Рішення № 45456825, 22.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.15р. Справа № 904/9143/13

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих, м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних вимог Громадська організація "Здоров'я сила краса", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

та

За зустрічним позовом Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): представник ОСОБА_3 - довіреність № б/н від 28.04.15р.;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): представник Кутовий В.М. - довіреність № б/н від 10.12.14р.;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих про стягнення 104162,06грн. зайво сплаченої орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.11.2010р. НОМЕР_2.

09.12.2013р. Дніпропетровська обласна організація Українського товариства глухих подала зустрічну позовну заяву до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 35286,71грн. з яких: 29228,96грн. - основна заборгованість; 6057,75грн. - заборгованість на відшкодування вартості комунальних послуг у вигляді спожитої теплової та електричної енергії за договором на оренду нерухомого майна від 01.11.10р. НОМЕР_2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015р. по справі №904/9143/13 (суддя Васильєв О.Ю.), відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, залишено первісний позов без розгляду, господарські витрати покладено на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 Залишено зустрічний позов без розгляду, господарські витрати покладено на Дніпропетровську обласну організацію Українського товариства глухих. Ухвала суду мотивована тим, що сторонами та третьою особою без поважних причин не надано належних доказів, а тому суд позбавлений можливості прийняти обґрунтоване та законне рішення по справі.

Не погодившись з зазначеною ухвалою господарського суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015р у справі №904/9143/14, справу передати на розгляд місцевого суду.

За результатами розгляду апеляційної скарги відповідача за первісним позовом постановою від 16.04.2015р. по справі №904/9143/13 апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих, м.Дніпропетровськ задоволено.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015 року по справі №904/9143/13 скасовано.

Справу № 904/9143/13 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих, м.Дніпропетровськ, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних вимог Громадська організація "Здоров'я сила краса", м.Дніпропетровськ про стягнення 104162,06грн. та за зустрічним позовом Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих, м.Дніпропетровськ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ про стягнення 35286,71грн. передано на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою документообігу справу №904/9143/13 розподілено на суддю Петренко І.В., який керуючись ст. ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України ухвалив справу № 904/9143/13 прийняти до свого провадження та призначив до розгляду в засіданні на 14.05.2015р.

14.05.2015р. відповідач звернувся до суду з клопотанням за вих.№б/н від б/д в якому просить суд вжити відповідних заходів щодо виконання експертною установою у повному обсязі ухвали суду від 22.05.2014р. про проведення судової економічної експертизи у встановленому законом порядку.

Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечив та вказав, що зі слів представника відповідача залишилося незрозумілим, яку саме процесуальну дію він просив вчинити. Чи це повинна бути повторна чи додаткова експертизи.

Позивач вважає, що у своєму висновку експерт чітко зазначив, що до компетенції установи не входить надання відповідей на запитання, які були поставлені судом, це є повноваженнями суду і брати їх на себе вони не мають права.

Отже, в проведенні повторної чи додаткової експертизи позивач заперечує та оплату не гарантує.

За результатами розгляду вказаного клопотання відповідача та заперечень позивача господарським судом в його задоволенні відмовлено з огляду на те, що призначена господарським судом експертизи проведена, що підтверджується висновком №3376/3377-14 судово-економічної експертизи по справі №904/9143/13 (а.с.246-265 том 3).

Про призначення повторної експеризи сторони не заявляють.

Суд розгляд справи відкладав з 14.05.2015р. до 04.06.2015р.

29.05.2015р. через канцелярію суду отримано уточнену позовну заяву від позивача за первісним позовом за вих.№б/н від 28.05.2015р., яка за своєю суттю є заявою про збільшення позовних вимог і в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 104162,06грн. безпідставно набутих коштів та 46217,83грн. процентів за користування безпідставно набутими коштами за період з 01.11.2011р. по 03.06.2015р.

За результатами судового засідання господарський суд прийняв заяву позивача за первісним позовом за вих.№б/н від 28.05.2015р. до розгляду.

Суд розгляд справи відкладав з 04.06.2015р. до 18.06.2015р.

Суд оголошував перерву з 18.06.2015р. до 22.06.2015р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 18.06.2015р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 18.06.2015р.

22.06.2015р. повноважний представник позивача в судовому засіданні (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, в зустрічному позові просить відмовити.

Повноважний представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечує, зустрічний позов підтримує та наполягає на його задоволенні.

Повноважний представник третьої особи в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не з'являв, просив суд розглядати справи без його участі.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 22.06.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2010р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, орендар) та Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства глухих (далі по тексту - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна НОМЕР_2 (далі по тексту - договір НОМЕР_2 від 01.11.2010р.), відповідно до пункту 1.1 умов якого орендодавець за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих передає, а орендар приймає у строкове платне користування під діяльність, зазначену у пункті 5.1 договору, приміщення площею 31,8 квадратних метрів, яке в подальшому іменується приміщення і розташоване в будівлі ДОДК УТОГ АДРЕСА_2".

Підпунктом а) пункту 2.1 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. визначено, що орендодавець зобов'язаний у триденний термін після підписання цього договору сторонами та його узгодження з власником приміщення надати орендарю приміщення в користування по акту приймання-передачі.

Орендар, відповідно до пункту 2.2 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. зобов'язується прийняти зазначене приміщення в експлуатацію згідно акту приймання-передачі і не ухилятися від його підписання (підпункт а); своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі та компенсувати його витрати, пов'язані зі сплатою земельного податку, та всі комунальні витрати по утриманню приміщення, в т.ч. за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території, в т.ч. по збору, вивезенню сміття, охороні приміщення (підпункт д); по закінченню терміну дії цього договору оренди, а також при достроковому його розірванні, передати орендодавцю приміщення по акту приймання-передачі, у т.ч. безоплатно передати усі проведені за рахунок орендаря у орендованому приміщенні перебудови, переробки та поліпшення, що становлять складову частину приміщення та невід'ємні від конструкцій приміщення без шкоди для нього. У випадку, якщо на день повернення приміщення орендодавцю його технічний чи санітарний стан виявиться гіршим ніж його зафіксовано в акті приймання-передачі приміщення в оренду від орендодавця, орендар зобов'язаний самостійно виправити всі нанесені ним недоліки або відшкодувати орендодавцю всі витрати на усунення цих недоліків (підпункт й).

Відповідно до пункту 4.1 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. орендоване приміщення передається орендарю відповідно до акту його прийому-передачі, який складається сторонами після узгодження договору оренди з Центральним правлінням УТОГ і є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.3 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. орендоване приміщення вважається фактично прийнятим в користування орендарем з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Пунктом 4.4 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. при припиненні дії договору орендоване приміщення повертається орендарем орендодавцю також по акту прийому-передачі, який складається за тією ж формою, що і акт прийому-передачі приміщення орендарю. При цьому орендоване приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі йому орендованого приміщення орендарем.

Пунктом 5.1 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. цільове призначення, режим використання орендарем отриманого в оренду приміщення та базовий розмір орендної плати сторони узгоджують згідно з нижченаведеного:

Найменування складових частин приміщення згідно їх інвентиразації в БТІ - спортивний зал;

Площа, що передається в оренду - 31,8 м2 ;

Під який вид діяльності орендаря передається приміщення - забезпечення фізичного контролю людини;

Режим використання приміщення протягом доби - з 08:00 до 23:00;

Кількість днів використання приміщення протягом місяця - 30-31;

Базова плата за 1м2 на місяць без ПДВ (грн.) - 30,00;

Базова сума орендної плати без ПДВ за всю площу оренди (грн.) - на місяць 954,00грн., а на рік 11448,00грн.

Пунктом 5.2 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. орендна плата за 1 кв. метр площі на місяць встановлюється за цінами, які були узгоджені між сторонами на дату укладання договору. Починаючи з другого календарного місяця оренди базовий розмір орендної плати підлягає щомісячному перегляду з урахуванням річного індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України для попереднього календарного місяця.

Крім того, розмір орендної плати переглядається сторонами не рідше одного разу на квартал в зв'язку з ростом цін, проведеним моніторингом цін на оренду та з інших причин. При цьому у всіх випадках орендна плата не може бути встановлена меншою ніж передбачено цим договором.

Пунктом 5.4 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. визначено, що крім платежів по оренді орендар повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків компенсувати орендодавцю відшкодування плати за користування земельною ділянкою (податок на землю), витрати на послуги, комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, каналізація і т.д.) та експлуатаційні витрати, що містять у собі видатки по загальній охороні, прибиранню місць загального користування, вивіз твердих побутових відходів і інших необхідних експлуатаційних витрат. Орендар відшкодовує орендодавцеві зазначені у даному пункті витрати, які може бути збільшено або зменшено залежно від вартості вищезазначених витрат, що встановлюються третіми особами. Витрати сплачуються орендарем орендодавцю по фактичним витратам у відповідності з розрахунками чи показниками приладів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 25.10.2013р. (пункт 10.1 договору.).

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників позивача та відповідача в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Вимоги суду в частині надання акту приймання-передачі від орендодавця до орендаря приміщення за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р. не виконано, в судовому засіданні сторони пояснили, що акти приймання-передачі приміщень сторонами не складалися, позивач за первісним позовом визнав користування приміщенням за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р.

Щодо повернення приміщення за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р. до матеріалів справи долучено акт здачі-приймання нежитлового приміщення від 27.08.2013р., однак від підписання вказаного акту позивач відмовився, про що зроблено відмітку.

До матеріалів справи долучено акт позивача від 27.08.2013р. в якому орендар приміщення констатує факт вивезення всіх належних їй речей та предметів спортивного залу, масажного кабінету, душевої кімнати, "рецепшн" та кімнат для переодягання.

Зважаючи на позицію сторін господарський суд констатує фактичне користування приміщенням, яке є предметом договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. в період з 01.11.2010р. по 27.08.2013р.

В якості додатку до договору позивач та відповідач підписали та підписи засвідчили печатками підприємств лист наступного змісту: Згідно договору на оренду нерухомого майна пункту 5.4 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов'язана компенсувати витрати на утримання приміщення:

Теплоцентраль: в рівній пропорції займаної площі;

Електроенергія: по факту показників лічильників;

Водопостачання: по лічильникам в рівній пропорції споживання за місяць

Частково відшкодування земельного податку.

01.11.2010р. між громадською організацією "Здоров'я, сила краса" (далі по тексту - третя, орендар) та Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства глухих (далі по тексту - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна НОМЕР_3 (далі по тексту - договір НОМЕР_3 від 01.11.2010р.), відповідно до пункту 1.1 умов якого орендодавець за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих передає, а орендар приймає у строкове платне користування під діяльність, зазначену у пункті 5.1 договору, приміщення площею 185,7 квадратних метрів, яке в подальшому іменується приміщення і розташоване в будівлі ДОДК УТОГ АДРЕСА_2".

Підпунктом а) пункту 2.1 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. визначено, що орендодавець зобов'язаний у триденний термін після підписання цього договору сторонами та його узгодження з власником приміщення надати орендарю приміщення в користування по акту приймання-передачі.

Орендар, відповідно до пункту 2.2 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. зобов'язується прийняти зазначене приміщення в експлуатацію згідно акту приймання-передачі і не ухилятися від його підписання (підпункт а); своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі та компенсувати його витрати, пов'язані зі сплатою земельного податку, та всі комунальні витрати по утриманню приміщення, в т.ч. за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території, в т.ч. по збору, вивезенню сміття, охороні приміщення (підпункт д); по закінченню терміну дії цього договору оренди, а також при достроковому його розірванні, передати орендодавцю приміщення по акту приймання-передачі, у т.ч. безоплатно передати усі проведені за рахунок орендаря у орендованому приміщенні перебудови, переробки та поліпшення, що становлять складову частину приміщення та невід'ємні від конструкцій приміщення без шкоди для нього. У випадку, якщо на день повернення приміщення орендодавцю його технічний чи санітарний стан виявиться гіршим ніж його зафіксовано в акті приймання-передачі приміщення в оренду від орендодавця, орендар зобов'язаний самостійно виправити всі нанесені ним недоліки або відшкодувати орендодавцю всі витрати на усунення цих недоліків (підпункт й).

Відповідно до пункту 4.1 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. орендоване приміщення передається орендарю відповідно до акту його прийому-передачі, який складається сторонами після узгодження договору оренди з Центральним правлінням УТОГ і є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.3 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. визначено, що орендоване приміщення вважається фактично прийнятим в користування орендарем з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Пунктом 4.4 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. визначено, що при припиненні дії договору орендоване приміщення повертається орендарем орендодавцю також по акту прийому-передачі, який складається за тією ж формою, що і акт прийому-передачі приміщення орендарю. При цьому орендоване приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі йому орендованого приміщення орендарем.

Пунктом 5.1 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. визначено, що цільове призначення, режим використання орендарем отриманого в оренду приміщення та базовий розмір орендної плати сторони узгоджують згідно нижченаведеного:

Найменування складових частин приміщення згідно їх інвентиразації в БТІ - спортивний зал;

Площа, що передається в оренду - 185,7 м2 ;

Під який вид діяльності орендаря передається приміщення - оздоровча діяльність;

Режим використання приміщення протягом доби - з 08:00 до 23:00;

Кількість днів використання приміщення протягом місяця - 30-31;

Базова плата за 1м2 на місяць без ПДВ (грн.) - 30,00;

Базова сума орендної плати без ПДВ за всю площу оренди (грн.) - на місяць 5571,00грн., а на рік 66852,00грн.

Пунктом 5.2 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. визначено, що орендна плата за 1 кв. метр площі на місяць встановлюється за цінами, які були узгоджені між сторонами на дату укладання договору. Починаючи з другого календарного місяця оренди базовий розмір орендної плати підлягає щомісячному перегляду з урахуванням річного індексу інфляції, визначеного Державним комітетом статистики України для попереднього календарного місяця.

Крім того, розмір орендної плати переглядається сторонами не рідше одного разу на квартал в зв'язку з ростом цін, проведеним моніторингом цін на оренди та з інших причин. При цьому у всіх випадках орендна плата не може бути встановлена меншою ніж передбачено цим договором.

Пунктом 5.4 договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р. визначено, що крім платежів по оренді орендар повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків компенсувати орендодавцю відшкодування плати за користування земельною ділянкою (податок на землю), витрати на послуги, комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, каналізація і т.д.) та експлуатаційні витрати, що містять у собі видатки по загальній охороні, прибиранню місць загального користування, вивіз твердих побутових відходів і інших необхідних експлуатаційних витрат. Орендар відшкодовує орендодавцеві зазначені у даному пункті витрати, які може бути збільшено або зменшено залежно від вартості вищезазначених витрат, що встановлюються третіми особами. Витрати сплачуються орендарем орендодавцю по фактичним витратам у відповідності з розрахунками чи показниками приладів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 25.10.2013р. (пункт 10.1 договору.).

Листом від 13.09.2011р. третя особа просила відповідача розірвати договір від 01.11.2010р. за НОМЕР_3 на користь позивача від 01.11.2010р. НОМЕР_2.

Як зазначив відповідач у зустрічній позовній заяві останній погодився з такою пропозицією і з 01.11.2011р. фактично у користуванні позивача знаходилися нежитлові приміщення площею 217,5 кв.м. (185,7 кв.м. за договором НОМЕР_3 від 01.11.2010р. + 31,8 кв.м. за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р.).

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників позивача та відповідача в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Жодних актів приймання-передачі приміщення в оренду за договором НОМЕР_3 від 01.11.2010р. та з оренди між сторонами не укладалося.

Позивач заперечує фактичне користування приміщенням, яке є об'єктом оренди за договором НОМЕР_3 від 01.11.2010р.

Господарський суд констатує, що між позивачем та відповідачем не укладалося договору щодо оренди об'єкту договору НОМЕР_3 від 01.11.2010р.

В якості доказу передачі позивачу приміщення загальною площею 217,50 кв.м. (185,7 кв.м. за договором НОМЕР_3 від 01.11.2010р. + 31,8 кв.м. за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р.) відповідач надав суду додаткову угоду до договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. в якому закріплено, що змінено пункт 5 Режим використання приміщення, розмір орендної плати та порядок розрахунків. В пункті 5.1 внесено зміни по наданню в оренду площі та суми платежу. Додатково з 01.10.2011р. надається 185,7 м2 в спортивному залі з щомісячною оплатою - 5571,00грн. Всі умови по наданню додаткової площі та строки оренди діють згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р.

Відповідач зазначив, що насправді в номері договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. помилка, правильним є НОМЕР_2 від 01.11.2010р.

Вказану додаткову угоду з боку позивача підписано її чоловіком ОСОБА_8, який є головою третьої особи і який фактично уступив позивачу право користування обєктом оренди за договором НОМЕР_3 від 01.11.2010р.

На виконання умов укладеного між сторонами договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. відповідач виставив для оплати позивачу наступні рахунки:

- рахунок №267 від 26.11.2011р. за послуги згідно договору №б/н від 01.11.2010р. за листопад 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №294 від 27.12.2010р. за послуги згідно договору №б/н від 01.11.2010р. за грудень 2010 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №24 від 26.01.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за січень 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №47 від 25.02.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за лютий 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №69 від 25.03.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за березень 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №102 від 25.04.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за квітень 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №127 від 25.05.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за травень 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №176 від 25.07.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за липень 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №219 від 26.09.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за вересень 2011 року на суму 954,00грн.; платник фізична особа-підприємець ОСОБА_9; площа - 31,8м2 ;

- рахунок №238 від 26.10.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за жовтень 2011 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №258 від 25.11.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за листопад 2011 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №281 від 26.12.2011р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за грудень 2011 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №16 від 25.01.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за січень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №38 від 24.02.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за лютий 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №61 від 26.03.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за березень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №83 від 26.04.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за квітень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №104 від 25.05.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за травень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №129 від 25.06.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за червень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №151 від 23.07.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за липень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №170 від 23.08.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за серпень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №191 від 25.09.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за вересень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №201 від 25.10.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за жовтень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №221 від 26.11.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за листопад 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок №237 від 24.12.2012р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за грудень 2012 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000013 від 24.01.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за січень 2013 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000040 від 06.02.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за лютий 2013 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000066 від 01.03.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за березень 2013 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000096 від 09.04.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за квітень 2013 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000153 від 22.05.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за травень 2013 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000176 від 17.06.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за червень 2013 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000185 від 03.07.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за липень 2013 року на суму 6525,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000218 від 27.08.2013р. за послуги згідно договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. за період з 01.08.2013р. по 27.08.2013р. на суму 5682,96грн.;

За результатами детального огляду рахунків господарський суд констатує, що всі зазначені вище рахунки складені з урахуванням площі 217,50 м2; з ціною одного квадратного метру площі у розмірі 30,00грн. і за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р.

За надані відповідачем позивачу комунальні послуги відповідач виставив наступні рахунки:

- рахунок №282 від 15.12.2011р. за часткове відшкодування комунальних послуг за 11.2011р. за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р. у розмірі 3000,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000026 від 31.01.2013р. за відшкодування комунальних послуг (електроенергії з 04.10-12.12) за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р. у розмірі 1734,30грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000027 від 05.02.2013р. за відшкодування комунальних послуг (електроенергії з 01.2013) за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р. у розмірі 784,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000051 від 31.01.2013р. за відшкодування комунальних послуг (електроенергії з 01.2013) одержувач послуг фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у розмірі 6380,00грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000075 від 13.03.2013р. за відшкодування комунальних послуг (електроенергії з 02.2013) одержувач послуг фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у розмірі 5613,68грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000083 від 13.03.2013р. за відшкодування комунальних послуг (електроенергії з 02.2013) одержувач послуг фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у розмірі 902,63грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000107 від 15.04.2013р. за відшкодування комунальних послуг (опалення з 03.2013) одержувач послуг фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у розмірі 4654,50грн.;

- рахунок-фактура №СФ-0000135 від 22.05.2013р. за відшкодування комунальних послуг (опалення за 04.2013) та відшкодування комунальних послуг (електроенергія з 03.2013р.-05.2013) одержувач послуг фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на загальну суму 3283,91грн.

В свою чергу, позивач скористався наданим йому правом на судовий захист, щодо наведених позивачем обставин повідомив наступне.

По-перше, договір НОМЕР_2 від 01.11.2010р. ні з відповідачем, ні з третьою особою не укладався;

По-друге, позивач стверджує, що угоди про внесення змін в договір НОМЕР_2 від 01.11.2010р. між позивачем та відповідачем не укладалися, в оренді позивача було приміщення розміром 31,8 кв.м. вартістю 954,00грн. на місяць (11448,00грн. на рік).

Твердження про зворотнє, на думку позивача, є необґрунтованими та такими, що не піддаються жодній критиці;

По-третє, позивач вказує, що розмір приміщення, що орендувалося позивачем складав лише 31,8 кв.м., а не 217,5 кв.м., тому комунальні послуги повинні нараховуватися відповідно. Сума комунальних послуг за опалення нарахована пропорційно 217,5 кв.м., що є першою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Позивач зазначає, що оплата за користування електричною енергією здійснюється за даними лічильника. Однак жодних належних та допустимих доказів з даними лічильника по яким розраховувалася заборгованість до суду не надано, а тому ця обставина є недоведеною.

Отже, згідно до вищенаведеного, для того щоб у відповідача було право на стягнення з позивача будь-яких комунальних послуг, між ними повинен бути укладений відповідний договір. Однак такого немає. Отже підстав для стягнення з позивача заборгованості по комунальним послугам у відповідача немає.

В свою чергу, відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, щодо наведених позивачем обставин повідомив наступне.

Відповідач звертає увагу суду, що за заявою від 13.09.2011р. орендар зазначеного нерухомого майна за договором НОМЕР_3 від 01.11.2011р. Громадська організація "Здоров'я. Сила. Краса" в особі її голови ОСОБА_8, який є чоловіком позивача, було припинено дію цього договору з передачею нежитлових приміщень площею 185,7 кв. м. в користування позивачу з 01.10.2011р. При цьому відповідна угода на оренду цих приміщень між позивачем та відповідачем укладена не була, Акт приймання передачі орендованого майна не складався.

Що стосується додаткової угоди до договору НОМЕР_2 від 01.11.2011р., підписаної ОСОБА_8 та відповідачем про передачу нежитлових приміщень площею 185,7 кв. м. в користування позивачу, на яку посилається позивач в уточненій позовній заяві, то при її підготовці вкралася помилка - замість правильного НОМЕР_2 було вказано невірний НОМЕР_2. Насправді додаткова угода до договору з таким номером не укладалась.

Як свідчать обставини справи, позивач з 01.10.2011р. по 27.08.2013р. фактично орендувала у відповідача нежитлові приміщення розміром 217,5 кв. м., а саме - 31,8 кв.м., якими вона користувалась за договором НОМЕР_2 та 185,7 кв.м., від яких відмовилось на її користь громадська організація "Здоров'я. Сила. Краса"., розмістивши в них Фітнес-клуб "ІНФОРМАЦІЯ_1". Ці обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Так, зокрема, позивачем були підписані Акти приймання-передачі виконаних робіт №237 від 24.12.2012р., №ОУ-0000079 від 28.02.2013р., №ОУ-0000135 від 30.04.2013р., в яких вказано, що позивач орендує нежитлові приміщення площею 217,5 кв. м. (п. 4 Додатку до зустрічного позову). На підставі зазначених документів нею були сплачені рахунки на суму 6525,00грн., які були виставлені відповідачем. (Банківські виписки від 02.10, 26.10.2012 р., від 15.01., 28.01, 05.03, 2013 р. - п. 7 Додатку до Зустрічної позовної заяви).

Відповідач підтверджує факт сплати позивачем рахунків виставлених на площу 217,5 кв.м. на суму 6525,00грн. Хоча зазначає, що з листопада 2012 року позивач систематично почав порушувати взяті на себе зобов'язання.

29.07.2013р. позивач звернулася до відповідача із заявою про розірвання договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. про оренду спортивної зали площею 31,8 кв. м.

21.08.2013р. відповідач мав намір прийняти від позивача орендовані приміщення, однак остання для здійснення приймання-передачі нерухомого майна не з'явилась (п. 9 Додатку до Зустрічного позову).

Враховуючи викладені обставини, відповідачем було складено Акт про те, що позивач продовжує орендувати спортивну залу, роздягальню, масажний кабінет, душеву кімнату, кімнату адміністратора.

27.08.2013р., як зазначає відповідач, позивач самостійно звільнила спірні приміщення, а саме: спортивну залу, масажний кабінет, душеву кімнату, "рецепшн" (кімната адміністратора) та кімнату для переодягнення (роздягальну кімнату), про що склала і одноособово підписала Акт. (п. 11 Додатку до Зустрічного позову). Площа цих приміщень також становить 217,5 кв.м.

Під час розгляду справи суду була надана копія Технічного паспорту на громадський будинок Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих з визначенням приміщень, які перебували в оренді у позивачки та площа яких становить 217,5 кв.м. (п.4 Додатку до листа від 01.01.2014р.).

Крім того, листом від 10.06.2013р. позивач повідомила керівництво відповідача про те, що вона готова скласти графік оплати заборгованості, як тільки побачить гарантійний лист про продовження договору оренди.

Таким чином, як вважає відповідач, позивач цим документом визнала, що вона не тільки користується приміщеннями площею 217,5 кв. м., але й визнала за собою заборгованість зі сплати орендної плати (п. 1 Додатки до Заяви про долучення до справи письмових доказів від 23.05.2014 р.).

24.07.2013р. відповідачем було складено Акт перевірки підключення опалювання Будинку культури, згідно якого площа орендованих позивачем приміщень становить 217,5 кв.м. (п.3 Додатку до зазначеної вище Заяви).

Таким чином, на думку відповідача, наведені та інші докази, які знаходяться в матеріалах справи, свідчать про те, що позивач фактично орендувала 217,5 кв. м. нежитлових приміщень відповідача і заборгувала йому 29228,96грн. орендної плати та 6057,75грн. у вигляді відшкодування вартості спожитих комунальних послуг за спожиту теплову та електричну енергію.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд первісний позов у даній справі відхилити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Крім того, свої письмові пояснення надала головний бухгалтер відповідача та повідомила суду наступне.

ОСОБА_2 і ОСОБА_8 заперечували свою заборгованість, спираючись на помилки в бухгалтерському обліку орендодавця. На мою вимогу вони надали всі оригінали платіжних документів і при взаємній перевірці обліку розрахунків з'ясувалося, що в обліку відповідача значаться ті ж самі документи і суми по ним теж однакові. Тоді орендар почала говорити, що це не всі документи, що ще вони розраховувалися з попереднім головним бухгалтером готівкою, а вона не надавала їм квитанції прибуткових касових ордерів; що на початку оренди вони багато коштів витратили на виведення цвілі на стінах і стелі та їх білення; що хочуть взяти орендоване приміщення у фінансовий лізинг і треба зменшити орендну плату; що опалення було дуже погане, а потім надто сильним, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 орендує тільки площу 31,8 кв.м. і взагалі - переплатила відповідачу за оренду величезні кошти.

27.08.2013р. ОСОБА_2 вивезла свої речі з орендованих приміщень не підписавши акту прийому-здавання нежитлового приміщення з оренди.

При цьому вона одноособово склала і підписала Акт про звільнення орендованих приміщень, вказавши в Акті перелік всіх приміщень, які вона орендувала і площа яких складає 217,5 кв. м.

Клопотанням від 26.05.2015р. третя особа підтримала первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову просить суд відмовити.

Крім того, просить суд розглядати за відсутність представника третьої особи.

Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача та відповідача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги, слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, такими, що суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив, що виставлені відповідачем рахунки, які складено з урахуванням площі 217,50 м2; з ціною одного квадратного метру площі у розмірі 30,00грн. і за договором НОМЕР_2 від 01.11.2010р. не оскаржувалися позивачем.

Навпаки, як вказує відповідач та не заперечує позивач в період з 01.11.2011р. по вересень 2012 року відповідач регулярно сплачував орендну плату, розмір якої становив 6525,00грн. на місяць.

Починаючи з листопада 2012р. відповідач почав систематично порушувати умови договору щодо сплати орендної плати.

Отже, станом на 01.09.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 29228,96грн.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 29228,96грн. суду не надано.

За результатами вивчення матеріалів справи господарський суд констатує, що позивачем були підписані наступні Акти приймання-передачі виконаних робіт, а саме:

- акт №ОУ-0000079 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2013р. за оренду приміщення; період - лютий 2013 року; площа - 217,5 кв.м.; на суму 6525,00грн. (а.с.81 том 1);

- акт №ОУ-0000135 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2013р. за оренду приміщення; період - квітень 2013 року; площа - 217,5 кв.м.; на суму 6525,00грн. (а.с.85 том 1);

- акт №ОУ-0000178 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2013р. за оренду приміщення; період - квітень 2013 року; площа - 217,5 кв.м.; на суму 6525,00грн. (а.с.87 том 1);

- акт №237 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2012р. за оренду приміщення на суму 6525,00грн. (а.с.128 том 3).

Відповідач підтверджує, а позивач не спростовує факт сплати позивачем рахунків виставлених на площу 217,5 кв.м. на суму 6525,00грн.

Відповідач зазначає, а матеріалами справи підтверджується, що з листопада 2012 року позивач систематично почав порушувати взяті на себе зобов'язання.

29.07.2013р. позивач звернулася до відповідача з повідомленням про намір дострокового розірвання договору на оренду нерухомого майна (а.с.14 том 1) в якому вказала, що причиною розірвання укладеного 01.11.2010р. договору НОМЕР_2 оренди нерухомого майна (спортивна зала загальною площею 31,8 кв.м.), що розташоване в будівлі відповідача по АДРЕСА_2 у місті Дніпропетровську систематичні відключення орендодавцем від комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, електропостачання), що в свою чергу негативно вплинуло на господарську діяльність орендаря.

21.08.2013р. відповідач мав намір прийняти від позивача орендовані приміщення, що підтверджується актом від 21.08.2013р. (а.с.129 том 1), який складено представниками відповідача і в якому відображено, що 21.08.2013р. позивач прийшла в дім культури та відмовилася звільнити приміщення. Повідомила, що зробить це 27.08.2013р. Таким чином оренда приміщення (спортивна зала, роздягальня, масажний кабінет, душеві кімнати, кімната адміністратора) продовжується до повного звільнення приміщення та підписання акту приймання-передачі.

27.08.2013р., як зазначає відповідач та визнає позивач, останній самостійно звільнив спірні приміщення, що підтверджується актом від 27.08.2013р. (а.с. 130 том 1) в якому вказано, що позивач, як орендатор приміщень відповідача вивезла всі належні їй речі та предмети із спортивного залу, масажного кабінету, душевої кімнати, "рецепшн" (кімната адміністратора) та кімнату для переодягнення (роздягальну кімнату).

Досліджуючи матеріали справи та співвідносячи їх зокрема з актом позивача господарський суд констатує, що предметом договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р. була площа 31,8 кв.м.

Позивач звертаючись до відповідача 29.07.2013р. з повідомленням про намір дострокового розірвання договору на оренду нерухомого майна (а.с.14 том 1) вказала, що загальна площа спортивної зали 31,8 кв.м.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що позивач фактично визнала користування не лише спортивною залою, загальна площа якої 31,8 кв.м., а й масажного кабінету, душевої кімнати, "рецепшн" (кімната адміністратора) та кімнату для переодягнення (роздягальну кімнату).

Тобто, у фактичному користуванні позивача перебувало нерухоме майно загальною площею 217,5 кв.м.

Згідно долученого до матеріалів справи Технічного паспорту на громадський будинок Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих (а.с.169-182 том 1) господарський суд встановив, що спортивна зала, масажний кабінет, душева кімната, "рецепшн" (кімната адміністратора) та кімната для переодягнення (роздягальну кімнату) разом складають площу 217,5 кв.м.

Листом від 10.06.2013р. позивач повідомила керівництво відповідача про те, що вона готова скласти графік оплати заборгованості, як тільки побачить гарантійний лист про продовження договору оренди.

Вказаний лист, господарський суд розцінює, як непрямий доказ наявності заборгованості позивача перед відповідачем.

Також господарський суд зазначає, що рахунки відповідачем позивачу виставлялися на загальну площу 217,5 кв.м. і позивач саме такі рахунки і оплачував.

Таким чином, господарський суд дії позивача визнає, як непрямі докази фактичного користування нерухомим майном загальною площею 217,5 кв.м.

Господарський суд встановив і це визнано відповідачем, що додаткову угоду до договору НОМЕР_2 від 01.11.2011р. підписано чоловіком позивача ОСОБА_8

Господарський суд констатує факт відсутності права у ОСОБА_8 представляти інтереси позивача.

При цьому, господарський суд констатує факт схвалення позивачем дій ОСОБА_8 і фактичне користування позивачем нерухомістю відповідача загальною площею 217,5 кв.м.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за оренду майна передбачено умовами договору та нормами законодавства.

З огляду на положення договору, строк оплати за оренду нерухомого майна є таким, що настав.

Господарський суд вважає, що позивач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу (а.с.31).

Доказів оплати об'єкту оренди в сумі 29228,96грн. відповідач не надав, доводи відповідача, наведені в обґрунтування зустрічного позову, належними доказами не спростував.

Господарський суд констатує факт неналежного ведення відповідачем документації, зокрема тої яка стосується правовідносин з позивачем, однак матеріалами справи підтверджується фактичне користування позивачем приміщення загальною площею 217,5 кв.м.

Отже, господарський суд вважає за потрібне захистити права відповідача та встановити справедливість.

Щодо стосується вимоги відповідача про стягнення з позивача 6057,75грн. на відшкодування вартості комунальних послуг у вигляді спожитої теплової та електричної енергії, то господарський суд визнає вказані вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Рахунки позивачу направлялися, що підтверджується листом з описом вкладення та фіскальним чеком, які датовані 26.11.2013р. (а.с.141 том 1).

Обов'язок з відшкодування за отримані комунальні послуги, зокрема спожиту теплову та електричну енергію покладено на позивача пунктом 5.4 договору НОМЕР_2 від 01.11.2010р.

Позивач частково рахунки за комунальні послуги оплатив, однак доказів на суму 6057,75грн. не надав та в судовому засіданні заперечив факт доведеності надання комунальних послуг відповідачем позивачу.

Господарський суд з такою позицією позивача не погоджується, з огляду на те, що дії відповідача відповідають як чинному законодавству, так і умовам укладеного між сторонами договору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Пунктом 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 11113 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Частиною 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 28.01.2014р. та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015р. покласти на позивача за первісним позовом.

Судові витрати за проведення експертизи (висновок №3376/3377-14 судово-економічної експертизи по справі №904/9143/13) покласти на сторони.

Пунктом 5.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується господарським судом, який розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" господарський суд вирішив повернути позивачу надміру сплачений судовий збір у розмірі 30,00грн. за платіжним дорученням №1161 від 06.11.2013р. та судовий збір у розмірі 31,00грн. за платіжним дорученням №166 від 23.03.2015р.

До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 612, 625, 629, 759, 761, 762, 763, 782, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісних позовних вимоги відмовити.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпропетровської обласної організації Українського товариства глухих (49054, м.Дніпропетровськ, просп.Кірова, 50-В; ідентифікаційний код 03972956) 29228,96грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять вісім грн. 96 коп.) основної заборгованості; 6057,75грн. (шість тисяч п'ятдесят сім грн. 75 коп.) заборгованості на відшкодування вартості комунальних послуг у вигляді спожитої теплової та електричної енергії; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору; 609,00грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 28.01.2014р.; 609,00грн. (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 19.02.2015р., видати наказ.

Повернути Дніпропетровській обласній організації Українського товариства глухих (49054, м.Дніпропетровськ, просп.Кірова, 50-В; ідентифікаційний код 03972956) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30,00грн. (тридцять грн. 00 коп.) надміру сплачений за платіжним дорученням №1161 від 06.11.2013р., видати ухвалу.

Повернути Дніпропетровській обласній організації Українського товариства глухих (49054, м.Дніпропетровськ, просп.Кірова, 50-В; ідентифікаційний код 03972956) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 31,00грн. (тридцять одна грн. 00 коп.) надміру сплачений за платіжним дорученням №166 від 23.03.2015р., видати ухвалу.

Наказ та ухвали видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

23.06.2015 року

Суддя І.В. Петренко