Постанова № 45455513, 05.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 червня 2015 року №826/3436/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ”

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яким просило:

визнати дії відповідача щодо не реєстрації податкової звітності позивача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ”;

зобов'язати відповідача зареєструвати в “Інформаційній системі “Податковий блок”, введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197 з 01.01.2013, подану товариством з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ” податкову декларацію за жовтень 2014 року;

зобов'язати відповідача провести коригування показників податкової звітності з ПДВ у “Інформаційній системі “Податковий блок”, введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197 з 01.01.2013, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що задекларовані товариством з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ” за жовтень 2014 року, а також зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності з ПДВ за жовтень 2014 року відповідно до поданої товариством з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ” податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно не зареєструвала податкову звітність позивача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості, оскільки в силу приписів пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ” 18.11.2014 було подано до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію із податку на додану вартість за жовтень 2014 року, разом з розрахунком коригування сум податку на додану вартість (Додаток №1) та розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №5).

Вказана декларація подана у документарному вигляді безпосередньо до контролюючого органу 18.11.2014, що підтверджується відміткою про прийняття декларації.

Державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06 проінформувала позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість зареєстрована, але згідно пунктів 48.3 та 48.7 статті 48 Податкового кодексу України не визнана як податкова звітність. Запропоновано подати нову звітність, складену належним чином.

Позивач, посилаючись на протиправність дій контролюючого органу щодо не реєстрації податкової декларації за жовтень 2014 року з додатками до неї, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно із приписами пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України обов’язкові реквізити податкової декларації – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до вимог пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються дії контролюючого органу щодо не реєстрації податкової декларації, проте не оскаржується рішення про невизнання декларації позивача податковою звітністю від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06.

Також, позивачем до позовної заяви не надано і самого рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06.

Останнє додано до письмових заперечень контролюючого органу, як обґрунтування позиції відповідача у спірних правовідносинах.

В контексті останнього слід зазначити, що відповідно до вимог частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи те, що рішення контролюючого органу про невизнання декларації позивача податковою звітністю від 20.11.2014 №57839/10/26-55-15-06 позивачем не оскаржується, є чинним та не скасованим, а суд у даній справі не може виходити за межі позовних вимог, в даному випадку у суду відсутні підстави для зобов’язання відповідача відобразити дані декларації позивача у базах даних державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, з огляду на наявність рішення контролюючого органу щодо невизнання декларації позивача податковою звітністю.

Відповідно до пунктів 49.9 та 49.11 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем дотримано названі приписи Податкового кодексу України.

У свою чергу, відповідач зазначаючи про недостовірність обов’язкового реквізиту, а саме: щодо зазначеної у декларації адреси, надає на підтвердження наведеного довідку від 04.11.2014 №6030/01/26-55-07-03 про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків, повідомлення від 07.11.2014 №9221/26-55-18-05-14 про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Більш того, під час розгляду справи судом на адресу підприємства також направлялася поштова кореспонденція, яка також повернута суду без вручення підприємству з причин “за закінченням встановленого строку зберігання” з відміткою пошти “розшук”.

Крім того, під час розгляду справи позивачу надавався строк для подання суду доказів фактичного місцезнаходження за зареєстрованою адресою, а саме: договір оренди, докази прийняття приміщення та оплати за оренду, договір із поштою щодо доставки кореспонденції. Однак, під час розгляду справи позивачем так і не надано цих доказів. Таким чином, під час розгляду справи позивачем не доведено свого фактичного місцезнаходження за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі.

Відтак, за наявності у декларації недостовірних відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи, що є одним з обов’язкових реквізитів, який надає декларації юридичної значимості, в силу положень пункту 48.2 Податкового кодексу України декларація втрачає юридичний статус податкової декларації та в силу положень пункту 48.7 Податкового кодексу України не вважається податковою декларацією.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ” є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.