Ухвала суду № 45456458, 22.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Корчевного Г.В.,

суддів: Шебуєвої В.А., Слободянюк С.В.,

при секретарі Івченко О.М.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року про залишення без задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів залишено без руху.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними ухвалами суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року скасувати, відстрочити їй сплату судового збору за подання позовної заяви.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвали суду 1-ї інстанції постановлені з порушенням норм процесуального права.

Унікальний номер справи: 752/2219/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7577/2015Головуючий у суді першої інстанції: Пасинок В.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В. Зазначає, що підставою звернення з позовом є те, що вона є безробітна, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, колишній чоловік фактично перестав допомагати дітям, єдиним доходом сім'ї є кошти, що виплачує центр зайнятості - 544 грн., з огляду на що суд першої інстанції незаконно залишив позовну заяву без руху для сплати суми судового збору.

Посилається, що у зв'язку з вказаним нею було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке необґрунтовано відхилено судом, тому апелянт вважає, що зазначена ухвала також є необґрунтованою та незаконною.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом позову є стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. (а.с. 2-12)

Також встановлено судом першої інстанції, що позивач заявив письмове клопотання про відстрочення сплати судового збору, стягнення з відповідача судового збору та витрат, пов'язаних з отриманням юридичної допомоги.

Разом з тим, жодних доказів щодо тяжкого матеріального стану позивачем разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору не надано. (а.с. 2-6)

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що при подачі позовної заяви судовий збір сплачено у неналежному розмірі, отже позовну заяву слід залишити без руху.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлена у повній відповідності до норм Закону України від 08 липня 2011 року № 3674- VI «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

Разом з тим, розглядаючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо необґрунтованості та незаконності дій суду, який відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно вимог ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом при подачі позовної заяви не надано жодних доказів щодо свого майнового стану (а.с. 2-12).

Також вбачається, що в додатках до позовної заяви позивач зазначила копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №165, договір про надання юридичних послуг №0312, квитанція Щорської юридичної консультації Чернігівської області, акт виконаних робіт.

Отже, вказані фактичні обставини спростовують посилання апелянта, що нею, в силу юридичної необізнаності, були вчинені помилкові процесуальні дії щодо оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем при подачі клопотання не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування свого майнового стану.

Жодних доказів протилежного апелянтом не надано.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції справа розглянута в межах позовних вимог, порушень норм процесуального права під час апеляційного розгляду справи не встановлено, таким чином підстав для задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав для залишення клопотання про відстрочення сплати судового збору без задоволення.

Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.

Інші доводи апеляційної скарги недоведені та містяться лише на формальних міркуваннях.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2015 року про залишення без задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: