Постанова № 45453701, 18.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року

Справа № 808/2095/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Калашник Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства «Гелекон» про стягнення коштів з рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства «Гелекон» про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі 4278,48 грн.

В адміністративному позові вказано, що за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 4278,48 грн., у т.ч. зі збору за спеціальне використання води у розмірі 205,52 грн., із земельного податку у розмірі 1691,21 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2381,75 грн., яка виникла у зв’язку із несплатою самостійно узгодженої суми податкових зобов’язань у податкових деклараціях.

18.06.2015 представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судова повістка про виклик направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але була повернута суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених цим Кодексом та Законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановлено із матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 4278,48 грн., у т.ч. зі збору за спеціальне використання води у розмірі 205,52 грн., із земельного податку у розмірі 1691,21 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2381,75 грн.

Податковий борг відповідача зі збору за спеціальне використання води, виник на підставі наступного.

18.10.2014 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію збору: за спеціальне використання води №9060171622, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов’язання за спеціальне використання води у розмірі 161,12 грн.

26.01.2015 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію збору: за спеціальне використання води №9079199098, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов’язання за спеціальне використання води у розмірі 125,50 грн.

З урахуванням наявної у відповідача переплати у розмірі 81,10 грн., податковий борг відповідача зі збору за спеціальне використання води становить 205,52 грн.

Податковий борг відповідача із земельного податку з юридичних осіб, виник на підставі наступного.

04.02.2014 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9004372076 за звітний 2014 рік, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов’язання на загальну суму 2821,86 грн., яка повинна сплачуватися щомісячно (рівними частками) у сумі 235,15 грн. та за грудень 2014 року у сумі 235,21 грн.

Так, відповідачем не сплачено грошове зобов’язання по податковій декларації №9004372076 від 04.02.2014 за червень-липень 2014 року, жовтень – грудень 2014 року.

30.01.2015 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006154806 за звітний 2015 рік, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов’язання на загальну суму 3524,51 грн., яка повинна сплачуватися щомісячно (рівними частками) у сумі 293,71 грн. та за грудень 2015 року у сумі 293,70 грн.

Так, відповідачем не сплачено грошове зобов’язання по податковій декларації №9006154806 від 30.01.2015 за січень-лютий 2015 року.

З урахуванням наявної у відповідача переплати у розмірі 72,02 грн. податковий борг відповідача із земельного податку з юридичних осіб становить 1691,21 грн.

Податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб виник на підставі наступного.

04.02.2014 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9004372081 за звітний 2014 рік, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов’язання на загальну суму 2336,89 грн., яка повинна сплачуватися щомісячно (рівними частками) у сумі 194,74 грн. та за січень 2014 року у сумі 194,75 грн.

Так, відповідачем не сплачено грошове зобов’язання по податковій декларації №9004372081 від 04.02.2014 за березень – грудень 2014 року.

30.01.2015 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006154821 за звітний 2015 рік, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов’язання на загальну суму 2918,76 грн., яка повинна сплачуватися щомісячно (рівними частками) у сумі 243,23 грн.

Так, відповідачем не сплачено грошове зобов’язання по податковій декларації №9006154821 від 30.01.2015 за січень – лютий 2015 року.

З урахуванням наявної у відповідача переплати у розмірі 52,11 грн. податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб становить 2381,75 грн.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання ?- сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем узгоджена сума податкового зобов’язання у загальному розмірі 4278,48 грн. не була сплачена у строки та в порядку, визначеному податковим законодавством, тому набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

З метою погашення податкового боргу, податковим органом, на підставі ст. 59 ПКУ надсилалася податкова вимога № 14-23 від 16.01.2015, яка повернута до податкового органу не врученою.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У відповідності до п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності ? шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкової заборгованості зі збору за спеціальне використання води у розмірі 205,52 грн., із земельного податку у розмірі 1691,21 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2381,75 грн.

На підставі викладеного, суд вважає заявлені вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства «Гелекон» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4278,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Гелекон» (код ЄДРПОУ 23790708) на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг зі збору за спеціальне використання води у розмірі 205,52 грн. (код платежу 13020100 на р/р 33113357700006), із земельного податку у розмірі 1691,21 грн. (код платежу 18010500 на р/р 33217811700006), з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2381,75 грн. (код платежу 18010600 на р/р 33216812700006).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник