Ухвала суду № 45456568, 24.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/8856/2015 Головуючий у 1-й інстанції Цимбал І.К.

Доповідач Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Кравець В.А.,

суддів Семенюк Т.А., Шиманського В.Й.

за участю секретаря Круглика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на окрему ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа органі опіки та піклування служба у справах дітей Дарницької районної державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільно набутим за час проживання однією сім'єю чоловіка та жінки та визнання права власності на Ѕ частину майна,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.05.2015 року був задоволений.

Інтереси відповідача ОСОБА_3 представляла адвокат ОСОБА_1, яка займається відповідною діяльністю на підставі свідоцтва, виданого кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Чернігівської області від 02.09.2008 року.

20 травня 2015 року Дарницький районний суд м. Києва постановив окрему ухвалу, якою про викладене в ній вказано довести до відмова кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури Чернігівської області для вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Зобов'язано про вжиті заходи у встановлений законом строк з дня надходження окремої ухвали повідомити суд.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.

Крім того, ухвала була постановлена без її участі за відсутності судового розгляду.

Вказала на те, що суд не вказав які саме некоректні вислови та натяки були з її боку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Зазначила, що суд посилався на закон, який втратив свою чинність, зокрема, Закон України «Про адвокатуру», в той час, коли діє Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що поведінка адвоката ОСОБА_1 порочить адвокатуру України інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, зокрема кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури Чернігівської області.

Проте, в повній мірі з таким висновком суду погодитися неможливо з огляду на наступне.

Так, суд в ухвалі вказав, що під час розгляду даної справи адвокатом ОСОБА_1, неодноразово було порушено правила адвокатської етики, внаслідок чого судом вживалися заходи процесуального примусу у вигляді усних зауважень. Такі порушення виражались у грубих, необґрунтованих, образливих суперечках із головуючим, представником позивача та позивачем особисто.

Зазначив, що з боку ОСОБА_1 мали місце вкрай принижуючі та некоректні вислови та натяки на адресу суду, після відмови останнім у задоволенні її клопотань. Проте, вкрай нестерпним мав місце випадок, коли на стадії реплік ОСОБА_1 зробила наступну заяву: «Так позивач неодноразово звертався до суду м. Чернігова з аналогічним позовом, проте після того, як у судові процеси приходила велика кількість свідків з боку відповідача ОСОБА_3, позивач залишав позов без розгляду, залишається питання, у зв'язку з чим Дарницький районний суд м. Києва» (копія звукозапису додається). Після цього вислову, коли суд оголошував про видалення до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини рішення, ОСОБА_1, не дочекавшись закінчення виступу судді, разом із свідком, якого було викликано за її клопотанням, демонстративно залишили зал судового засідання та ідучи по коридору перед судом, який видалився до нарадчої кімнати, висловлювала свідкові свою думку щодо суду та його можливого рішення у вкрай зневажливій та негативній формі. На оголошенні вступної резолютивної частини рішення присутня не була.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність постановлення окремої ухвали, з огляду на таке.

Згідно ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причини та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Окремі ухвали - це процесуальний засіб реагування суду на виявлені ним в ході розгляду справи порушення закону, недоліки в діяльності органів управління, установ чи підприємств та їх посадових осіб.

Як правило, окрема ухвала постановляється в нарадчій кімнаті одночасно з ухваленням рішення у справі при вирішенні спору по суті. Разом з тим, окрема ухвала може бути постановлена і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення, тобто при закритті провадження у справі чи залишенні заяви без розгляду, а також при зупиненні провадження у справі.

Така ухвала постановлюється судом до закінчення судового розгляду за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за власною ініціативою в нарадчій кімнаті і оформлюється окремим процесуальним документом.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є: виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

До того ж окрема ухвала повинна відповідати вимогам щодо змісту ухвал суду, зокрема положенням ст. 210 ЦПК України і бути обґрунтованою та мотивованою.

Вона може бути ухвалена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню саме матеріального або процесуального закону, та які саме права громадян порушено.

Проте, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що окрема ухвала може бути постановлена у випадку виявлення порушень закону, а не правил адвокатської етики, які не мають статусу закону.

Відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено гарантії адвокатської діяльності.

За таких обставин у суду не було законних підстав для постановлення окремої ухвали.

Крім того, суд у порушення положення ст. ст. 211 не зазначив в окремій ухвалі, які саме норми права порушенні адвокатом, в чому саме полягають ці порушення, та до яких негативних наслідків це призвело.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що підстав, передбачених ст. 211 ЦПК України для постановлення окремої ухвали не було, оскільки вона може бути ухвалена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню саме матеріального або процесуального закону, та які саме права громадян порушено.

Відповідно до вимог ст. 209 ЦПК України окрема ухвала постановляється виключно в нарадчій кімнаті та заноситься до журналу судового засідання.

Постановлення окремих ухвал поза межами нарадчої кімнати законом не передбачено.

Як убачається з журналу судового засідання від 20 травня 2015 року суд, розглянувши позов, вийшовши з нарадчої кімнати, не оголошував окрему ухвалу, не повідомляв учасників процесу про винесення окремої ухвали та що вона буде виноситися.

В окремій ухвалі суд першої інстанції не навів та не встановив вчинення дій з боку ОСОБА_1, які призвели до порушення закону. Крім того, ухвала не містить вказівки на склад суду , який постановив ухвалу.

Отже, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про скасування окремої ухвали як такої, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Окрему ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року в даній справі - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді