Ухвала суду № 45419325, 22.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5031/15 Справа № 201/3754/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

22 червня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Григорченко Е.І., Козлова С.П.

при секретарі:Порубай М.Л.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року по цивільній справі за позовом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2015 року Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів, посилаючись на те, що вона знаходилась на обліку у Жовтневому районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська, як безробітна, та отримувала допомогу по безробіттю.

З 26 серпня 2014 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку за її заявою. Жовтневим районним центром зайнятості проведено звірку з Пенсійним фондом України та встановлено, що під час перебування на обліку, як безробітної, ОСОБА_3 надавала послуги ТОВ "Тієнс Україна" згідно цивільно-правового договору, за що отримала дохід, про що складено акт розслідування страхових випадків.

Сума нарахованих та перерахованих коштів відповідачу за період з 26 грудня 2013 року по 26 серпня 2014 року склала 6 871, 96, про що було повідомлено ОСОБА_3 . Претензія залишилась без відповіді, тому позивач просив суд стягнути з відповідача незаконно отримані грошові кошти в розмірі 6 871, 96 грн.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач заперечувала проти вимог, посилаючись на те, що ніякого доходу за договором про надання послуг з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції, укладеного між нею та ТОВ "Тієнс Україна" вона не отримувала, а зазначені в акті наданих послуг грошові кошти є знижкою на придбання продукції.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська незаконно отримані кошти в розмірі 6871 грн.96 коп. та судовий збір на користь держави у розмірі 243 грн.60 коп.

В скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 у період з 18 листопада 2013 року по 26 серпня 2014 року перебувала на обліку у Жовтневому районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю. 26 серпня 2014 року відповідача було знято з обліку за її заявою про відмову від послуг державної служби зайнятості.

Жовтневим районним центром зайнятості було проведено звірку з Пенсійним фондом України та встановлено, що під час перебування відповідача на обліку, як безробітної, нею було надано послуги ТОВ "Тієнс Україна" згідно цивільно-правового договору № ДФЛ 95813962 від 26 грудня 2013 року Про надання послуг з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції "Тієнс Україна" /а.с.10-18/, що підтверджується Актом № 573 від 20 жовтня 2014 року Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" /а.с. 8-9/.

За актами наданих послуг від 25 лютого 2014 року та від 25 березня 2014 року до Договору про надання послуг з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції "Тієнс Україна" від 26 грудня 2013 року загальна вартість послуг склала 5 210, 02 грн. /а.с.20-21/

Згідно довідки Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська ОСОБА_3 у період з грудня 2013 року по серпня 2014 року отримала допомогу по безробіттю у розмірі 6 871, 96 грн.

На адресу відповідача було направлено письмову претензію з вимогою перерахувати вищезазначені кошти /а.с.4-5, однак відповідач їх не повернула.

Відповідно до ч.3 ст. 36 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягуються з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до положень п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на те, що перевіривши в судовому засіданні розрахунки суми заборгованості, надані позивачем, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму в розмірі 6 871, 96 грн.

Погодитися з таким висновком суду неможливо, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

За вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності,тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 214 ч. 1 п. 2 ЦПК України при розгляді справи суд має встановити всі обставини справи, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, що мають значення, чи є інші фактичні дані (у тому числі пропущення строку позовної давності), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження з огляду на норми матеріального права, якими регулюються правовідносини сторін, що виникли.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що спір виник між Жовтневим районним центром зайнятості м. Дніпропетровська та ОСОБА_3(а.с.2-3).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п. 4 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська просив стягнути з ОСОБА_3 кошти у розмірі 6871 грн.96 коп., які є дотаційними, як незаконно отримані.

Отже, спір що виник між сторонами, є публічно-правовим і відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд як судом першої інстанції мав здійснюватися за нормами КАС України.

Суд першої інстанції розглянув справу після 01 вересня 2005 року (після набрання чинності КАС України) за правилами, встановленими ЦПК України.

Враховуючи викладене та суть спору, колегія суддів вважає, що має місце публічно-правовий спір і вимоги Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська повинні бути розглянутими за правилами, встановленими КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі оскількі спір не є цивільно- правовим.

На порушення зазначених норм процесуального права, суд першої інстанції помилково розглянув спір за нормами цивільно-процесуального законодавства, а не адміністративного судочинства.

Згідно вимог ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, рішення суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. п.1 ч.1 ст.205, 303, 307, ч.1 ст.310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року скасувати.

Закрити провадження по цивільній справі за позовом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: Григорченко Е.І.

Козлов С.П.