Постанова № 45453755, 23.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 808/466/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.,

при секретарі судового засідання Муха Я.М.

за участю:

представника позивача Міхова Ю.О.

представника відповідача Прокофєв С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез»

до Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби митний пост «Запоріжжям - центральний»

про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» (далі - позивач) до Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби митний пост «Запоріжжям - центральний» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.01.2015 № 112050000/2014/000012/1 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00015 від 16.01.2015.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що між ТОВ «Запоріжнафтосинтез» та «Global Tyre Company, LTD» було укладено зовнішньо - економічний контракт № 12/05-14 від 12.05.2014 поставки товару - продуктів нафтохімії.

На виконання вимог зазначеного контракту, додатку № 7 від 19.12.2014 до контракту №12/05-14 від 12.05.2014 та додатку №8 від 05.01.2015 до контракту №12/05-14 від 12.05.2014 у січні 2015 року на адресу ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОСИНТЕЗ» надійшов товар - ізопентанова фракція у кількості 277,180 тон (7 цистерн) вартістю 578,25 долл. США за одну метричну тону.

З метою декларування товару Позивач 13.01.2015 подав митному органу вантажну митну декларацію із визначенням митної вартості товару, що складає 2 525 676,23 грн., яка була вказана Позивачем за ціною контракту.

Разом з декларацією Позивачем було подано документи за переліком, наведеним у ст.53 Митного кодексу України, а саме: вищезазначений контракт з додатками, комерційний інвойс, сертифікати про походження товару, висновок ТПП, котировки опублікованих в «Platt"s European Marketscan», експортну митну декларацію та інші документи, що зазначені у графі 44 імпортної митної декларації від 13.01.2015 №112050000/2015/000250.

Не погодившись із визначеною Позивачем митною вартістю товару, Державна митна служба України Запорізька митниця ДФС митний пост «Запоріжжя-центральний» надала картку відмови в прийнятті митної декларації №112050000/2015/00015 від 16.01.2015, а також прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2015 № 112050000/2015/000012/1 з тієї причини, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності.

Митну вартість товарів Відповідачем визначено із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст.59 МК України) згідно наявної у митному органу інформації щодо раніше визначених митними органами митних вартостей товару з розрахунку 0,664 доларів США за 1 кг товару.

З метою випущення товару у вільний обіг, Позивач подав митну декларацію від 17.01.2015 № 112050000/2015/000432, де в графі 47 декларації зазначив суму нарахованої рішенням митного органу митної вартості товару у розмірі 75 097,79 грн., після чого товар був випущений у вільний обіг.

Вважає протиправним рішення щодо коригування митної вартості товарів, та, відповідно, картку відмови у митному оформленні товару, оскільки вважає, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними, просить їх скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до заперечень відповідач позов не визнає в повному обсязі, вважає дії Запорізької митниці правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Запоріжнафтосинтез» та «Global Tyre Company, LTD» було укладено зовнішньо - економічний контракт № 12/05-14 від 12.05.2014 поставки товару - продуктів нафтохімії.

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару позивачем по електронній системі до м/п «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 2525676,23 грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: контракт з додатками, комерційний інвойс, сертифікати про походження товару, висновок ТПП, котировки опублікованих в «Platt"s European Marketscan», експортну митну декларацію та інші документи, що зазначені у графі 44 імпортної митної декларації від 13.01.2015 №112050000/2015/000250.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару відповідач дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності: 1) згідно даних зазначених в з/накладних відвантаження вантажу здійснюється згідно з контрактом між ТОВ «Запоріжнафтосинтез» та «Globaі Tyre Company, LTD» від 12.05.2014 № 12/05-14, але до митного оформлення подано контракт від 12.05.2014 № 12/05-14, який укладено між ТОВ «Запоріжнафтосинтез» та «Global Tyre Company, LTD»; 2) переміщення товару через митний кордон України здійснювалось згідно інвойсу № 1412СК від 19.12.2014, де покупцем зазначено «Kemika K/S» для ТОВ «Запоріжнафтосинтез» з посиланням на контракт № 05742686 СК/25-13 від 20.08.2013; 3) у висновку Запорізької ТПП № ОИ-3 від 08.01.2015 містяться дані щодо Eurobob за період 01.12.2014 по 31.12.2014, але згідно умов додатку № 8 від 05.01.2015 середнє значення котирування приймається для розрахунку за інший період.

У зв'язку з цим посадовою особою відповідача 13.01.2015 написано вимогу ТОВ «Запоріжнафтосинтез» та затребувано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги прейскуранти (прас-листи) виробника товару.

16.01.2015 TOB «Запоріжнафтосинтез» були надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- лист стосовно розбіжностей в документах від 15.01.2015 № 15/01/2015-04;

- лист «ОАО Стерлітамакського нафтохімічного заводу» від 14.01.2015 АМ-24/15-362;

- лист від 14.01.2015 № 1/01-2015 стосовно правильної назви компанії (з додатком копією сертифікату реєстрації компанії);

- додаток № 1 від 19.12.2014 до контракту REF GTK/2014/12/DAP від 05.12.2014;

- додаток № 9 від 14.01.2015 до контракту № 12/05-14 від 12.05.2014;

- лист від 17.12.2014 № 48/17-12/2014 виписаний Kemika (Denmark);

- лист «ОАО Стерлітамакського нафтохімічного заводу» (щодо помилки в з/накладених) від 14.01.2015 №АМ-24/15-363;

- лист ТПП від 08.1ё2.2014 № ОИ-749;

- лист ТОВ «Запоріжнафтосинтез» від 15.01.2015 № 15/01/2015-03;

- копії котирувань PLATTS за період 02.01.2015, 05.01.2015, 06.01.2015, 07.01.2015, 08.01.2015, 09.01.2015, 12.01.2015, 14.01.2015.

Підчас аналізу додатково наданих документів митним органом встановлено, що:

- лист стосовно розбіжностей в документах від 15.01.2015 №15/01/2015-04 - має інформативний характер і не може бути використаним для підтвердження заявленної митної вартості, так як в самому листі зазначено «из анализа данных документов четко прослеживается вся прямая связь контрагентов между собой, от производителя до получателя...», але виробником товару є ВАТ «Сінтез- Каучук» який не укладав жодного договору на поставку товару(такий договір не подавався до митного оформлення). Тобто товар було продано за зовнішньоекономічними договорами які укладалися не виробником товару;

- лист від 14.01.2015 №АМ-24/15-362 містить інформацію про розрахунок ціни за формулою, та неможливість предоставлення прайс-листа від ВАТ «Стерлітамакський нафтохімічний завод». Але згідно ч.3 ст53 МКУ необхідно було подати прайс-лист виробника товару. Згідно поданих документів до митного оформлення та зазначення відповідних даних в гр. 31 МД №112050000/2015/000250 від 13.01.2015 виробником є ВАТ «Сінтез- Каучук»;

- лист від 14.01.2015 №1/01-2015 стосовно правильної назви компанії (з додатком копією сертифікату реєстрації компанії)- не є документом що підтверджує вартість оцінюваного товару, а являється документом що уточнює реквізити продавця;

- додаток №1 від 19.12.2014 до контракту REF GTK/2014/12/DAP від 05.12.2014 - не містить даних щодо ціни, а доповнює контракт реквізитами вантажоотримувача;

- додаток №9 від 14.01.2015 до контракту №12/05-14 від 12.05.2014- не є документом що підтверджує митну вартість товару, а являється документом, що вносить зміни до контракту та додатків до нього стосовно правильного зазначення найменування постачальника та змінює п.4.4. контракту в частині застосування норм митного законодавства Росії замість законодавства Білорусії;

- лист від 17.12.2014 №48/17-12/2014 виписаний Kemika (Denmark) містить інформацію стосовно можливого заключення додатку до контракту №05742686 СК/25-13 від 20.08.2013 продукції виробництва «ОАО СНХЗ». Але згідно поданих документів до митного оформлення та зазначення відповідних даних в гр. 31 МД №112050000/2015/000250 від 13.01.2015 виробником є ВАТ «Сінтез-Каучук»;

- лист «ОАО Стерлітамакського нафтохімічного заводу» (щодо помилки в з/накладних) від 14.01.2015 №АМ-24/15-363 - не містить інформації щодо підтвердження митної вартості оцінюваного товару;

- лист ТПП від 08.12.2014 №ОИ-749 містить інформацію щодо цін за період який не відповідає періоду остаточного інвойсу (тобто не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості);

- лист ТОВ «Запоріжнафтосинтез» від 15.01.2015 №15/01/2015-03 та копії котирувань PLATTS за період 02.01.2015, 05.01.2015, 06.01.2015, 07.01.2015, 08.01.2015, 09.01.2015, 12.01.2015, 14.01.2015 мають інформативний характер.

16 січня 2015 року митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №1120500000/2015/000012/1.

16.01.2015 митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 112050000/2015/00015.

У вищевказаній картці відмови, як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з їх оскарженням.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як встановлено з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів у п. 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки виявлено, що заявлено не повні відомості про митну вартість товарів, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість.

Проте з цього приводу суд зазначає, що позивачем на запит митного органу щодо надання додаткових документів надано додаткові документи, які також надані позивачем під час розгляду справи та наявні в матеріалах адміністративної справи.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові пояснення причин їх ненадання.

Матеріалами адміністративної справи встановлено, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.01.2015 №112050000/2015/000012/1 зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Також зазначено, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно із наявною у митного органу інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,664 дол. США за 1 кг товару (МД № 125110011/2014/02264 від 18.12.2014).

При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано резервний метод.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості митним органом у графі 33 спірних рішень, крім номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зважаючи на все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.

З дій відповідача та прийнятого рішення не встановлено наявність потреби витребування у позивача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000012/1 від 16.01.2015 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № 112050000/2015/00015 від 16.01.2015 - прийняті необґрунтовано, всупереч вимог діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби митний пост «Запоріжжям - центральний» від 16.01.2015 № 112050000/2015/000012/1.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00015 від 16.01.2015.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжнафтосинтез» (ЄДРПОУ 37221248) суму судового збору у розмірі 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака