Постанова № 45454207, 22.06.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1930/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 42986,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 42986,25 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відноситься до першої групи платників єдиного податку, але в порушення п.п.295.1 ст.295 відповідач не сплачує суму самостійно визначеного податкового зобов'язання та нараховану податковим органом у зв'язку з порушенням ст.180, 185, 186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України суму грошового зобов'язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням №0021871701 від 01.10.2014 року, в результаті чого станом на 31.03.2015 року має податкову заборгованість по єдиному податку в сумі 5856,82 грн. та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 37129,43 грн. Відповідачу направлена податкова вимога з узгодженою сумою податкового зобов'язання від 17.09.2014 № 7572-25, проте заборгованість не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача у дохід держави в судовому порядку.

Від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

23.10.2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 (а.с. 32) та взято на облік у податковому органі як платника податків.

Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу ХІV ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідач обрав спрощену систему оподаткування, на якій знаходиться з 01.10.2012 року та відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.09.2012 року відноситься до третьої групи платників єдиного податку (а.с.35-36).

Згідно зі ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Пунктом 295.3-295.4 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Відповідно до п. 16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 14.1.175 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом суб'єкта господарювання.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи що податковий борг позивача по єдиному податку виник у зв'язку з несплатою в повному обсязі самостійно визначених податкових зобов'язань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.09.2012 року, корінця свідоцтва №248586 від 01.10.2012 року та поданих до податкового органу податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 01.07.2014 року та від 06.10.2014 року (а.с.20-23), відповідно до яких відповідачем самостійно нарахована до сплати сума єдиного податку у розмірі 6868,95 грн. та 4655,71 грн.

А також, заборгованість виникла на підставі поданих до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість від 06.10.2014 року та від 09.09.2014 року (а.с.16-19), відповідно до яких відповідачем самостійно нарахована до сплати сума податку у розмірі 4499,00 грн. та 17500,00 грн.

Поряд з цим, відповідно до Акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.09.2014 року №4987/15-53-17-1/НОМЕР_1, встановлено порушення відповідачем ст.180, 185, 186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України від 24.12.2010 року №1002 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення», Наказу ДПА України від 25.01.2011 року №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в частині заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 12017,00 грн. (а.с.38-40).

Відповідно до п.122.1 ст.122 ПКУ, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

На підставі встановлених порушень та акту перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0021871701 від 01.10.2014 року на суму 15021,25 грн. (а.с.38).

З метою погашення податкового боргу у добровільному порядку, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси відповідачу направлена податкова вимога з узгодженою сумою податкового зобов'язання від 17.09.2014 року №7572-25, але сума боргу ФОП ОСОБА_1 не сплачена (а.с.13).

Відповідно до облікових карток платника (а.с24-31) сума боргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб, з урахуванням пені у сумі 168,33 грн., станом на 31.03.2015 року складає 5856,82 грн. та по податку на додану вартість з урахуванням пені у сумі 109,18 грн., складає 37129,43 грн.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Доказів сплати боргу або доказів оскарження податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано, а тому дана заборгованість є узгодженою.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 42986,25 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 37129 /тридцять сім тисяч сто двадцять дев'ять/ грн. 43 коп. на р/р №31113029700008, код платежу 14010100, одержувач ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011 та з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 5856/ п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість/ грн. 82 коп. на р/р №31518970700008, код платежу 18050400, одержувач ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин