ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
09 червня 2015 рокусправа № 804/9690/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Агріка плюс» звернулося до суду з вищевказаним адміністративним позовом до суду в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення № 0000952201 від 06.03.2014 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що підприємство взяло у ОСОБА_1 в оренду належне йому рухоме майно (сільськогосподарську техніку) як у звичайної фізичної особи без зазначення в договорі оренди будь-яких даних про реєстрацію підприємницької діяльності, та сплатило громадянину ОСОБА_1 як звичайній фізичній особі із каси підприємства кошти в сумі 533679,17 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами за період з 03.02.2012 року по 27.06.2012 року. Обмеження стосовно розрахунків протягом одного дня між підприємствами на суму більше 10000 грн. стосуються лише підприємств (підприємців) між собою, а на розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами вони не поширюються. Також зазначає, що при здійснені виплат ОСОБА_1 відповідних сум орендної плати сплачувало як податковий агент податок з доходів фізичних осіб, який відображено у формі 1ДФ.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Агріка плюс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Агріка плюс» з питань дотримання вимога податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 р.
За результатами перевірки складено акт від 12.02.2014 року № 37/221/35782797, яким встановлено порушення зокрема п. 2.3, п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 р.
На підставі акту перевірки 06.03.2014 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952201, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій штрафу в розмірі 534628,66 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем було перевищено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємцем протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, яка згідно постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» становила 10000,00 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Відповідно до п. 2.3 Положення передбачено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється постановою Правління національного банку України від 09.02.2005 року №32 та складає 10000 грн.
Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключено в безготівковій формі.
Підприємства - юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Пунктом 2.3 Положення встановлено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначені обмеження не поширюються на:
а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами.
Пунктом 5.9 Положення № 637 встановлено, що якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.
Указом Президента України від 12.06.1995, № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) (Орендодавцем) та ТОВ «Агріка плюс» (Орендар) було укладено договір оренди трактора CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_2, CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_3, борона DTA. Орендна плата трактора CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_2 складає 35000 грн. в місяць, CASE 8940 б/в, серійний номер НОМЕР_3 - 35000 грн. в місяць, борони DTA - 10000 грн. в місяць.
На виконання умов договору позивачем була здійснена оплата за оренду сільськогосподарської техніки із каси підприємства за видатковими касовими ордерами (ВКО) наступними платежами: 03.02.12 року за ВКО № 18 на суму 10000 грн.; 07.02.2012 року за ВКО № 24 на суму 2500 грн.; 22.02.2012 р. за ВКО № 39 на суму 10000 грн.; 02.03.2012 року за ВКО № 40 на суму 10000 грн.; 06.03.2012року за ВКО № 41 на суму 16000 грн.; 07.03.2012 року за ВКО № 50 на суму 5000 грн.; 14.03.12 року за ВКО № 51 на суму 10000 грн.; 19.03.2012 року за ВКО № 52 на суму 10000 грн. 23.03.2012 року за ВКО № 53 на суму 16579,39 грн.; 03.04.2012 року за ВКО № 55 на суму 10000 грн.; 09.04.2012 року за ВКО № 71 на суму 4968 грн.; 11.04.2012 року за ВКО № 72 на суму 40000 грн.; 18.04.2012 року за ВКО № 74 на суму 26745,89 грн.; 23.04.2012 року за ВКО № 96 на суму 8926,84 грн.; 27.04.2014 року за ВКО № 97 на суму 20000 грн.; 03.05.2012 року за ВКО № 106 на суму 55702 грн.; 08.05.2012 року за ВКО № 107 на суму 16000 грн.; 18.05.2012 року за ВКО № 133 на суму 52274,14 грн.; 21.05.2012 року за ВКО № 138 на суму 48960 грн.; 24.05.2012 року за ВКО № 159 на суму 20000 грн.; 06.06.2012 року за ВКО № 186 на суму 20040,1 грн.; 08.06.2012 року за ВКО № 187 на суму 23000 грн.; 13.06.2012 року за ВКО № 188 на суму 10000 грн.; 14.06.2012 року за ВКО № 193 на суму 14120,28 грн.; 18.06.2012 року за ВКО № 195 на суму 10000 грн.; 19.06.2012 року за ВКО № 196 на суму 15000 грн.; 21.06.2012 року за ВКО №204 на суму 5000 грн.; 22.06.2012 року за ВКО № 215 на суму 20000 грн.; 27.06.2012 року за ВКО № 220 на суму 22892,54 грн.
Ліміт каси не встановлений, тому вважається нульовим.
При цьому колегія суддів зазначає, що позивач виконуючи функції податкового агента, при виплаті ОСОБА_1 орендної плати нарахував та сплатив до бюджету протягом 2011-2012 років податок на доходи з фізичних осіб у сумі 107267,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15 від 04.07.11 р. на суму 1775 грн., № 17 від 13.07.11 р. на суму 26625 грн., № 38 від 30.08.11 р. на суму 12000 грн., № 63 від 26.09.11 р. 12000 грн., № 102 від 18.11.11 р. на суму 12000 грн., №78 від 19.10.11 р. на суму 12000 грн., № 149 від 28.12.11 р. на суму 13411,80 грн., № 152 від29.12.11 р. на суму 8869,27 грн., № 171 від 30.01.12 р. на суму 8585,99 грн. та відображено у формі 1 ДФ.
Заважаючи на зазначені обставини справи колегія суддів зазначає, що виплата готівки ОСОБА_1 відбувалася саме як фізичній особі і наявність в Єдиному державному реєстрі запису про реєстрацію останнього з 14.01.2002 року як фізичної особа-підприємця не позбавляє останнього укладати договори цивільно-правового характеру безпосередньо як фізичною особою.
За таких обставин висновок податкового органу щодо перевищення граничного розміру розрахунків за готівку: 06.03.12 року -6000 грн.; 23.03.2012 року - 6579,39 грн.; 11.04.2012 року - 30000 грн.; 18.04.2012 року - 16745,89 грн.; 27.04.2014 року - 10000 грн.; 03.05.2012 року - 45702 грн.; 08.05.2012 року - 6000 грн.; 18.05.2012 року - 42274,14 грн.; 21.05.2012 року - 38960 грн.; 24.05.2012 року - 10000 грн.; 06.06.2012 року - 10040,1 грн.; 08.06.2012 року - 13000 грн.; 14.06.2012 року - 4120,28 грн.; 19.06.2012 року - 5000 грн.; 22.06.2012 року - 10000 грн.; 27.06.2012 року - 12892,54 грн. - всього на загальну суму 267314,33 грн. є помилковим враховуючи положення п. 2.3 Положення, яким передбачено обмеження щодо граничних сум розрахунків саме з фізичними особами.
В зв'язку з викладеним у Новомосковської ОДПІ були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0000952201, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 534628,66 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріка плюс» -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 06.03.2014 року № 0000952201.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 12 червня 2015 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Судове рішення № 45403810, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/9690/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: