Постанова № 45403839, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № П/811/2393/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представників позивача: Іванова С.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Кіровоградським окружним адміністративним судом апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі №811/2393/14 за позовом приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

11 липня 2014 року приватне акціонерне товариство «Креатив» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000512202 від 31.03.2014 року та №0000522202 від 31.03.2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та необгрунтованими, оскільки прийняті на підставі висновків акту перевірки, що не відповідають суті спірних відносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки грунтуються лише на припущеннях податкового органу, який не наділений повноваженнями щодо визнання нікчемними правочинів, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення носять протиправний характер та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000512202 від 31.03.2014 року та №0000522202 від 31.03.2014 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем було допушено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковий орган правомірно зазначив в висновках акту перевірки про виявлені порушення, та прийняв на їх підставі податкові повідомлення - рішення, які є правомірними та обгрунтованими, а підстави для їх скасування - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 06.03.2014 року 13.03.2014 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Зернопром Дніпро» за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року, ТОВ «Укр ВІТ» за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року ТОВ «Тоніс Трейд» за період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року ФГ «Родомир Агро» за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року ТОВ «Рост Ойл Н» за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт №56/11-23-22-02/31146251.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Креатив»:

п. 198. 3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації з ПДВ) за вересень на суму 81271 грн.

п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ ( із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5618903, в тому числі за:

за квітень 2013 року на суму 2076185 грн.,

за травень 2013 року на суму 2313693 грн.,

за червень 2013 року на суму 1147754 грн.,

за вересень 2013 року на суму 81271 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000512202 від 31 березня 2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 5618903 грн., та за штрафними санкціями на суму 2809452 грн..

№0000522202 від 31 березня 2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість всього на суму 81 271 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000512202 та №0000522202 від 31 березня 2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентами укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки до висновку про порушення позивачем приписів податкового законодавства податковий орган дійшов з огляду на акти перевірок ТОВ "Зернопром Дніпро" (від 09.08.2013 р. №233/223/38113725), ТОВ "УКРВІТ" (від 19.08.2013 р. №275/05-66-22-0313/37254301), ТОВ "Сідлей" (від 06.09.2013 р. №310/223/ 38199158), ТОВ "Тоніс Трейд" (від 16.12.2013 р. №252/14-03-22-08/24789570, від 03.10.2013 р. №243/14-03-22-08/24789570), ФГ "Родомир Агро" (від 11.10.2013 р. №137/22/38081573), ТОВ "Рост Ойл Н" (від 24.12.2013 р. №65/22-00/38169689) (т.2 а.с.203-239, т.3 а.с.1-33). Відтак, враховуючи результати даних перевірок, на думку перевіряючих, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними вище суб'єктами господарювання, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації з ПДВ) за вересень на 81 271 грн. та заниження ПДВ на загальну суму 5 618 903 грн..

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог норм чинного законодавства при формуванні податкової звітності з податку на додану вартість за наслідками господарської діяльності із зазначеними контрагентами в перевіряємий період, з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

В свою чергу, при розгляді справ про адміністрування податків, надаючи оцінку обґрунтованості податкових повідомлень - рішень, судовий орган поряд із відповідністю первинної документації, наданої до перевірки, повинен встановити можливість здійснення контрагентами господарських операцій, із врахуванням їх змісту та обсягу, а також сфери застосування отриманих робіт, послуг.

Так, керуючись принципом адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне дослідити зміст та обсяг господарських операцій, що мали місце між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 21.05.2013 р. між сторонами укладено договір поставки №О13-14, згідно до якого ТОВ "Тоніс-Трейд", як постачальник, зобов'язувався поставити та передати у власність позивача, як покупця, соняшникову нерафіновану олію, а покупець-прийняти і оплатити її (т.1 а.с.174-175). Позивачем до суду надано видаткові та товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т.1 а.с.176-189). ТОВ "Тоніс-Трейд" виписано в травні 2013 р. позивачу податкові накладні №3 від 22.05.13 р., №2 від 21.05.13 р. (т.1 а.с.190-191).

23.05.2013 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Тоніс-Трейд" (продавець) укладено договір поставки №О13-15, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, соняшникову нерафіновану олію, а покупець-прийняти і оплатити її (т.1 а.с.192-193). На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань надано видаткові та товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.194-201, 203-206, 210-220), платіжні доручення (т.1 а.с.208, 221). ТОВ "Тоніс-Трейд" виписано в травні 2013 р. позивачу податкові накладні №4 від 23.05.13 р., №5 від 24.05.13 р., №6 від 24.05.13 р., №7 від 26.05.13 р. (т.1 а.с.202, 207, 209, 222).

17.05.2013 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Тоніс-Трейд" (продавець) укладено договір поставки №О13-17, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, соняшникову нерафіновану олію, а покупець-прийняти і оплатити її (т.1 а.с.223-224). На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань надано видаткові та товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.225-226), платіжні доручення (т.1 а.с.227). 17.05.2013 р., податкову накладну №1 на загальну суму 346966,2 грн., в т.ч. ПДВ - 57827,7 грн. (т.1 а.с.228).

27.05.2013 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Тоніс-Трейд" (продавець) укладено договір поставки №О13-19, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, соняшникову нерафіновану олію, а покупець-прийняти і оплатити її (т.1 а.с.229-230). На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань надано видаткові та товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.231-233, 235-241, 245-248), платіжні доручення (т.1 а.с.243).

ТОВ "Тоніс-Трейд" виписано позивачу податкові накладні №8 від 27.05.2013 року на загальну суму 638 784 грн., в т.ч. ПДВ - 106 464 грн. (т.1 а.с.234), №9 від 28.05.2013 року на загальну суму 1 642 944 грн., в т.ч. ПДВ - 273 824 грн. (т.1 а.с.242), №10 від 28.05.2013 року на загальну суму 598 272 грн., в т.ч. ПДВ - 99 712 грн. (т.1 а.с.244), №13 від 30.05.2013 року на загальну суму 1 616 256 грн., в т.ч. ПДВ - 269 376 грн. (т.2 а.с.5).

28.05.2013 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Тоніс-Трейд" (продавець) укладено договір поставки №О13-20, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, соняшникову нерафіновану олію, а покупець-прийняти і оплатити її (т.1 а.с.249-250). Позивачем надано видаткові та товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.1-2, 6-13, 15-16), платіжні доручення (т.2 а.с.4, 14).

ТОВ "Тоніс-Трейд" виписано позивачу податкові накладні №12 від 30.05.2013 року на загальну суму 303 744 грн., в т.ч. ПДВ - 50 624 грн. (т.2 а.с.3), №3 від 01.06.2013 року на загальну суму 210 240 грн., в т.ч. ПДВ - 35 040 грн. (т.2 а.с.17).

05.06.2013 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Тоніс-Трейд" (продавець) укладено договір поставки №О13-23, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця, соняшникову нерафіновану олію, а покупець-прийняти і оплатити її (т.2 а.с.18-19). Позивачем надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.20-40), платіжні доручення (т.2 а.с.41-42).

ТОВ "Тоніс-Трейд" виписано позивачу податкові накладні №22 від 13.06.2013 року на загальну суму 234 048 грн., в т.ч. ПДВ - 39 008 грн. (т.2 а.с.43), №15 від 11.06.2013 року на загальну суму 508 800 грн., в т.ч. ПДВ - 84 800 грн. (т.2 а.с.44), №10 від 06.06.2013 року на загальну суму 1 355 328 грн., в т.ч. ПДВ - 225 888 грн. (т.2 а.с.45), №11 від 07.06.2013 року на загальну суму 597 504 грн., в т.ч. ПДВ - 99 584 грн. (т.2 а.с.46), №12 від 09.06.2013 року на загальну суму 1 645 632 грн., в т.ч. ПДВ - 274 272 грн. (т.2 а.с.47).

В податковому обліку позивач податок на додану вартість в сумі 3 032 644 грн. було віднесено до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за травень 2013 р. у сумі 2 274 052 грн. (т.2 а.с.109-129), за червень 2013 р. у сумі 758 592 грн. (т.2 а.с.131-147).

15.10.2013 року слідчим СУ УМВС України в Миколаївській області за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12012160020000589, були вилучені первинні документи ТОВ "Тоніс Трейд" в оригіналах, що унеможливило надання до суду першої інстанції копії первинної документації на постачання, переробку насіння соняшнику та реалізацію олії на адресу ПАТ "Креатив" за травень-червень 2013 року (т.2 а.с.186-189).

В свою чергу, як вбачається з пп.21 п. 2 зазначених договорів поставки олії соняшникової нерафінованої, укладених між ТОВ «Тоніс - Трейд» та ТОВ «Креатив» якість товару повинна відповідати вимогам: Сорт - Перший, КЧ мг КОН/г не більше 4,0, ПЧ ммоль Ѕ О2/кг, не більше 7,0, волога %, не більше 0,15, Колірне число Мг Йоду, не більше 25, вміст фосфоровмісних речовин (в перерахунку на стеаролеолецитин), % не більше 0,1 та підтверджуватися посвідченням якості з зазначенням дати виготовлення, протоколом випробування по показникам безпеки, включаючи показник на вміст безнз(а)пірену та вміст мінеральних масел та іншими документами визначеними законодавством, які надає Постачальник разом з товаром/партією товару.

Згідно пп. 3 п. 2 Остаточна якість товару визначається Лабораторією покупця на складі покупця.

Отже, з огляду на зазначені приписи договору поставки, документи такі як протокол випробування по показниках безпеки, засвідчення якості є товаросупровідними документами повинні бути надані постачальником разом із товаром/партією товару. Документ, що посвідчує остаточну якість товару за наслідками дослідження лабораторією на складі покупця є документом, що свідчить про якість отриманого та оприбуткованого на складі товару.

Позивачем до суду не надано вище зазначених товаросупровідних документів, які свідчили б про отримання товару, що за своїми якісними характеристиками відповідали б вимогам зазначеним в п. 2 договорів поставки, також позивачем не надано документи, що свідчать про повірку отриманого товару та про оприбуткування на складі товару, що відповідає вимогам п. 2 договорів поставки.

В свою чергу, надані позивачем податкові та видаткові накладні не містять індивідуальних характеристик товару, зокрема в них наведено лише загальне найменування товару «Олія соняшникова нерафінована», а також її кількість та вартість, проте з зазначених документів неможливо встановити сорт товару та стислу характеристику партії товару, що давала б змогу встановити факт здійснення господарських операцій з поставки на виконання яких виписано видаткові накладні.

Крім того, надані позивачем товарно - транспортні накладні мають наступну характерники: Замовником та вантажовідправником виступає ПрАТ «Креатив» вантажоодержувачем виступає компанія «Експортер» в квоту «Креатив», пункт навантаження м. Кіровоград, пункт розвантаження: м. Миколаїв вул.. Громадянська, 117, ТОВ «Евері», автопідприємством виступають різноманітні приватні підприємці, графа назва товару містить зазначення олія соняшникове нерафіноване.

Тобто, як вбачається зі змісту вказаних ТТН, позивачем як замовником та товаровідправником здійснена відправка олії соняшникової нерафінованої без зазначення сорту товару та якісних характеристик ДСТУ, до компанії «Експортер» в квоту «Креатив», при цьому в графі пункт розвантаження зазначено адресу ТОВ «Евері», вказане в свою чергу не підтверджує факт поставки ТОВ «Тоніс Трейд» товару до позивача та не вказує на ідентичність товару отриманого позивачем від ТОВ «Тоніс - Трейд» та товару відправленого до Миколаєва, про що виписано надані позивачем ТНН.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують реальності здійснення договорів поставки, укладених між ТОВ «Тоніс - Трейд» та ПрАТ «Креатив», що свідчить про відсутність у позивача права на відображення відповідних сум ПДВ у податковій звітності по підприємству за перевіряємий період.

Також, між позивачем (покупець) та ФГ "Родомир-Агро" (продавець) укладено договір поставки №С12-2308 від 22.05.2013р., згідно умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити насіння соняшнику урожаю 2012 року на умовах цього договору. (т.2 а.с.48-50) На підтвердження виконання сторонами умов даного договору надано товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.52-56), податкову накладну №21/2 від 02.06.2013 р. на загальну суму 51 383,64 грн., в т.ч. ПДВ - 8 563,94 грн. (т.2 а.с.51).

05.06.2013 р. між позивачем (покупець) та ФГ "Родомир-Агро" (продавець) укладено договір поставки №С12-2453, предметом якого було зобов'язання продавця поставити та передати у власність покупця, а покупця прийняти та оплатити, насіння соняшнику урожаю 2012 року (т.2 а.с.57-59). Позивачем надано до суду платіжні доручення (т.2 а.с.60) видаткові та товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.62-64). ФГ "Родомир-Агро" виписано податкову накладну №25/2 від 14.06.2013 р. на загальну суму 2 000 000 грн., в т.ч. ПДВ - 333 333,33 грн. (т.2 а.с.61).

В податковому обліку ПДВ в сумі 341 897 грн. було віднесено позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за червень 2013 р. (т.2 а.с.131-147).

Крім того, між позивачем (покупець) і ТОВ "Рост Ойл Н" (постачальник) укладено договір поставки №С13-307 від 27.09.2013р.. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшнику урожаю 2013 року (т.2 а.с.65-67). Підтверджуючи виконання сторонами зобов'язань за договором позивач надав товарно-транспортні та видаткові накладні (т.2 а.с.68, 70-71, 73-74), платіжні доручення (т.2 а.с.75).

ТОВ "Рост Ойл Н" виписано позивачу податкові накладні №83 від 27.09.2013 року на загальну суму 55 625,78 грн., в т.ч. ПДВ - 9 270,96 грн. (т.2 а.с.69), №84 від 30.09.2013 року на загальну суму 103 879,49 грн., в т.ч. ПДВ - 17 313,25 грн. (т.2 а.с.72).

27.09.2013 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Рост Ойл Н" (постачальник) укладено договір поставки №С13-266. Згідно до умов даного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшнику урожаю 2013 року (т.2 а.с.76-78). Позивач до суду надав товарно-транспортні та видаткові накладні (т.2 а.с.79, 81-84, 86-87), платіжне доручення (т.2 а.с.88).

ТОВ "Рост Ойл Н" виписано позивачу податкові накладні №81 від 29.09.2013 року на загальну суму 187 850,09 грн., в т.ч. ПДВ - 31 308,35 грн. (т.2 а.с.80), №80 від 28.09.2013 року на загальну суму 140 271,46 грн., в т.ч. ПДВ - 23 378,58 грн. (т.2 а.с.85). В податковому обліку податок на додану вартість в сумі 81 271,14 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року (т.2 а.с.149-165).

09 квітня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрвіт» укладено договір поставки №С12-2079. Згідно до умов даного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшнику урожаю 2012 року (т.1 а.с.114-116). Позивач до суду надав платіжне доручення (т.1 а.с.117, товарно-транспортні податкові та видаткові накладні (т.1 а.с.118-131).

23 квітня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрвіт» укладено договір поставки №С12-2122. Згідно до умов даного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшнику урожаю 2012 року (т.1 а.с.132-134). Позивач до суду надав платіжне доручення (т.1 а.с.135, товарно-транспортні податкові та видаткові накладні (т.1 а.с.136-139).

26 березня 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрвіт» укладено договір поставки №С12-1955. Згідно до умов даного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшнику урожаю 2012 року (т.1 а.с.140-142). Позивач до суду надав платіжне доручення (т.1 а.с.143), податкові та видаткові накладні (т.1 а.с.144-145).

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрвіт» укладено договір поставки №С12-1838 від 21.03.2013 року. Згідно до умов даного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіння соняшнику урожаю 2012 року (т.1 а.с.146-148). Позивач до суду надав платіжне доручення (т.1 а.с.149, податкові та видаткові накладні (т.1 а.с.144-157).

В свою чергу, пп. 2.1 п. 2 зазначених договорів поставки насіння соняшника свідчить про те, що якість насіння соняшника повинна відповідати наступним показникам: вологість 8%, сміттєва домішка, олійна домішка: 10%, кислотне число олії не більше 3 мг КОН, натурна вага не менше 360 г/дм3, зараженість шкідниками не допускається, довжина насіння не більше 14 мм, вміст насіння інших зернових культур культур не більше 0.3% колір та запах властиві,

Згідно пп. 2.2 п. 2 Договорів, показники не вказані в договорі повинні відповідати ДСТУ 4694:2006, відбір проб має здійснюватись пробовідбірниками Rakoraf та/або Ерон. Насіння, довжина якого більше 14 мм, відноситься до сміттєвої домішки.

Згідно пп. 2.3 та 2.4 п. 2 Договорів товар, який не відповідає обмежувальним нормам показників якості, вказаних в п. 2.1 Договору покупцем не приймаються. Якість товару визначається лабораторією в місті поставки, що підтверджується складськими документами та аналізною карткою. Покупець має право за власний рахунок здійснити належну незалежну перевірку якості товару представництвом державної інспекції сільського господарства в Україні при поставці.

Відтак, товароспуровідними документами під час поставки насіння соняшника мали б виступати посвідчення якості товару, які свідчать про його відповідність вимогам п. 2 Договорів поставки, також документом, що свідчить про фактичне отримання товару та його оприбуткування має виступати, серед інших, документ, що засвідчує перевірку якості товару на складі покупця.

Однак, зазначених документів позивачем не було надано ані до перевірки ані до суду, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що у позивача відсутні документи що свідчать про відповідність партії товару насіння соняшника, як того вимагають договори поставки.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що видаткові накладні та таварно - транспортні накладні не містять розгорнутого (індивідуального) найменування товару, також не містяться виклад якісних характеристик або відповідність ДСТУ, що унеможливлює встановити відповідність наданих позивачем документів спірній партії товару, а також безпосередньо встановлення факту здійснення поставок на користь позивача.

Крім того, на підтвердження транспортування товару не надано таких документів як замовлення на отримання товару від постачальника, довіреності на отримання довіреною особою перевізником, актів здачі - приймання товару від перевізника позивачем.

В свою чергу товарно -транспортні накладні не містять повного найменування пунктів навантаження та розвантажування товару (крім населених нуктів), а деякі з них не містять запевнення граф час вибуття та прибуття перевізника, не містять підписів та ПІБ водії - експедиторів.

Також, позивачем до суду надано договори №ПС13-4 від 09 січня 2013 року, відповідно до якого ТОВ «Сілдей» (перевізник) зобов'язується по замовленню позивача (замовника) здійснювати перевезення та доставку вантажу, а замовник зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг. Транспортний засіб, яким здійснюється перевезення товару є власністю перевізника і зазначений в додатку 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору. Транспортний засіб для перевезення вантажу надається Замовнику на на підставі замовлення направленого у вигляді факсограми за факсом 061-332-27-07. Зазначене замовлення має містити: місце та час, в яке має бути подано транспортний засіб, найменування вантажовідправника, найменування вантажу, його кількість, місце призначення вантажу та найменування вантажоодержувача, строки доставки вантажу.

Позивачем на підтвердження своєї позиції надано до суду додаток №1 до Договору, в якому міститься перелік автомашин та причепів перевізника (т. 1 а.с. 161), платіжні доручення (т. 1 а.с. 162 - 163) акти здачі - приймання робіт (т. 1 а.с. 164 - 168), податкові накладні (т. 1 а.с.169 - 173)

30 серпня 2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Зернопром Дніпро» (перевізник) було укладено договір №ПС12-2, відповідно до якого перевізник зобов'язується по замовленню замовника здійснювати перевезення та доставку вантажу, а замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг. Місце призначення вантажу зазначається і товарно-транспортній накладній та замовленні на перевезення вантажу. Транспортний засіб, яким здійснюється перевезення, є власністю перевізника, перелік наведено в Додатку №1 до договору. Транспортний засіб для перевезення вантажу надається замовнику на підставі його замовлення направленого у вигляді факсограми за фксом (номер факса відсутній в тексті договору). Зазначене замовлення повинно містити місце та час, в яке має бути подано транспортний засіб, найменування вантажовідправника, орієнтовна відстань, яку має подолати автомобіль при перевезенні вантажу, найменування вантажу та його кількість, місце призначення вантажу та найменування Вантажоодержувача, строки доставки вантажу у місце призначення.

По вказаному договору позивачем до суду надано акти приймання - передачі виконаних робіт, послуг (т.1 а.с. 88-91) платіжні доручення (т. 1 а.с. 92-95) податкові накладні (а.с. 96-99).

01 травня 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Зернопром Дніпро» (перевізник) було укладено договір №ПС13-42, відповідно до якого перевізник зобов'язується по замовленню замовника здійснювати перевезення та доставку вантажу, а замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг. Місце призначення вантажу зазначається і товарно-транспортній накладній та замовленні на перевезення вантажу. Транспортний засіб, яким здійснюється перевезення, є власністю перевізника, перелік наведено в Додатку №1 до договору. Транспортний засіб для перевезення вантажу надається замовнику на підставі його замовлення направленого у вигляді факсограми за факсом 0522-35-71-71 (24-40). Зазначене замовлення повинно містити місце та час, в яке має бути подано транспортний засіб, найменування вантажовідправника, орієнтовна відстань, яку має подолати автомобіль при перевезенні вантажу, найменування вантажу та його кількість, місце призначення вантажу та найменування Вантажоодержувача, строки доставки вантажу у місце призначення.

По вказаному договору позивачем до суду надано акти приймання - передачі виконаних робіт, послуг (т.1 а.с. 103-106) платіжні доручення (т. 1 а.с. 107-109) податкові накладні (а.с. 110-113).

Проте, з наданих позивачем документів не можливо встановити факту дійсного виконання послуг з перевезення товару, наданих на користь позивача з огляду ну наступне.

Так, акти здачі - прийняття виконаних робіт (послуг) не містять виклад робіт, що були виконані на користь позивача, кількість годин використаних на виконання замовлення та кількість працівників залучених до виконання замовлень. Отже, надані позивачем акти здачі - приймання виконаних робіт не розкривають змісту та обсягу виконаних робіт та наданих послуг, у зв'язку з чим, вони не можуть слугувати належним підтвердженням реальності здійснення господарських операцій.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у відповідності до умов договору послуги на перевезення вантажу мали бути здійснені лише на виконання замовлення складеного та переданого замовником у відповідності до умов договору факсограмним повідомленням на факс виконавця робіт. В свою чергу, позивачем ані до перевірки ані до суду не надано замовлень на виконання робіт з перевезення вантажу із зазначенням відповідних реквізитів, представник позивача в судовому засіданні на вимогу суду з цього приводу пояснень не надав.

Отже, позивачем не доведено хибності висновків податкового органу в частині невизнання господарських відносин між позивачем та ТОВ «Зернопром Дніпро», а також ТОВ «Сілдей» та сформованої за їх наслідками податкової звітності позивача.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що досліджені судом під час апеляційного розгляду справи документи не відповідають вимогам чинного законодавства та можуть бути визнані судом як первинні.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Суд зазначає, що первинними вважаються лише документи, які були складенні в ході реального здійснення господарських операцій та містять достовірну інформацію щодо обставин з якими законодавець пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

В свою чергу суд зазначає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) покладається на платника , оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену до ціни товару, роботи, послуги суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету та зменшує оподаткований дохід на суму витрат.

Надані позивачем, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи не відображають зміст та обсяг укладених договорів, не містять в собі індивідуальні реквізити, що виокремлювали б поставлені товари, роботи, послуги та свідчили б на користь дійсності факту вчинення господарських операцій, вказане свідчить про недоведеність платником правомірності відображення сум податку на додану вартість у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи позивача стовно реальності здійснення господарських відносин із контрагентами із посиланням на рішення Господарського суду, у зв'язку з тим, що воно стосується інших спірних відносин та не має доказової сили під час розгляду в даній справі, також, суд зазначає, що ненадання до суду копії судового рішення та не зазначення його реквізитів унеможливило здійснення перевірки судом достовірності доводів позивача.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року слід скасувати, а в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Креатив» слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу державної Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року у справі №811/2393/14 - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Креатив» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим