Постанова № 45403493, 18.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р.Справа № 916/4389/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Беседкова О.Г., довіреність № б/н, дата видачі : 25.05.15р.;

від відповідача - Заржицької В.О., довіреність № 03/11, дата видачі : 06.11.14р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлового управління фірми „Ренесанс" ЛТД-92 (Дочірнє підприємство), м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2015 року

по справі № 916/4389/14

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс", м. Київ

в особі філії „Інфоксводоканал", м. Одеса

про розірвання договору

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014р Житлове управління фірми (далі по тексту - ЖУФ) „Ренесанс" ЛТД-92 (Дочірнє підприємство - ДП) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі - Водоканал) про розірвання договору сторін на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 5/1 від 01.11.2000 року. Крім того, позивач просив покласти судовий збір на відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 березня 2015р. (головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Гут С.Ф., Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено з мотивів безпідставності та недоведеності позовних вимог.

Не погоджуючись з означеним вище рішенням господарського суду, ЖУФ „Ренесанс" ЛТД-92 (ДП) звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення господарського суду Одеської області від 13.03.15р. скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та розірвати договір на послуги водопостачання та водовідведення №5/1 від 01.11.2000р..

Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає скасуванню, в зв'язку з тим, що воно порушує норми матеріального та процесуального права, викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки судом:

- зроблено хибний висновок про те, що повідомлення про розірвання договору не є тотожним припиненню, оскільки чинне законодавство визначає порядок саме розірвання договору та порядок припинення зобов'язання, яке може відбуватися, зокрема, й внаслідок розірвання договору;

- висновок суду про відсутність підстав для розірвання договору, встановлених ст. 652 ЦК України, суперечить ч. 5 ст. 19 та ч. 3 ст. 29, ч. 1 розділу VIII "Прикінцеві положення ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

У відзиві на апеляційну скаргу Водоканал не погоджувався з доводами скаржника та просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2015р. без змін, а апеляційну скаргу ЖУФ „Ренесанс" ЛТД-92 (ДП) - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про залишення рішення без змін, але з інших підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2000р. між Водоканалом та ЖУФ „Ренесанс" ЛТД-92 (ДП) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 5/1 /а.с.11-16/, відповідно до умов якого Водоканал надає послуги з подачі питної води за ДСТУ 2874-82 "Вода питна", а також приймання стокових вод на об'єктах позивача відповідно до їх дислокації, а той в свою чергу своєчасно оплачує надані послуги.

Відповідно до додатку 1 до договору /а.с.14/ безпосередніми споживачами послуг, що є предметом договору, є населення 94 жилих будинків, які розташовані в центрі м. Одеси.

П. 5.2 договору визначено, що по всім не врегульованим питанням сторони керуються "Правилами водокористування", "Правилами прийому стокових вод" і діючим законодавством України.

Договір укладений строком на один рік і діє с 01.11.2000р. по 01.11.2001р.. Договір вважається продовженим на новий строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна з сторін не заявить про зміну або припинення його дії /п.п. 5.3/.

Оскільки жодна зі сторін не висловлювала наміру розірвати або припинити договірні стосунки, договір щорічно пролонгувався.

Одначе у 2014році ЖУФ „Ренесанс" ЛТД-92(ДП) висловило небажанням підприємства продовжувати договірні відносини та намір розірвати договір №5/1 від 01.11.2000р. по закінченню строку його дії, про що на адресу Водоканалу були направлені листи від 17.07.2014р. за 176 та від 30.09.2014р. за 265 /а.с. 22-24/.

В листах-відповідях від 18.08.2014р. за № 2648-1/7св та 16.10.2014р. за №4575-04/4745 /а.с.25-26/ Водоканал відмовляв в розірванні договору, наголошуючи на тому, що дані послуги не можуть бути припинені, оскільки ЖУФ „Ренесанс" ЛТД-92 (ДП) є балансоутримувачем та управителем ряду житлових будинків м. Одеси.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд дійшов до висновку про те, що оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання даного договору сторін, він продовжив свою дію до 1.11.2015р..

Колегія суддів вважає такий висновок хибним з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.ст.12, 14, 203 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; волевиявлення учасника правочину, зокрема на продовження договірних відносин, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до ст.19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

ЖУФ „Ренесанс" ЛТД-92 (ДП) за спірним договором не є споживачем послуг по водопостачанню та водовідведенню, оскільки безпосередньо вказану воду не споживає і водовідведення не здійснює, отже має право відмовитися від вказаного договору. ЖУФ „Ренесанс" ЛТД-92 (ДП) пропонувалось відповідачу укласти прямі договори про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення з мешканцями будинків, які воно обслуговує, але це не було зроблено.

Водоканал визнавав, що договір від 01.11.2000р. № 5/1 про надання послуг з водопостачання та водовідведення вже не відповідає сучасним реаліям життя, та не передбачає всі зміни, які відбулись у діючому законодавстві в період його дії.

Таким чином, зважаючи на те, що обов'язковість договору на послуги водопостачання та водовідведення для не споживача чинним законодавством не передбачена, а також на відсутність у позивача волевиявлення на продовження договірних відносин, з 1.11.2014р. договір сторін на послуги водопостачання та водовідведення (населення) від 01.11.2000 № 5/1 припинився на підставі п. 5.3.

Колегія суддів зазначає, що не може бути розірваним у судовому порядку договір, який припинив дію, тому позов задоволенню не підлягає, а також вважає за доцільне резолютивну частину рішення суду першої інстанції залишити без змін, як вірну по суті з вищенаведених мотивів.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати скаржника за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 13 березня 2015 року по справі № 916/4389/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Житлового управління фірми „Ренесанс" ЛТД-92 (Дочірнє підприємство) - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови станову складено 22.06.2015р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов