Постанова № 45453460, 23.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 р. Справа № 805/818/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до відповідача фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 3951 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3951 грн. 22 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, оскільки ОСОБА_1 має суму податкового боргу, який виник на підставі самостійно визначеної у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік в сумі 3951 грн. 22 коп., вжиті податковим органом заходи щодо стягнення податкового боргу з платника податків до погашення такого боргу не привели, вважає, що він правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, просить стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу в розмірі 3951 грн. 22 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Фізичній особі ОСОБА_1, присвоєний ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.

03.04.2014 року ОСОБА_1 надав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, згідно якої сума нарахованого доходу складає суму 79024 грн. 40 коп., сума податку, яка підлягає сплаті платником податку самостійно складає 3951 грн. 22 коп.(а.с. 4-6).

Згідно розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого (рухомого) майна та/або від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) та/або в результаті прийняття у спадщину чи дарунок майна, вартість майна успадкованого ОСОБА_2 склала 79024 грн. 40 коп., сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб - 3951 грн. 22 коп. (а.с. 7).

На час розгляду справи сума податкового зобов'язання у добровільному порядку не сплачена.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 3951 грн. 22 коп.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як встановлено судом, відповідач надав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, згідно якої сума нарахованого доходу складає суму 79024 грн. 40 коп. та добровільно суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3951 грн. 22 коп. не сплатив.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки у відповідача рахується сума боргу з податку з доходів фізичних осіб, суд вважає, що позивач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу, тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3951 грн. 22 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 33111341700059, код платежу 11010500, одержувач Краматорське УК/м. Краматорськ, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37944338) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3951 грн. 22 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.