Постанова № 45453357, 26.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р. Справа № 805/1410/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014року за №0013531700, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся з позовною заявою до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014року за №0013531700.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом неправомірно було зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій платника податків з придбання ТМЦ у ТОВ «Тріада Груп» у травні та жовтні 2013року за договором постачання №07/05/13 та подальшого їх використання у господарській діяльності підприємства. Зазначив, що реальність господарських операцій по виконанню договору поставки від 07.05.2013р. №07/05/13, укладеного між платником податків та ТОВ «Тріада Груп», підтверджується первинними документами, зокрема, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами списання, актами прийому - передачі

Представник позивача надав суду заяву від 26.05.2015року про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника позивача.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що під час перевірки позивача було встановлено, порушення приписів п. п.198.6 ст.198, п.п.138.8.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, в результаті чого, платником податків завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2013року та жовтень 2013року на суму 46538,33грн. Зазначив, що відповідно до акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тріада груп» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Банто Юніон» за період з 01.10.2013року по 31.10.2013року, ТОВ «Маркет - Інвест» за період травень 2013року, ТОВ «Анта груп» за період листопад 2013року» ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.06.2014року за №439/26-57-22-01-10/38590524 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунків в частині реалізації товарів, попередньо отриманих від ТОВ «Тріада груп» за період травень 2013 та жовтень 2013року.

В позовних вимогах просив відмовити, надав суду клопотання від 26.05.2015 про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, що не є спірним в даній справі.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень, жовтень 2014року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт камеральної перевірки від 18.11.2014 року за №622/17/НОМЕР_1.

За висновками акта перевірки встановлені порушення п. п.198.6 ст.198, п.п.138.8.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010року № 2755-VІ, в результаті чого, на думку Податкового органу, платником податків неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за травень, жовтень 2014року в розмірі 46538,33грн.

Згідно результатів проведення перевірки Податковим органом не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платника податків з придбання ТМЦ у ТОВ «Тріада Груп» у травні та жовтні 2013року за договором постачання №07/05/13 та подальшого їх використання у господарській діяльності підприємства.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 10.12.2014року за №0013531700, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2013року та жовтень 2013року за основним платежем в сумі 46 538,33 грн., та за штрафними санкціями у сумі 11 634,58 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Тріада Груп» було укладено договір поставки від 07.05.2013р. №07/05/13, за умовами якого постачальник (ТОВ «Тріада Груп») був зобов'язаний поставити у власність покупця (ФОП ОСОБА_1.) продукцію згідно з додатками, специфікаціями та накладними до цього Договору, що є невідємними частинами договору.

Податковим органом в період перевірки та судом під час слухання справи були досліджені видаткові накладні №54 від 28.05.2013року на суму 49534,31грн., №58 від 29.05.2013року на суму 47657,00грн., №60 від 30.05.2013року на суму 52812,17грн., №63 від 31.05.2013року на суму 44522,52грн., №ТР-0000069 від 29.10.2013року на суму 41810,86грн., №ТР-0000068 від 28.10.2013року на суму 42893,11грн., податкові накладні за №54 від 28.05.2013року на суму 49534,31грн., №58 від 29.05.2013року на суму 47657,00грн., №60 від 30.05.2013року на суму 52812,17грн., №63 від 31.05.2013року на суму 44522,52грн., №68 від 28.10.2013року на суму 42893,11грн., №69 від 29.10.2013року на суму 41810,86грн. та платіжне доручення за №14 від 17.10.2013року на суму 4531,00грн.

На підтвердження факту використання ТМЦ в господарській діяльності позивача, поставлених ТОВ «Тріада Груп» за договором поставки від 07.05.2013р. №07/05/13, позивач надав суду акти списання ТМЦ (арк.с.161-193).

Судом встановлено, що розрахунки між сторонами за зазначеним договором проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (арк.с.148-160).

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимоги до податкової накладної встановлені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При цьому, необхідно зазначити, що спірні податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Разом з тим, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють Платника податків про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинна на момент здійснення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що докази щодо повідомлень податковим органом платника податків про наявність у реєстрі розбіжностей з метою уточнення податкових зобов'язань відсутні.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 19.11.2013р. по справі №826/5770/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014р. зазначив: «У Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податків належно оформленої податкової накладної. Отже, коли на момент перевірки платника податку, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають сумам у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.».

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Податковим органом в акті перевірки було зазначено, що відповідно до акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тріада груп» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Банто Юніон» за період з 01.10.2013року по 31.10.2013року, ТОВ «Маркет - Інвест» за період травень 2013року, ТОВ «Анта груп» за період листопад 2013року» ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.06.2014року за №439/26-57-22-01-10/38590524 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунків в частині реалізації товарів, попередньо отриманих від ТОВ «Тріада груп» за період травень 2013 та жовтень 2013року.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ № 236). Пунктом 2 Порядку № 1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Додатком № 3 Наказу № 236 затверджено зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, де чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, та яким взагалі не передбачено необхідність робити будь-які висновки щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Так, в Актах про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч зазначеним нормам, в акті від 06.06.2014року за №439/26-57-22-01-10/38590524 зазначалось, що господарські операції ТОВ «Тріада груп» з контрагентами - покупцями за травень, жовтень, листопад 2013року не підтверджуються, оскільки товариство не знаходиться за юридичною адресою, а за результатами здійснення заходів встановлена відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Тріада груп», а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, яке економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах.

Крім того, суд зазначає, що в вищевказаному акті відсутня інформація, яка може бути достатньою для формування доказової бази у ході проведення перевірок по ланцюгу постачання ТОВ «Тріада груп».

Так, встановлення ознак «нереальності» правочинів внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням, відсутності адміністративно-технічних можливостей для здійснення діяльності є початковим етапом при відпрацюванні таких платників.

Основні вимоги до змісту доказової бази для встановлення правочинів такими, що мають нереальний характер - це визначення товарного, грошового потоків, аналізу документального оформлення проведених операцій, виконання робіт, транспортування, фактичне використання товарів у господарській діяльності, тощо.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та ТОВ «Тріада груп» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «нереальності» здійснених контрагентом позивача господарських операцій.

Також, податковим органом не надано жодного доказу щодо наявності обвинувального вироку суду відносно посадових осіб ТОВ «Тріада груп» або інших винних осіб.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене, факт наявності акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тріада груп» не спростовує факту отримання позивачем товарів/послуг за вищезазначеним договором поставки від ТОВ «Тріада груп» за період травень, жовтень 2013року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податку на додану вартість на 46538,33грн. за період травень, жовтень 2013року по взаємовідносинам з ТОВ «Тріада груп», у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014року за №0013531700 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 10.12.2014року за №0013531700, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень, жовтень 2013року на загальну суму 58172,91грн., з яких основний платіж 46538,33грн., штрафні (фінансові) санкції 11634,58грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн.70коп. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Галатіна О.О.