Постанова № 45403253, 22.06.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.06.2015 справа №908/4865/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Колядко Т.М., Попкова Д.О.при секретарі судового засідання Склярук С.І.за участю представників сторін: від позивача:Мурга К.Ю. довіреність б/н від 19.01.2015р.від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області на ухвалу господарського суду Запорізької областівід18.05.2015р.за заявоюПриватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької областіпро відстрочеку виконання рішення суду по справі №908/4865/14 від 22.12.2014р. у справі№908/4865/14 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ИРБИС», м.Харківдо відповідача:Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької областіпро стягнення 177894,09грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. по справі №908/4865/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ИРБИС», м.Харків задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області 137911грн.05коп. основного боргу, 3% річних у сумі 4409грн.38коп., 28637грн.25коп. - індексу інфляції, 3419грн.15коп. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Запорізької області видано наказ від 20.03.2015р. №908/4865/14.

05.05.2015р. Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області звернулось до суду першої інстанції з заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2014р. по справі №908/4865/14 на шість місяців.

В обґрунтування зазначеної заяви Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь» посилалось на те, що підприємством до теперішнього часу не здійснено повернення бюджетної заборгованості по зайво сплаченому податку на прибуток в розмірі 221351478,73грн., що підтверджується постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. по справі № 805/6257/14.

Крім того, відповідач посилається на проведення на території Донецька та Донецької області антитерористичної операції, на високий розмір інфляції у країні та на зростання споживчих цін майже на третину, що, на його думку, негативно впливає на результати діяльності підприємства. Просив суд врахувати проведення антитерористичної операції, як форс-мажорну обставину та надати відстрочення виконання рішення.

Ухвалою від 18.05.2015р. по справі №908/4865/14 господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м. Маріуполь Донецької області про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2014 р. у справі № 908/4865/14

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь", м. Маріуполь Донецької області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2015р. по справі №908/4865/14 та задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення на 6 місяців.

Підставами для скасування ухвали суду першої інстанції апелянт зазначає порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права. Відповідач посилається на складний фінансовий стан, внаслідок чого він позбавлений можливості своєчасно виконувати господарські зобов'язання. Зазначає, що відсутній розмір прибутку за 2014 рік, натомість присутній збиток у розмірі більше мільйона гривень. Також посилається на проведення на території Донецька та Донецької області антитерористичної операції та на наявність інфляційних процесів у економіці держави. На думку скаржника, відповідачем не було належно виконано зобов'язання перед позивачем внаслідок недоотримання прибутку. При цьому, відповідачем було вжито всіх передбачених законом заходів щодо збільшення розміру прибутку. За таких умов, вина відповідача у виникненні спору з позивачем щодо виконання зобов'язання відсутня. Апелянт посилається також на те, що відповідно до прогнозів, викладених у Постанові Кабінету міністрів України від 27.08.2014р. №404 «Про схвалення прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2015р. та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016р. і 2017р. та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ», відбудеться поліпшення економічної ситуації в країні, таким чином відповідач зможе належним чином виконати рішення суду щодо стягнення з нього заборгованості та просить надати відстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав відзив, заперечував проти доводів апеляційної скарги, проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечував.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Згідно з ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Як випливає з п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідачем при зверненні до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 22.12.2014 року зазначено обставини, які, на його думку, ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення.

Як вже зазначалось вище, відповідач, в якості підстав для надання відстрочки виконання рішення, посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства та надає свій звіт про фінансові результати за 9 місяців 2014р., з якого вбачається, що дохід відповідача від реалізації продукції зменшився в 6 разів в порівнянні з попереднім періодом, при повної відсутності прибутку, звіт показує закінчення 2014р. з чистим збитком у розмірі більше мільйона гривень. Баланс Відповідача за 9 місяців 2014 року також демонструє зростання кредиторської заборгованості підприємства, що пов'язане з несприятливими змінами в економіці. Також зазначає, що тяжкий фінансовий стан став наслідком політичної кризи в державі.

Натомість, фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями в виробництві тощо.

Приписами Цивільного кодексу визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, вищезазначена правова норма зазначає, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що, як наслідок, покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Відповідачем не надано інформації щодо рахунків, відкритих ним у банківських установах та довідок щодо відсутності на його рахунках грошових коштів. Крім того, в заяві не вказано відомостей щодо відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення в ході виконання рішення.

Виходячи зі змісту приписів вищезгаданої постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., збитковість підприємства не є тою виключною обставиною у спірних правовідносинах, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Крім того, політичні та економічні процеси, на які посилається відповідач у заяві, впливають також і на діяльність позивача і не є винятковими обставинами, які ускладнюють виконання рішення, а Постанова Кабінету міністрів України від 27.08.2014р. №404 «Про схвалення прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2015р. та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016р. і 2017р. та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ», на яку посилається скаржник стосується не тільки його особисто, а і інших суб'єктів господарювання.

Водночас, в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідачем не надані документи, які дають змогу вважати, що з настанням зазначеного строку (шість місяців) у відповідача буде фінансова можливість виконати судове рішення та не надано жодного доказу щодо часткового виконання рішення суду, як у суд першої інстанції, так і під час апеляційного провадження.

Посилання відповідача на факт знаходження його підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, як на форс - мажорну обставину, в даній справі судом до уваги не приймається, оскільки не є виключною обставиною щодо здійснення обов'язку оплати.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком господарського суду відносно того, що відповідачем не надано суду відповідних доказів дійсно важкого фінансового стану підприємства, які можуть засвідчити неможливість виконання боржником ухваленого судового рішення, а також не надано доказів винятковості такого випадку, що може бути підставою для відстрочення судом його виконання.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в ухвалі суду першої інстанції.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 року у справі №908/4865/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області - без задоволення

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2015р. у справі №908/4865/14 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2015р. у справі №908/4865/14 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В.Ломовцева

Судді: Т.М.Колядко

Д.О.Попков

Надруковано 5 прим:

1прим.-Позивачу;

1прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим. ДАГС;

1прим.-ГСЗО.