Постанова № 45453907, 16.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року 810/1364/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стонерс Україна" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

2 квітня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Стонерс Україна" (далі - позивач) з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2015 р. № 0000362204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та приватним підприємством "Сан Інтернешнл" (далі - ПП "Сан Інтернешнл"), приватним підприємством "ЛЮСТЕФ" (далі -ПП "ЛЮСТЕФ"), товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Дніпромашбуд" (далі - ТОВ НВП «Дніпромашбуд». Стверджує, що всі укладені позивачем угоди були реальні та виконані їх сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочини між позивачем та контрагентами ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ" та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що названі правочини є нікчемними (т. 1 а.с. 84-86).

Представниками сторін було подано до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

28 січня 2010 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АГ № 337382 та копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серія АА № 910775 (т. 1 а.с. 20-21).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 29 січня по 3 лютого 2015 р. відповідачем було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за серпнь 2012 р., квітень 2013 р. та податку на прибуток за 2 квартал 2012 р., за 2013 р. по розрахунках з ПП «Сан Інтернешнл», щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за січень 2013 р. та податку на прибуток за 2013 р. по розрахунках з ПП «ЛЮСТЕФ», щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за липень 2012 р. та податку на прибуток за 3 квартал 2012 р. по розрахунках з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за результатами якої 10 лютого 2015 р. було складено акт перевірки № 187/22-4/36577260 (далі - акт перевірки № 187/22-4/36577260) (т. 1 а.с. 30-54).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) п. 138.2, ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139.1 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-IV (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2-3 квартали 2012 р. та за 2013 р. на загальну суму 72 990 грн 43 коп., у т.ч. за 2-3 квартал 2012 р. - 38 606 грн 94 коп., за 2013 р. - 34 383 грн 49 коп.

2) п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. ПК України, що призвело заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень, серпень 2012 р., січень, квітень 2013 р. на загальну суму 72 961 грн 68 коп., у т.ч. за січень 2013 р. - 10 809 грн 77 коп., квітень 2013 р. - 25383 грн 39 коп., серпень 2012 р. - 12 800 грн 00 коп., у липні 2012 р. - 23 968 грн 52 коп.

На підставі висновків акту № 187/22-4/36577260 перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2015 р. № 0000362204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 91 202 грн 10 коп., з якої за основним платежем - 72 961 грн 68 коп., за штрафними санкціями - 18 240 грн 42 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000362204) (т. 1 а.с. 29);

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Як убачається з вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як убачається з п. 187.9 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Відповідно до вимог абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як убачається з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з вимогами п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій з контрагентами - ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ" та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" та зроблено висновок, що господарські операції між ними були фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

1. Стосовно господарських відносин позивача з ПП "ЛЮСТЕФ" судом встановлено таке.

20 серпня 2012 р. між позивачем (покупцем) та ПП "ЛЮСТЕФ" (продавцем) було укладено договір поставки (т. 1 а.с. 105).

Згідно з п. 1.1 п. 1 названого договору продавець взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його.

На виконання договору поставки ПП "ЛЮСТЕФ" позивачем суду було надано такі документи (оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи):

1) рахунки на оплату (т. 1 а.с. 108, 109, 111, 118, 119, 125-128, 137-138, 144-145, 151-152, 159-160, 168-170, 183-184, 190, 194, 198-199);

2) видаткові накладні (т. 1 а.с. 113, 120-121, 128-131, 139-140, 146-147, 153-154, 161-163, 171-173, 178-179, 185-186, 191-195, 200-201).

3) податкові накладні (т. 1 а.с. 110, 115, 122-123, 132-136, 141-142, 148-150, 155-157, 164-166, 174-177, 180-181, 187-189, 192-193, 196, 202-203).

Зазначені документи підписані посадовою особою ПП "ЛЮСТЕФ", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ПП "ЛЮСТЕФ" було поставлено позивачу товар, визначений договором поставки.

На підтвердження факту розрахунку за куплений у ПП "ЛЮСТЕФ" товар позивачем надано банківські виписки, які завірені печаткою акціонерного товариства "УкрСиббанк" (т. 5 а.с. 159, 160, 162, 172, 175, 177, 179, 183, 184).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору поставки у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ПП "ЛЮСТЕФ", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 567632, згідно з яким названий контрагент зареєстрований як юридична особа (т. 1 а.с. 106, т. 5 а.с. 98-104 відповідно).

Судом встановлено, що у подальшому куплений у ПП "ЛЮСТЕФ" товар позивачем було продано контрагентам - покупцям на виконання договорів поставки.

Дана обставина підтверджується наданими позивачем суду копіями документів, а саме:

- договорів ( т. 2 а.с. 1-2, 94-95, 103-106, 107, т. 3 а.с. 47-49, 61-62, 95-96, 120-121);

- рахунків на оплату (т. 2 а.с. 3, 6, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 74, 77-78, 82, 85, 88, 91, 97, 100, 108, 112, 114, 117, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 151, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 193, 196, 199, 202, 205, 209, 212, 215, т.3 а.с. 1, 4, 8, 11, 14, 18, 22, 25, 29, 33, 37-39, 50, 54, 57, 63-64, 69-70, 75, 78-79, 82, 83, 85, 89, 92, 97, 100-101, 110-112, 117,122);

- видаткових накладних (т. 2 а.с. 5, 7, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 75, 79, 83, 86, 89, 89, 92, 96, 101, 109, 113, 115, 118, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 149, 152, 155, 158, 161, 164,167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 206, 210, 213, 216, 217, т. 3 а.с. 2, 5, 8-9, 12, 15, 19, 23, 26, 30, 34, 40-42, 51, 55, 58, 65-66, 71-72, 76, 80, 86, 90, 93, 98, 102-103, 107-109, 118, 123);

- податкових накладних (т. 2 а.с. 5, 8-9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 76, 80-81, 84, 87, 90, 93, 98-99, 102, 110, 111, 116, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207-208, 211, 214, 218-219, т. 3 а.с. 3, 6-7, 10, 13, 16-17, 20-21, 24, 27-28, 31-32, 35-36, 43-46, 52-53, 56, 59-60, 67-68, 73-74, 77, 81, 84, 87-88, 91, 94, 99, 104-106, 113-116, 119, 124);

- банківських виписок (т. 5 а.с. 127-197).

2. Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ НВК "Дніпромашбуд" судом встановлено таке.

1 червня 2012 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ НВК "Дніпромашбуд" (продавцем) було укладено договір поставки (т. 3 а.с. 125).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору продавець взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність товар, а покупець прийняти та оплатити його.

На виконання договору поставки ТОВ НВК "Дніпромашбуд" позивачем суду було надано такі документи (оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи):

1) рахунки на оплату (т. 3 а.с. 128-132, 153-155);

2) видаткові накладні (т. 3 а.с. 133-137, 156-158);

3) податкові накладні (т. 3 а.с. 138-152, 159-162).

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ НВК "Дніпромашбуд", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ НВК "Дніпромашбуд" було поставлено позивачу товар, визначений договором поставки.

На підтвердження факту розрахунку за куплений у ТОВ НВК "Дніпромашбуд" товар позивачем надано банківські виписки, які завірені печаткою акціонерного товариства "УкрСиббанк" (т. 5 а.с. 151, 152, 153, 156, 158, 159).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору поставки у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ НВК "Дніпромашбуд", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 767917, згідно з яким названий контрагент зареєстрований як юридична особа (т. 3 а.с. 126, т. 5 а.с. 112-117 відповідно).

Судом встановлено, що у подальшому куплений у ТОВ НВК "Дніпромашбуд" товар позивачем було продано контрагентам - покупцям на виконання договорів поставки.

Дана обставина підтверджується наданими позивачем суду копіями документів, а саме:

- договорів ( т. 4 а.с. 53-54, 74-75, 89-90, 123-124, 128-129);

- рахунків на оплату (т. 3 а.с. 163, 166, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 193, 194, 197, 200, 203, 207, 209, 212, 215, 218, т. 4 а.с. 1, 4, 7, 10, 13, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 55, 58, 61, 65, 68, 71, 76, 79, 83, 86, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 110, 113, 116, 119, 125, 130, 133);

- видаткових накладних (т. 3 а.с. 164, 167, 171, 174, 177, 180, 186, 189, 191, 195, 198, 201, 204, 206, 210, 213, 216, 219, т. 4 а.с. 2, 5, 8, 11, 14, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 56, 59, 63, 66, 69, 72, 77, 80, 84, 87, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 111, 114, 117, 120, 126, 131);

- податкових накладних (т. 3 а.с. 165, 168-169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 192, 196, 199, 202, 205, 208, 211, 214, 217, 220, т. 4 а.с. 3, 6, 9, 12, 15-16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 57, 60, 64, 67, 70, 73, 78, 81-82, 85, 88, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 112, 115, 118, 121-122, 127, 132);

- банківських виписок (т. 5 а.с. 127-197).

3. Стосовно господарських відносин позивача з ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" судом встановлено таке.

25 вересня 2012 р. між позивачем (покупцем) та ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" (продавцем) було укладено договір поставки (т. 4 а.с. 142).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору продавець взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність товар, а покупець прийняти та оплатити його.

На виконання договору поставки ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" позивачем суду було надано такі документи (оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи):

1) рахунки на оплату (т. 4 а.с. 145, 148, 151, 152);

2) видаткові накладні (т. 4 а.с. 146, 149, 153-154);

3) податкові накладні (т. 4 а.с. 147, 150, 155-157).

Зазначені документи підписані посадовою особою ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" було поставлено позивачу товар, визначений договором поставки.

На підтвердження факту розрахунку за куплений у ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" товар позивачем надано банківські виписки, які завірені печаткою акціонерного товариства "УкрСиббанк" (т. 5 а.с. 165, 168, 169, 171, 172).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору поставки у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 567591, згідно з яким названий контрагент зареєстрований як юридична особа (т. 4 а.с. 143, т. 5 а.с. 112-117 відповідно).

Судом встановлено, що у подальшому куплений у ПП "САН ІНТЕРНЕШНЛ" товар позивачем було продано контрагентам - покупцям на виконання договорів поставки.

Дана обставина підтверджується наданими позивачем суду копіями документів, а саме:

- договорів ( т. 4 а.с. 161-162, 166-167);

- рахунків на оплату (т. 4 а.с. 158, 163, 168, 169);

- видаткових накладних (т. 4 а.с. 159, 164, 170-171);

- податкових накладних (т. 4 а.с. 160, 165, 172-174);

- банківських виписок (т. 5 а.с. 127-197).

Разом з тим, на підтвердження факту купівлі у ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ" та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" та його подальшу реалізацію позивачем надано до суду оборотно-сальдові відомості (т. 5 а.с. 31-76).

Крім того, на підтвердження наявності у позивача складських приміщень необхідних для зберігання товару, ним було подано до суду договір оренди нерухомого майна від 1 січня 2012 р. № 01/01-2012, платіжні доручення, рахунки-фактури, накладні, акти здачі - прийняття робіт (т. 5 а.с. 175-181, т. 6 а.с. 1-13, 14-64 відповідно).

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договорів поставки з ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ" та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання сторонами названих договорів призвело до зміни майнового стану позивача;

- на дату укладення та виконання позивачем названих договорів у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ" та ТОВ НВП "Дніпромашбуд", що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та копіями свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів укладених між позивачем та ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ", ТОВ НВП "Дніпромашбуд".

Крім того, судом не може бути взято до уваги посилання представника відповідача на акти перевірок ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ", ТОВ НВП "Дніпромашбуд", оскільки постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлено, що висновки викладені в даних актах є такими, що не відповідають дійсності (т. 5 а.с. 77-93).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів нереальності господарських операцій з контрагентами - ПП "Сан Інтернешнл", ПП "ЛЮСТЕФ" та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2015 р. № 0000362204 протиправним та таким, що підлягає скасуванню

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 25 лютого 2015 р. № 0000362204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стонерс Україна" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.