Ухвала суду № 45404797, 18.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р.Справа № 818/1007/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 818/1007/15

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача (код за ЄДРПОУ 32778510) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь держави по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 21 001,18 грн. на користь державного бюджету на р/р №3111129700002, отримувач УК у м. Сумах/м. Суми/ 14010100, код одержувача 37970593, банк отримувача ГУ ДКСУ в Сумській області МФО банка одержувача 837013.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року адміністративний позов задоволений.

Стягнуто з відповідача (площа Незалежності, буд. 15, м. Суми, код ЄДРПОУ 32778510) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь державного бюджету на р/р №31111029700002, отримувач УК у м. Сумах /м. Суми/14010100, код одержувача 37970593, банк отримувача ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО банка одержувача 837013, податкову заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 21001,18 грн. (двадцять одна тисяча одна грн. 18 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального права, просив змінити резолютивну частину постанови Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі №818/1007/15, виклавши її в новій редакції: "Стягнути з відповідача (площа Незалежності, буд. 15, м. Суми, код ЄДРПОУ 32778510) за рахунок джерел погашення податкового боргу, в порядку ст. 87 Податкового кодексу України, на користь Державного бюджету України податкову заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 21001 (двадцять одна тисяча одна) гривня 18 коп.".

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання 18.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач включений до ЄДРПОУ та його взято на облік позивачем в якості платника податків.

Відповідачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.08.2014року №9047970728, якою самостійно визначено сум до сплати в розмірі 10009 грн.

У зв'язку з частковою сплатою в сумі 5083,45 грн. розмір не сплаченого зо бов'язання по вказаній декларації склав 4925,55 грн.

18.09.2014 року відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію №9053683969 з податку на додану вартість, якою самостійно визначено сум до сплати в розмірі 6 299 грн.

16.10.2014 року відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію №9059258472 з податку на додану вартість, якою самостійно визначено сум до сплати в розмірі 8 084 грн.

Також, 19.11.2014 року відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію №9067418511 з податку на додану вартість, якою самостійно визначено сум до сплати в розмірі 6 070 грн.

17.12.2014 року відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію №9073014017 з податку на додану вартість, якою самостійно визначено суму до сплати в розмірі 6919 грн.

Вказана сума податку на додану вартість в повному обсязі не була сплачена, відповідачу була нарахована пеня в сумі 532,63 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з обґрунтованості уточнених позовних вимог про стягнення з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь державного бюджету податкової заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 21001,18 грн. (двадцять одна тисяча одна грн. 18 коп.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого відповідачем у встановлений строк набрала статусу податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунку податкового боргу та письмового пояснення позивача вбачається, що заборгованість відповідача склала 21001, 18 грн.

Відповідно до ст.59 ПК України, на податкову адресу выдповідача була направлена податкова вимога позивача від 08.05.2014 року №3854-25.

Згідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів з платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів з платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.95.1, 95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України, визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, а заборгованість перед бюджетом склала в загальному розмірі 21001,18 грн., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь державного бюджету податкової заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 21001,18 грн. (двадцять одна тисяча одна грн. 18 коп.).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідно до ПК України джерелами погашення податкового боргу можуть бути різні платіжні інструменти, а не лише готівка та грошові кошти на рахунках платника податку, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості здійснювалися заходи, щодо примусового погашення податкового боргу за рішенням суду, а відповідачем самостійно не було здійснено погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року по справі №818/1007/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача по справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 818/1007/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2015 р.