014р. - грудень 2014р., та за період з 18.06.2014р. по 28.02.2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період травень 2014р. - грудень 2014р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку, з дотриманням приписів п.6 ст.232 Господарського кодексу України). Враховано часткові оплати.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Разом з цим, Законом України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VІІІ від 13.01.2015р. встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Як свідчать статутні документи відповідача, останній є підприємством, як цілісний господарчий суб’єкт, створений з метою отримання прибутку, централізованого забезпечення технічною та питною водою населення, підприємств, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення тощо.

За визначеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Матеріали справи містять висновок Донецької торгово-промислової палати №2005/12.12-03 від 03.06.2014р., в якому встановлено, що відповідач є природним монополістом на ринку Донецької області з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» - підприємство – виконавець/виробник житлово-комунальних послуг, які надає на території проведення антитерористичної операції, з огляду на що є суб’єктом, на якого розповсюджуються вищенаведені приписи ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VІІІ від 13.01.2015р.

В свою чергу, за видом господарської діяльності, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» є енергопостачальною компанією.

Відтак, у спірних господарських правовідносинах між позивачем та відповідачем встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції.

Закон України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VІІІ прийнято 13.01.2015р.

Статтею 3 цього Закону передбачено набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Офіційне опублікування відбулось у офіційному виданні газета «Голос України» №21 від 06.02.2015р.

Отже, початком строку дії означеного нормативного акту є 07.02.2015р.

Таким чином, мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції встановлено з 07.02.2015р. На попередні періоди положення вказаного акту не розповсюджуються в силу приписів ст.58 Конституції України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та заперечення позивача з цього приводу, судом прийняті заперечення відповідача стосовно застосування норм Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VІІІ від 13.01.2015р. частково, здійснено перерахунок нарахованої пені загалом за період з 20.05.2014р. по 06.02.2014р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті реактивної електроенергії та генерації реактивної електроенергії за період квітень 2014р. - грудень 2014р., та за період з 18.06.2014р. по 06.02.2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за період травень 2014р. - грудень 2014р. щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку, з дотриманням приписів п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

З огляду на таке, за результатами арифметичного розрахунку даних позовних вимог за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», суд дійшов висновку про задоволення пені у розмірі 341 450,45 грн..

Твердження відповідача в частині наявності форс-мажорних обставин судом до уваги не прийнято, зважаючи на наступне.

За змістом ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Відповідачем представлено суду копію висновку Донецької торгово-промислової палати №2005/12.12-03 від 03.07.2014р. та сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили Торгово-промислової палати України №1735 від 25.11.2014р.

Разом з тим, відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили), затверджений рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014р. №40 (3), що кореспондується та витікає з положень Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997р. №671/97-ВР, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

За визначеннями наведеного Регламенту, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)- документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно п.п.6.1, 6.2 Регламенту, підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1. РЕГЛАМЕНТУ, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною та неможливістю виконання зобов’язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи, по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов’язаннях/обов’язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. 6.3. Заява на засвідчення форс-мажорних обставин.

Аналіз приведеного вище Регламенту та положень Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» свідчить про те, що сертифікат засвідчує певні форс-мажорні обставини, які звільняють від відповідальності за чітко визначеними зобов’язаннями та на які вказано заявником.

За змістом представленого відповідачем сертифікату (висновок) Донецької торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили Торгово-промислової палати України №1735 від 25.11.2014р. засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014р. Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов’язкових платежів. Крім того, підставою настання таких обставин заявником визначено неможливість справляння податків та обов’язкових платежів у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, зокрема, в Донецькій області, задіяні сили та засоби суб’єктів боротьби з тероризмом та інших суб’єктів, відповідно до Законів України, загроза життю і здоров’ю людей, збереженню їх майна, обмеження пересування територією зазначеної області.

Тобто, відповідач вказав на настання форс-мажорних обставин, безпосередньо, в частині справлення податків та обов’язкових платежів, з огляду на безпеку та можливість пересування, а саме можливість виконання означених обов’язків за місцем податкового обліку, яким є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Межрегіонального головного управління ДФС.

Висновок Донецької торгово-промислової палати №2005/12.12-03 від 03.07.2014р., що є належним доказом настання форс-мажорних обставин до дати внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в частині доказової бази цих обставин, засвідчує настання для Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з 10.06.2014р. обставин непереборної сили щодо невиконання цим підприємством власних договірних зобов’язань з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Мова, про неможливість виконання договірних зобов’язань за договором №46 від 29.01.2014р., за тих, чи інших обставин, не йдеться.

Отже, це дає підстави стверджувати про те, що дія означених документів не поширюється на спірні правовідносини, а отже останні не можна розцінювати, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання/не належне виконання грошових зобов’язань за наведеним правочином.

З огляду на таке, прийнято заперечення позивача з цього приводу.

Одночасно, зауважено на стані фінансового становища при розгляді наступного.

Відповідачем заявлено клопотання №б/н від 09.06.2015р. про надання розстрочки виконання рішення суду в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України, з підстав вкрай важкого фінансового становища підприємства, понесення значних збитків, наявність великої заборгованості по заробітній платі, неможливості здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, настання форс-мажорних обставин та накладення 02.02.2015р. Державною виконавчою службою арешту на рахунки відповідача в сумі 392 819 005,25 грн. Дані обставини, за висновками заявника, свідчать про неможливість своєчасного виконання ним своїх зобов’язань перед контрагентами та насамперед щодо виплати заробітної плати, справляння та сплати податків та обов’язкових платежів, які підлягають сплаті в першочерговому порядку. Тому надання розстрочки комунальному підприємству, яке здійснює господарську діяльність у вищевказаних умовах, є вкрай необхідним заходом. Окрім того, відповідачем зауважено на сфері здійсненої ним господарської діяльності та специфіки у наданні послуг з водопостачання, за обставин проведення антитерористичної операції у Донецькій області та взагалі, вказано на суб'єктний склад таких правовідносин, їх підстави та джерело фінансування.

До клопотання долучено у копіях: довідка №б/н б/д про стан заборгованості населення за послуги водопостачання та водовідведення на 01.03.2015р., довідка №03/663 від 20.05.2015р. про стан заборгованості заробітної плати на 01.01.2015р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2014р., постанова про арешт коштів боржника від 02.02.2015р. ЗВП№41211546.

При наявності перелічених обставин, останній просить розстрочити виконання рішення по справі №908/2926/15 на 36 місяців рівними частинами.

Розстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем, окрім надання у якості доказів наявності виключних обставин, які ускладнять виконання рішення, документів, перелічених вище, до матеріалів справи долучено висновок Донецької торгово-промислової палати №2005/12.12-03 від 03.07.2014р., яким засвідчено настання обставин непереборної сили для Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» з 10.06.2014р. щодо невиконання цим підприємством власних договірних зобов’язань з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Позивачем подано заперечення №б/н від 04.06.2014р. на клопотання про надання розстрочки виконання рішення, з огляду на не менш скрутне його фінансове становище та понесення значних збитків, що зумовлене проведенням антитерористичної операції на території Донецької області. До цих заперечень додано копії: листа слідчого управління головного управління МВС України в Донецькій області №4/6289 від 19.09.2014р., листів позивача №б/н від 13.08.2014р., №б/н від 26.08.2014р., 68/ВН-2018 від 25.12.2014р., заяв №43/ис6683 від 22.08.2014р., №43/ис6965 від 19.09.2014р., №43/ис-8973 від 25.12.2014р., договору №4863/01 від 19.08.2008р., акт звірки розрахунків №07/51-4-2700 від 04.03.2015р., довідки №07/ис-458 від 26.01.2015р., довідка по ПАТ «ДТЕК ДОЕ» про відхилення основних показників енергозбитової діяльності за 12 місяців 2014р.

Виходячи з приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, наведені відповідачем в підтвердження свого скрутного становища, є винятковими і ускладнюють виконання рішення.

Аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів відносно свого фінансового становища, врахував фактичний строк прострочення грошових зобов'язань з боку відповідача, ступінь його вини у виникненні цього спору, враховуючи об’єктивні обставини складної ситуації у державі, зумовлює висновок про те, що надання запитуваного розстрочення виконання рішення не призведе до істотного порушення гарантованих ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. прав Позивача на отримання коштів і тим самим, захисту майнового права та його інтересу.

Разом з тим, позивач також перебуває у скрутному фінансовому становищі і, до того ж, відповідачем не надано суду план подолання фінансової кризи.

Відтак, приймаючи до уваги наведене, матеріальні інтереси позивача, строк розстрочення 36 місяців є значно великим та необґрунтований відповідачем.

Проте, зважаючи на вид господарської діяльності, який здійснює відповідач, суб'єктний склад учасників у сфері споживання послуг, що надаються відповідачем, та специфіку фінансування підприємства, розстрочення виконання рішення по даній справі є доцільним заходом при врахуванні матеріальних інтересів сторін.

З огляду на таке, керуючись правом наданим ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про надання Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» розстрочки виконання рішення на 12 місяців рівними частинами.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області, до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 5 264 532,76грн., у тому числі 4 037 468,08грн. суми боргу за активну електроенергію спожиту у травні-грудні 2014р., 185 351,22грн. суми боргу за реактивну електроенергію спожиту у квітні-грудні 2014р., 49 481,35грн. 3% річних нарахованих з 18.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 20.05.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., 591 099,34грн. інфляційних витрат нарахованих з 01.07.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 01.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., 401 132,77грн. сума пені нарахованої з 18.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 20.05.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, б.177а, код ЄДРПОУ 00191678, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр-т.Леніна, буд.11, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 5 204 830,77 грн., у тому числі 4 037 468,08грн. суми боргу за активну електроенергію спожиту у травні-грудні 2014р., 185 351,22грн. суми боргу за реактивну електроенергію спожиту у квітні-грудні 2014р., 49 461,68 грн. 3% річних нарахованих з 18.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 20.05.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., 591 099,34грн. інфляційних витрат нарахованих з 01.07.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 01.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., 341 450,45 грн. сума пені нарахованої з 18.06.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у травні-грудні 2014р. та з 20.05.2014р. до 28.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості реактивної електроенергії, спожитої у квітні-грудні 2014р., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 72 251,24 грн.

3. Надати Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, б.177а, код ЄДРПОУ 00191678, банківські реквізити не зазначено) розстрочку виконання рішення по справі №908/2926/15 строком на 12 місяців рівними частинами, а саме розстрочити виконання за наступним графіком:

червень 2015р. – 439 756,83 грн.;

липень 2015р. - 439 756,83 грн.;

серпень 2015р. - 439 756,83 грн.;

вересень 2015р. - 439 756,83 грн.;

жовтень 2015р. - 439 756,83 грн.;

листопад 2015р. - 439 756,83 грн.;

грудень 2015р. - 439 756,83 грн.;

січень 2016р. - 439 756,83 грн.;

лютий 2016р. - 439 756,83 грн.;

березень 2016р. - 439 756,83 грн.;

квітень 2016р. - 439 756,83 грн.;

травень 2016р. - 439 756,88 грн.;

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 18.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2015р.

Суддя О.В. Кротінова