Постанова № 45404839, 17.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р. Справа № 818/395/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Рубан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. по справі № 818/395/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , який обґрунтовував тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2013 року, січня, жовтня 2014 року. За наслідками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 20.01.2015 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ, зменшено розмір бюджетного відшкодування ПДВ, застосовано штрафні(фінансові) санкції. Вважає такі рішення протиправними. В ході перевірки позивачем надано належним чином складені первинні документи, що підтверджують правомірність декларування показників податкової звітності по відносинах з ТОВ "Бінер", ТОВ "Вортекс ЛТД", ТОВ "Армада-С", ПП "Константа-2007", ПП Ресурс-імпорт". Відповідач послався на ці документи в акті перевірки, але безпідставно не підтвердив результати господарської діяльності з вказаними контрагентами. Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 20.01.2015 року № 0000511502/3182, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 66 627 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 33314 грн., № 0000501502/3178, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 803 351 грн. за жовтень 2014 року, № 0000501502/3186, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1 149 288 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 287 324 грн.

Не погодившись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 44, 83, 185, 187, 198 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень - грудень 2013 року, січень - жовтень 2014 року.

За наслідками перевірки 20 січня 2015 року винесено податкові повідомлення рішення: № 0000511502/3182 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 66627 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33314 грн.; № 0000501502/3178 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 803351 грн.; №0000521502/3186 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1149288 грн. за період з травня 2013 року по жовтень 2014 року, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 287324 грн. (т. 1 а.с. 6-12).

Відповідно до акту перевірки підставою для таких рішень є висновки відповідача про те, що суми податкового кредиту, задекларовані позивачем по відносинах з ТОВ "Бінер", ТОВ "Вортекс ЛТД", ТОВ "Армада-С", ПП "Константа-2007", ПП Ресурс-імпорт" не підтверджені належними документами. Контрагенти не мали необхідних ресурсів для здійснення господарських операцій.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів правомірності прийнятих ним рішень, оскільки податковий кредит позивачем сформовано на підставі належним чином складених документів, а тому позивачем правомірно, з підстав, встановлених законом, заявлено до відшкодування суми податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1.18 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. Відповідно до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем отримано від ТОВ"Фортекс ЛТД" стрічку сталеву. На підтвердження цього надано копії податкових та видаткових накладних, товарно-транспортні накладні, виписки з рахунку в банку, якими підтверджується оплата придбаного товару (т. 2 а.с. 203-214).

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ згідно договорів на поставку стрічки сталевої від ТОВ «ФОРТЕКС ЛТД, м. Київ, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано наявність в матеріалах справи письмових пояснень працівника ТОВ «Турбомаш» ОСОБА_2, згідно яких він, працюючи водієм, не знає, де знаходиться ТОВ «ФОРТЕКС ЛТД і не може підтвердити перевезення вантажів від цього підприємства. При цьому в товарно-транспортній накладній №1106 від 11.06.2013р., автомобіль Мерседес ВМ1875ВА, водій ОСОБА_2, пункт навантаження м. Київ, вул. Бориспільська 7, Податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію 8304 Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 41, що не відповідає реєстраційним даним підприємства.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року N 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-транспортних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Товарно-транспортна накладна є основним первинним документом, на підставі якого здійснюється списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоотримувача при перевезенні вантажів в межах України.

Разом з тим, витрати для цілей визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо відсутності у позивача належним чином складених товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного переміщення товару, що передбачено чинним законодавством, унеможливлює встановити фактичне відвантаження товарів, їх реального транспортування та підтвердити прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ, та поряд із наявною податковою інформацією щодо відсутності ТОВ «ФОРТЕКС ЛТД» за адресою реєстрації та про відсутність трудових ресурсів, вказує на безтоварний характер вказаних взаємовідносин та неправомірність формування податкового кредиту з ПДВ.

Судом першої інстанції зазначено, що на підтвердження відносин з ТОВ "Бінер" позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, виписок по рахунку в банку (т.3 а.с. 42-100). Крім того встановлено, що частина номенклатури товарів податковій накладній № 52103 від 21.05.2013 року викладена російською мовою. При цьому в накладній містяться необхідні відомості щодо покупця та продавця, найменування та кількості товарів, їх вартості та суми ПДВ. (т. 3 а.с. 62).

З цього приводу колегія суддів зазначає, що заповнення податкової накладної державною мовою передбачено і пунктом 2 Порядку № 1379 «Про порядок заповнення податкової накладної». У разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару, в податковій накладній в графі 3 «Номенклатура товарів/ послуг продавця» допускається зазначення назви торгової марки у вигляді абревіатури і номенклатури товару без перекладу його на державну мову.

При дослідженні інших документів, складених на виконання договорів з ТОВ «Бінер», судом першої інстанції не було враховано фактичних обставин, встановлених актом перевірки контролюючого органу щодо транспортування товару. Так, транспортування товару, згідно товарно-транспортних накладних, здійснювалося автомобілем Мерседес НОМЕР_2 водій ОСОБА_3 за дорученням № 04124 від 12.04.2013 року. Однак, наказ на підприємстві щодо відрядження ОСОБА_3 до м. Дніпродзержинськ та журнал реєстрації довіреностей відсутні.

Згідно товарно-транспортної накладної від 03.09.2013р. транспортування товару здійснювалося автопідприємством ТОВ «ХІМАГРОМАШ», автомобіль НОМЕР_1 водій ОСОБА_4, пункт навантаження вул. Сировця,46 м. Дніпродзержинськ, пункт розвантаження м. Суми, вул.Кірова,98-А. Товар отримано за дорученням № 9023 від 02.09.2013 року, виданим на ОСОБА_3

У зв'язку з викладеним вище, а також враховуючи дефектність наданих ТОВ «Турбомаш» до перевірки товарно-транспортних накладних, які не відповідають формі товарно-транспортної накладної, що затверджена спільним наказом Мінтрансу та Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» №488/346 від 29.12.1995р., колегія суддів зазначає, що під час перевірки відповідач був позбавлений можливості встановити фактичне відвантаження товарів, їх реального транспортування та документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ.

Судом першої інстанції не враховано тієї фактичної обставини, що у позивача відсутні товаросупровідні документи, на підставі яких встановлюється походження та рух товару.

Так, у разі, коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, повинні застосовуватись положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.1965 року №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання

за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражного Союзу РСР від 25.04.1966 року №П-7.

Пункт 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, забороняє приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно- матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що відсутність у позивача належним чином оформлених товаросупровідних документів на підтвердження фактичного переміщення товару, складення яких передбачено чинним законодавством, поряд із наявною податковою інформацією щодо відсутності у ТОВ «Бінер» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів вказує на безтоварний характер вказаних взаємовідносин та неправомірність формування податкового кредиту з ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження відносин з придбання товарів у ТОВ "Хімагромаш" позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, подорожній лист службового автомобіля, виписки по рахунку в банку про оплату придбаних товарів, товарно-транспортну накладну (т. 2 а.с. 215-225).

На підтвердження відносин з ПП "Ресурс - Імпорт" позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень та виписок з рахунку в банку, що підтверджують оплату отриманого товару (т. 2 а.с. 226-239).

На підтвердження відносин з ТОВ "Армада-С" позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок з рахунку в банку (т. 3 а.с. 1-29).

На підтвердження відносин з ПП "Константа-2007" позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, виписок з рахунку в банку, товарно-транспортних накладних (т. 3 а.с. 30-41).

На підтвердження відносин з ТОВ "Бахмацький машинобудівний завод" позивачем надано копію податкової та видаткової накладної (т. 4 а.с. 126-127).

Колегія суддів, оглянувши матеріали справи прийшлв до висноку, що з урахуванням наявної аналогічної податкової інформації, яка міститься в актах інших ДПІ, про неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ « Армада -С» м. Дніпропетровськ, ТОВ «Бахмацький машинобудівний завод», Чернігівська обл.. м. Бахмач, ТОВ «Бахмацький машинобудівний завод», Чернігівська обл., м. Бахмач, ТОВ «Хімагромаш», код 38867925, м. Суми ПП «Константа-2007», код 34827674, м. Дніпроджерджинськ, а також недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних і відсутність інших товаросупровідних документів, також вказують на безтоварний характер взаємовідносин позивача з названими контрагентами та відсутність у нього права на податковий кредит за податковими накладними, виписаними від імені цих підприємств.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять інформацію про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження стосовно службових осіб ПП "Ресурс-Імпорт" та ТОВ "Турбомаш" (т. 1 а.с. 42-43). За наданою на запит суду апеляційної інстанції інформацією, слідчим відділом прокуратури області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015200000000004 від 14.01.2015 за ч. З ст. 212, ч. 5 ст. 191 - ч. 2 ст. 15 КК України за фактами ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Турбомаш" у період 2010-2014 рр. на загальну суму 3 302 624 грн. при проведенні фінансово-господарських операцій з: ПП «Стік» (ЄДРПОУ 316924), ПП «Ресурс-Імпорт» (ЄДРПОУ 32815761), ТОВ "Бінер" (код 33247348), ПП «Константа- 2007» (ЄДРПОУ 34827674), ТОВ "Хімагромаш", а також безпідставного завищення податкового кредиту з ПДВ та незаконного заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 641.3 тис. грн.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. по справі № 818/395/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст постанови виготовлений 22.06.2015 р.