ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2015 року м. Київ К/800/23781/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 р.
у справі 1570/3815/2012
за позовом Підприємства громадської організації інвалідів «Елком-Дізайн»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
про визнання протиправним висновків та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2012 року Підприємство громадської організації інвалідів «Елком-Дізайн» (далі - позивач, ПГОІ «Елком-Дізайн») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси), в якому просило суд визнати протиправними висновки акту від 18.02.2011 р. № 266/21/32163207/23-02, скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2011 р. № 0000422301/0 та № 0000432301/0.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 р., позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.02.2011 р. № 0000422301/0 та № 0000432301/0. В задоволенні решти позовних вимог відмолено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 р. та залишити в силі рішення першої інстанції.
Позивач подав письмові заперечення, в яких проти доводів касаційної скарги заперечував, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 31.01.2011 р. по 11.02.2011 р., на підставі направлення від 31.01.2011 р. № 42/23-02/10, відповідно до пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у Київському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПГОІ «Елкон-Дізайн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 18.02.2011 р. № 266/21/32153207/23-02, в якому, серед інших, зроблено висновок про завищення суми податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню у сумі 275 778 грн., у тому числі за березень 2010 року у сумі 275 778 грн.; заниження залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього у сумі 210 898 грн.; завищена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті у сумі 210 898 грн., у тому числі за травень 2010 року.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011 р. № 0000432301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64 880 грн. та від 24.02.2011 р. № 0000422301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 210 898 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки вказується, що завищено податок на додану вартість, що підлягає сплаті у сумі 210 898 грн., у т.ч. за травень 2010 р. у сумі 210 898 грн.у зв'язку з поданням підприємством «Елкон-Дізайн» уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: від 31.05.2010 р., вх. № 9001958622 за березень 2010 р. з наступним відображенням розрахунків у зв'язку з виправленням помилок у гр. 8.9 цього Уточнюючого розрахунку «збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів» у розмірі 210 898 грн.. помилково здійснено нарахування у картці особистого рахунку (КОР) платника податків № 301401010000 - податок на додану вартість «збільшення бюджетного відшкодування в рахунок податку на додану вартість по уточнюючій декларації від 09.03.2010 р., вх. № 9003180828»; від 09.08.2010 р., вх. № 9003180828 за травень 2010 р. з наступним відображенням і розрахунків у зв'язку з виправленням помилок у гр. 8.10 цього Уточнюючого розрахунку «зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів»у розмірі 210 898 грн., що призвело до помилковим нарахуванням у картці особистого рахунку (КОР) платника податків № 301401010000 - податок на додану вартість «зменшення бюджетного відшкодування в рахунок податку на додану вартість по уточнюючій декларації від 09.08.2010 р., вх. № 9003180828»; від 19.01.2011, № 177 за березень 2010 р. з наступним відображенням розрахунків у зв'язку з виправленням помилок у гр. 8.7 цього Уточнюючого розрахунку «збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку»у розмірі 64 880 грн.
Перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підтягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 року від 31.05.2010 р. № 9001958622; додатку 2 до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 р. від 19.01.2011 р. №177) встановлені наступні порушення підприємством «Елкон-Дізайн».
Так, підприємством включено в реєстр та розрахунок бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 210 898 грн. 00 коп., сформовану у періодах: листопад 2007 р. на суму 467,0 грн., грудень 2007 р. на суму 688,0 грн., лютий 2008 р. на суму 108,0 грн., березень 2008р. на суму 19775,0 грн., квітень 2008 р. на суму 342,0 грн., липень 2008р. на суму 2592,0 грн., вересень 2008р. на суму 185109.0 грн., жовтень 2008р. на суму 60,0 грн., листопад 2008р. на суму 1002,0 грн., грудень 2008 року на суму 585,0 грн., червень 2009р. на суму 170,0 грн., яку підприємство «Елкон-Дізайн» заявило по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2010 р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 р. від 31.05.2010 р. № 9001958622, як бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Також, підприємством включено в реєстр та розрахунок бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 64 880 грн. 00 коп., сформовану у лютому 2010 р., яку підприємство «Елкон-Дізайн» заявило по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2011 р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 р. від 19.01.2011 р. № 177, як бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Судами встановлено, що від'ємне значення податку на додану вартість виникло у зв'язку із застосуванням підприємством «Елкон-Дізайн» нульової ставки поставки товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємством «Елкон-Дізайн», яке засновано громадською організацією інвалідів, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, як передбачено підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість.
Суд першої, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправними висновків акту від 18.02.2011 р. № 266/21/32163207/23-02 та скасування податкових повідомлень рішень є необґрунтованими, оскаржувані повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні, оскільки, незважаючи на правомірність застосування нульової ставки ПГОІ «Елкон-Дізайн», її застосування вказує на відсутність надмірної сплати ПДВ до бюджету, у зв'язку з чим позивач не має права на бюджетне відшкодування.
Суд апеляційної інстанції при частковому задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступного.
Відповідно до підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечувалося податковим органом правомірність застосування ПГОІ «Елкон-Дізайн» нульової ставки оподаткування.
Відповідно до підпунктів 7.7.3., 7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції Законом України «Про податок на додану вартість» не встановлено, що особи, які застосовують нульову ставку податку не мають права на бюджетне відшкодування.
Згідно абзацу «а» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
За таких обставин, висновок податкового органу, що якщо платник податку не включив оплати попередніх періодів в розрахунок суми бюджетного відшкодування у відповідному звітному періоді, то така своєчасно не заявлена сума від'ємного значення визнається сумою заниження бюджетного відшкодування по результатах періоду його виникнення, від відшкодування якої добровільно відмовляється платник податку, є помилковим.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про скасування висновків акту, так як висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої заперечення до відповідного акту, що можуть бути в подальшому враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. Ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків.
Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 р. у справі 15/70/3815/2012- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко
Судове рішення № 45434004, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 17.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1570/3815/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: