ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2015 року м. Київ К/800/47150/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Кемікалс» до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою Сумської митниці Міндоходів на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю«Юнайтед Кемікалс» (далі - позивач) звернулося в Житомирський окружний адміністративний суд із позовом до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 березня 2014 року №805100000/2014/000017/2 та №805100000/2014/000018/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним було заявлено до митного оформлення товар (бікарбонат натрію (гідрокарбонат натрію)), отриманий від ВАТ «Единая торговая компания» (Російська Федерація), за контрактом від 20 грудня 2012 року №RF/BN/09-13 та подано до митного органу - митний пост «Хутір-Михайлівський», структурного підрозділу Сумської митниці Міндоходів, вантажно-митні декларації №805100000/2014/005445 та №805100000/2014/005446. Митна вартість вказаного товару була визначена товариством за ціною контракту від 20 грудня 2012 року №RF/BN/09-13, однак митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості товару. Просив скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 14 березня 2014 року №805100000/2014/000017/2 та рішення про коригування митної вартості товару від 14 березня 2014 року №805100000/2014/000018/2.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року скасована постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та прийнята нова постанова, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальність «Юнайтед Кемікалс» задоволені.
Скасовані рішення Сумської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 14 березня 2014 року №№805100000/2014/000017/2 та №805100000/2014/000018/2.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, до митного посту "Хутір-Михайлівський", який є структурним підрозділом Сумської митниці Міндоходів, декларантом подані електронні митні декларації №805100000/2014/005445 та №805100000/2014/005446 від 12 березня 2014 року, в яких задекларовано товар (бікарбонат натрію (гідрокарбонат натрію).
Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), укладеного 20 грудня 2012 року між ВАТ "Единая торговая компания" (Російська Федерація) (продавець) та ТОВ "Юнайтед Кемікалс" (покупець), з додатковими угодами до контракту від 29 березня 2013 року, від 23 квітня 2013 року, від 22 травня 2013 року та від 18 лютого 2014 року.
Відповідачем 14 березня 2014 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів №805100000/2014/000017/2, згідно якого митна вартість імпортованих товарів скоригована із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Коригування митної вартості товарів стало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 березня 2014 року №805100000/2014/00079.
14 березня 2014 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №805100000/2014/000018/2. Згідно вказаного рішення митна вартість імпортованих товарів скоригована із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Коригування митної вартості товарів стало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14 березня 2014 року №805100000/2014/00080.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Сумська митниця Міндоходів діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань державної митної справи, та довела правомірність прийнятих нею рішень про коригування митної вартості товарів від 14 березня 2014 року №805100000/2014/000017/2 та №805100000/2014/000018/2.
Вищий адміністративний суд України не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України), у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин.
Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
В пункті 2 частини шостої статті 54 МК України зазначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.
Згідно із статтею 53 МК України, серед документів, які підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією, подається зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
З аналізу положень ст.ст.53, 54 МК України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості перевіряє складові числового значення митної вартості, правильність здійснення декларантом розрахунку, має упевнитись у правильності поданих документів та здійснених розрахунків та витребувати додаткові документи, вичерпний перелік яких визначений законом, при умові наявності розбіжностей у документах чи розрахунках.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару не обґрунтував та не зазначив, у чому саме полягає розбіжність у документах.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, додаткові документи подаються на письмову вимогу митного органу лише за наявності таких документів у декларанта.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, декларантом на письмове повідомлення про витребування додаткових документів дана відповідь про те, що надати інші документи немає можливості, оскільки у ТОВ "Юнайтед Кемікалс" укладено прямий контракт з ВАТ "Едина торгова компанія", який є постачальником бікарбонату натрію (сода харчова), будь-яких інших агентських договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається ТОВ "Юнайтед Кемікалс" з ВАТ "Едина торгова компанія" не укладав, а будь-які інші договори ВАТ "Едина торгова компанія" з його контрагентами регулюють його цивільно-правову діяльність на території іншої країни, та не підлягають поданню ТОВ "Юнайтед Кемікалс". У зв'язку з закінченням робочого часу на території країни постачальника надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини сьогодні не має змоги.
Відповідно до частин першої, восьмої статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Згідно із статтею 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою, другою, третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Послідовність визначення методу визначення митної вартості товарів, які ввозять в Україну відповідно до митного режиму імпорту здійснюються за методами, при чому основним методом є основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується послідовно при неможливості застосування попереднього.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (стаття 59 МК України).
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, взяв за основу більш високу митну вартість аналогічних товарів, яка ввозилась позивачем за цим же контрактом.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем надано митному органу усі необхідні документи, що давали можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки митного органу щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими.
Отже, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції належним чином дослідив матеріали справи та виніс обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді :
Судове рішення № 45433411, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/1733/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: