Ухвала суду № 45404361, 18.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3185/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників внести зміни до картки особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі, що становить 19 605 268, 78 грн. Скасовано податкову вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 396-25 від 23 грудня 2014 року. Зобов'язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників звільнити майно ПАТ «Укртранснафта» з-під податкової застави та виключити його з державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, станом на червень 2014 року у ПАТ «Укртранснафта» виникла переплата з податку на прибуток, що підтверджується складеним позивачем і відповідачем актом звіряння розрахунків платника з бюджетом № 5970-20 від 08 липня 2014 року.

15 липня 2014 року ПАТ «Укртранснафта» звернулось до відповідача із заявою № 18-00/194/2679 про зарахування переплати з податку на прибуток (код КБК 11021000) у сумі 17 186 129. 00 грн., що підтверджується актами звірки розрахунків з бюджетом станом на 01 липня 2014 року та 31 серпня 2014 року у сплату авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000).

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на вказану заяву надав позивачу відповідь листом №14719/10/28-10-20-420 від 08 серпня 2014 року, у якому просив залишити переплату з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) в рахунок нарахувань по декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

ПАТ «Укртранснафта» 29 серпня 2014 року повторно звернулось до відповідача із листом, у якому просило виконати заяву товариства № 18-00/194/2679 від 15 липня 2014 року про зарахування переплати з податку на прибуток (КБК 11021000), що обліковується в картці особового рахунку у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000).

За результатами розгляду даного листа, відповідач направив позивачу відповідь листом № 17014/10/28-10-20-3-20 від 18 вересня 2014 року, яким запропонував ПАТ «Укртранснафта» залишити переплату з податку на прибуток в рахунок податкових зобов'язань по результатам декларування з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 18-00/230/3385 від 05 вересня 2014 року, яким наполягав на виконанні заяви товариства № 18-00/194/2679 від 15 липня 2014 року.

Відповідач листом № 17306/10/28-20-20-3-20 від 23 вересня 2014 року запропонував позивачу залишити переплату з податку на прибуток в рахунок податкових зобов'язань по результатам декларування з податку на прибуток підприємства за 2014 рік.

Листом № 1800/258/3759 від 01 жовтня 2014 року ПАТ «Укртранснафта» звернувся до Першого заступника Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, у якому вказав на неодноразове порушення законодавства з боку контролюючого органу.

Позивач зазначив, що у зв'язку із нездійсненням відповідачем зарахування переплати з податку на прибуток (КБК 11021000), що обліковується в картці особового рахунку у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), у ПАТ «Укртранснафта» станом на червень 2014 року виникла недоїмка зі сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1 068 409, 79 грн., на яку була нарахована пеня у розмірі 12 846,15 грн.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиконання зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129,00 грн. (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000) ПАТ «Укртранснафта» оскаржило її до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 у справі № 826/15880/14 позов ПАТ «Укртранснафта» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо не зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129, 00 грн. (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000). Зобов'язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників провести зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129, 00 грн. (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000) до повного їх погашення відповідно до заяви позивача № 18-00/194/2679 від 15 липня 2014 року шляхом внесення відповідних змін до картки особового рахунку ПАТ «Укртранснафта». В задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 01 жовтня 2014 року становить 12 846, 15 грн. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 826/15880/14 вказану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 01 жовтня 2014 року становить 12 846, 15 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 01 жовтня 2014 року становить 12 846, 15 грн. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року - залишено без змін.

Вказана постанова та постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року в частині, що залишена без змін, набрали законної сили 26 березня 2015 року та є обов'язковими до виконання.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до ст. 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України - постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 30 грудня 2014 року в інтегрованій картці позивача виникла недоїмка зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 19 573 993, 78 грн.

Згідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податково боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України № 576 від 10 жовтня 2013 року - податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

У зв'язку із виникненням недоїмки у ПАТ «Укртранснафта» зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, позивачу була сформована і направлена податкова вимога № 396-25 від 23 грудня 2014 року про сплату грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на

прибуток на загальну суму 19 605 268, 78 грн., в тому числі основний платіж - 19 573 993, 78

грн. та пеня - 31 275, 00 грн.

Згідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України - з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України - право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України - майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв рішення про опис майна у податкову заставу № 23382/10/28-19-25-12 від 24 грудня 2014 року, яким вирішено здійснити опис майна ПАТ «Укртранснафта», що перебуває у його власності, а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менше суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке ПАТ «Укртранснафта» набуде у майбутньому.

Позивач оскаржив податкову вимогу № 396-25 від 23 грудня 2014 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 23382/10/28-19-25-12 від 24 грудня 2014 року у порядку адміністративного оскарження, за результатом розгляду якої ДФС України прийняла рішення № 2327/6/99-99-23-05-15 від 05 лютого 2015 року про результати розгляду повторної скарги, яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу - без змін.

Отже, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 826/15880/14 від 26 березня 2015 року та постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року, відповідач зобов'язаний був провести зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129, 00 грн. (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000) до повного їх погашення відповідно до заяви позивача № 18-00/194/2679 від 15 липня 2014 року шляхом внесення відповідних змін до картки особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» та зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 01 жовтня 2014 року становила 12 846,15 грн.

Між тим, відповідач вищезазначені рішення суду не виконав.

Крім того, позивач вказав на те, що відповідач застосував помилкову методологію визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток, що призвело до виникнення розбіжностей між сумою грошового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, визначеного ПАТ «Укртранснафта» у податковій звітності та сумою грошового зобов'язання визначеного відповідачем і внесеною до інтегрованої картки позивача на загальну суму 2 387 864,78 грн.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України - нарахування та сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі документа, що подається контролюючому органу в у випадках, передбаченим Податковим кодексом України. Таким документом є податкова декларація з податку на прибуток (далі - декларація) та розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств (далі - розрахунок).

Згідно до абзц. 4, 5 п. 57.1 ст. 57 ПК України (в редакції 28 січня 2014 року, чинній на момент подання позивачем податкової звітності) - платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ст. 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Крім того, Міністерство доходів і зборів України листом № 17802/7/99-99-19-03-02-17 від 12 вересня 2013 року «Щодо нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів» було роз'ясненило, що «сплачені протягом 2013 року авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а також не враховані у зменшення податку суми авансових внесків при виплаті дивідендів за попередній рік зменшують суму податкових зобов'язань платника, що підлягають сплаті, у декларації за 2013 року. Відповідно суми авансових внесків з податку на прибуток, що сплачуватимуться щомісяця починаючи з березня 2014 по лютий 2015 року включно, розраховуються у декларації за 2013 року у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за 2013 року, зменшеної на суми сплачених у такому році авансових внесків при виплаті дивідендів, а також не врахованих у зменшення податку сум авансових внесків при виплаті дивідендів за попередній рік.».

Водночас чинна форма податкової декларації з податку на, прибуток підприємства, що затверджена наказом Міндоходів України № 872 від 30 грудня 2013 року, у рядку 23, де розраховуються щомісячні авансові внески з податку на прибуток, не передбачає можливості відобразити показник авансових внесків з податку на прибуток з урахуванням проведеного платником податків зменшення на суми сплачених у такому році авансових внесків при виплаті дивідендів.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПК України - якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укртранснафта» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у якій задекларувало грошове зобов'язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 3 527 824, 00 грн. (рядок 23), що підлягатиме сплаті щомісячно (з березня 2014 по лютий 2015 року).

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПК України ПАТ «Укртранснафта» у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік зробило відповідну відмітку та додало письмові пояснення щодо недоліків розрахунку, наведеного у рядку 23 декларації.

Отже, шляхом подання вищевказаних доповнень позивач фактично задекларував узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають до сплати протягом березня 2014 року - лютого 2015 року, у розмірі 3 527 824, 00 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу заниження позивачем авансового внеску з податку на прибуток, що мав сплачуватись у розмірі 3 791 715, 00 грн., оскільки він був проведений шляхом додавання сум авансових внесків по всім трьом філіям та апарату товариства, що суперечить положенням законодавства, листа Міністерства доходів і зборів України № 17802/7/99-99-19-03-02-17 від 12 вересня 2013 року та відмітки позивача у поданій декларації згідно п. 46.4 ст. 46 ПК України.

Таким чином, сума грошового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 17 186 129, 00 грн. виникла у ПАТ «Укртранснафта» через протиправну бездіяльність відповідача, що підтверджене судовими рішеннями, які набрали законної сили, а збільшення даної суми на 2 387 864, 78 грн. відбулось у зв'язку із необгрунтованою зміною відповідачем суми авансових внесків з податку на прибуток, яка була задекларована у податковій декларації.

Отже, в інтегрованій картці зі сплати авансових внесків з податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» відповідачем необгрунтовано відображено недоїмку у розмірі 19 573 993, 78 грн. та безпідставно нараховано пеню на загальну суму 31 275, 00 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстав підстав для винесення податкової вимоги № 396-25 від 23 грудня 2014 року позивачу на загальну суму 19 605 268, 78 грн. та застосування права податкової застави немає.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлений 23 червня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.