Постанова № 45454634, 15.06.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року справа № 823/1171/15

м. Черкаси

15 год. 06 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача - Грязона Р.В.,

представників відповідача - Недосєки І.В., Кирпич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС України у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому з врахуванням заяви про часткову зміну підстав позову просить визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС України у Черкаській області від 18.05.2015 №628 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на письмові запити податкового органу про надання пояснень та документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій із ТОВ «Фабіус» та ТОВ «Галіот-Груп» позивачем надано відповідь про відмову у наданні відповідних пояснень та підтверджуючих документів. Свої відмови у наданні відповідних документів та пояснень, позивач мотивував тим, що вказані запити складені контролюючим органом з порушенням вимог ст. 73 Податкового кодексу України, а саме не містять фактів, що свідчать про порушення платником податків законодавства, з наведенням безпосередніх норм податкового та іншого законодавства, яке порушено. Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VІІІ від 28.12.2014 визначено, що з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання у 2015-2016 роках за умов отримання ними обсягу доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, без дозволу Кабінету Міністрів України та без заявки суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на те, що письмові запити податкового органу надіслані позивачу відповідно до вимог податкового законодавства, зокрема на підставі п. 6, п. 5 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, однак позивачем не були надані витребувані пояснення та документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фабіус» та ТОВ «Галіот-Груп», а тому податковим органом було правомірно винесено оскаржуваний наказ про проведення перевірки позивача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ» зареєстроване як юридична особа 30.10.2012, ідентифікаційний код 38469401, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.03.2015 №20337970, який міститься у матеріалах адміністративної справи.

Як встановлено судом, за результатами проведеного аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем податкового законодавства: за грудень 2014 року, а саме, невідповідність придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгу постачання з продавцями (постачальниками) товарів (робіт, послуг) ТОВ «Фабіус» та інформацію щодо подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг); за січень 2015 року із ТОВ «Галіот-Груп», ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області були направлені на податкову адресу позивача відповідні письмові запити від 03.03.2015 №3150/23-01-15-0214 та від 30.03.2015 №6313/23-01-15-0214, в яких відповідач просив ТОВ «Лоссото-Трейд» надати пояснення та засвідчені належним чином копій документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій із зазначеними контрагентами та подальшу реалізацію (використання в господарській діяльності) отриманих товарів (робіт, послуг).

У зв'язку із ненаданням позивачем витребуваних документів, в. о. начальника ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області винесено наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Компанія «Грано СВ».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 73.3 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається із запиту контролюючого органу від 03.03.2015 №3150/23-01-15-0214, підставною для його надіслання позивачу зазначено - за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. У свою чергу, із запиту від 30.03.2015 №6313/23-01-15-0214 вбачається, що підставною його надіслання позивачу зазначено - за результатами проведеного аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, в т.ч. що міститься в інформаційній системі «Податковий блок» виявлено невідповідність придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгу постачання.

Положеннями статті 73 ПК України, як однією із підстав для направлення запиту визначено таку підставу, як в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1245 (далі - Порядок №1245), у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

У відповідності до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно п. 72.1 ст. 71 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: за результатами податкового контролю (пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України); від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків (пп. 72.1.2.2 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України).

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно п. 1 наказу Державної податкової служби від 24 грудня 2012 року №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» введено в експлуатацію з 01.01.2013 ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби усіх рівнів.

Відтак, усі показники, які були відображені у АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» перенесено до інформаційної системи «Податковий блок».

Таким чином, враховуючи вищезазначене, податкові органи мають право направляти запити платникам податку у разі виявлення розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Під час розгляду справи, відповідачем надано суду податкову інформацію, отриману від Броварської ОДПІ по взаємовідносинах ТОВ «Фабіус» за грудень 2014 року та ТОВ «Галіот Груп» за січень 2015 року з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями, на підставі яких виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем податкового законодавства.

Разом з цим, письмовий запит відповідача про надати пояснення та засвідчені належним чином копій документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Фабіус» винесено 03.03.2015 за №3150/23-01-15-0214, однак відповідна податкова інформація Броварської ОДПІ щодо ТОВ «Фабіус» надіслана 17.03.2015 за №973/7/10-06-22-02, а тому посилання відповідача на вказану інформацію, як на підставу надіслання позивачу запиту від 03.03.2015 судом не береться до уваги.

Суд звертає увагу, що положеннями ст. 73 ПК України встановлено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, податковим законодавством передбачено право платника податків не надавати відповідь на запит, якщо він складений з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 ПК України.

Виходячи з аналізу вказаної норми ПК України, платник податку на власний розсуд оцінює отриманий запит контролюючого органу на відповідність вимогам податкового законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, на думку позивача запити від 03.03.2015 №3150/23-01-15-0214 та від 30.03.2015 №6313/23-01-15-0214, складені з порушенням вимог ст. 73 ПК України, а тому позивач скористався своїм правом та направив до податкового органу відповідь на запит, у якому зазначив, що надіслані відповідачем інформаційні запити містять фактично загальний опис запитуваної інформації, але не містить конкретного її переліку, а тому вказані запити не відповідають вимогам чинного законодавства, надати запитувані контролюючим органом документи та пояснення не представляється можливості.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова інформація у цьому Кодексі вживається у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Частиною першою статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII встановлено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Отже, для направлення письмового запиту контролюючий орган має не лише визначити відповідну норму права, яка надає право податковому органу на надіслання відповідного запиту, але й володіти безпосередньо відомостями і даними, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про можливе порушення платником податків податкового законодавства. Виявлення факту порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачає фіксацію органом державної податкової служби реальної події або результату діяльності платника податку, що вказують на ці порушення.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 ПК України визначено, що платник податків має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Таким чином, контролюючий орган зобов'язаний детально роз'яснити позивачу на підставі якої саме інформації контролюючий орган дійшов висновку про порушення або про можливе порушення платником податків податкового законодавства, чого відповідачем у даному випадку здійснено не було.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що запити, надіслані на адресу позивача, не містять належного правового обґрунтування підстав їх направлення, що звільняє позивача від обов'язку надавати відповідь на них.

Пунктом 82.2 ПК України визначено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Враховуючи, що нормативно не визначено підстав, за яких можливе продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, контролюючий орган не позбавлений права продовжити строк проведення перевірки ТОВ «Компанія «Грано СВ», а тому посилання відповідача на ту обставину, що термін проведення перевірки позивача сплинув 25.05.2015 є необґрунтованим.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Разом із тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З викладеного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Суд не бере до уваги посилання позивача про те, що сума загального оподатковуваного доходу, отриманого ним від провадження господарської діяльності за 2014 рік є меншою від 20 мільйонів, а тому з 1 січня 2015 року заборонено проведення перевірок його господарської діяльності у 2015-2016 роках, оскільки, як вбачається з наданої позивачем копії податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, сума доходів позивача у 2014 році становила 90911548 грн.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку, що наказ від 18.05.2015 №628 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Представник позивача в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на норми законодавства України.

Натомість представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області вмотивованих доводів на підтвердження позову не навів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС України у Черкаській області від 18.05.2015 №628 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ» судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2015 року.