Ухвала суду № 45404615, 18.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р. м. Одеса Справа № 815/1501/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - Сарафанов Є.В. (довіреність від 09.04.2015 року)

представника позивача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ізмаїл» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ізмаїл» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ізмаїл» заборгованість по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді відшкодування 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2997 грн. за період січень - березень 2015 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, проте в супереч вимог законодавства про пенсійне страхування не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, що призвело до виникнення у підприємства заборгованості з цього збору за період січень - березень 2015 року у сумі 2 997 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року вказані вимоги задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що ТОВ «Агрофірма Ізмаїл» перебуває на обліку в УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області з 08.05.2003 року як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Відповідач є боржником перед Управлінням по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а саме заборгованість складає 2 997 грн., яка утворилась за період січень - березень 2015 року.

При цьому, пенсію на пільгових умовах отримує колишній працівник ТОВ «Агрофірма Ізмаїл», а саме: ОСОБА_3.

Пенсію зазначеній особі призначено на пільгових умовах на підставі подання ТОВ «Агрофірма Ізмаїл», записів трудової книги відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року та згідно із п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII.

Управлінням надіслано на адресу TOB «Агрофірма Ізмаїл» розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень, лютий, березень 2015 року, які були отримані відповідачем, проте останнім не сплачується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 2 997 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак у визначені законодавством строки не сплачує відповідні суми збору, зазначена у позові сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мало право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Для запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються відповідно до пунктів «а» та «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII. В разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року.

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками тазастрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійногофонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (із змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату тадоставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058.

Разом з цим, відповідно до п.п. 6.2 п. 6 Інструкції, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства та організації зобов'язані в термін до 25 числа щомісячно забезпечити відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Розділу 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII згідно наданих розрахунків, до досягнення зазначених осіб пенсійного віку.

Прикінцеві Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачають будь-яких правил щодо звільнення від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах.

Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ТОВ «Агрофірма Ізмаїл» повинно покривати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Оскільки суми, визначені Управлінням у розрахунках витрат з виплати та доставки пенсій колишньому працівнику ТОВ «Агрофірма Ізмаїл», залишаються не сплаченими, ці розрахунки та протоколи про призначення колишньому працівнику пенсії підприємством не оскаржені, в судовому порядку не скасовані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовуюють, отже підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ізмаїл» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ізмаїл» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька