Постанова № 45403504, 22.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа № 922/4935/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя

Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

прокурора - Ногіна О.М. (службове посвідчення від 11.02.2015р. №032167),

апелянта - Сизоненка В.С. за довіреністю від 09.06.2015р.,

боржника - Писаковський О.Г за довіреністю від 20.05.2014р.

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ, (вх.№3094Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2015р. у справі №922/4935/13,

за заявою Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2015р. у справі № 922/4935/13 (суддя Кононова О.В.) відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Дельта Банк" (вх. № 586 від 27.04.2015 р.) про відкладення вирішення питання щодо надання згоди на реалізацію майна банкрута; задоволено клопотання ліквідатора АТ "Спецбудмеханізація" (вх. № 10253 від 17.03.2015 р.) про надання згоди на реалізацію нежитлових будівель, що належать АТ "Спецбудмеханізація"; надано згоду на реалізацію нежитлових будівель, що належать АТ "Спецбудмеханізація": літ. "А-2", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Ж-1", літ. "3-1", літ. "К-1", літ. "Л-1", літ. "М-1", загальною площею 1847,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 104-А, в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; надано згоду на реалізацію нежитлових будівель, що належать АТ "Спецбудмеханізація": літ. "А-3", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Е-1", літ. "3-1", літ. "И-1", літ. "Ж-1" загальною площею 6398 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 2/5, в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на ст. 42 Закону України мотивована тим, що строк ліквідаційної процедури обмежений у законодавчому порядку та встановлений у постанові, а також, у зв'язку з тим, що заставним кредитором не надано згоду на продаж майна, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання ліквідатора про надання згоди на реалізацію майна банкрута.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2015р. по справі №922/4935/13 та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію розгляду питання про погодження умов продажу майна банкрута.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ліквідатором направлено клопотання до ПАТ «Дельта Банк» про надання згоди на продаж заставного майна, однак, на думку апелянта, ліквідатор повинен був надіслати саме уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки ПАТ «Дельта Банк» знаходиться в стані тимчасової адміністрації. Крім того, заставний кредитор просив про відкладення розгляду справи з метою огляду заставного майна з метою недопущення порушення прав та інтересів ПАТ «Дельта Банк».

Від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 8808 від 05.06.2015р.), в яких він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Від прокуратури надійшли пояснення по справі (вх. 9111 від 10.06.2015р.), в яких просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі, ухвалу господарського суду Харківської області - скасувати.

У судовому засіданні 22.06.2015р. представник апелянта підтримав свою позицію, викладену в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, зазначених у своїх поясненнях до апеляційної скарги.

Представник боржника заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 19.12.2013р. у справі №922/4935/13 визнано Акціонерне товариство "Спецбудмеханізація" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" арбітражного керуючого Денисова М.С.; встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2014р. задоволено заяву арбітражного керуючого Денисова М.С. про звільнення його від виконання повноважень ліквідатора Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація"; звільнено арбітражного керуючого Денисова М.С. від виконання повноважень ліквідатора Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація"; призначено ліквідатором Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" голову ліквідаційної комісії Новікова П.І.; зобов'язано ліквідатора Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" арбітражного керуючого Новікова Петра Івановича виконати вимоги постанови господарського суду Харківської області від 19.12.2013р.

03.12.2014р. ліквідатором направлено заяву, в якій просить ПАТ «Дельта Банк» надати згоду на реалізацію заставного майна: нежитлові будівлі літ. "А-2", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Ж-1", літ. "3-1", літ. "К-1", літ. "Л-1", літ. "М-1", загальною площею 1847,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 104-А, нежитлові будівлі, що належать АТ "Спецбудмеханізація": літ. "А-3", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Е-1", літ. "3-1", літ. "И-1", літ. "Ж-1" загальною площею 6398 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 2/5, шляхом проведення аукціону.

25.02.2015р. ліквідатором направлено вдруге до ПАТ «Дельта Банк» заяву про надання згоди на реалізацію предмета іпотеки.

ПАТ «Дельта Банк» направив відповідь від 12.03.2015р. №18.5/674 на адресу ліквідатора та господарського суду першої інстанції, в якій просить звернутися із заявою про отримання згоди на продаж заставного майна до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Однак, відповіді щодо згоди на реалізацію заставного майна від заставного кредитора до ліквідатора не направлено.

17.03.2015р. до господарського суду Харківської області ліквідатор надав клопотання, в якому просить надати згоду на реалізацію заставного майна шляхом проведення аукціону.

18.03.2015р. від ПАТ «Дельта Банк» надійшло клопотання до господарського суду першої інстанції про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2015р. відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Дельта Банк" про відкладення вирішення питання щодо надання згоди на реалізацію майна банкрута; задоволено клопотання ліквідатора АТ "Спецбудмеханізація" про надання згоди на реалізацію нежитлових будівель, що належать АТ "Спецбудмеханізація"; надано згоду на реалізацію нежитлових будівель.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено особливий статус забезпеченого кредитора. Так, відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, забезпечені кредитори - це кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Майно боржника у процедурі банкрутства не може бути продане у загальному порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника у справі про банкрутство здійснюється шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Додатково, забезпечені кредитори мають у справі про банкрутство певні гарантії, що заставне майно не буде продано не в їх інтересах чи його вартість не буде спрямована на погашення саме їх кредиторських вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Таким чином, Законом про банкрутство чітко встановлюється обов'язок отримання згоди забезпеченого кредитора на продаж заставного майна боржника. Без отримання такої згоди починати реалізацію заставного майна арбітражний керуючий не має права.

На виконання вимог Закону про банкрутство ліквідатором було направлено заяви на адресу ПАТ «Дельта Банку» від 03.12.2014р. та від 25.02.2015р. про надання згоди на реалізацію заставного майна.

Однак, відповіді від заставного кредитора на зазначені заяви не надходило.

Пунктом 2 ч.4 ст. 42 Закону про банкрутство продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Ліквідатором направлено клопотання до суду про надання згоди на реалізацію заставного майна, оскільки заставним кредитором жодного разу не було направлено відповіді на заяви ліквідатора.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про задоволення клопотання ліквідатора АТ "Спецбудмеханізація" про надання згоди на реалізацію нежитлових будівель, що належать АТ "Спецбудмеханізація": літ. "А-2", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Ж-1", літ. "3-1", літ. "К-1", літ. "Л-1", літ. "М-1", загальною площею 1847,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пр. Фрунзе, 104-А, в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; надання згоди на реалізацію нежитлових будівель, що належать АТ "Спецбудмеханізація": літ. "А-3", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Е-1", літ. "3-1", літ. "И-1", літ. "Ж-1" загальною площею 6398 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 2/5, в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вважає їх законними та обґрунтованими.

12.03.2015р. ПАТ «Дельта Банк» направило відповідь, в якій просить звернутися із заявою про отримання згоди на продаж заставного майна до особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Тобто, як зазначає апелянт в апеляційній скарзі та у вищезазначеній відповіді на заяву ліквідатора про надання згоди на реалізацію заставного майна, у зв'язку з введенням особливої процедури виведення банку - тимчасової адміністрації всі повноваження органів управління виконує уповноважена особа Фонду, отже всю кореспонденцію та листування необхідно здійснювати саме через дану особу.

Однак, колегія суддів не може погодитись з даним доводом апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що уповноважена особа діє від імені банку, а не є відокремленою особою від банку, щодо якого застосовано тимчасову адміністрацію. Тому посилання апелянта, на те, що необхідно надсилати тільки безпосередньо уповноваженій особі є безпідставним, оскільки ПАТ «Дельта Банк» мав можливість сам передати уповноваженій особу Фонду, не вимагаючи це зробити ліквідатора.

Колегія суддів не погоджується з посиланням апелянта на те, що заставному кредитору не надано змоги оглянути заставне майно, а також скласти внутрішню оцінку даного майна з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Таким чином, у банку відсутні повноваження складати оцінку майна для реалізації заставного майна, оскільки саме ліквідатором оцінюється майно боржника.

Твердження апелянта щодо ненадання ліквідатором змоги оглянути заставне майно не підтверджується матеріалами справи.

Як зазначено вище, а також вбачається з матеріалів справи, вперше ліквідатором було направлено заяву на адресу ПАТ «Дельта Банку» від 03.12.2014р. про надання згоди на реалізацію заставного майна, а 25.02.2015р. було направлено відповідну заяву вдруге.

Таким чином, у заставного кредитора була змога звернутися до ліквідатора, починаючи з 03.12.2014р. з заявою про огляд заставного майна. Однак в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували звернення до ліквідатора, а також вчинення дій, спрямованих на огляд заставного майна.

Отже, вищезазначені посилання апелянта не знайшли своє підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що кредитором (апелянтом) дії або бездіяльність ліквідатора банкрута до суду першої інстанції не оскаржувались. Таким чином, матеріали справи не свідчать про незгоду кредитора із діями ліквідатора, в т.ч. спрямованими на оцінку та продаж майна банкрута в процедурі банкрутства.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не спростовують висновків місцевого господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для їх задоволення і скасування ухвали господарського суду Харківської області від 29.04.2015р. у справі №922/4935/13, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 29.04.2015р. у справі №922/4935/13 залишається без змін.

Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ, залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2015р. у справі №922/4935/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 23.06.2015р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко