Постанова № 45453890, 16.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року 810/1589/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСВЕН" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та часткове скасування рішення та вимоги,

в с т а н о в и в:

15 квітня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСВЕН" (далі - позивач) з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішенння про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 січня 2015 р. № 0002011702 в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11 281 грн 15 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 2820 грн 29 коп., визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 січня 2015 р. № Ю-000221702 в частині вимоги сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 11 281 грн 15 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 129).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення та вимога відповідача є протиправними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11 281 грн 15 коп.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не було відображено суму допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами по найманим працівникам за жовтень, листопад 2013 р., що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період на загальну суму 11 281 грн 15 коп. (а.с. 109-110).

Представниками сторін були подані суду письмові клопотання, у яких вони просили розглянути справу без участі їх представників, у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

29 липня 2010 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 90).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД - 2010 є роздрібна торгівля пальним.

У період з 17 листопада по 12 грудня 2014 р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня по 31 грудня 2013 р., за результатами якої 19 грудня 2014 р. було складено акт перевірки № 4626/10-07-22-01/37166273 (далі - акт перевірки № 4626/10-07-22-01/37166273) (а.с. 8-43).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 962 127 грн 00 коп., у т.ч. за жовтень 2013 р. - 871 584 грн 00 коп., за листопад - 90 543 грн 00 коп.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI), а саме занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті в Державний бюджет в загальній сумі 11 281 грн 15 коп., в т.ч. за жовтень 2013 р. - 6614 грн 11 коп., листопаді 2013 р. - 4667 грн 04 коп.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 10 ст. 1, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI, а саме занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті в Державний бюджет в загальній сумі 1121 грн 64 коп., в т.ч. за вересень 2013 р. - 1121 грн 64 коп.

16 січня 2015 р. на підставі названого акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002011702, яким донараховано позивачу 12 402 грн 79 коп. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховано штрафні санкції у сумі 3100 грн 70 коп. (далі - рішення № 0002011702) (а.с. 44).

У цей же день на підставі акту перевірки № 4626/10-07-22-01/37166273 відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0002021702, якою нараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальну суму 12 402 грн 79 коп. (далі - вимога № Ю-0002021702) (а.с. 45)

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване рішення та вимогу протиправними в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 11 281 грн 15 коп., в т.ч. в т.ч. за жовтень 2013 р. - 6614 грн 11 коп., листопаді 2013 р. - 4667 грн 04 коп., ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України № 2464-VI.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

Як убачається з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст 7 Закону України № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 Закону України № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 25 Закону України № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Як убачається з ч. 3 ст. 25 Закону України № 2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами ч. 14 ст. 25 Закону України № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня по 31 грудня 2013 р., якою встановлено порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464-VI за період жовтень - листопад 2013 р.

Так, зазначеними нормами встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Проте, судом встановлено, що позивачем своєчасно та в повному обсязі нараховано, обчислено та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період жовтень - листопад 2013 р., що підтверджується відповідними документами. Зокрема:

- нарахуваннями по лікарняних листах (а.с. 60 на звороті, 61 на звороті, 63 на звороті);

- платіжними дорученнями (а.с. 80-89);

- розрахунково-платіжними відомостями за жовтень 2013 р. № НЗП-000010, за листопад 2013 р. № НЗП-000011 (а.с. 127-128).

Отже, наведене свідчить, що вимоги п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464-VI позивачем порушено не було.

Водночас, суд вважає, що помилкове внесення позивачем до п. 1.4 звітів за жовтень та листопад 2013 р. сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з вагітністю та пологами замість внесення цієї інформації до п. 1.5 (а.с. 65-71, 73-78) є технічною помилкою, яка не є порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 січня 2015 р. № 0002011702 в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11 281 грн 15 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 2820 грн 29 коп., а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 січня 2015 р. № Ю-000221702 в частині вимоги сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 11 281 грн 15 коп. є незаконними та необґрунтованими.

Враховуючи те, що надані відповідачем заперечення жодним чином не спростовують доводів позивача, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірність винесення оскаржуваних рішення та вимоги в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень - листопад 2013 р.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26 січня 2015 р. № 0002011702 в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11 281 грн 15 коп. та застосування штрафних санкцій у сумі 2820 грн 29 коп.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 26 січня 2015 р. № Ю-000221702 в частині вимоги сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 11 281 грн 15 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКСВЕН" сплачений судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.