увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "09" червня 2006 р. | Справа № 17/61
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/61 за позовом: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кіровоград до відповідача: дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів", м.Новоукраїнка Кіровоградської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нововознесенська", с.Нововознесенка Маловисківського району Кіровоградської області про витребування майна з чужого незаконного володіння ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача - участі не брали від відповідача - участі не брали ; від третьої особи - участі не брали. В засіданні суду 08.06.2006 р. оголошувалась перерва до 15 год. 30 хв. 09.06.2006 р. Подано позов про витребування з чужого незаконного володіння 77200 кг зерна соняшника, загальною вартістю 77200 грн. Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що справжнім власником насіння соняшника є СТОВ «Агрофірма «Нововознесенська», а не приватний підприємець ОСОБА_1 (а.с.30-31). Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Нововознесенська», в листі б/н від 08.06.2006 р. (вх.№02-05/17240 від 08.06.2006 р.) звернула увагу суду на те, що рішення господарського суду у даній справі не може вплинути на його права та обов'язки. Представники позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні 09.06.2006 р. участі не брали, хоча належним чином сповіщені про час та місце його проведення (а.с.75,76). Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне. 30.08.2005 р. між дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів» («зерновий склад») та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 («поклажодавець») укладено договір НОМЕР_1 складського зберігання зерна, за умовами якого поклажодавець зобов'язаний передати зерно, а зерновий склад прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором. Додатковою угодою від 15.09.2005 р. до договору НОМЕР_1 складського зберігання зерна від 30.08.2005 р. сторонами узгоджено найменування та кількість зерна переданого на зберігання, зокрема зерна соняшника в кількості 285,395 тонн. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором зберігання. Відповідно до вимог статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Сторонами узгоджено вимоги до якості зерна, що передається на зберігання, умови приймання-передачі продукції, строк зберігання зерна, а також визначено порядок та форму проведення плати за зберігання. На виконання вимог вказаного договору позивачем було передано на зберігання відповідачеві зерно соняшника в кількості 77200 кг. Вказане підтверджується складською квитанцією №НОМЕР_2 (а.с.12), що відповідає статті 961 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію, просте складське свідоцтво, подвійне складське свідоцтво. Відповідно до пункту 4.7. договору складського зберігання зерна НОМЕР_1 від 30.08.2005 р. про намір забрати продукцію із зберігання поклажодавець подає зерновому складу повідомлення, не пізніше ніж за 10 днів до моменту отримання продукції і проводить кінцеві розрахунки. При відсутності повідомлення і проведення розрахунків відвантаження не проводиться. Позивач листом від 28.02.2006 р. звернувся до ДП ДАК «Хліб України «Новоукраїнський КХП» з вимогою повернути йому зерно соняшника в кількості 77200 кг. Як вбачається із матеріалів справи вказаний лист було отримано відповідачем за вх.№НОМЕР_3 (а.с.13, 30,31). Крім того, позивач звертався до відповідача з проханням видати йому рахунки на оплату послуг, пов'язаних із зберіганням зерна (а.с.70). Між тим вказані звернення залишені відповідачем без реагування. Відповідно до вимог статті 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, визнання недійсним або розірвання договору складського зберігання зерна НОМЕР_1 від 30.08.21006 р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду - не подані, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання ДП ДАК «Хліб України» Новоукраїнський КХП» повернути із зберігання зерно соняшника в кількості 77200кг заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 35, 49, 82-85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю. Зобов'язати дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів» (27102, м. Новоукраїнка Кіровоградської області, вул. Чайковського,28, р/р 26007906 в ОД АППБ «Аваль», МФО 323538, ідентифікаційний код 00951876) повернути суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ФАБ «Надра», МФО 323624, ідентифікаційний код 1941011916) - 77200 кг зерна соняшника, загальною вартістю 772000 грн. Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів» (27102, м. Новоукраїнка Кіровоградської області, вул. Чайковського,28, р/р 26007906 в ОД АППБ «Аваль», МФО 323538, ідентифікаційний код 00951876) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в ФАБ «Надра», МФО 323624, ідентифікаційний код 1941011916)- 772 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Накази видати після набрання рішенням законної сили. У відповідності з п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.1993 р. № 7-93 повернути суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 надмірно сплачене державне мито в сумі 134,32 грн., перераховане за квитанцією №НОМЕР_5, яка залишається у справі. Довідку видати. Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
|
