КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4372/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
22 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.,
Міщука М.С.
при секретарі: Авраменко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2015 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:
скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області №950 о/с від 03 жовтня 2014 року в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 63 "і" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку);
поновити позивача на посаді міліціонера батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Київщина»;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідачем подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_3 - залишено без розгляду. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що перешкоджає розгляду справи та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно - задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, направити справу до першої інстанції для продовження розгляду.
Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому за загальним правилом строк звернення до суду, у тому числі у справах щодо звільнення з публічної служби, за обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звертався до відповідача із рапортами щодо незаконного звільнення.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2014 року позивачем подано до ГУ МВС в Київській області рапорт від 28 жовтня 2014 року, в якому вказує, що його повідомили про звільнення згідно наказу ГУ МВС в Київській області від 03 жовтня 2014 року, та просить розглянути застосовану до нього міру дисциплінарного впливу та залишити на службі.
Листом від 20 листопада 2014 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для скасування наказу ГУ МВС в Київській області від 03 жовтня 2014 року №950 о/с, зокрема в частині звільнення з органів внутрішніх справ.
На підставі рапорту позивача ГУ МВС в Київській області проведено службове розслідування про перегляд рішення в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ. Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУ МВС в Київській області 16 січня 2015 року, не вбачається підстав для скасування наказу ГУ МВС в Київській області від 03 жовтня 2014 року №950 о/с, зокрема в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ.
Листом від 16 січня 2015 року №3/8090, 8091, 8088, 8092, 8093 відповідач повідомив про відсутність підстав для скасування наказу ГУ МВС в Київській області від 03 жовтня 2014 року №950 о/с.
Проте, позивач вказує, що дізнався про факт звільнення з органів внутрішніх справ при отриманні трудової книжки - 17 лютого 2015 року.
У матеріалах справи міститься Витяг з Наказу головного управління МВС України в Київській області №950 о/с від 03 жовтня 2014 року, проте, відсутні докази, що дають можливість встановити дату ознайомлення позивача з Наказом №950 о/с 03 жовтня 2014 року.
А тому датою, коли позивач дізнався про звільнення, тобто про порушення своїх прав, є дата отримання позивачем трудової книжки - 17 лютого 2015 року.
Таким чином, передбачений КАС України, місячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом не порушено, оскільки позивач звернувся до суду першої інстанції 16 березня 2015 року.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду.
Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 22.06.2015 р.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Міщук М.С.
Гром Л.М.
Судове рішення № 45404313, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4372/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: