Ухвала суду № 4541160, 14.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

14 липня 2009 р. Справа №5/872-13/143А

к/с № К-20819/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

на ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2007 року

та постановуГосподарського суду Львівської області від 22.06.2007 року

по справі №5/872-13/143А

за позовомПриватного підприємства «Лемар»

доДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року Приватне підприємство «Лемар» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №00004392321/0 від 15.12.2006 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 22.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2007 року, у даній справі позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення №00004392321/0 від 15.12.2006 року з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п. 1.8 ст.1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартсіть».

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Лемар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий період за березень 2006 року, за наслідками якої складено акт №145/23-024/30919і 86/80 від 30.05.2006 року. За висновками перевірки позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року на суму 399,00 грн., оскільки був встановлений факт взаємовідносин позивача з ТОВ «Паритет плюс», взаєморозрахунки між якими підтвердилися. Разом з тим, постачальником реалізованої продукції для ТОВ «Паритет плюс» було ПП «Павлин», місцезнаходження якого в результаті проведення оперативно-розшукових заходів встановити не виявилося можливим, документи останнього викрадені, а директор звільнений з роботи з передачею документації засновникові.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова також була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Лемар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий період за квітень 2006 року, за наслідками якої складено акт №327/23-024/30919186 від 23.06.2006 року. За висновками акту перевірки позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2006 року на суму 30863,00 грн., оскільки був встановлений факт взаємовідносин позивача з ТОВ «Паритет плюс» та ПП «Павлин», взаєморозрахунки між якими підтвердилися. Разом з тим, постачальником реалізованої продукції для ТОВ «Паритет плюс» було ТОВ «Корнеол», яке відповідно до інформування ЛВ ПМ УПМ ДПА у Львівській області співпрацює з СПД, які за певними ознаками відносяться до фіктивних. ТОВ «Корнеол», у свою чергу, придбало реалізовані товари в ТОВ «Компанії «Селіон», яке згідно інформації ДПІ у Солом'янському районі м. Києва за юридичною адресою не знаходиться, податкова декларація з ПДВ за березень 2006 року подана з нульовими показниками.

Крім того, відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Лемар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий період за червень 2006 року, за наслідками якої складено акт №1126/23-024/30919186 від 13.09.2006 року. За висновками акту перевірки позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2006 року на суму 18491,00 грн., оскільки був встановлений факт взаємовідносин позивача з ПП «Павлин», взаєморозрахунки між якими підтвердилися. Разом з тим, відповідно до інформування ЛВ ПМ УПМ ДПА у Львівській області ПП «Павлин» співпрацює з СПД, які за певними ознаками відносяться до фіктивних.

Колегія суддів Вищого погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (з відповідними змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як правильно враховано судами попередніх інстанції, відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Наведені положення Закону не ставлять у залежність отримання бюджетного відшкодування від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету контрагентами позивача, тим більше, що відповідачем визнається факт належної сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість безпосереднім контрагентом позивача ТОВ «Паритет плюс».

При цьому, податковим органом не доведено, що ПП «Лемар» діяло без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускалися іншими контрагентами.

Посилання на листи податкових органів про попередніх постачальників продукції і про неможливість підтвердження включення ними до податкових зобов'язань сум ПДВ, а також інформацію ЛВ ПМ УПМ ДПА у Львівській обл. про співпрацю ТОВ «Корнеол», ПП «Павлин» із СПД з ознаками фіктивності є недостатніми підставами для втрати права ПП «Лемар» на отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про правомірність включення ПП «Лемар» відповідних сум до податкового кредиту та заявлення їх до бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2007 року та постанову Господарського суду Львівської області від 22.06.2007 року по справі №5/872-13/143А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписКарась О.В.

підписКостенко М.І.

підписМаринчак Н.Є.

підписРибченко А.О.

З оригіналом згідно

В. секретар Коваль Є.В.