Рішення № 45402024, 22.06.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2015 р. Справа № 918/576/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ - СКОРПІОН"

до відповідача Державного архіву Рівненської області

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби в Рівненській області

про стягнення в сумі 39 312 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дячук М.Й., дов. від 28.05.2015 року

від відповідача: Ткач Т.О., дов. від 08.06.2015 року, Черевичка О.А., дов. від 08.06.2015 року

від третьої особи: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ - СКОРПІОН" (надалі-позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного архіву Рівненської області (надалі-відповідач) про стягнення в сумі 57 251,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

30.04.2012 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 1 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі-договір від 30.04.2012 року), згідно з яким виконавець зобов'язався впродовж квітня - грудня 2012 року надати послуги замовнику з охорони адміністративних приміщень державного архіву Рівненської області за допомогою фізичної охорони, зазначених в додатку № 1, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.

23.08.2013 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 1 (надалі-договір від 23.08.2013 року), згідно з яким виконавець зобов'язався впродовж серпня - грудня 2013 року надати послуги замовнику з охорони адміністративних приміщень державного архіву Рівненської області за допомогою фізичної охорони, зазначених в додатку № 1, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.

Позивачем надані послуги, обумовлені вказаними договорами, що стверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) за серпень, листопад та грудень 2013 року, однак відповідач їх оплати не провів, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість в розмірі 39 312,00 грн., яку позивач просить суд стягнути у судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 179, 193, 199, 218, 220 ГК України.

Ухвалою суду від 28.05.2015 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 08.06.2015 року, у порядку ст. 27 ГПК України в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Головне управління Державної казначейської служби в Рівненській області.

У судовому засіданні 08.06.2015 року оголошено перерву до 15.06.2015 року.

Ухвалою суду від 15.06.2015 року розгляд справи відкладено на 22.06.2015 року, у порядку ст. 30 ГПК України для дачі пояснень, що виникли під час розгляду справи, викликано в судове засідання колишнього директора Державного архіву Рівненської області Григорука Миколу Івановича.

19.06.2015 року через службу діловодства господарського суду від Григорука М.І. надійшли письмові пояснення, в яких останній підтвердив, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.08.2013 року, від 30.11.2013 року та від 31.12.2013 року підписані ним особисто, послуги за вказаними актами отримані у повному обсязі, якісно та в строки, визначені договорами. Крім того, Григорук М.І. повідомив, що прийняти участі у судовому засіданні, яке відбудеться 22.06.2015 року, не зможе, просив врахувати надані ним пояснення та здійснювати розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копій документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2012 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 1 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі-договір від 30.04.2012 року), згідно з яким виконавець зобов'язався впродовж квітня - грудня 2012 року надати послуги замовнику з охорони адміністративних приміщень державного архіву Рівненської області за допомогою фізичної охорони, зазначених в додатку № 1, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.

За п. 10.1. договору від 30.04.2012 року цей догові набирає чинності з 27.04.2012 року і діє до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

Згідно з п. 3.1. договору від 30.04.2012 року ціна цього договору становить 156 000,00 грн. без ПДВ.

Додатковими угодами до договору від 30.04.2012 року вносилися зміни.

Зокрема, додатковою угодою від 31.12.2012 року до договору від 30.04.2012 року сторони внесли зміни до п. 10.1. договору, за якими продовжили термін дії договору до моменту укладення договору на охорону у 2013 році за результатами проведення процедури закупівлі (конкурсних торгів) на надання послуг по охороні вказаних у договорі приміщень.

Додатковою угодою № 1 від 11.12.2012 року до договору від 30.04.2012 року сторони у зв'язку з необхідністю забезпечення охорони адміністративних приміщень замовника та відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" дійшли згоди викласти п. 3.1. у такій редакції: Ціна цього договору становить 155 376,00 грн.

Додатковими угодами № 3 від 29.01.2013 року та № 4 від 26.02.2013 року до договору від 30.04.2012 року сторони доповнили п. 3.1. договору абзацами такого змісту: ціна договору на 2013 рік становить 31 044,00 грн. та 30 576,00 грн. без ПДВ відповідно, що не перевищує 20% від загальної суми договору на 2012 рік.

На виконання умов договору від 30.04.2012 року з урахуванням змін, внесених до нього, позивачем, зокрема надано послуги з охорони у серпні 2013 року на суму 13 728,00 грн. без ПДВ, що стверджується актом № ОУ-00000055 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.08.2013 року.

Відповідачем оплата послуг, наданих позивачем у серпні 2013 року, не проведена.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 30.04.2012 року складає 13 728,00 грн.

23.08.2013 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 1 (надалі-договір від 23.08.2013 року), згідно з яким виконавець зобов'язався впродовж серпня - грудня 2013 року надати послуги замовнику з охорони адміністративних приміщень державного архіву Рівненської області за допомогою фізичної охорони, зазначених в додатку № 1, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.

Цей договір набирає чинності з 23.08.2013 року і діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до п. 3.1. договору від 23.08.2013 року ціна цього договору становить 95 368,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору від 23.08.2013 року з урахуванням змін, внесених до нього, позивачем, зокрема надано послуги з охорони у листопаді 2013 року на суму 6 240,00 грн. без ПДВ та грудні 2013 року на суму 19 344,00 грн. без ПДВ, що стверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-00000090 від 30.11.2013 року та № ОУ-00000094 від 31.12.2013 року відповідно.

Відповідачем оплата послуг, наданих позивачем у листопаді та грудні 2013 року, не проведена.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 23.08.2013 року складає 25 584,00 грн.

Підпунктами 6.1.1., 6.1.2. п. 6.1. договорів сторонами погоджено, що замовник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги та приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг).

Згідно з п. 4.3. договорів оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця щомісячно, до 25 числа поточного місяця. У разі затримки фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 40-х банківських днів з дати отримання замовником коштів на фінансування закупівлі.

При цьому слід зазначити, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для непроведення розрахунків, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12) .

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем за надані охоронні послуги становить 39 312,00 грн.

Як встановлено судом із матеріалів справи та пояснень сторін, послуги з охорони у період серпня, листопада та грудня 2013 року були фактично надані позивачем та прийняті відповідачем, зауваження по якості наданих послуг відсутні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за вказані періоди зі сторони відповідача підписані уповноваженою особою - його колишнім керівником, про що останній підтвердив у своїх письмових поясненнях.

У силу вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Сторонами не надано суду доказів визнання договорів, на яких ґрунтуються вимоги позивача, недійсними.

У силу вимог ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність" передбачено, що суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність" встановлено, зокрема, що охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян; об'єкт охорони - фізична особа та/або майно; суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії; охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про охоронну діяльність" унормовано, що ліцензування охоронних послуг здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги: 1) охорона майна громадян; 2) охорона майна юридичних осіб; 3) охорона фізичних осіб.

Позивач має ліцензію серії АВ № 592443, видану Міністерством внутрішніх справ України 21.10.2011 року, на надання послуг з охорони власності та громадян.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 39 312,00 грн., що виникла у серпні, листопаді та грудні 2013 року.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів заявлені позовні вимоги, а відповідач, в свою чергу, не надав доказів в їх спростування, відтак останні підлягають задоволенню у повному обсязі.

За ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного архіву Рівненської області (вул. Кавказька,8, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03494391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Скорпіон" (вул. Гетьмана Мазепи, 19, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 3094694) 39 312,00 грн. основного боргу, 1 827,00 грн. судового збору

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 22.06.2015 року.

Суддя О. Андрійчук