Ухвала суду № 45403948, 10.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2015 рокусправа № 808/1976/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №808/1976/14 за позовом до відповідачів про Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна». 1. Запорізької митниці Міндоходів; 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області визнання протиправними рішень та стягнення переплати ввізного мита,- ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-2), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2013/000639/2 від 11.10.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2013/00693 від 11.10.2013 року за ВМД №112030000/2013/021822, стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» переплату ввізного мита у сумі 16137 грн. 47 коп.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим прийняті відповідачем рішення є необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №808/1976/14 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано Рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2013/000639/2 від 11.10.2013 року та Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2013/00693 від 11.10.2013 року за ВМД № 112030000/2013/021822. У решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства. Разом з тим, у разі визнання протиправними та скасування рішень митного органу про визначення митної вартості товару, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачені платежі з такої вартості, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Відповідач-1 - Запорізька митниця Міндоходів, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №808/1976/14 в частині задоволених позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач-1, зокрема, зазначає, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, містять розбіжності, про що було повідомлено декларанта на зворотному боці ДМВ-1. З огляду на зазначене, митницею правомірно було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом додаткові документи були подані у неповному обсязі.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що при винесенні постанови судом були досліджені всі матеріали та обставини справи та їм дана належна оцінка. Позивач просить залишити без змін оскаржувану постанову суду.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №808/1976/14.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, 26.03.2013 між ПАТ «Дніпроспецсталь» (покупець) і «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» (виробник - продавець) Ратиген, Германія, укладено контракт №13130290, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар відповідно до специфікацій №2 від 19.06.2013 на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010.

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно зі специфікацією №2 від 19.06.2013 до вищевказаного договору позивачем до митного органу 11.10.2013 подана вантажна митна декларація № 112030000/2013/021822.

Відповідно до даної ВМД платежі з ввізного мита повинні становити - 88394 грн. 40 коп., що відображено в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані зовнішньоекономічний договір №13130290; специфікація №2 від 19.06.2013; лист №213-1656 від 04.09.2013; лист №11/2496 від 15.05.2013; інвойс №41.269 від 12.09.2013 та № 41.270 від 12.09.2013, DELIVERY-NOTE №27.400 від 12.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація №MRN 13DE260483421595E0; інвойс №41.289 від 18.09.2013 та № 41.290 від 18.09.2013, DELIVERY-NOTE №27.415 від 18.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація №MRN 13DE260483773365E1; інвойс №41.295 від 19.09.2013 та №41.296 від 19.09.2013, DELIVERY-NOTE №27.416 від 19.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація №MRN 13DE260483833687E4; інвойс №41.327 від 26.09.2013 та №41.328 від 26.09.2013, DELIVERY-NOTE №27.442 від 26.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація №MRN 13DE260484329519E4; інвойс №41.329 від 26.09.2013 та №41.330 від 26.09.2013, DELIVERY-NOTE №27.443 від 26.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація №MRN 13DE260484330337E0; інвойс №41.335 від 27.09.2013 та №41.336 від 27.09.2013, DELIVERY-NOTE №27.447 від 27.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація №MRN 13DE260484331101E0; інвойс №41.337 від 27.09.2013 та №41.338 від 27.09.2013, DELIVERY-NOTE №27.448 від 27.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація №MRN 13DE260484522680E8.

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару форми ДМВ- 1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «Виливниці з розважуванням у 3.6 т., 4.5 т., 6.5 т. Використовуються для заповнення розплавленим металом для отримання злитка розважуванням у 3.6 т., 4.5 т., 6,5 т. Виготовлені з чавуну з кулястим графітом. Виробник - Lintorfer Eisengiesserei GmbH», заявленого до митного оформлення за ВМД від 11.10.2013 № 112030000/2013/021822, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю. Як вказує митний орган, у зв'язку із наявними у них розбіжностями, у відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, про що письмово зазначено у декларації митної вартості, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- виписку з бухгалтерської документації.

Як зазначено митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару (відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, та містять наступні розбіжності в поданих до митного оформлення документах:

- в копіях МД країни відправлення відсутня цінова інформація по товару «виливниці»;

- підписи в контракті відрізняються від підписів в інвойсах;

- в копії специфікації від 19.06.2013 додаток № 1, специфікація 2 в пункті 5 відсутні відомості щодо відправника вантажу.

Запис про ознайомлення представником декларанта ПАТ «Дніпроспецсталь» зроблено 11.10.2013.

11.10.2013 декларантом ПАТ «Дніпроспецсталь» була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів повідомив, що:

- в МД країни відправлення відсутні вартісні показники через те що, форма заповнення МД не містить цієї інформації. На підтвердження в пакеті для митного оформлення було надано лист Lintorfer від 17.04.2013, де повідомляється, що відповідно до правил заповнення електронної форми ці дані вказуються, але не відображаються. Графа 7 кожної МД країни відправлення містить номер заказу та номер відвантажувальної відомості, де міститься інформація про номер контракту, його дату, вагу, серійні номери виливниць, відправника, отримувача, номер транспортного засобу перевезення тощо;

- підписи в контракті відрізняються від підписів в інвойсах, поданих до митного оформлення, оскільки контракт підписано генеральним директором, а інвойси комерційним директором;

- в специфікації № 2 від 19.06.2013 до контракту не вказано відправника вантажу, оскільки Продавець, він же контрактотримач та, власне виробник;

- в якості виписки з бухгалтерської документації було надано інвойси та відвантажувальні відомості. Іншої бухгалтерської документації виробник немає, оскільки використовує лише 2 вищевказаних документи у своєму діловодстві;

-в якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакеті для митного оформлення була надана калькуляція вартості виливниць вх. № 145 від 09.09.2013, що була надана виробником. Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальним кресленням, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника, який було надано в пакеті для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни;

- в якості інформації біржових організацій про вартість сировини в пакеті для митного оформлення було надано звіт від 24.06.2013, який щоквартально офіційно публікує «Wirtschaftsvereinigung Stahl» «економічна рада сталі» Німеччини про вартість скрапу, на сонові якого відповідно до контракту формується ціна на виливниці.

Також декларант повідомив митний орган про те, що ним надані всі наявні в нього документи, інші документи надаватися не будуть.

11.10.2013 митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 112030000/2013/000639/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 1,33 EUR за кілограм.

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути заснований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно.

11 жовтня 2013 митним органом видано Картку відмови у митному оформленні товару № 112030000/2013/00693 за поданою ВМД№112030000/2013/021822.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД згідно з рішенням про корегування заявленої митної вартості.

11.10.2013 року позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2013/021856, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД №112030000/2013/021856 з ввізного мита становлять 104531 грн. 87 коп.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджуються заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до частини статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Таким чином, стаття 53 Митного кодексу України передбачає обов'язкові документи, що підтверджують митну вартість - частина 2 статті 53 Митного кодексу України, та додаткові документи, що підтверджують митну вартість - частини 3 статті 53 Митного кодексу України. При цьому право у митного органу щодо витребування додаткових документів виникає виключно у разі наявності причин, встановлених ч.3 ст.53 Митного кодексу України - якщо обов'язкові документи, визначені ч.2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності; якщо наявні ознаки підробки; якщо документи не містять всіх відомостей, що підтверджуються числі значення складових митної вартості товарів; якщо документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

В той же час, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 11.10.2013 декларантом ПАТ «Дніпроспецсталь» була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів зазначив, що:

- відсутность в МД країни відправлення вартісних показників обумовлена формою заповнення МД, яка не містить цієї інформації;

- підписи у контракті відрізняються від підписів в інвойсах, оскільки зазначені документи підписані різними особами;

- в специфікації № 2 від 19.06.2013 до контракту не вказано відправника вантажу, оскільки Продавець, він же контрактотримач та, власне виробник;

- в якості виписки з бухгалтерської документації було надано інвойси та відвантажувальні відомості. Іншої бухгалтерської документації виробник немає, оскільки використовує лише 2 вищевказаних документи у своєму діловодстві;

-в якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакеті для митного оформлення була надана калькуляція вартості виливниць вх. № 145 від 09.09.2013, що була надана виробником. Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальним кресленням, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника, який було надано в пакеті для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни;

- в якості інформації біржових організацій про вартість сировини в пакеті для митного оформлення було надано звіт від 24.06.2013, який щоквартально офіційно публікує «Wirtschaftsvereinigung Stahl» «економічна рада сталі» Німеччини про вартість скрапу, на сонові якого відповідно до контракту формується ціна на виливниці.

Отже, підстави для вчинення дій, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, у митного органу були відсутні.

Крім того, слід зазначити, що при визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано метод № 6.

Разом з цим, як встановлено судом, митна вартість товару за МД № 112030000/2013/017843 від 09.08.2013; МД № 12030000/2013/020046 від 13.09.2013, на які послався митний орган при прийнятті оскаржуваного рішення, також була визначена відповідачем Запорізькою митницею Міндоходів за шостим методом, про що зазначено у графі 43 таких декларацій та підтверджується наданими відповідачем 1 копіями Рішень про коригування митної вартості товарів № 112030000/2013/000561/2 від 09.08.2013 та № 112030000/2013/000614/2 від 13.09.2013 року.

При цьому, прийняті відповідачем-1 Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2013/000561/2 від 09.08.2013 та № 112030000/2013/000614/2 від 13.09.2013 року визнано протиправними та скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі №808/912/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі №808/1163/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112030000/2013/000639/2 від 11.10.2013 та відповідно Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2013/00693 від 11.10.2013 прийняті протиправно.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 не доведено законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень, з огляду на що висновок суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог є правомірним. Доводи апеляційної скарги відповідача-1 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 16 квітня 2014 року, з огляду на що дане судове рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі №808/1976/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко