Рішення № 45420437, 23.06.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1583/15-ц

2/219/1223/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Полтавець Н.З., при секретарі Дубаніній О.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника відповідача Служби у справах дітей Артемівської райдержадміністрації Кец О.В., представника третьої особи Управління молодіжної політики та у справах дітей Артемівської міської ради Купліченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_7, Артемівської районної державної адміністрації, третя особа виконавчий комітет Артемівської міської ради про скасування розпорядження Артемівської райдержадміністрації № 2 від 05.01.2015 р., визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання матері, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, Артемівської районної державної адміністрації про скасування розпорядження виконуючого обов'язки голови Артемівської райдержадміністрації № 2 від 05.01.2015 р. про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання батька ОСОБА_7 та визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання матері ОСОБА_1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що з 13.03.2004 р. по 04.11.2008 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_7, який був зареєстрований 13.03.2004 р. Артемівським МВ РАЦС Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 64. Від шлюбу з ОСОБА_7 вони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.10.2008 р. шлюб між нею та ОСОБА_7 розірвано, а відповідно до рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.07.2009 р. зі ОСОБА_7 на її користь було стягнуто аліменти на утримання дітей, оскільки після розірвання шлюбу діти залишились проживати з нею та ОСОБА_7 в добровільному порядку аліменти на утримання дітей не сплачував. З кінця серпня 2014 р. вони з відповідачем знову почали проживати разом, але без повторного укладення шлюбу. В листопаді 2014 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відповідач ОСОБА_7 її побив у присутності дітей, чим наніс моральну травму не тільки їй, а й малолітнім дітям. Через це вона з дітьми переїхала до м. Сіверська Артемівського району Донецької області, де вони раніше проживали з дітьми. ОСОБА_7 регулярно спілкувався із дітьми, вона проти спілкування дітей з батьком та проти його участі у вихованні дітей ніколи не заперечувала. За час проживання дітей із нею вони були забезпечені житлом, належними побутовими умовами та вихованням, відвідували загальноосвітню школу, додаткові позашкільні установи для дітей: дочка відвідувала музичну школу, а син - секцію футболу. Проте відповідач ОСОБА_7 без будь-яких підстав та без попереднього вирішення з нею питання щодо зміни місця проживання дітей самостійно звернувся до Артемівської райдержадміністрації з заявою про визначення місця проживання дітей з ним та розпорядженням в.о. голови Артемівської райдержадміністрації № 2 від 05.01.2015 р. визначено місце проживання їх малолітніх дітей за місцем проживання ОСОБА_7 Із цим розпорядженням вона не погоджується, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства та інтересам малолітніх дітей. Також, проти визначення місця проживання дітей з батьком вона заперечувала й безпосередньо під час розгляду даного питання органом опіки та піклування та наполягала на визначенні місця проживання дітей з нею. 18.12.2014 р. відповідач ОСОБА_7 у день допиту їх дітей органом опіки та піклування після проведення засідання цього органу протиправно силою забрав дітей до себе. З того дня і по теперішній час діти проживають разом із відповідачем у квартирі, що належить його батькам, за адресою його реєстрації: АДРЕСА_4. Їй надана позитивна характеристика за попереднім місцем проживання; вона самостійно забезпечує себе благоустроєним житлом, яке є придатним для проживання її з дітьми та облаштоване у повному обсязі всім необхідним для їх розвитку; як фізична особа-підприємець вона має постійний заробіток, який перевищує заробіток ОСОБА_7; регулярно спілкується із дітьми та приймає участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні; спиртні напої та наркотичні речовини вона не вживає, веде добропорядний спосіб життя. ОСОБА_7 проживає разом з дітьми у квартирі своїх батьків, які сплачують витрати з утримання цієї квартири, тобто ОСОБА_7 не забезпечує себе житлом самостійно; має нижчий заробіток, ніж в неї; протягом часу з 2008 р. по 2014 р. ОСОБА_7 взагалі не ставив питання про проживання дітей з ним, а аліменти на їх утримання сплачував не добровільно, а на підставі рішення суду та через органи ВДВС. Крім того, вона вважає, що у зв'язку із проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, відповідач ОСОБА_7 може бути мобілізований для служби у Збройних силах України, але в такому випадку проживання з ним дітей взагалі виключається. У зв'язку із вищевикладеним, позивачка просить суд скасувати розпорядження виконуючого обов'язки голови Артемівської райдержадміністрації № 2 від 05.01.2015 р. про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання батька ОСОБА_7 та визначити місце проживання малолітніх дітей за її місцем проживання.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, суду пояснила, що 18.12.2014 р. відповідач ОСОБА_7 протиправно силою забрав їх малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до себе. При цьому, ОСОБА_7 та представник органу опіки та піклування погрожували їй тим, що якщо вона не віддасть дітей, то відповідач ОСОБА_7 забере їх за допомогою міліції. З того дня і по теперішній час діти проживають разом із відповідачем у квартирі його батьків за адресою: АДРЕСА_4. Також вважає, що діти не можуть проживати з відповідачем, оскільки він вживає наркотичні засоби. Просила заявлені нею вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні доводи позивачки підтримав та пояснив, що органом піклування рішення про визначення місця проживання дітей прийнято упереджено, виключних підстав для того, щоб дітей розлучити з матір»ю не наведено. Крім того, вважає, що розпорядження про визначення місця проживання дітей не відповідає закону, оскільки підписано неналежною особою, розпорядження має бути підписано головою райдержадміністрації або заступником, але не виконуючим обов»язки.

Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав та пояснив, що діти бажають з ним проживати і він приділяє їм належну увагу.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, та пояснив, що доводи позивача не обґрунтовані, діти повинні проживати з батьком, оскільки батько приділяє належну увагу до виховання дітей.

Представник відповідача Служби у справах дітей Артемівської райдержадміністрації Кец О.В. позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що у листопаді 2014 р. в орган опіки та піклування звернувся ОСОБА_7 з питанням про визначення місця проживання дітей. Органом опіки та піклування було обстежено місце проживання батьків, зібрані характеристики. Проведена бесіда з дітьми, які бажали проживати з батьком, висловлювали обурення на матір. З урахуванням думки дітей, а також зібраних матеріалів, орган опіки та піклування дійшов висновку про визначення місця проживання дітей з батьком.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Управління молодіжної політики та у справах дітей Артемівської міської ради Купліченко В.В. у судовому засіданні пояснила, відповідно до висновку органа опіки та піклування Артемівської міської ради доцільно визначити місце проживання малолітніх дітей з батьком.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона проводила бесіду з малолітніми дітьми ОСОБА_8, вона прийшла до висновку, що діти однаково потребують уваги та піклування як матері так і батька, нікого з батьків вони не виділяють.

Малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні висловили бажання проживати з батьком, оскільки з ним їм комфортніше, він приділяє їм увагу, піклується за них.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, представника третьої особи, свідків, думку дітей, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підляє задоволенню з наступних підстав.

Позивачем оскаржується рішення відповідача Артемівської райдержадміністрації № 2 від 05.01.2015 р. про визначення місця проживання малолітніх дітей відповідно до положень Сімейного кодексу України. Предметом спору в цьому випадку є захист прав позивача як матері малолітніх дітей відповідно до положень СК України. Оскільки ці правовідносини не є публічно-правовими, то справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22.10.2008 р. розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_7, який був укладений 13.03.2004 р. (а.с.13). Від шлюбу сторони мають малолітних дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, (а.с.22). Після розірвання шлюбу малолітні діти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживали із матір'ю до 18.12.2014 р. Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 16.07.2009 р., з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку відповідача (а.с.23).

Згідно ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За заявою відповідача ОСОБА_7 службою у справах дітей Артемівської райдержадміністрації було проведено перевірку та розпорядженням в.о. голови Артемівської райдержадміністрації №2 від 5.01.2015 р. визначено місце проживання малолітніх дітей з батьком, в подальшому діти стали проживати разом із батьком.

Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.12). Фактично позивачка винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_6, що підтверджується договором оренди квартири від 01.03.2015 р. , (а.с.14). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державної реєстраційної служби України від 09.12.2014 р., ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.17), її дохід відповідно до довідки Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 1.02.2015 р. по 31.05.2015 р. складає 36598,00 грн. За місцем проживання позивачка характеризується позитивно (а.с.16, 121). Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивачки ОСОБА_1 від 18.11.2014 р., від 11.12.2014 р. за адресою: АДРЕСА_7, встановлено, що сім'я позивачки в складі трьох чоловік проживає в одноповерховому будинку загальною площею 43,9 кв.м., власником якого є ОСОБА_12. Умови виховання та утримання дітей задовільні, мати виконує обов'язки по вихованню та утриманню дітей (а.с.70). Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання позивачки ОСОБА_1 від 16.04.2015 р. за адресою АДРЕСА_6 позивачкою створені належні побутові умови для проживання та виховання, створений сприятливий клімат для проживання спільно зі своїми малолітніми дітьми, /а.с.112/.

Відповідач ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 31). ОСОБА_7 працює викладачем ДВНЗ „Артемівський коледж транспортної інфраструктури". За місцем роботи характеризується позитивно. /а.с. 109,110, 111/. За рішенням суду сплачує аліменти, заборгованості по аліментам немає. Дохід відповідача за період з грудня 2014 р. по травень 2015 р. складає 17431. 29 грн, за винятком аліментів - 12801,69 грн. Згідно з розпорядженням № 2 від 05.01.2015 р. в.о. голови Артемівської райдержадміністрації та актом обстеження житлово-побутових умов проживання родини за адресою АДРЕСА_4 від 16.04.2015 р. умови проживання батька ОСОБА_7 задовільні, створені належні побутові умови для проживання та виховання дітей, (а.с.18-20, 113).

Згідно характеристик малолітньої ОСОБА_8 вона характеризується позитивно, батьки приймають участь у вихованні, (а.с.72, 73, 101, 106). Довідкою № 60 від 10.12.2014 р. підтверджено, що ОСОБА_8 дійсно навчається в музичній школі м. Сіверська в 3 класі фортепіанного відділу (а.с.68).

Відповідно до характеристик малолітнього ОСОБА_9 він також характеризується позитивно, батьки приймають участь у його вихованні, (а.с.71, 102, 105). Малолітній ОСОБА_9 займається у комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі № 2 з 1.09.2012 р., /а.с.108/.

Згідно висновку служби у справах дітей Артемівської райдержадміністрації від 17.12.2014 р. про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, під час бесіди з дітьми було з'ясовано, що з батьком їм комфортніше, він піклується про них, вони бажають проживати спільно з батьком і виявили бажання в цей же день переїхати до нього (а.с.84-87).

Суд вважає, що оскаржуване рішення було постановлено з урахуванням висновку служби у справах дітей Артемівської райдержадміністрації від 17.12.2014 р., складеного за результатами документів наданих батьками, але при прийнятті рішення не в повній мірі були вивчені доводи позивачки щодо ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, не були з'ясовані обставини, що призвели до виникнення спору між батьками щодо місця проживання дитини, не достатньо вивчені умови життя батьків. Комісією, всупереч вимог ст.161 СК України, не витребувані відомості щодо доходу позивача та відповідача. Висновки комісії суперечать Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р., відповідно до якої малолітня дитина може бути розлучена з матір»ю тільки з виняткових причин, такі причини не наведені.

За таких обставин, прийняте рішення комісії не може бути визнане правомірним, оскільки ґрунтується на неповно вивчених та недостовірних даних, суперечить закону, а тому розпорядження Артемівської райдержадміністрації № 2 від 5.01.2015 р. підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд виходить з принципу рівності прав і обов'язків обох батьків (ст. 141 СК), надаючи перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дитини.

Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

З досягненням віку 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Якщо воля дитини не буде врахована, дитина має можливість сама звернутись за захистом своїх прав до органів опіки та піклування.

Згідно ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини, при цьому бере до уваги що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р., для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю, тобто перевага надається матері.

Судом не встановлено фактів зловживання спиртними чи наркотичними засобами, аморальної поведінки кожного з батьків, що може знешкодити розвитку дітей. Обидві сторони відповідально ставляться до своїх батьківських обов»язків та мають належні умови для забезпечення проживання, виховання та розвитку дітей. Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_14 щодо вживання ОСОБА_7 наркотичних засобів та не приймає їх до уваги, оскільки висновок відносно вживання відповідачем наркотичних засобів є її суб»єктивною думкою та нічим не підтверджується, окрім того, вона є рідною сестрою позивача, і розцінює їх як допомога близькій людині.

Суд не може погодитися з висновком органу опіки та піклування Артемівської міської ради від 29.04.2015 р. про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням думки дітей, разом з батьком ОСОБА_7, (а.с. 97-99 ), оскільки комісією також всупереч вимог ст.161 СК України, не витребувані відомості щодо доходу позивача та відповідача. Висновки комісії суперечать Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р., відповідно до якої малолітня дитина може бути розлучена з матір»ю тільки з виняткових причин, такі причини не наведені.

Малолітні ОСОБА_8, /яка досягла 10-річного віку/, та ОСОБА_9 у судовому засіданні висловили думку щодо проживання разом з батьком. Із права дитини на повагу випливає висновок про те, що думка дитини має бути вислухана з повагою і врахована настільки, наскільки це відповідає її найвищим інтересам. Згідно пояснень психолога ОСОБА_10 діти однаково потребують уваги батька та матері, враховуючи стать дітей, малолітня донька ОСОБА_8 в силу фізіологічного розвитку потребує піклування матері, а тому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, оскільки цього вимагають її інтереси.

Тому суд приходить до висновку, що проживання дітей, які є малолітніми, разом зі своєю матір'ю не зашкодить нормальному розвиткові дітей та буде відповідати розумності проживання дітей зі своєю матір'ю.

Сам по собі факт проживання дітей на даний період часу з відповідачем по справі не є достатньою підставою для визначення в судовому порядку місця проживання дітей з батьком, бо виключних обставин для закріплення такого проживання дітей з батьком та розлучення зі своєю матір'ю на даний час не існує.

За таких обставин, приймаючи дане рішення в інтересах дітей, є доцільним задовольнити позовні вимоги позивачки, скасувати розпорядження Артемівської районної державної адміністрації № 2 від 5.01.2015 р. про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання батька ОСОБА_7 , визначивши місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за місцем проживання їх матері ОСОБА_1.

Судові витрати по справі слід розподілити у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись Декларацією прав дитини від 20 листопада 1959 р., ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.3,4,5,11,60,88, 212, 214, 215, 367 ЦПК України ,ст.ст. 19, 141, 153, 157, 159, 160, 161, 162, 163, 180-184, 171, 191 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_7, Артемівської районної державної адміністрації, третя особа виконавчий комітет Артемівської міської ради про скасування розпорядження Артемівської райдержадміністрації № 2 від 05.01.2015 р., визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання матері - задовольнити.

Розпорядження виконуючого обов'язки голови Артемівської райдержадміністрації № 2 від 05.01.2015 р. про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем проживання батька ОСОБА_7 - скасувати.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю - ОСОБА_1.

Стягнути зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Встановити дату складання повного тексту рішення 22.06.2015 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області в 10-денний строк з дня його проголошення, а особами, які були відсутні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Н.З.Полтавець