Ухвала суду № 45403923, 17.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"17" червня 2015 р.справа № 331/2223/15-а 2-а/331/50/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року у справі № 331/2223/15-а (2-а/331/50/15) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах з 20.08.2014 року, зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 20.08.2014 року та провести відповідні виплати.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить оскаржену постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно записів у його трудовій крижці, з 14.10.1982 року по 26.03.1990 року працював на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом у металообробному будівництві на Первомайському машинобудівному заводі, та в період з 09.02.2011 року по 30.06.2014 року перебував на посаді шліфувальника, як робітника, зайнятого шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом у цеху № 7 ТДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса.

Відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію з віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи неменше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок).

Судом встановлено, що професія позивача віднесена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах».

Згідно із п.3 додатку № 1 до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383, пільговий стаж зараховується за весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є насамперед наявність виробництва, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах в Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівників, наданою підприємством, уточнюючою довідкою про характер роботи.

Відповідно до п.1 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Постанови №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Встановлено, що позивач з 14.10.1982 року по 26.03.1990 року працював на посаді шліфувальника, зайнятого шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом у металообробному будівництві на Первомайському машинобудівному заводі та в період з 09.02.2011 року по 30.06.2014 року на посаді шліфувальника, як робітника, зайнятого шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом у цеху № 7 ТДВ «Первомайський електромеханічний завод ім.. К. Маркса, що відповідає р. ХV п. 8 а Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

До проведення атестації робочих місць («Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442) пільгова пенсія працівникам нараховувалась відповідно до діючого на той час законодавства, по Довідникам, а саме Постанови ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1996 № 10. Таким чином, підтверджувати наявний пільговий стаж на Первомайському Машинобудівному заводі іншим документом, окрім трудової книжки, та надавати уточнюючі довідки, позивач не зобов'язаний. Відповідно до діючого на той час законодавства, вносити додаткові відомості до трудової книжки не вимагалось.

Будь-яких посилань на не відповідність запису в трудовій книжці пільгового стажу відповідачем не наведено, а отже і відмова в призначенні пенсії є неправомірною.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що особа, яка працювала на підприємстві, не несе відповідальність за виконання чи невиконання вимог закону підприємством і не може нести жодної відповідальності за те, що підприємство не зберегло архіви чи то документація знищена під час проведення Антитерористичної операції.

Відповідно п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Позивач не мав фізичної можливості звернутись до Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі Луганської області через проведення Антитерористичної операції, тому зареєструвався в м. Запоріжжя 27 листопада 2014 року та вже наступного дня звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії. Отже, причина пропуску звернення до пенсійного фонду поважна, а тому пенсія має бути призначена з моменту набуття права на пенсію.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування законної постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2015 року у справі № 331/2223/15-а (2-а/331/50/15) - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак