Ухвала суду № 45419359, 22.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/807/15 Справа № 201/7586/15-к Слідчий суддя - Черновська Г. В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Бровченко Л.В., Кондакова Г.В.,

секретаря Зичкової К.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду, матеріали за апеляційною скаргою директора ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року, -

В с т а н о в и л а:

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року задоволено клопотання слідчого з ОВС ДФС у Дніпропетровській області та накладено арешт на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахунку № 26003538287700, відкритого ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 39319538) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) в розмірі 3175522 гривні 94 копійки.

З вказаною ухвалою не погодився директор ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» ОСОБА_2, який 18.06.2015 р. подав апеляційну скаргу і просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти підприємства.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_2 посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм кримінального процесуального закону, оскільки відсутнє жодне посилання на докази наявності взаємозвязку скаржника з юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження або з іншими юридичними особами, якими на думку слідчого, допущеного порушення приписів чинного законодавства та завдано шкода інтересам держави, крім того слідчим не доведено будь яких правових підстав для арешту рахунків підприємства, а слідчим суддею не було перевірено та не встановлено наявність належних підстав для арешту майна саме ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ», не було враховано негативні наслідки арешту майна для скаржника як субєкта господарювання, з огляду на неможливість провадження подальшої господарської діяльності у звязку з невмотивованим та повністю бездоказовим арештом грошових коштів ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» на поточних рахунках в банку. Посадові особи підприємства не є підозрюваними, ТОВ не є юридичною особою щодо якої здійснюється кримінальне провадження в рамках якого подано клопотання слідчого.

Прокурор в судове засідання 19.06.2015 року не зявився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, в судове засідання 19.06.2015 року на запит суду не були надані матеріали кримінального провадження.

У звязку з даними обставинами, апеляційним судом було відкладено розгляд апеляції і повторно направлено прокурору повідомлення, а також запит про надання в судове засідання матеріалів кримінального провадження.

Разом з тим, прокурор в судове засідання 22.06.2015 року не зявився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, матеріали кримінального провадження також не були надані, тому колегія суддів, вважає за можливе розглянути апеляцію за його відсутності. Оскільки у відповідності до ст. 405 КПК України, - апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

А норма ст. 172 КПК України вказує, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Представник скаржника ОСОБА_3 просила скаргу розглядати за її відсутності і вказувала у заяві від 22.06.2015 року про те, що підтримує її і просить задовольнити апеляційні вимоги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів скарги вбачається, що директор ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» ОСОБА_2 не був присутнім у суді першої інстанції при розгляді клопотання слідчого і лише 17.06.2015 року йому стало відомо про ухвалу районного суду від 13.05.2015 р. Апеляційну скаргу подав 18.06.2015 року, за таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що строки оскарження судового рішення не порушені. Оскільки у відповідності до ст. 395 КПК України, - апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Апеляційним переглядом встановлено, що у травні 2015 року слідчий ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням, яке не має дати звернення, про накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ». У клопотанні, слідчий вказує на те, що в провадженні слідчого знаходяться матеріали кримінального провадження № 32014040040000084 від 06.10.2014 року про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, стосовно посадових осіб ТОВ «Торра Плюс».

У клопотанні слідчий також вказує на те, що ТОВ «Торра Плюс» при здійсненні фінансово господарської діяльності з рядом підприємств (серед яких ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» не згадується), які мали безтоварний характер, а тільки лише проводилось їх документальне оформлення, за період 2013 2014 років ухилилось від сплати в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 3175522,94 грн.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі, накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

З вказаним висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки суд не звернув увагу на те, що в порушення вимог ст. 214 КПК України, станом на травень 2015 року ніякі відомості стосовно посадових осіб підприємства «ПРІМА КОНСАЛТ» до ЄРДР не внесено, ніякої попередньої кваліфікації їх діям не дано.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 214 КПК України, - досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, дослідивши матеріали за клопотанням, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не були дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК України при його внесенні та розгляді.

Так, у кримінальному провадженні, яке 06.10.2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 320140040040000084 про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, посадові особи ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення відносно посадових осіб підприємства «ПРІМА КОНСАЛТ» відсутні, так само як і відомості про оголошення підозри.

Колегія суддів також вважає, що накладення арешту на рахунок із мотивів викладених як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України. В поданні та в ухвалі навіть не вказано про які не будь господарські відносини між підприємствами «Торра Плюс» та «ПРІМА КОНСАЛТ».

В клопотанні також вказано, що ТОВ «Торра Плюс» при здійсненні фінансово господарської діяльності, за період 2013 2014 років ухилилось від сплати в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 3175522,94 грн., однак не вказано, чому саме на рахунок ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» потрібно накласти арешт на суму 3175522,94 грн.

Крім того, при прийнятті рішення, колегія суддів враховує, що у матеріалах за клопотанням відсутні будь-які дані про те, що по справі до ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» заявлявся цивільний позов.

Погоджуючи клопотання слідчого, прокурор не врахував те, що у ньому не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру шкоди саме підприємством «ПРІМА КОНСАЛТ», що свідчить про не дотримання слідчим і прокурором вимог ст. 171 КПК України.

Необґрунтованим та таким, що не відповідає матеріалам як судового, так і кримінального провадження є і висновок слідчого судді про те, що дані, викладені у матеріалах дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість ухвали суду від 13.05.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 409 - 410 КПК України, - неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подав директор ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не може бути визнане законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на банківський рахунок слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170 - 173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу директора ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахунку № 2600358287700, відкритого ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 39319538) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005) в розмірі 3 175 522 гривні 94 копійки - скасувати.

В задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ПРІМА КОНСАЛТ» - відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: