Рішення № 45440593, 18.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4996/15

Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

за участю: позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника третьої особи, ГО «Авангард-2» - Маляра В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Громадська організація «Авангард-2», ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання дій протиправними, визнання недійсним протоколу загальних зборів ГО «Авангард-2» від 17 липня 2010 року та скасування рішень, прийнятих на цих зборах, визнання незаконними рішення установчих зборів засновників ГО «Авангард-2» від 22 червня 2003 року, визнання незаконними рішення загальних зборів членів ГО «Авангард-2» від 17 липня 2010 року, визнання витягу №1 з протоколу №1 загальних зборів від 21 квітня 2007 року незаконним та припинення дій,

в с т а н о в и л а:

22 лютого 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ГО «Авангард-2», про захист порушених прав, визнання незаконним рішення загальних зборів членів ГО «Авангард-2» від 17 липня 2010 року та припинення протиправних дій, який неодноразово уточнював та збільшував вимоги, обґрунтовуючи вимоги тим, що 23.06.1997р. Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано Статут садівничого кооперативу "Авангард-2", який розташований на землях Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області. Він є членом вказаного садівничого кооперативу з 2002 року. Згідно ст. 64 Статуту садівничого кооперативу "Авангард- 2" його реорганізація (злиття, приєднання, розподіл) проводиться на підставі

рішення загальних зборів з послідуючим затвердженням цього рішення виконкомами сільської та районної ради, на території яких знаходиться кооператив (тобто - виконкомами Прилиманської сільської та Овідіопольської районної рад). Проте, 22.06.2003 року відбулися установчі збори засновників громадської організації "Авангард-2" (оформлені Протоколом № 1), на яких було прийнято рішення про перереєстрацію садівничого кооперативу "Авангард-2" в Громадську організацію "Авангард -2". Із заявою до Установчих зборів засновників громадської організації "Авангард-2" про надання своєї згоди на членство в ній, та набуття статусу її засновника він, ОСОБА_3, не звертався. В дійсності ж загальних зборів членів садівничого кооперативу "Авангард -2" з додержанням вимог Статуту про обов'язковість наявності кворуму, на яких було б прийнято рішення про надання згоди на перереєстрацію у Громадську організацію "Авангард-2" проведено не було, відповідно рішень виконкомів Прилиманської сільської та Овідіопольської районної ради про затвердження цього рішення не приймалось. Підписали протокол № 1 установчих зборів засновників Громадської організації "Авангард-2" від 22.06.2003р. відповідач ОСОБА_8 (як голова зборів) та відповідач ОСОБА_9 (як секретар зборів), порушивши тим самим його, ОСОБА_3, законні права, як члена садівничого кооперативу "Авангард-2". На час проведення установчих зборів засновників ГО «Авангард-2» - 22.06.2003р., діяв Закон України «Про об'єднання громадян», стаття 11 якого вказувала, що рішення про заснування об'єднання громадян приймаються загальними зборами, однак в порушення вказаних вимог установчі збори засновників громадської організації "Авангард-2" прийняли рішення не про заснування ГО «Авангард-2», а про перереєстрацію садівничого кооперативу «Авангард-2» в ГО «Авангард-2», що є порушенням ст. 64 Статуту садівничого кооперативу «Авангард-2». Таким чином, особи, які підписали протокол №1 Установчих зборів засновників громадської організації "Авангард-2" від 22.06.2003р. порушили права членів садівничого кооперативу та його права. Незаконним рішенням, оформленим протоколом №1 установчих зборів засновників громадської організації "Авангард-2" від 22.06.2003р. було порушено його права, як члена садівничого кооперативу «Авангард-2», а саме відібрана кругла печатка кооперативу, закрито банківський рахунок, код, свідоцтво №17 про реєстрацію в Овідіопольській райдержадміністрації. Про порушення свого законного права він дізнався при розгляді адміністративної справи в Одеському окружному адміністративному суді в серпні 2011 року. 21.04.2007 року загальні збори членів громадської організації "Авангард-2" (згідно витягу № 1 з Протоколу № 1), в порушення вимог Статуту, прийняли рішення про призначення ОСОБА_5 головою вказаної громадської організації. В дійсності ж, згідно п.5.7 Статуту, голова організації не призначається, а обирається. Підписав витяг № 1 з Протоколу № 1 вказаних загальних зборів - ОСОБА_5, посвідчивши його печаткою громадської організації "Авангард-2". При цьому відповідач ОСОБА_5 станом на 01.01.2007 року членом громадської організації "Авангард-2" не був, в списках її членів не значився, чим порушив вимоги пунктів 4.1., 4.2., 4.3 Статуту ГО "Авангард-2". Не дивлячись на те, що відповідач ОСОБА_5 не мав законного права представляти громадську організацію "Авангард-2" в жодній державній установі, 15.05.2007 року він надав державному реєстратору Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області реєстраційну картку форми № 6, в якій особисто засвідчив своїм підписом включення ним неправдивих відомостей в розділі 1 зазначив ідентифікаційний код юридичної особи громадської організації "Авангард-2": НОМЕР_2, який на законній підставі належить садівничому кооперативу "Авангард-2". Крім того, відповідач ОСОБА_5 в формі № 6 вніс неправдиві відомості про кількість членів громадської організації - 670 осіб ( хоча фактично їх - 548 осіб). ОСОБА_5, не будучи, згідно списку членів громадської організації "Авангард-2", станом на 01.01.2010 р. членом вказаної організації, 10.07.2010 року провів засідання правління, що оформлено протоколом № 28, що являється незаконним актом. 17.07.2010 року відповідачем ОСОБА_5 були незаконно проведені загальні збори членів громадської організації "Авангард-2", на яких головою вказаної організації обрано ОСОБА_5 Вказані загальні збори оформлені протоколом № 29/10, який склав, оформив, підписав особистим підписом та скріпив печаткою ГО "Авангард -2" - ОСОБА_5 Незаконність рішення загальних зборів членів ГО " Авангард-2" від 17.07.2010 року виявилась у наступному: згідно п.5.3 Статуту - "Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів організації, а, згідно п.5.5 Статуту " Рішення на загальних зборах приймаються простою більшістю голосів". В порушення вимог вказаних пунктів Статуту, на загальних зборах членів ГО "Авангард-2" 17.07.2010 року були присутні 124 особи (з яких лише 85 осіб - члени громадської організації "Авангард-2"). Фактична же кількість членів ГО "Авангард-2" станом на 01.01.2010 року, згідно Списку, складала 548 осіб. Тобто, кворум, передбачений Статутом ГО "Авангард-2", на вказаних загальних зборах був відсутній. Рішення на цих загальних зборах прийнято у відсутність простої більшості голосів і, таким чином, є незаконним.

Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_3 просив визнати дії відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у формуванні і використанні протоколу загальних зборів громадської організації «Авангард-2» №29/10 від 17 липня 2010 року протиправними;

визнати протокол загальних зборів громадської організації «Авангард-2» №29/10 від 17 липня 2010 року недійсним та скасувати прийняті на ньому рішення;

визнати незаконним рішення установчих зборів засновників громадської організації «Авангард-2» від 22 червня 2003 року (протокол №1 - про перереєстрацію садівничого кооперативу «Авангард-2» у громадську організацію «Авангард-2»);

визнати протиправними дії відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по виготовленню та оформленню протоколу №1 установчих зборів засновників громадської організації «Авангард-2» від 22 червня 2003 року;

визнати незаконним рішення загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 17 липня 2010 року (протокол №29\10) про обрання головою громадської організації «Авангард-2» ОСОБА_5;

визнати протиправними дії відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по виготовленню, оформленню та використанню протоколу №29\10 загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 17 липня 2010 року в Овідіопольському районному управлінні юстиції Одеської області по реєстрації відповідача ОСОБА_5 - головою громадської організації «Авангард-2», третіх осіб ОСОБА_11 - головою правління громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_10 - головою ревізійної комісії громадської організації «Авангард-2»;

припинити дії відповідача ОСОБА_5 на посаді голови громадської організації «Авангард-2»; визнати незаконним використання відповідачем ОСОБА_5 ідентифікаційного номера НОМЕР_2 при виготовленні печатки громадської організації «Авангард-2» №1 код НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, наданий садівничому кооперативу «Авангард-2» у 1996 році навічно;

визнати неправдивими відомості, внесені ОСОБА_5 в офіційний документ, який було подано для державної реєстрації юридичних осіб в реєстраційну картку форми №6 включення юридичної особи вперше до ЄДР, а також визнати неправдивим подання державному реєстратору неправдивих відомостей до ЄДР реєстраційний номер 15431200000001998 від 15 липня 2007 року про місце знаходження громадської організації «Авангард-2» в смт. Авангард, про кількість членів організації 670 чоловік;

визнати неправомірними дії відповідача ОСОБА_5 щодо внесення в офіційний документ, який відповідно до закону надавався для проведення змін до установчих документів громадської організації «Авангард-2» в реєстраційну картку форми №3, а також подання вказаного документу державному реєстратору і включених до ЄДР відносно незаконної зміни всіх засновників юридичної особи реєстраційний №15431050005001998 від 05 вересня 2011 року;

визнати неправомірними дії ОСОБА_5 щодо внесення в офіційний документ, який відповідно до закону надавався для проведення державної реєстрації змін до установчих документів громадської організації «Авангард-2» в реєстраційну картку форми №4 про внесення ОСОБА_5 головою громадської організації «Авангард-2» та внесення даного офіційного документа, який містить незаконні відомості державному реєстратору і включення до ЄДР незаконних відомостей;

визнати неправдивим витяг №1 з протоколу №1 загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 21 квітня 2007 року, підписаний ОСОБА_5 та посвідчений печаткою громадської організації «Авангард-2» про призначення ОСОБА_5 головою громадської організації «Авангард-2»;

визнати незаконними рішення, текст яких викладено в протоколах №28 від 10 липня 2010 року, №29/10 від 17 липня 2010 року, 26/09 від 17 жовтня 2009 року, №13 від 19 квітня 2008 року, №1 від 12 травня 2005 року громадської організації «Авангард-2», які були посвідчені ОСОБА_5;

визнати протоколи №28 від 10 липня 2010 року, №29/10 від 17 липня 2010 року, 26/09 від 17 жовтня 2009 року, №13 від 19 квітня 2008 року, №1 від 12 травня 2005 року громадської організації «Авангард-2» недійсними;

установити правомочність осіб, які приймали, підписували, посвідчували дані протоколи: визнати дії ОСОБА_5 по включенню різних осіб в члени громадської організації «Авангард-2» неправомірними як порушення їхніх конституційних прав на свободу об'єднання;

визнати факт порушення людської гідності - проведення ОСОБА_5 інвентаризації людей; припинити дії ОСОБА_5 по збиранню, накопиченню, використанню та розповсюдженню персональних даних власників земельних ділянок, припинити використання персональних даних громадян;

визнати відсутність прав у ОСОБА_5 на майно (в тому числі на споруди і землю) та на територію, що належить садоводам масиву «Авангард-2» на правах власності, користування, колективної власності згідно класифікатору НОМЕР_3: в Овідіопольському районі Одеської області, територіальна приналежність ГО «Авангард-2» інша НОМЕР_1 в с. Прилиманське (т.1, а.с. 3-5, т. 2, а.с. 81-83, 85-86, 94-101, 153-158, 342-345, т. 3, а.с. 148-151, 192-212, т. 4. а.с. 34-42, 51-56, 124, 125-129, 145-147, 149, 150, 151, 152, 153-154, 155, 156, 157, 159-161, 162-163).

Відповідач ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_26., який також представляє інтереси третьої особи, ГО «Авангард-2», проти позову заперечували й в своїх усних та письмових поясненнях посилались на те, що позивач ОСОБА_3 пред'явив позов до неналежних відповідачів - фізичних осіб, належним відповідачем є ГО «Авангард-2», позивач постійно був членом правління ГО й тому йому було відомо про установчі збори засновників ГО «Авангард-2» від 22 червня 2003 року, протокол №1, про перереєстрацію садівничого кооперативу «Авангард-2» у ГО «Авангард-2», та про інші засідання зборів ГО, просили застосувати строк позовної давності (т.1, а.с. 77-79, т. 3, а.с. 13-16).

Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_8, та треті особи, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, в судове засідання не з'явилися.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_3 задоволено частково. Суд визнав дії відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у формуванні і використанні протоколу загальних зборів громадської організації «Авангард-2» №29/10 від 17 липня 2010 року протиправними,

визнав протокол загальних зборів громадської організації «Авангард-2» №29/10 від 17 липня 2010 року недійсним та скасував прийняті на ньому рішення,

визнав незаконним рішення установчих зборів засновників громадської організації «Авангард-2» від 22 червня 2003 року (протокол №1 - про перереєстрацію садівничого кооперативу «Авангард-2» у громадську організацію «Авангард-2»),

визнав протиправними дії відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по виготовленню та оформленню протоколу №1 установчих зборів засновників громадської організації «Авангард-2» від 22 червня 2003 року,

визнав незаконним рішення загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 17 липня 2010 року (протокол №29\10) про обрання головою громадської організації «Авангард-2» відповідача ОСОБА_5,

визнав протиправними дії відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по виготовленню, оформленню та використанню протоколу №29\10 загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 17 липня 2010 року в Овідіопольському районному управлінні юстиції Одеської області по реєстрації ОСОБА_5 - головою громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_11 - головою правління громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_10 - головою ревізійної комісії громадської організації «Авангард-2»,

припинив дії відповідача ОСОБА_5 на посаді голови громадської організації «Авангард-2».

визнав незаконним використання відповідачем ОСОБА_5 ідентифікаційного номера НОМЕР_2 при виготовленні печатки громадської організації «Авангард-2» №1, код НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, наданий садівничому кооперативу «Авангард-2» у 1996 році навічно,

визнав неправдивими відомості, внесені відповідачем ОСОБА_5 в офіційний документ, який було подано для державної реєстрації юридичних осіб в реєстраційну картку форми №6 включення юридичної особи вперше до ЄДР, а також визнати неправдивим подання державному реєстратору неправдивих відомостей до ЄДР реєстраційний номер 15431200000001998 від 15 липня 2007 року про місце знаходження громадської організації «Авангард-2» в смт. Авангард, про кількість членів організації 670 чоловік,

визнав неправомірними дії відповідача ОСОБА_5 щодо внесення в офіційний документ, який відповідно до закону надавався для проведення змін до установчих документів громадської організації «Авангард-2» в реєстраційну картку форми №3, а також подання вказаного документу державному реєстратору і включених до ЄДР відносно незаконної зміни всіх засновників юридичної особи реєстраційний №15431050005001998 від 05 вересня 2011 року,

визнав неправомірними дії відповідача ОСОБА_5 щодо внесення в офіційний документ, який відповідно до закону надавався для проведення державної реєстрації змін до установчих документів громадської організації «Авангард-2» в реєстраційну картку форми №4 про внесення відповідача ОСОБА_5 головою громадської організації «Авангард-2» та внесення даного офіційного документа, який містить незаконні відомості державному реєстратору і включення до ЄДР незаконних відомостей,

визнав неправдивим витяг №1 з протоколу №1 загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 21 квітня 2007 року, підписаний відповідачем ОСОБА_5 та посвідчений печаткою громадської організації «Авангард-2» про призначення відповідача ОСОБА_5 головою громадської організації «Авангард-2»,

визнав незаконними рішення, текст яких викладено в протоколах №28 від 10 липня 2010 року, №29/10 від 17 липня 2010 року, 26/09 від 17 жовтня 2009 року, №13 від 19 квітня 2008 року, №1 від 12 травня 2005 року громадської організації «Авангард-2», які були посвідчені відповідачем ОСОБА_5,

визнав протоколи №28 від 10 липня 2010 року, №29/10 від 17 липня 2010 року, 26/09 від 17 жовтня 2009 року, №13 від 19 квітня 2008 року, №1 від 12 травня 2005 року громадської організації «Авангард-2» недійсними,

визнав дії відповідача ОСОБА_5 по включенню ОСОБА_3 в члени громадської організації «Авангард-2» неправомірними,

припинив дії відповідача ОСОБА_5 по збиранню, накопиченню, використанню та розповсюдженню персональних даних ОСОБА_3, як власника земельної ділянки. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т.4, а.с. 197-203).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права (т. 4, а.с. 210-214).

В запереченні на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 просить скаргу відхилити у зв'язку з безпідставністю її доводів.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_5, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника третьої особи, ГО «Авангард-2» - Маляра В.Ю., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Статтями 6, 7, 8, 13 Закону України «Про об'єднання громадян», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин передбачалося,що всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян. Належність чи неналежність до об'єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом. Об'єднання громадян діє на основі статуту або положення, який не повинен суперечити законодавству України.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2003 року були проведені Установчі збори засновників громадської організації "Авангард-2", про що свідчить копія протоколу №1, на яких були присутні 206 осіб, в тому числі 78 уповноважених.

Згідно п.3.3. статуту садівничого кооперативу «Авангард-2» в новій редакції загальні збори вважаються як такі, що відбулися, якщо на них присутні не менше 50%+1 членів кооперативу.

ГО «Авангард-2» зареєстрована Овідіопольським управлінням юстиції 26.04.2004р групою осіб, зокрема ОСОБА_7, що підтверджується його заявами про надання для реєстрації документів із заявами про їх оформлення.

21.04.2007 року загальні збори членів ГО «Авангард-2» (згідно витягу № 1 з Протоколу № 1), в порушення вимог п. 5.7 Статуту ГО «Авангард-2» , яка передбачає, що голова організації не призначається, а обирається з членів правління, прийняли рішення про призначення ОСОБА_5 головою вказаної громадської організації, який не був членом ГО «Авангард-2».

15.05.2007 року ОСОБА_5 надав державному реєстратору Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області реєстраційну картку форми № 6, в якій особисто засвідчив своїм підписом включення ним неправдивих відомостей - в розділі 1 зазначив ідентифікаційний код юридичної особи громадської організації "Авангард-2" - НОМЕР_2, який на законній підставі належить садівничому кооперативу "Авангард-2". Крім того, ОСОБА_5 в формі № 6 вніс неправдиві відомості про кількість членів громадської організації - 670 осіб ( хоча фактично їх - 548 осіб).

На загальних зборах членів ГО "Авангард-2" 17.07.2010 року були присутні 124 особи (з яких лише 85 осіб - члени громадської організації "Авангард-2"), фактична кількість членів ГО "Авангард-2" станом на 01.01.2010 року, згідно Списку, складала 548 осіб.

Протокол загальних зборів ГО «Авангард-2» №29/10 від 17.07.2010р. повинен був бути завірений печаткою ГО «Авангард-2», однак на ньому стоїть печатка ГО «Авангард-2 №1», яка була отримана ОСОБА_5 тільки 04.08.2010р. тобто через 18 днів після проведення вказаних загальних зборів, що підтверджується довідкою управління громадської безпеки ГУ МВС України в Одеській області №8/Ш-502 від 23.10.2010р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2011р., яка набрала законної сили, зобов'язано державного реєстратора Овідіопольської державної адміністрації анулювати реєстраційний запис від 15.05.2007р. №15437770001001998 в частині визначення засновником організації ГО «Авангард-2» ОСОБА_5

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що установчі збори засновників громадської організації "Авангард-2" від 22.06.2003 року (Протокол №1), самовільно, в порушення вимог закону та ст.64 Статуту садівничого кооперативу "Авангард-2", прийнявши рішення про перереєстрацію садівничого кооперативу "Авангард-2" у громадську організацію "Авангард-2", порушили законне право ОСОБА_3, як члена садівничого кооперативу "Авангард-2" (порушено його право обирати та бути обраним, користуватися земельною ділянкою, сплачувати необхідні податки та тощо), а тому вказане рішення є незаконним, а дії відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по виготовленню та оформленню Протоколу №1 установчих зборів засновників Громадської організації "Авангард-2" від 22.06.2003 року - протиправними.

Стосовно протоколів №28 від 10 липня 2010 року, №29/10 від 17 липня 2010 року, 26/09 від 17 жовтня 2009 року, №13 від 19 квітня 2008 року, №1 від 12 травня 2005 року громадської організації «Авангард-2», суд зазначив, що рішення, текст яких викладено в цих протоколах та які були посвідчені ОСОБА_5 є незаконними, так як ОСОБА_5, який їх підписав, незаконно був обраний головою ГО «Авангард-2», а ГО «Авангард-2» також була створена в порушення вимог діючого на той час законодавства.

Суд вважав неправомірними дії ОСОБА_5 по представництву громадської організації "Авангард-2" щодо внесення в офіційний документ, який надавався до установчих документів громадської організації "Авангард-2" в реєстраційну картку форми № 3, а також подання вказаного документу державному реєстратору Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області і включених до ЄДР відносно незаконної зміни всіх засновників юридичної особи реєстраційний номер 15431050005001998 від 05 вересня 2011 року, так як здійснені вони ОСОБА_5 в порушення вимог Статуту громадської організації "Авангард-2" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Про рішення установчих зборів засновників громадської організації "Авангард-2" від 22.06.2003 року (Протокол №1), та про порушення його права як члена садівничого кооперативу "Авангард-2" ОСОБА_3 дізнався у судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду у серпні 2011 року, а вже у лютому 2012 року звернувся до суду з вказаним позовом, тому строк позовної давності не пропущений.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись в повному обсязі неможливо, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

В порушення положень ст. ст. 10, 60, 179, 212, 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції не з'ясував повно та всебічно обставини, які мають значення для вирішення справи, та не дослідів і не надав належної оцінки наявним у справі доказам.

Частиною 2 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку апеляційний суд має законні підстави для встановлення обставин, що мають значення для справи, та дослідження й оцінки наявних у справі доказів.

Так, 03 серпня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом розглянута справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_13, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача ОСОБА_14 районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_15, ОСОБА_16, на боці відповідача ОСОБА_5, Громадської організації «АВАНГАРД-2» про визнання протиправними дій державного реєстратора по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про те, що керівником Громадської організації «Авангард-2» є ОСОБА_5 та її засновниками е ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_3, встановлення відсутності у державного реєстратора компетенції на внесення відомостей до ЄДР відносно Громадської організації «Авангард-2», визнання протиправним та скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №113781 від 26.04.2004 року, зобов'язання державного реєстратора виключити з ЄДР реєстраційний запис про те, що керівником Громадської організації «АВАНГАРД-2» є ОСОБА_5 та її засновниками є ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_3.

Постановою цього суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року, зобов'язано державного реєстратора Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_13 анулювати реєстраційний запис від 15.05.2007 року №15437770001001998 в частині визначення засновником Громадської організації «Авангард-2» (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2) ОСОБА_5. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1, а.с. 53-60, 61-63).

Адміністративним судом встановлено, що 23.06.1997 року Овідіопольського районної державною адміністрацією був зареєстрований Садівничий кооператив «Авангард-2», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 23.06.1997 року №17.

року були проведені установчі збори, згідно яких члени СК «Авангард- 2» прийняли рішення про перереєстрацію СК «Авангард-2» в Громадську організацію «Авангард-2» в Овідіопольському районному управлінні юстиції, обрані керівник та члени органів управління громадської організації, що підтверджується протоколом від 22.06.2003 року №1.

Відповідно до заяви громадян про реєстрацію громадської організації від 26.11.2003 року її засновниками виступали ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також згідно додаткового списку засновників громадської організації у ньому було зазначено 206 осіб, членів Садівничого кооперативу «Авангард-2», в тому числі громадян ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_3.

року головним спеціалістом Овідіопольського районного управління юстиції був складений висновок про відповідність поданих для перереєстрації документів вимогам діючого законодавства.

На підставі цього висновку, наказом Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області від 26.04.2004 року №70-ЗП був перереєстрований Садівничий кооператив «Авангард-2» в Громадську організацію «Авангард-2».

В зв'язку з цим, Овідіопольський районним управлінням юстиції був перереєстрований статут ГО «Авангард-2» та видане свідоцтво про державну реєстрацію об'єднання громадян від 26.04.2004 року №80.

Станом на 15.05.2007 року чинним законодавством було передбачено внесення даних про громадське об'єднання громадян, які були зареєстровані (легалізовані) Міністерством юстиції України (територіальними органами) до 01.07.2004 року, до ЄДР шляхом подання особою, яка має право діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору за місцем розташування заповнену реєстраційну картку за формою №6- включення з наданням документів, що підтверджують повноваження цієї особи та свідоцтва про державну реєстрацію об'єднання громадян Міністерством юстиції України (територіальним органом).

року ОСОБА_5, як головою ГО «Авангард-2», була подана до Державного реєстратора Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_13 реєстраційна картка за формою №6-включення, згідно якої він був зазначений у розділі І в якості керівника організації та у розділі II (сторінки 2-4) в якості засновників організації вказані громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_3.

В підтвердження того, що ОСОБА_5 є головою ГО «Авангард-2» був наданий витяг №1 з Протоколу №1 загальних зборів ГО «Авангард-2» від 21.04.2007 року, згідно якого його призначено на цю посаду.

В підтвердження факту реєстрації (легалізації ) ГО «Авангард-2» було надано свідоцтво від 26.04.2004 року №80.

На підставі вказаних документів державним реєстратором було здійснено внесення даних про ГО «Авангард-2» до ЄДР, що підтверджується реєстраційним записом від 15.05.2007 року №15437770001001998 та видане свідоцтво про реєстрацію юридичної особи Громадської організації «Авангард-2» на бланку Серія А01 №113781, в якому зазначена дата первинної реєстрації (легалізації) громадської організації 26.04.2004 року.

Відповідно до п.5.10 Статуту ГО «Авангард-2», затвердженого установчими зборами від 22.06.2003 року, протокол №1, голова організації має право представляти організацію без спеціального на то доручення. В підтвердження свого службового становища та наявності відповідних повноважень ОСОБА_5 надав державному реєстратору витяг №1 з Протоколу №1 загальних зборів ГО «Авангард-2» від 21.04.2007 року.

Рішення загальних зборів ГО «Авангард-2» від 21.04.2007 року про призначення ОСОБА_5 головою організації на час подання документів державному реєстратору (15.05.2007 року) було дійсним, позивач та інші члени ГО «Авангард-2» його не оскаржували в судовому порядку та позивач визнавав повноваження ОСОБА_5 на цій посаді в період з 21.04.2007 року по 21.04.2010 року.

Таким чином, ОСОБА_5, станом на 15.05.2007 року, обіймав посаду голови ГО «Авангард-2», мав право без додаткових повноважень подати державному реєстратору реєстраційну картку форми №6-включення до ЄДР даних про організацію, в зв'язку із чим, проведення державної реєстрації включення ГО «Авангард-2» до ЄДР із зазначенням керівником цієї організації та особою, яка має право вчиняти дії від його імені без додаткових повноважень ОСОБА_5 з боку державного реєстратора є правомірними та підтверджується письмовими доказами у справі.

З цього витікає, що ОСОБА_5 з дати призначення його головою ГО «Авангард-2» (21.04.2007 року) набув всіх необхідних повноважень та додаткової легалізації (підтвердження) його повноважень будь-яким органом державної влади законодавством не передбачалось.

Таким чином, адміністративний суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправними дій державного реєстратора по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про те, що керівником Громадської організації «Авангард-2» є ОСОБА_5 та зобов'язання державного реєстратора виключити з ЄДР реєстраційний запис про те, що керівником Громадської організації «Авангард-2» є ОСОБА_5 слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники (ч. 3 ст. 61 ЦПК України), то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Під судовим рішенням, зазначеним у ч. 3 ст. 61 ЦПК України, мається на увазі будь-яке судове рішення, яким справа вирішується по суті, яке ухвалює суд у порядку цивільного судочинства (рішення, в тому числі й заочне, або ухвала, а також судовий наказ), у порядку господарського судочинства - відповідно до Господарського процесуального кодексу України, у порядку адміністративного судочинства - відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи зазначені норми права, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, з'ясовуючи вказані обставини та оцінюючи належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів кожний окремо й у їх сукупності, колегія суддів приймає їх до уваги й вважає, що з достовірністю підтверджено, що позивач ОСОБА_3 з 2003 року займав посаду члена правління ГО «Авангард-2» й йому з цього часу було відомо про реорганізації СК «Авангард-2» в ГО «Авангард-2», про голову організації ОСОБА_5 та склад членів правління й він це визнавав до 17 липня 2010 року, коли його не обрали головою правління ГО «Авангард-2».

Так, постановою Овідіопольського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 23.07.2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України за фактом неправомірних дій голови ГО «Авангард-2» ОСОБА_5 під час його обрання головою організації встановлено, що «в 2010 році відбулись збори членів ГО «Авангард-2», на якому був обраний головою ОСОБА_5, в свою чергу позивач ОСОБА_3, який балотувався на пост голови обраний не був. Після виборів ОСОБА_3 сумісно з ОСОБА_4 почали організовувати своє садове товариство й запропоновували членам ГО «Авангард-2» вступити в їх товариство та стали поширювати неправдиву інформацію відносно ОСОБА_5.» (т.2, а.с. 160).

Таким чином, фактично позивач ОСОБА_3 став оскаржувати дії голови організації ОСОБА_5 з 17 липня 2010 року.

Згідно із ст. 71 ЦК УРСР (1963р.), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин - реорганізації СК «Авангард-2» в ГО «Авангард-2» 22 червня 2003 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Статтею 76 ЦК УРСР передбачалось, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

У п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, зазначено, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України зазначено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України (2004р.) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Як роз'яснено в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. "Про судове рішення у цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові на цих підставах, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, ч. 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак, обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права покладається на позивача.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач повинний був довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме, те, що про порушення його прав з 2003 року він дізнався лише серпні 2011 року, але в порушення ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивачем не надано суду безспірних доказів в підтвердженні цієї обставини.

Аналізуючи зазначенні положення закону, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, враховуючи вказані обстави та оцінюючи наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що дійсно в діяльності ГО «Авангард-2» та його керівних органів були допущені порушення положень Статуту ГО «Авангард-2», але перебіг строку позовної давності для позивача почався з 22 червня 2003 року й позивачем ОСОБА_3 пропущений без поважних причин строк позовної давності в частині вимог про визнання протиправними дії відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_25, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 та визнання недійсними протоколів зборів членів ГО «Авангард-2» та скасування прийнятих на цих зборах рішень з 22 червня 2003 року по 21 квітня 2007 року включно, що є підставою для відмови у позові.

Такий правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року № 6-152цс14, яка є обов'язковою для всіх судів України відповідно до ст. 360-7 ЦГІК України.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 ЦПК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. А також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси (ст. ст. 45, 46 ЦПК України).

У абзаці 2 п. 11 постанови № 14 Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року Верховний Суд України роз'яснив, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Таким чином, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або ос порені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналізуючи зазначені норми права, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, з'ясовуючи вказані обставини та оцінюючи належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів кожний окремо й у їх сукупності, колегія суддів приймає їх до уваги й вважає, що в судовому засіданні позивачем ОСОБА_3 не доведено належними та допустимими доказами те, що відповідачі порушили його право бути обраним головою ГО «Авангард-2» під час діяльності громадської організації з 21 квітня 2007 року до 10 липня 2010 року.

За таких обставин, виконуючи повноваження апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право на захист свого права у випадку порушення його відповідачами, але в судовому засіданні не доведено, що відповідачі порушують права позивача у справі в частині вказаних вимог. Тому у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України його право не підлягає судовому захисту.

Аналогічна право позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі №6-84цс14, яка у відповідності до ч. 1 ст. 360-1 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Отже, позов ОСОБА_3 в частині вимог про визнання протиправними дії ОСОБА_12 та ОСОБА_7 та визнання недійсними протоколів зборів членів ГО «Авангард-2» та скасування прийнятих на цих зборах рішень з 21 квітня 2007 року до 10 липня 2010 року, є незаконним, необґрунтованим й задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на загальних зборах членів ГО "Авангард-2" 17.07.2010 року були присутні 124 особи (фактична кількість членів ГО "Авангард-2" станом на 01.01.2010 року, згідно Списку, складала 548 осіб), що підтверджується письмовими документами (т.1, а.с. 12-20, 110-115, т.2, а.с. 105-116), тому згідно із п. 5.3. Статуту ГО «Авангард-2», яким передбачено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутня більше половини членів організації (т.2, а.с. 220), протокол загальних зборів членів ГО «Авангард-2» № 29/10 слід визнати недійсним, а рішення загальних зборів про обрання ОСОБА_5 головою вказаної громадської організації, ОСОБА_11 - головою правління організації, ОСОБА_10 - головою ревізійної комісії організації скасувати. Але в судовому засіданні не доведено, що при цьому дії відповідачів є протиправними.

Колегія суддів вважає, що резолютивну частину рішення суду необхідно викласти в наступній редакції:

Визнати протокол загальних зборів членів Громадської організації «Авангард-2» №29/10 від 17 липня 2010 року недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів Громадської організації «Авангард-2» від 17 липня 2010 року (протокол №29\10), у тому числі, про обрання ОСОБА_5 - головою громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_11 - головою правління громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_10 - головою ревізійної комісії громадської організації «Авангард-2».

Отже, порушення норм процесуального права, а саме, ст. ст. 10,60, 212, 179, 213, 214 ЦПК України, норм матеріального права, а саме, 256, 257, 267 ЦК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в частині визнання недійсним протоколу № 29/10 зборів членів ГО «Авангард-2» від 17 липня 2010 року та скасування рішень прийнятих на цих зборах

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2015 року змінити й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Громадська організація «Авангард-2», ОСОБА_10, ОСОБА_11, в частині вимог про визнання дії ОСОБА_5, ОСОБА_7 у формуванні і використанні протоколу загальних зборів громадської організації «Авангард-2» №29/10 від 17 липня 2010 року протиправними,

визнання незаконним рішення установчих зборів засновників громадської організації «Авангард-2» від 22 червня 2003 року (протокол №1 - про перереєстрацію садівничого кооперативу «Авангард-2» у громадську організацію «Авангард-2»),

визнання протиправними дії ОСОБА_8, ОСОБА_9, по виготовленню та оформленню протоколу №1 установчих зборів засновників громадської організації «Авангард-2» від 22 червня 2003 року,

визнання протиправними дії ОСОБА_5, ОСОБА_7 по виготовленню, оформленню та використанню протоколу №29\10 загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 17 липня 2010 року в Овідіопольському районному управлінні юстиції Одеської області по реєстрації ОСОБА_5 - головою громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_11 - головою правління громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_10 - головою ревізійної комісії громадської організації «Авангард-2»,

припинення дії ОСОБА_5 на посаді голови громадської організації «Авангард-2».

визнання незаконним використання ОСОБА_5 ідентифікаційного номера НОМЕР_2 при виготовленні печатки громадської організації «Авангард-2» №1, код НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, наданий садівничому кооперативу «Авангард-2» у 1996 році навічно,

визнання неправдивими відомості, внесені ОСОБА_5 в офіційний документ, який було подано для державної реєстрації юридичних осіб в реєстраційну картку форми №6 включення юридичної особи вперше до ЄДР, а також визнати неправдивим подання державному реєстратору неправдивих відомостей до ЄДР реєстраційний номер 15431200000001998 від 15 липня 2007 року про місце знаходження громадської організації «Авангард-2» в смт. Авангард, про кількість членів організації 670 чоловік,

визнання неправомірними дії ОСОБА_5 щодо внесення в офіційний документ, який відповідно до закону надавався для проведення змін до установчих документів громадської організації «Авангард-2» в реєстраційну картку форми №3, а також подання вказаного документу державному реєстратору і включених до ЄДР відносно незаконної зміни всіх засновників юридичної особи реєстраційний №15431050005001998 від 05 вересня 2011 року,

визнання неправомірними дії ОСОБА_5 щодо внесення в офіційний документ, який відповідно до закону надавався для проведення державної реєстрації змін до установчих документів громадської організації «Авангард-2» в реєстраційну картку форми №4 про внесення ОСОБА_5 головою громадської організації «Авангард-2» та внесення даного офіційного документа, який містить незаконні відомості державному реєстратору і включення до ЄДР незаконних відомостей,

визнання неправдивим витяг №1 з протоколу №1 загальних зборів громадської організації «Авангард-2» від 21 квітня 2007 року, підписаний ОСОБА_5 та посвідчений печаткою громадської організації «Авангард-2» про призначення ОСОБА_5 головою громадської організації «Авангард-2»,

визнання незаконними рішення, текст яких викладено в протоколах №28 від 10 липня 2010 року, №26/09 від 17 жовтня 2009 року, №13 від 19 квітня 2008 року, №1 від 12 травня 2005 року громадської організації «Авангард-2», які були посвідчені ОСОБА_5,

визнання протоколи №28 від 10 липня 2010 року, 26/09 від 17 жовтня 2009 року, №13 від 19 квітня 2008 року, №1 від 12 травня 2005 року громадської організації «Авангард-2» недійсними,

визнання дії ОСОБА_5 по включенню ОСОБА_3 в члени громадської організації «Авангард-2» неправомірними,

припинення дії ОСОБА_5 по збиранню, накопиченню, використанню та розповсюдженню персональних даних ОСОБА_3, як власника земельної ділянки, відмовити.

Викласти резолютивну частину рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2015 року в наступній редакції:

Визнати протокол загальних зборів членів Громадської організації «Авангард-2» №29/10 від 17 липня 2010 року недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів Громадської організації «Авангард-2» від 17 липня 2010 року (протокол №29\10), у тому числі, про обрання ОСОБА_5 - головою громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_11 - головою правління громадської організації «Авангард-2», ОСОБА_10 - головою ревізійної комісії громадської організації «Авангард-2».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік