Рішення № 45435358, 18.06.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1321/15-ц

провадження № 2/336/1844/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Жупанової І.Б. при секретарі Брагіній І.В., з участю позивача, представника відповідача за довіреністю Растворової Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», який уточнив в ході слухання справи, про стягнення суми моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення зобов'язання повернути вклад.

В позові пояснив, що 11.11.2014 року між ним та ПАТ «ДельтаБанк» був укладений договір № 10008009123110 банківського вкладу в національній валюті, відповідно до умов якого сума вкладу складає 50000,00 грн. Дана сума була внесена позивачем 11.11.2014 року згідно виписки за договором. Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок по 09.02.2015 року включно. Вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника, який був відкритий згідно договору № 004-07574-220413 від 22.04.2013 року.

Оскільки позивач планував по закінченню строку дії договору забрати свої кошти, надані ним банку в якості депозитного вкладу, він надав банку заяву № 2781976 від 21.01.2015 року.

На свою заяву позивач отримав відповідь, відповідно до якої йому повідомили про відсмутність будь-яких перешкод для отримання своїх коштів, але в Запорізькому відділенні № 6 АТ «Дельта Банк» з поточного рахунку НОМЕР_1, на який нараховувались відсотки по вкладу, позивач зміг зняти лише 300,00 грн.

Занепокоєний даною ситуацією позивач звернувся повторно із заявами до банку №№ 2806152 від 29.01.2015 року, 2823559 від 04.02.2015 року, 2831662 від 06.02.2015 року, та отримав на них аналогічні листи-відповіді №№ 05-2806152 від 01.02.2015 року, 05-2823559 від 04.02.2015 року, 05-2831662 від 08.02.2015 року, але зміг зняти з поточного рахунку 29.01.2015 року - лише 300,00 грн. та 06.02.2015 року - лише 200,00 грн.

По закінченню терміну договору, після 09.02.2015 року позивач звернувся до банку через Запорізьке відділення № 6 із заявами №№ 2840718, 2842016 від 10.02.2015 року, безпосередньо до керівництва зазначеного відділення із заявою № 2840645. На дані заяви позивач отримав відповідь № 05-2840645 від 10.02.2015 року, в якій, знов таки, банк повідомляв про відсутність перешкод для отримання вкладу, але гроші отримати він не зміг через їх відсутність.

Повторно з вимогою до банку надати можливість зняти кошти з поточного рахунку позивач звернувся з заявою № 2845127 від 11.02.2015 року, на який отримав лист № 05-2845127 від 11.02.2015 року, але не дивлячись на рекомендації банку, позивач не зміг зняти кошти зі свого поточного рахунку в жодному відділенні банку міста Запоріжжя через ліміт грошових коштів. Лише 16.02.2015 року в Запорізькому відділенні № 6 він зміг зняти з поточного рахунку 200,00 грн., тому 16.02.2015 року позивач звернувся до банку зі скаргою № 2855523, в якій зазначив, що у випадку неповернення йому коштів, буде змушений звернутися до суду.

У зв'язку із тим, що банк позбавляє його можливості зняти кошти з поточного рахунку, йому спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що банк принижує його гідність, відповіді банку викликали у позивача душевний біль, глибокі страждання, все це зруйнувало життєвий ритм позивача, страждання не дозволяють позивачу вести звичайний спосіб життя, безсоння, головний біль, хвилювання, безвихідність не дозволяють йому повноцінно жити. Через ліміт коштів йому доводилось вистоювати в чергах по 5, 8 годин.

Не маючи можливості скористатися своїм вкладом, при цьому виконавши в повному обсязі свої зобов'язання за договором, він переніс глибокі душевні страждання, стрес, приниження, в той час потребував 31 411,16 грн. на ремонт автомобіля, а також для підтримки та дослідження свого стану здоров'я, у зв'язку із чим, змушений був брати кошти у борг.

Остаточно банк з ним розрахувався 12.06.2015 р.

Розмір моральної шкоди оцінює в 50000 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача за довіреністю Растворова Д.А. позовні вимоги про стягнення з банку на користь позивача суми моральної шкоди не визнала, просила суд в їх задоволення відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди крім інших вимог, передбачених ст. 137 ЦПК, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Крім цього, даною постановою роз'яснено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини на підставі кредитного договору, за умовами якого можливість відшкодування моральної шкоди сторонами не передбачена.

Не передбачено стягнення моральної шкоди на користь позивача і Законом "Про захист прав споживачів"(далі Закон), на положення якого, як на підставу свого позову, посилається позивач, оскільки п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що моральна шкода підлягає відшкодуванню лише якщо вона заподіяна внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону, а позивач заявив про заподіяння йому моральної шкоди внаслідок невиконання стороною відповідача умов договору щодо строку повернення його коштів, тобто з підстав правовідносин, що випливають з кредитного договору.

Передбачених Законом підстав для відшкодування моральної шкоди судом не встановлено, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя