Постанова № 45453398, 19.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р. Справа № 805/1445/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення податкового боргу з плати за землю з фізичних осіб у сумі 5180,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з плати за землю з фізичних осіб у сумі 5180,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем - ОСОБА_1 обліковується заборгованість перед бюджетом з земельного податку у загальній сумі 5180,55 грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності самостійно визначеної у податкових деклараціях №9003367360 від 30.01.2014 року та №1500003165 від 16.02.2015 року. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд стягнути з відповідача суму податкової заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 5180,55 грн.

Представник позивача 19 травня 2015 року надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив що в розрахунку ціни позову не вірно зазначено стягнення за січень 2015 року по декларації №9003367360, однак є вірним є декларація №150003165.

Відповідач до судового засідання не з'явився, заперечення до позовної заяви не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Відповідач, ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 08.05.2007 року Костянтинівським міськрайонним управлінням юстиції, з 18.02.1999 року перебуває на податковому обліку Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Згідно матеріалів справи, станом на 24.05.2015 рік за відповідачем обліковується заборгованість з плати за землю у загальному розмірі 5180,55 грн.,

Як зазначає позивач у розрахунку ціни позову, заборгованість виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань згідно податкових декларації з плати за землю №9003367360 від 30.01.2014 року за період з листопада 2014 року по січень 2015 року у розмірі 1928,82 грн. та №1500003165 від 16.02.2015 року за лютий 2015 року у розмірі 766,61 грн. та згідно податкового повідомлення-рішення №16351-15 від 08.10.2014 року на суму 2485,12 грн.

Під час розгляду справи, представник позивача надав заяву відповідно до якої зазначив, що в розрахунку ціни позову не вірно зазначено періоди стягнення по декларації №9003367360 від 30.01.2014 року, зокрема окрім листопада та грудня 2014 року також вказано січень 2015 року, тоді як, по декларації №1500003165 від 16.02.2015 року зазначено лише сума заборгованості за лютий 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9003367360 від 30.01.2014 року за 2014 рік, в якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 7715,24 грн. з помісячною сплатою у сумі 642,94 грн. та №1500003165 від 16.02.2015 року за 2015 рік, в якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання у загальному розмірі 9198,44 грн. з помісячною сплатою у січні 766,61 грн. та з лютого по грудень у сумі 766,53 грн.

З підстав викладеного, суд вказує на те, що за декларацією №9003367360 від 30.01.2014 року підлягає стягненню суму боргу за період листопад, грудень 2014 року у загальному розмірі 1285,86 грн. по 642,93 грн. за кожний місяць відповідно.

За декларацією №1500003165 від 16.02.2015 року сума, що підлягає стягненню складає 1533,14 грн. за період січень у розмірі 766,61 грн. та лютий у розмірі 766,53 грн.

Однак, згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за період січень 2015 року підлягає стягненню суму заборгованості у розмірі 642,93 грн., а не 766,61 грн. як зазначено у декларації.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Землекористувачі відповідно до пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.

Згідно статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельної ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми "Ф" від 10.09.2014 №256-25 на суму земельного податку у розмір 3954,49 грн., що була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку сторонами до суду не надано.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк вважається податковим боргом.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з плати за землю з фізичних осіб у сумі 5180,55 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (код платежу 18010900) на бюджетний рахунок одержувача 33219813700058 УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДОПОУ 37890775, МФО 834016 податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 5180,55 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят гривень п'ятдесят п'ять копійок).

Повний текст постанови складено та підписано 19 травня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.