Ухвала суду № 45404466, 23.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/897/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Лайт» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.09.2014 року №0004512201, від 16.01.2015 року №0006662201, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дженерал Лайт» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати неправомірними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004512201, прийнятого ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві та від 16.01.2015 року № 0006662201, прийнятого Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 18.08.2014 року № 6307/26-51-22-01/36956489 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004512201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 152 158,16 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 року № 0006662201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 116 654,59 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм процесуального права та прийняти нову постанову якою у задоволені позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Дженерал Лайт» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТК «Акцепт» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дженерал Лайт»:

1) ч.ч. 2, 3, 4, 5, 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ТОВ «ТК «Акцепт».

2) ст.22, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, ст. 134 Податкового кодексу України в частині відсутності об'єктів оподаткування при придбанні товарів у ТОВ «ТК «Акцепт».

3) п. 138.2, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого завищено витрати на суму 507193,85 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 116654,59грн., в т.ч. за IV квартал 2011 року на суму 116654,59 грн.

4) п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 101438,77 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 101438,77 грн.

За результатами перевірки складено акт від 18.08.2014 року № 6307/26-51-22-01/36956489 та винесено:

1. податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004512201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 152 158,16 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 101 438,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50 719,39 грн.;

2. податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004522201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 145 818,24 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 116 654,59 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 29 163,65 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 18.08.2014 року № 6307/26-51-22-01/36956489, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надано відповідь від 01.09.2014 року № 8276/10/26-51-22-01, якою висновки акту перевірки від 18.08.2014 року № 6307/26-51-22-01/36956489 залишено без змін.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 12.11.2014 року № 97/10/26-15-10-04-04, яким податкові повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004512201, № 0004522201 залишено без зміну, а скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 23.12.2014 року № 9379/6/99-99-10-01-25, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004522201 в частині 29 163,65 грн. штрафних санкцій та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги у відповідній частині; податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004512201, в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004522201 та рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, - залишено без змін.

Отже, вказаним рішенням ДФС України замість податкового повідомлення-рішення від 04.09.2014 року № 0004522201 було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 року № 0006662201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 116 654,59 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 116 654,59 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Дженерал Лайт» (покупець) та ТОВ «ТК «Акцепт» (постачальник) було укладено договір поставки від 29.12.2011 року № б/н, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується постачати товар покупцю, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Товар постачається в асортименті та за цінами згідно рахунків-фактур та/бо накладних, які є невід'ємною частиною договору. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. При передачі товару постачальник зобов'язується передати всю належним чином оформлену документацію на товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар та підписати всі необхідні документи.

Кількість, асортимент партії товару, місце та умови поставки зазначаються в замовленні покупця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду рахунок на оплату № 633 від 29.12.2011 року, видаткову накладну № 633 від 29.12.2011 року, податкову накладну від 29.12.2011 року № 633, рахунок на оплату № 673 від 30.12.2011 року, видаткову накладну № 673 від 30.12.2011 року, податкову накладну від 30.12.2011 року № 673, банківську виписку, акт звірки розрахунків за період з 01.12.2011 року по 30.06.2012 року.

Розрахунки між сторонами здійснювалися простим векселем серія АА 2492421, у зв'язку із чим сторонами було складено акт приймання-передачі простого векселя від 01.07.2012 року за договором постачання № б/н від 29.12.2011 року, акт пред'явлення векселя до сплати від 30.07.2012 року на суму 578 000,00 грн., акт приймання-передачі погашених векселів від 30.07.2012 року.

Як свідчать матеріали справи товар було реалізовано ТОВ «Маршал Бест Компані», про що свідчать видаткові накладні №353 від 30.12.2011 року, № 354 від 30.12.2011 року.

Транспортування вантажу здійснювалось автомобілем TOYOTA CAMRY реєстраційний номер НОМЕР_1, який орендувався позивачем за договором оренди автомобіля від 06.09.2010 року реєстровий № 1393; автомобілем OPEL VECTRA 2.2 І реєстраційний номер НОМЕР_2, який орендувався позивачем за договором оренди автомобіля від 23.12.2010 року під реєстровим № 1950.

В суді першої інстанції представник позивача пояснив, що оскільки автомобілі, якими здійснювалися перевезення вантажу, знаходились у оренді у позивача, а перевезення здійснювалося для власних потреб позивача, то були відсутні підстави для укладення товарно-транспортних накладних, що судом приймається до уваги.

Зберігання товару здійснювалося на складських приміщеннях загальною площею 66 кв.м., які знаходились за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 18, яке перебувало в оренді у позивача за договором складських приміщень №4 від 01.04.2011 року.

Разом з тим, висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на акт № 01/22-4/37813837 від 03.03.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Акцепт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 року по 31.01.2012 року.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Дженерал Лайт» здійснювало діяльність не спрямовану на реальне настання правових наслідків, виключно з метою штучного зарахування валових витрат та податкового кредиту, заниження об'єкту оподаткування.

Однак, судом першої інстанції вірно зазначено, що метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4. п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

На момент укладення договору, на якому ґрунтуються взаємовідносини позивача з контрагентом, а також під час здійснення господарських операцій, контрагент зареєстрований в податковому органі як платник ПДВ.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Крім того, чинне, станом на час виникнення спірних правовідносин, законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Зазначена позиція судової колегії узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених п.п.14.1.181 п. 14.1ст. 14. п.п.198.1. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.7. 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України та надано належну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим. судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повіломлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: О.Є.Пилипенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.