Рішення № 45456955, 24.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.15 Справа № 904/3457/15

За позовом публічного акціонерного товариства "НАФТОПРОММАШ", м. Охтирка, Сумська область

до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 102 476,50 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: П'яткова О.С., довіреність б/н від 26.03.2015

від відповідача: Іванова С.О., довіреність № 1032-О від 25.03.2014

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "НАФТОПРОММАШ" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - Відповідач) про стягнення 93 625,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2015 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковим списанням Відповідачем грошових коштів з рахунку Позивача, відкритого останньому згідно Договору банківського рахунку №б/н від 01.03.2011.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2015 розгляд справи був відкладений на 02.06.2015 у зв'язку з неявкою Відповідача в судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів.

21.05.2015 Позивач подав до господарського суду заяву №17 від 15.05.2015 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 62 130,70 грн. - грошових коштів, безпідставно списаних з банківського рахунку, 3 031, 55 грн. - 3% річних та 37 314,25 грн. - інфляційних втрат. Судом заяву Позивача №17 від 15.05.2015 про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

В судових засіданнях 02.06.2015 та 18.06.2015 судом оголошувалась перерва на 18.06.2015 та 22.06.2015, відповідно.

18.06.2015 Відповідач подав до господарського суду відзив №б/н від 18.06.2015 на позовну заяву, в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

22.06.2015 Відповідач подав до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Судом задоволено клопотання Відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

22.06.2015 Позивач подав до господарського суду заперечення №21 від 19.06.2015 проти відзиву на позовну заяву, в яких позовні вимоги підтримав.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги, з урахуванням заяви №17 від 15.05.2015 про збільшення розміру позовних вимог, підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, просив суд в частині позовних вимог щодо стягнення грошових коштів, безпідставно списаних з банківського рахунку - провадження у справі припинити, а в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат - відмовити.

В судовому засіданні 22.06.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 публічне акціонерне товариство "НАФТОПРОММАШ" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі-Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua., які разом складають договір банківського обслуговування №б/н від 01.03.2011 (далі-Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору (а.с. 12).

Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26007275570001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Відкриття поточного рахунку №2600727557001 також підтверджується довідкою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" №б/н від 22.05.2014 (а.с. 13).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Постановою господарського суду Сумської області від 20.09.2012 у справі №5021/321/12 публічне акціонерне товариство "НАФТОПРОММАШ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Частиною 7 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 17.05.2012), ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Відповідно до частини 8 статті 30 названого Закону, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Частиною четвертою статті 12 Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство (ч. 7 ст. 12 Закону).

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, Відповідачем були здійснені операції по списанню та поверненню грошових коштів з рахунку №26007275570001 без надання згоди Позивача на вказані операції, а саме:

- 08.11.2013 списання 122 082,84 грн., 14.11.2013 повернення 122 082,84 грн.;

- 14.11.2013 списання 122 481,62 грн., 22.11.2013 повернення 122 481,62 грн.;

- 22.11.2013 списання 123 550,95 грн., 27.11.2013 повернення 123 550,95 грн.;

- 02.12.2013 списання 104 502,93 грн., 04.12.2013 повернення 104 502,93 грн.;

- 09.12.2013 списання 106 576,61 грн., 08.01.2014 повернення 44 445,91 грн.,

що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку Позивача №26007275570001 з 08.11.2013 по 03.12.2013 (а.с. 14-16) та з 04.12.2013 по 17.01.2014 (а.с. 17-18), а також випискою по вказаному рахунку за 08.01.2014 (а.с. 19).

Внаслідок вказаних операцій частина грошових коштів, списаних 09.12.2013 не була повністю повернена, оскільки 08.01.2014 Відповідач перерахував лише суму 44 445,91 грн., отже не повернені грошові кошти становлять суму в розмірі 62 130,70 грн., яку Позивач і просить стягнути з Відповідача.

Як вказує Позивач, на його думку зазначені зобов'язання з повернення грошових коштів в сумі 62 130,70 грн. виникли внаслідок виконання сторонами умов Договору банківського обслуговування №б/н від 01.03.2011.

Крім того, вказані дії по списанню грошових коштів з рахунку Позивача суперечать вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки під час дії мораторію забороняється списання грошових коштів з рахунку боржника, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно статті 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, з огляду на викладені обставини, Позивачем фактично заявлені позовні вимоги на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки за договором банківського рахунку у сторін не виникає грошових зобов'язань одна до іншої, тоді як згідно такого договору банк лише надає послуги з обслуговування відкритого у нього рахунку клієнта.

Під час розгляду справи Відповідачем подано докази повернення на рахунок Позивача грошових коштів в сумі 62 130,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №inc2 від 19.06.2015 та випискою по рахунку Позивача №26007275570001 за період з 18.06.2015 по 22.06.2015, та не заперечувалось представником Позивача в судовому засіданні.

Пунктом 1-1 частини1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 3 пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи те, що Відповідачем суму в розмірі 62 130,70 грн. повернуто Позивачу в процесі розгляду справи, то провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме за відсутністю предмету спору.

Крім суми безпідставно отриманих Відповідачем грошових коштів, Позивач просить суд стягнути з нього на свою користь, з урахуванням заяви №17 від 15.05.2015 про збільшення розміру позовних вимог 3% річних в сумі 3 031,55 грн. та інфляційні втрати в сумі 37 314,25 грн.

Розглянувши вказані позовні вимоги господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до пункту 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 5.2 зазначеної постанови передбачено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що сума в розмірі 62 130,70 грн. є безпідставно одержаними грошовими коштами, в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, то в цьому випадку не виникає обов'язку сторони сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних.

Отже, за наведеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 3 031,55 грн. та інфляційних втрат в сумі 37 314,25 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати у справі в частині позовних вимог, провадження за якими припинено, покладаються на Відповідача, а в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 62 130,70 грн. - грошових коштів, безпідставно списаних з банківського рахунку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь публічного акціонерного товариства "НАФТОПРОММАШ" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, ЄДРПОУ 00378454) 1 242,61 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.06.2015.

Суддя А.Є. Соловйова