УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2015 р.Справа № 820/3698/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,
в присутності:
представника відповідача Гнатченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015р. по справі № 820/3698/15
за позовом Першого заступника начальника Головного Управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИЛА:
Перший заступник начальника Головного Управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив д скасувати наказ відповідача № 31-ДС від 09.04.2015 року щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: п. 354.1, 354.4 ст. 354 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 2, 5, 7, 8 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", п. 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 року №114, п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства України від 13.03.1998 року № 59, ст. 147-1 Кодексу законів про працю України, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач правом на подання заперечень на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що генерал-майор міліції ОСОБА_2, згідно наказу ДФС України від 21.01.2015 року № 188-о, був призначений на посаду першого заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області, якій здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції.
Розпорядженням Голови ДФС України від 09.02.15 № 37-р "Про підготовку та проведення засідання Колегії ДФС" (зі змінами, внесеними розпорядженням від 13.02.15 № 44-р) на 17 лютого 2015 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ДФС України (м. Київ, Львівська площа, 6, кімн. 515) було призначено засідання Колегії ДФС України за обов'язкової участі, у тому числі, перших заступників начальників головних управлінь ДФС в областях, які координують діяльність підрозділів податкової міліції.
Листом від 13.02.15 р. № 18/8/20-40-00 ГУ ДФС у Харківській області повідомило ДФС України про те, що, враховуючи вимоги розпорядження ДФС України від 09.02.2015 р. № 37-р, на засіданні Колегії ДФС України 17.02.2015 р. буде присутнім, у тому числі, ОСОБА_2
17.02.2015 року позивач прибув для участі у засіданні колегії ДФС за адресою: м. Київ, Львівська пл., 6, але перед засіданням о 9 год. 30 хв. від першого заступника Голови ДФС ОСОБА_3 отримав наказ щодо термінового матеріально-технічному забезпеченню підрозділів ДФС в зоні антитерористичної операції у зв'язку з чим він терміново відбув о 9 год. 45 хв. з міста Києва для його виконання до зони антитерористичної операції. Про те, що він буде відсутнім на засіданні Колегії він повідомив свого керівника - в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області Гагаркіна М.В.
Завдання, поставлене першим заступником Голови ДФС ОСОБА_3 позивачем були виконані, що підтверджується, зокрема, письмовими поясненнями ОСОБА_2, що підтверджуються копіями письмових пояснень в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області М.В. Гагаркіна на ім'я в.о. Голови ДФСУ Мокляка М.В., в яких зазначено, зокрема, що: « 17.02.2015 року ОСОБА_2, прибув до ДФС України для прийняття участі у вказаній вище Колегії. Перебуваючи там, останній отримав усну вказівку від першого заступника Голови ДФС України ОСОБА_3, згідно якої ОСОБА_2 необхідно було негайно вирушити до зони антитерористичної операції. Про надання зазначеної вказівки ОСОБА_2 проінформував мене, як свого безпосереднього начальника. Згодом цю інформацію при особистому спілкуванні мені підтвердив ОСОБА_3.».
Крім того, згідно листа «Про надання інформації» в.о. начальника Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО ДФС України полковника податкової міліції Власова О.С., надісланого на ім'я начальника управління координації роботи організаційно-розпорядчого департаменту, голові комісії Шульзі І.Д. 17.02.15 р. перед початком засідання Колегії ДФС України ОСОБА_3 повідомив його, що після завершення засідання Колегії ДФС України планує виїхати у відрядження до району проведення АТО з метою перевірки стану організації несення служби співробітниками податкової міліції на контрольних пунктах в'їзду-виїзду щодо організації контролю за переміщенням товарів (вантажів) до зони проведення АТО. Також ОСОБА_3 проінформував Власова О. С. про те, що з метою підготовки цього відрядження (визначення маршрутів руху, розміщення, забезпечення зв'язком, проведенням охоронних заходів тощо) він надав відповідну вказівку ОСОБА_2 Після завершення засідання Колегії ДФС України, за дорученням ОСОБА_3, Власов О. С. зв 'язався з ОСОБА_2, який повідомив про результати підготовки відрядження ОСОБА_3 У зв 'язку із складною ситуацією в зоні АТО, за погодженням з ОСОБА_3, між Власовим О. С. та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про те, що позивач забезпечить заходи безпеки безпосередньо до кордону між Харківською областю та районом проведення АТО, а в подальшому зазначені функції будуть покладені на особовий склад Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО ДФС України. ОСОБА_2 безпосередньо 18.02.15 було забезпечено супровід ОСОБА_3 до кордону між Харківською областю та районом проведення АТО.
Обставини отримання наказу позивачем від ОСОБА_3 та його термінове вибуття з м. Києва до зони АТО також підтверджується письмовою інформацією в.о. першого заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області Азаров Є.Ф. наданої останнім на лист в.о. голови ДФС України Мокляк М.В. № 8032/7/99-99-13-02-01-17 від 11.03.2015 року, в якому він також підтвердив той факт, що перший заступник Голови ДФС ОСОБА_3 надав доручення ОСОБА_2 щодо організації його відрядження до району проведення АТО.
Так, Азаров Є.Ф. зокрема, повідомив, що « 16.02.2015 р. до мене надійшла вказівка першого заступника Голови ДФС України ОСОБА_3 щодо участі у робочій зустрічі 17.02.2015 р. у м. Краматорську. На робочу зустріч запрошено заступника Голови Донецької обласної державної адміністрації Нечепорука М.М. та керівників усіх правоохоронних органів регіону - СБУ, МВС, прикордонної служби та інш.
Організацію пересування першого заступника Голови ДФС України ОСОБА_3 до м. Краматорська доручено першому заступнику начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2 Також ОСОБА_2 прийняв участь у робочій зустрічі з метою визначення роботи на постах з контролю за переміщенням вантажопотоків, обговорення алгоритму відпрацювання постачальників вантажів, що переміщуються з/до зони АТО, та надання дозволів за спрощеною системою оформлення документів за участю співробітників МУОЗ АТО ГУ ДФС у Донецькій області, з метою зменшення концентрації вантажних автомобілів на КПВВ, забезпечення взаємодії між правоохоронними органами за даними питаннями. Особливу увагу було приділено руху вантажів за напрямком Артемівськ-Харків.
17.02.2015 р. перший заступник Голови ДФС України ОСОБА_3 спільно з першим заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2 прибув до м. Краматорськ, де у будівлі Донецької обласної державної адміністрації проведено робочу зустріч».
З метою з'ясування обставин невиконання наказу ДФС України, виданого у формі розпорядження від 09.02.15 № 37-р, на предмет наявності в діях (бездіяльності) ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, розпорядженням ДФС України від 26.02.2015 р. № 54-р «Про проведення службового розслідування» було призначено службове розслідування стосовно ОСОБА_2
25.03.2015 року в.о. голови Державної фіскальної служби України М.В. Мокляк був затверджений висновок службового розслідування, яким встановлено, що факт наявності поважних причин для неприйняття позивачем участі в засіданні Колегії ДФС України не підтверджується документально і яким комісія пропонує за невиконання розпорядження № 37 - р із змінами розглянути питання щодо застосування до першого заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення на підставі ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02 2006 року № 3460 - IV (із змінами) у вигляді догани.
09.04.2015 року в.о. голови Державної фіскальної служби України М.В. Мокляк був виданий наказ № 31-ДС від "Про накладення дисциплінарного стягнення" щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани Першому заступнику начальника Головного Управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесений з грубим порушенням порядку накладення дисциплінарної відповідальності та без наявних на те підстав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з п. 354.1 ст. 354 ПК України, посадова та службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.
Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку (п. 354.4 ст. 354 ПК України).
Статтею 353 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджено постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114).
За приписами п. 23 Положення № 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-ІV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Закон № 3460-ІV).
Згідно зі ст. 1 Закону № 3460-ІV, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності, дотриманням законності і статутного порядку, належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Згідно ч. 7 ст. 3 Закону № 3460 начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов'язковими для виконання.
У статті 4 цього Закону визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Скасувати наказ має право тільки начальник, який видав відповідний наказ, або старший прямий начальник. Накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк. У разі одержання наказу, який суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що повинен негайно поінформувати начальника, який віддав наказ, а в разі підтвердження цього наказу - письмово поінформувати старшого прямого начальника.
Відповідно до ст. 7 вказаного Закону, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, у тому числі, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
З урахуванням обставин справи та з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність поважної причини відсутності ОСОБА_2 на засіданні Колегії ДФС 17 лютого 2015 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ДФС України (Львівська площа, 6, кімн. 515, м. Київ) через наявність у нього усного наказу від 17.02.2015 р. першого заступника Голови ДФС України ОСОБА_3 про терміновий від'їзд до зони АТО задля термінового матеріально-технічного забезпечення підрозділів у зоні проведення АТО, організації пересування першого заступника Голови ДФС України ОСОБА_3 до м. Краматорська, участі у робочій зустрічі з метою визначення роботи на постах з контролю за переміщенням вантажопотоків, обговорення алгоритму відпрацювання постачальників вантажів, що переміщуються з/до зони АТО, та надання дозволів за спрощеною системою оформлення документів за участю співробітників МУОЗАТО ГУ ДФС у Донецькій області, з метою зменшення концентрації вантажних автомобілів на КПВВ, забезпечення взаємодії між правоохоронними органами за даними питаннями, приділення уваги руху вантажів за напрямком Артемівськ-Харків та забезпечення заходів безпеки безпосередньо до кордону між Харківською областю та районом проведення АТО, а також правомірність надання ОСОБА_2 пріоритету першочергового виконання саме останньому наказу через його невідкладність та надзвичайну важливість порівняно із засіданням колегії ДФС.
Частиною 1 ст. 14 Закону № 3460 встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 14 Закону № 3460).
Згідно п. 2.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 р. № 230 (далі по тексту - Інструкція № 230) підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п. 2.6. Інструкції № 230).
У п.п. 27 п. 11 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМ України від 21.05.2014 р. № 236 (далі по тексту - Положення № 236), голова ДФС підписує накази ДФС. Видання та підписання розпоряджень головою ДФС вказаним положенням не передбачено та не входить до його повноважень.
Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що письмово оформлений наказ на проведення службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_2 службової дисципліни не видавався.
Крім того, у п. 8.3. Інструкції № 230 містяться вимоги до описової частини висновку службового розслідування, в якій викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості.
Суд першої інстанції, належним чином дослідивши висновок від 25.03.2015 року, складений комісією ДФІ та затверджений в.о. голови ДФС України Мокляком М.В. вірно визначив відсутність в ньому всупереч вимог пункту 8.3. Інструкції № 230 інформації про мотиви та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим, наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями ОСОБА_2 та їх наслідками, умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього, наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Таким чином, комісією ДФС, яка проводила службове розслідування не було встановлено обов'язкових обставин задля об'єктивного вирішення питання про подальше притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та визначення його виду.
Пунктом 5.4. Інструкції № 230 визначено, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
У ч.ч. 10-14 Закону № 3460 вказано, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
Статтею 12 Закону № 3460 визначено види дисциплінарних стягнень в порядку зростання їх ступеня від менш суворого до більш суворого. Так, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Оскільки при проведенні службового розслідування не були дотримані вимоги, які безпосередньо впливають на обрання виду дисциплінарних стягнень, суд вказує на непропорційність вчиненого порушення обраному позивачу виду дисциплінарного стягнення - догана.
Також суд зазначає, що згідно ч. 6 статті 14 Закону № 3460 про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис (ч. 8 ст. 14 Закону № 3460).
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис (п. 5.4. Інструкції № 230).
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних норм зміст оскаржуваного наказу не оголошувався.
З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого законодавства України, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для притягнення позивача до вказаного виду відповідальності та наявності достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на доведеність вини позивача у скоєних порушеннях трудової дисципліни, оскільки суд першої інстанції зібрав, дослідив належним чином всі докази і дав їм правильну оцінку.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року по справі № 820/3698/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015р. по справі № 820/3698/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є.
Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2015 р.
Судове рішення № 45404794, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/3698/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: