Рішення № 45401811, 08.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2015 р.Справа № 916/1552/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від позивача - Богонос В.А.,

від відповідача - Ярова А.Д.,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украгропром" до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна академія аграрних наук України, про стягнення 5628720,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украгропром" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" про стягнення неповернутої попередньої оплати за форвардним контрактом від 08.02.2011 р. № ФК 08/02-11-01 в сумі 5628720,31 грн., посилаючись на наступне.

08.02.2011 року ТОВ „Торговий Дім „Украгропром" (покупець) уклало з ДП „Дослідне господарство „Андріївське" Національної академії аграрних наук України (продавець), яке в подальшому було перейменовано на ДП „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", форвардний контракт № ФК 08/02-11-01 від 08.02.2011 року.

Як вказує позивач, в подальшому позивачем та відповідачем були укладені додаткова угода № 1 від 31.07.2011 року та додаткова угода № 2 від 10.09.2011 до форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 від 08.02.2011 року.

Згідно з п. 1.1. контракту в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець зобов'язується передати покупцю у власність базовий актив, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною, передбачених контрактом.

Відповідно до п. 2.1. та п. 4.1. контракту (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами) базовим активом - товар за контрактом виступає:

1) ячмінь (товар-1) власного врожаю 2011 року у кількості 1 462,67 тонн, вартість однієї тонни 1 200,00 грн. з ПДВ;

2) соняшник (товар-2) власного врожаю 2011 року у кількості 907,00 тонн, вартість однієї тонни 2 000,00 грн. з ПДВ;

3) овес (товар-3) власного врожаю 2011 року у кількості 87,50 тонн, вартість однієї тонни 750,00 грн. з ПДВ;

4) кукурудза (товар-4) власного врожаю 2011 року у кількості 1500,00 тонн, вартість однієї тонни 1 150,00 грн. з ПДВ;

5) горох (товар-5) власного врожаю 2011 року у кількості 850,00 тонн, вартість однієї тонни 1 200,00 грн. з ПДВ;

6) сорго (товар-6) власного врожаю 2011 року у кількості 450,00 тонн, вартість однієї тонни 750,00 грн. з ПДВ;

7) ріпак (товар-7) власного врожаю 2011 року у кількості 380,00 тонн, вартість однієї тонни 3 000,00 грн. з ПДВ;

8) еспарцет (товар-8) власного врожаю 2011 року у кількості 102,00 тонни, вартість однієї тонни 1 500,00 грн. з ПДВ;

9) насіння ячменю озимого сорту „Зимовий" РР-2 (товар-9) власного врожаю 2011 року у кількості 1,00 тонна, вартість однієї тонни 4 400,00 грн. з ПДВ;

10) насіння пшениці озимої сорту „Ужинок" РР-2 (товар-10) власного врожаю 2011 року у кількості 1,1 тонни, вартість однієї тонни 4 400,00 грн. з ПДВ;

11) насіння пшениці озимої сорту „Куяльник" РР-2 (товар-11) власного врожаю 2011 року у кількості 14,3 тонн, вартість однієї тонни 4 400,00 грн. з ПДВ;

12) насіння пшениці озимої сорту „Куяльник" РР-2 (товар-12) власного врожаю 2011 року у кількості 2,00 тонни, вартість однієї тонни 4 400,00 грн. з ПДВ;

13) насіння пшениці озимої сорту „Вікторія одеська" РР-2 (товар-13) власного врожаю 2011 року у кількості 3,00 тонни, вартість однієї тонни 4 400,00 грн. з ПДВ;

14) насіння пшениці озимої сорту „Безмежна" РР-2 (товар-14) власного врожаю 2011 року у кількості 5,00 тонн, вартість однієї тонни 4 400,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 4.4 контракту та додаткової угоди № 2 до контракту загальна вартість товару по контракту склала 8126489,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 3.2. контракту кінцевий строк поставки товару за контрактом встановлюється сторонами до 31.12.2011 року.

Так, за ствердженнями позивача, відповідно до умов контракту та додаткових угод до контракту позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 8126489,00 грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями. Однак, відповідач в порушення умов договору здійснив лише часткову поставку товару на загальну суму 2497 768,69 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 4 від 02.09.2011 року на суму 360 000,00 грн.; № 575 від 01.10.2011 року на суму 60 582,00 грн.; № 576 від 07.10.2011 року на суму 156 584,00 грн.; № 624 від 07.10.2011 року на суму 134 402,69 грн.; № 520 від 08.10.2011 року на суму 203340,00 грн.; № 521 від 09.10.2011 року на суму 347320,00 грн.; № 621 від 14.10.2011 року на суму 270840,00 грн.; № 625 від 19.10.2011 року на суму 116160,00 грн.; № 622 від 21.10.2011 року на суму 486080,00 грн.; № 578 від 21.10.2011 року на суму 117480,00 грн.; № 614 від 30.11.2011 року на суму 79764,00 грн.;

№ 56 від 26.01.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 160 від 22.02.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 161 від 27.02.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 298 від 04.04.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 299 від 05.04.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 483 від 25.05.2012 року на суму 45108,00 грн.; № 547 від 30.07.2012 року на суму 16020,00 грн.; № 552 від 01.08.2012 року на суму 16000,50 грн.; № 560 від 07.08.2012 року на суму 5 587,50 грн. Відтак, позивач вказує, що залишок відповідача по поставці товару ТОВ „Торговий Дім „Украгропром" склав 5628720,31 грн. Наразі позивач посилається на те, що вказана заборгованість по поставці товару визнана відповідачем в актах звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2013 року та станом на 29.11.2013 року, підписаних сторонами.

Згідно п. 9.9. контракту якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав покупцеві товар у встановлений договором строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 (три) робочих дні, покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, 22.04.2014 року ТОВ „Торговий Дім „Украгропром" направлено на адресу відповідача вимогу про повернення суми попередньої оплати у розмірі 5628720,31 грн. протягом 3 календарних днів з моменту її отримання, яку відповідачем отримано 29.04.2014 року, однак відповідач кошти не повернув та відповіді на вимогу не надав, що стало підставою для звернення до суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2015 р. позовну заяву ТОВ „Торговий дім „Украгропром" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1552/15, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

В засіданні суду 05.05.2015 р. представником позивача було подано до господарського суду клопотання про залучення Національної академії аграрних наук України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, посилаючись на те, що остання є органом управління відповідача, тому рішення суду з даного спору може вплинути на права та обов'язки Академії. При цьому заявник вказує, що підприємство відповідача за організаційно-правовою формою є державним підприємством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави в особі Національної академії аграрних наук України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2015 р. до участі у справі № 916/1552/15 було залучено Національну академію аграрних наук України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третя особа у письмових пояснення по справі (а.с. 180-184 т. 1) вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з вказаних у поясненнях підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 159-162 т. 1). Зокрема, відповідач зазначив, що 08 лютого 2011 року між ТОВ „Торговий Дім „Украгропром" та ДП „ДГ „Андріївське" ІСГ Причорномор'я НААН України" було укладено форвардний контракт № ФК 08/02-11-01, вартість контракту 6581500,00 грн. Зобов'язання покупця за цим контрактом викладені в п. 8.22 контракту, за яким останній зобов'язаний оплатити продавцю вартість товару відповідно до умов п. 5.1 цього контракту, яким визначено порядок оплати вартості товару. Так, відповідна оплата проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати траншами за наступним графіком, узгодженим сторонами: перший транш в розмірі 60% вартості товару у строк до 01 червня 2011 року; другий транш в розмірі 30% вартості товару у строк до 01 серпня 2011 року; третій транш в розмірі 10% вартості товару у строк до 15 вересня 2011 року. Так, відповідач вказує, що до 01.06.2011 року від позивача мала надійти грошова сума першого траншу у розмірі 3948 900,00 грн., тоді як надійшло 511300,00 грн. (згідно наданих платіжних доручень № 449778 від 16.05.2011 року на 100 000,00 грн., № 449873 від 20.05.2011 року на 392 000,00 грн., № 449990 від 27.05.2011 року на 19 300,00 грн.), тобто не 60%, а тільки 7% вартості товару. Також до 01.08.2011 року від позивача мали б надійти грошові кошти другого траншу у розмірі 1974450,00 грн., тоді як надійшло 1482135,56 грн. Таким чином, станом на 01.08.2011 року ДП „ДГ „Андріївське" ІСГ Причорномор'я НААН України" мало отримати за умови контракту 90% вартості товару, а саме 5928350,00 грн., а отримало 1993435,56 грн. Наразі відповідач зазначає, що додатковою угодою № 2 до форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 від 10 вересня 2011 року було змінено вартість контракту, що склала 8126489,00 грн., при цьому в п. 5 угоди передбачено, що у зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості контракту оплату різниці загальної вартості контракту, що виникла в результаті такої зміни, покупець здійснює траншами в розмірах, погоджених сторонами і строк до 31.12.2011 року. В п. 6 додаткової угоди № 2 зазначено, що всі інші умови ФК 08/02-11-01 залишаються незмінними та зберігають свою чинність протягом всього строку дії контракту. Згідно п. 5.3 контракту зобов'язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними з моменту списання останнього траншу з розрахункового рахунку покупця. Останній транш з розрахункового рахунку покупця надійшов 27.12.2011 року на суму 1179543,49 грн. згідно платіжного доручення № 586958. З огляду на вказане, ДП „ДГ „Андріївське" ІСГ Причорномор'я НААН України" не визнає, що позивачем була проведена попередня оплата товару, оскільки позивач не виконав умови контракту п. 5.1 щодо оплати товару траншами. Також відповідач стверджує, що різницю вартості товару згідно додаткової угоди № 2 у розмірі 1544989,00 грн. позивач оплатив після поставки товару. Натомість відповідач наголосив, що ДП „ДГ „Андріївське" ІСГ Причорномор'я НААН України" виконало п. 7.2 та п. 8.4.4 контракту, за якими протягом 30 днів з моменту підписання контракту відповідач мав підготувати та надати покупцеві всі достатні для укладання нотаріально посвідченого договору застави урожаю майбутнього періоду, або подати покупцеві подвійне складське свідоцтво на зерно, яке знаходиться на момент укладання даного контракту на зберіганні на сертифікованому зерновому складі. Так, відповідачем були надані план-схеми посівів, агротехнічні карти та інше. 31.05.2011 року було нотаріально посвідчено договір застави зерна та насіння урожаю 2011 року на суму вартості форвардного контракту, а саме 6581500,00 грн. Дозволів на відвантаження зерна ТОВ „Торговий Дім „Украгропром" відповідачу не надано. Відтак, за ствердженнями відповідача, останній в належні терміни, вказані в контракті та додаткових угодах № 1 та № 2, поставив зернові на склад згідно п. 3.2 контракту, а саме: п. 3.2 кінцевий строк поставки за цим контрактом встановлюється сторонами, п. 3.2.1. для товару 9-14 - до 20 жовтня 2011 року; п. 3.2.2. для товару 1, 3, 5 - до 15 серпня 2011 року; п. 3.2.3. для товару 7 - до 15 серпня 2011 року; п. 3.2.4 для товару 2, 4, 6 - до 15 жовтня 2011 року; п. 3.2.5 для товару 8 - до 31 грудня 2011 року. Поряд з цим відповідач вказує, що не розпоряджався товаром згідно умов договору застави та відвантаження зерна не проводив, так як не мав на це дозволу ТОВ „Торговий Дім „Украгропром". Відвантаження зерна зі складу та його вивезення проводилося саме позивачем за власним графіком та розумінням, тому відповідач не погоджується з тим, як позивач трактує термін „поставка товару" та в якості доказів поставки товару надає видаткові накладні за датою відвантаження товару саме позивачем. В п. 6.1 контракту чітко вказано, що товар вважається переданим продавцем за кількістю згідно заліковій вазі, вказаній в складській квитанції, оформленій з продавця на покупця. Позивач жодного разу не вимагав, не скаржився на невиконання поставок товару. Згідно додаткової угоди № 2 з'являються нові номінації товару - товар 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, для якого згідно п. 3.2.1 додаткової угоди встановлено строк поставки до 20 жовтня 2011 року, вже 19 жовтня 2011 року він був відвантажений в повному обсязі і вивезений (видаткова накладна № 625 від 19.10.2011 року на суму 116160, 00 грн.), а товар 9-15 не був заставлений і відповідач мав право без дозволу позивача його відвантажити, що і було зроблено в належні терміни. Відтак, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також відповідачем було подано до господарського суду заяву щодо застосування строків позовної давності (а.с. 174-175 т. 1), в якій відповідач зазначив, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем ґрунтуються на форвардному контракті № ФК 08/02-11-01 від 8 лютого 2011 року, додатковій угоді № 1 від 31 липня 2011 року та додатковій угоді № 2 від 10 вересня 2011 року. Так, пунктом 3.2.5 контракту встановлено кінцевий строк поставки за цим контрактом - 31 грудня 2011 року. Пунктом 5 додаткової угоди № 2 від 10.09.2011 року передбачено, що у зв'язку зі зміною ціни базового активу, та загальної вартості контракту, оплату різниці загальної вартості контракту, що виникла в результаті такої зміни, покупець здійснює траншами у розмірах, погоджених сторонами в строк до 31.12.2011 року. Так, відповідач вважає, що з огляду на положення ст. 257 ЦК України, позивачем пропущено трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволені позову, оскільки позов подано 06 квітня 2015 року. Також представник зазначив, що в акті звіряння взаєморозрахунків станом на 29.11.2013 року, доданому позивачем до позовної заяви, встановлено, що станом на 29.11.2013 року відповідачем передано товару на суму 2857768,69 грн., тоді як в позовній заяві вказано, що відповідач здійснив поставку товару на суму 2 497 768,69 грн.

В свою чергу позивач у наданих до суду письмових поясненнях (а.с. 1-3 т. 2) вважає наведені відповідачем у відзиві на позов доводи безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, позивач вказує, що відповідач здійснив часткову поставку товару, при цьому останній не повідомляв позивача, що ДП „ДГ „Андріївське" ІСГП НААН відмовляється від поставки товару частково або в повному обсязі, чи зупиняє виконання свого обов'язку, будь-яких доказів в підтвердження цього до відзиву не надав. Натомість позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, тому відповідач повинен був виконати своє зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі. Також позивач вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що з огляду на укладення між позивачем та відповідачем договору застави зерна та насіння урожаю 2011 року на суму 6581500,00грн., відповідно позивач повинен був задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна. Як зазначає позивач, згідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Тобто у даному випадку, це право позивача (заставодержателя) задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, а не обов'язок. Наразі позивач зазначив, що згідно наданих відповідачем пояснень заставленого майна згідно договору застави від 31.05.2011 року у відповідача на даний час не існує. Також безпідставними, на думку позивача, є доводи відповідача про те, що він здійснив поставку товару на склад згідно п. 3.2. форвардного контракту. Адже відповідно до умов п. 3.1. форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 від 08.02.2011 року поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 ЕХЖ (франко-елеватор) сертифікований Білгород-Дністровський ХПП, який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський (елеватор). Однак, відповідач в порушення умов п. 3.1. форвардного контракту не здійснив поставку на елеватор (Білгород-Дністровський ХПП). До того ж згідно із п. 3.3. форвардного контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1. цього контракту. Проте, відповідачем не надано акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.3. форвардного контракту. Також відповідачем не надано акту приймання-передавання товару в обґрунтування доводів про здійснення поставки товару на склад.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

08 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украгропром" (покупець) та Державним підприємством „Дослідне господарство „Андріївське" Національної академії аграрних наук України (продавець) був укладений форвардний контракт № ФК 08/02-11-01, згідно п. 1.1. якого продавець в порядку та на умовах, визначених контрактом, зобов'язується передати покупцю у власність базовий актив, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною, передбачених цим контрактом.

В п. 2.1 контракту визначено, що базовим активом за цим контрактом виступає:

- ячмінь фуражний 3 класу (товар-1) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в .інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3768:98 „Ячмінь. Технічні умови": вологість - 13,5% макс., смітна домішка - 2,% макс., зернова домішка - 10% макс., натурна вага 620 г/л, без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 2 445 тон в заліковій вазі елеватора (п. 2.1.1);

- соняшник (товар-2) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4694:2006. Технічні умови: вологість - 8 % макс. смітна домішка - 2 % макс. масляна домішка - 5 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 675 тон в заліковій вазі елеватора (п. 2.1.2);

- овес фуражний (товар-3) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ. Технічні умови: вологість - 13,5 % макс. смітна домішка - 2 % макс. Зернова домішка - 10 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 87,5 тон в заліковій вазі елеватора (п. 2.1.3.);

- кукурудза фуражна (товар-4) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4525:2006 „Кукурудза". Технічні умови:вологість - 14,5 % макс. смітна домішка - 3 % макс. зернова домішка - 12 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 1500 тон в заліковій вазі елеватора (п. 2.1.4);

- горох фуражний (товар-5) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 28674-90 „Горох. Вимоги при заготівлях та поставках." Технічні умови: вологість - 14 % макс. смітна домішка - 1 % макс. зернова домішка - 3 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 850 тон в заліковій вазі елеватора (п. 2.1.5);

- сорго (товар-6) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4962:2008 „Сорго. Вимоги при заготівлі та поставці." Технічні умови: вологість - 10 % макс. смітна домішка - 2 % макс. без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 450 тон в заліковій вазі елеватора (п. 2.1.6);

- ріпак технічний (товар-7) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4966:2008 „Ріпак продовольчий." Технічні умови: вологість - 8 % макс. смітна домішка - 2 % макс. масляна домішка - 3 % макс. ерукова кислота - до 2% глюкозинолати - до 30 кмоль/г, у кількості 380 тон в заліковій вазі елеватора (п. 2.1.7.).

В п. 3.1. контракту зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2000 EXW (франко-елеватор) сертифікований Білгород-Дністровський ХПП, який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський (далі - елеватор).

Згідно п. 3.2. контракту кінцевий строк поставки товару за цим контрактом встановлюється сторонами: для товару - 1, 3, 5, до 15 серпня 2011 року (п. 3.2.1), для товару - 7 до 15 серпня 2011 року (п. 3.2.2), для товару 2, 4, 6 до 15 жовтня 2011 року (п. 3.2.3).

За умовами п. 3.3. контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1. цього контракту.

В п. 3.5 договору вказано, продавець зобов'язаний одночасно з передачею товару передати покупцеві наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну, складську квитанцію (із зазначенням кількісних та якісних показників), виписану на ім'я продавця, свідоцтво про якість/сертифікат якості, акт приймання-передачі товару між продавцем, покупцем та Елеватором згідно з базисними умовами поставки.

Відповідно до п. 4.1. контракту ціна однієї тони товару в заліковій вазі на базисі поставки EXW (франко-елеватор) відповідно до умов п. 3.1. контракту встановлена сторонами:

- для товару-1 в сумі 625,00 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 125,00 грн., всього 750,00 грн. (п. 4.1.1);

- для товару-2 в сумі 2083,34 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 416,66 грн., всього 2500,00 грн. (п. 4.1.2.);

- для товару-3 в сумі 416,67 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 83,33 грн., всього 500,00 грн. (п. 4.1.3);

- для товару-4 в сумі 625,00 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 125,00 грн., всього 750,00 грн. (п. 4.1.4);

- для товару-5 в сумі 666,67 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 133,33 грн., всього 800,00 грн. (п. 4.1.5);

- для товару-6 в сумі 625,00 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 125,00 грн., всього 750,00 грн. (п. 4.1.6);

- для товару-7 в сумі 2216,67 грн. за 1 тону, ПДВ 20% - 383,33 грн., всього 2300,00 грн. (п. 4.1.7).

За умовами п. 4.2. контракту встановлена у п. 4.1.1-4.1.7 ціна товару є твердою і не підлягає перегляду за будь-яких обставин протягом дії цього договору.

Згідно п. 4.4 контракту вартість контракту складає 5 484 583,33 грн., ПДВ - 1 096 916,67 грн., загальна вартість 6581500,00 грн., є кінцевою і зміні не підлягає.

У відповідності з п. 5.1. контракту оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати траншами за наступним графіком, узгодженим сторонами:

- перший транш у розмірі 60% вартості товару у строк до 01.06.2011 року;

- другий транш в розмірі 30% вартості товару у строк до 01.08.2011 року;

- третій транш в розмірі 10% вартості товару у строк до 15.09.2011 року.

Оплата проводиться у гривнах в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, відкритий у відділенні Банку „Райффайзен Банк Аваль" (п. 5.2 контракту). Зобов'язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними з моменту списання останнього траншу з розрахункового рахунку покупця (п. 5.3 контракту).

Згідно п. 6.1. контракту товар вважається переданим продавцем за кількістю - згідно заліковій вазі, вказаній в складській квитанції, оформленій з продавця на покупця.

Відповідно до п. 6.2. контракту продавець зобов'язаний передати у власність покупця товар, якість якого відповідає умовам, наведеним у п. 2.1. цього договору. Якість товару повинна бути підтверджена свідоцтвом про якість, виписаним сертифікованою лабораторією Елеватора, чи сертифікатом якості Державної хлібної інспекції.

За умовами п. 6.3. контракту моментом переходу права власності на товар вважається момент передачі товару покупцю згідно з п.3.3. цього контракту.

Згідно п. 12.1 контракту останній набирає чинності з дня підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом.

Додатковими угодами № 1 від 31.07.2011 р. та № 2 від 10.09.2011 р. до вказаного форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 вносились зміни щодо базового активу, який мав поставлятися, строку поставки та ціни контракту. Так, згідно з додатковою угодою № 2 від 10.09.2011 р. до вказаного форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 сторонами викладено п. 2.1, 2.1.1. - 2.1.14 контракту в новій редакції, за якою

„Базовим активом за цим контрактом виступає:

2.1.1 ячмінь (товар 1) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в .інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ-П-3768:98 „Ячмінь. Технічні умови": вологість - 13,5% макс., смітна домішка - 2,% макс., зернова домішка - 10% макс., натурна вага 620 г/л, без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 1 462,67 тон в заліковій вазі елеватора.

2.1.2. соняшник (товар-2) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4694:2006. Технічні умови: вологість - 8 % макс., смітна домішка - 2 % макс., масляна домішка - 5 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 907 тон в заліковій вазі елеватора;

2.1.3. овес фуражний (товар-3) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ. Технічні умови: вологість - 13,5 % макс., смітна домішка - 2 % макс., зернова домішка - 10 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 87,5 тон в заліковій вазі елеватора;

2.1.4. кукурудза фуражна (товар-4) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4525:2006 „Кукурудза". Технічні умови: вологість - 14,5 % макс.; смітна домішка - 3 % макс.; зернова домішка - 12 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 1500 тон в заліковій вазі елеватора;

2.1.5. горох фуражний (товар-5) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 28674-90 „Горох. Вимоги при заготівлях та поставках." Технічні умови: вологість - 14 % макс., смітна домішка - 1 макс., зернова домішка - 3 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 850 тон в заліковій вазі елеватора;

2.1.6. сорго (товар-6) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4962:2008 „Сорго. Вимоги при заготівлі та поставці." Технічні умови: вологість - 10 % макс., смітна домішка - 2 % макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів; у кількості 450 тон в заліковій вазі елеватора;

2.1.7 ріпак (товар-7) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 4966:2008 „Ріпак продовольчий." Технічні умови: вологість - 8 % макс., смітна домішка - 2 % макс., масляна домішка - 3 % макс., ерукова кислота - до 2%, глюкозинолати - до 30 кмоль/г, у кількості 380 тон в заліковій вазі елеватора;

2.1.8. еспарцент (товар-8) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ у кількості 102 тони в заліковій вазі елеватора;

2.1.9. насіння ячменю озимого, сорт Зимовий, РР-2 (товар-9) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3769:98 „Ячмінь. Технічні умови": вологість - 14,5 % макс., смітна домішка - 3% макс., зернова домішка 7% макс., натурна вага - 620 г/л, без насіння карантинних рослин, шкідливих та сторонніх запахів, у кількості 1 (одна) тонна на умовах франко-склад продавця за адресою: Одеська область, Білгород Дністровський район, с. Андріївна, вул. Леніна;

2.1.10. насіння пшениці озимої, сорт Ужинок, РР-2 (товар-11) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ П-3768:2009 „Пшениця. Технічні умови": вологість - 13.5 % макс., смітна домішка - 3% макс., зернова домішка - 10% макс., натурна вага - 720 г/л., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 1,1 тон на умовах франко-склад продавця за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, вул. Леніна;

2.1.11. насіння пшениці озимої, сорт Куяльник, РР-2 (товар-11) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ П-3768:2009 „Пшениця. Технічні умови": вологість - 13,5 % макс., смітна домішка - 3 % макс., зернова домішка - 10 % макс., натурна вага - 720 г/л без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 14,30 тон на умовах франко-склад продавця за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, вул. Леніна.;

2.1.12 насіння пшениці озимої, сорт Куяльник, РР-2 (товар-12) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ П-3768:2009 „Пшениця. Технічні умови": вологість - 13,5 % макс., смітна домішка - 3% макс., зернова домішка - 10% макс., натурна вага - 720 г/л, без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 2,00 (дві) тони на умовах франко-склад продавця за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, вул. Леніна;

2.1.13. насіння пшениці озимої, сорт Вікторія одеська, РР-2 (товар-13) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ П-3768:2009 „Пшениця. Технічні умови": вологість - 13,5 % макс., смітна домішка - 3 % макс., зернова домішка - 10% макс., натурна вага - 720 г/л, без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 3,00 (три тони) тони на умовах франко-склад продавця за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, вул. Леніна;

2.1.14. насіння пшениці озимої, сорт Безмежна, РР-2 (товар-14) власного урожаю 2011 року, або набутий продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ П-3768:2009 „Пшениця. Технічні умови": вологість - 13,5 % макс., смітна домішка - 3% макс., зернова домішка - 10% макс., натурна вага - 720 г/л без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 5,00 (п'ять) тон на умовах франко-склад продавця за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Андріївка, вул. Леніна.

Крім того, згідно з вказаною додатковою угодою № 2 сторонами внесено зміни до п. 3.2. контракту, який викладено в наступній редакції: „Кінцевий строк поставки за цим контрактом встановлюється сторонами: для товару-9-14 до 20 жовтня 2011 року, для товару-1, 3, 5 до 15 серпня 2011 року, для товару-7 до 15 серпня 2011 року, для товару-2, 4, 6 до 15 жовтня 2011 року, для товару-8 до 31 грудня 2011 року". Також було змінено п. 4.1. контракту, згідно з яким ціна однієї тони товару в заліковій вазі на базисі поставки ЕХW (франко-елеватор), відповідно до умов п.3.1. цього контракту, встановлюється сторонами: п. 4.1.1. - для товару-1 в сумі 1000,00 грн. за тону, ПДВ - 200,00 грн., загальна вартість 1200,00 грн.., п. 4.1.2. - для товару-2 у сумі 1666,67 грн. за тону, ПДВ - 333,33 грн., загальна вартість 2000,00 грн.; п. 4.1.3. - для товару-3 в сумі 625,00 грн. за тону, ПДВ - 125,00 грн., загальна вартість 750,00 грн., п. 4.1.4 - для товару-4 в сумі 958,33 грн. за тону, ПДВ - 191,67 грн., загальна вартість 1150,00 грн., п. 4.1.5. - для товару-5 в сумі 1000,00 грн. за тону, ПДВ - 200,00 грн., загальна вартість 1200,00 грн., п. 4.1.6. - для товару-6 в сумі 625,00 грн. за тону, ПДВ - 125,00 грн., загальна вартість 750,00 грн., п. 4.1.7. - для товару-7 в сумі 2500,00 грн. за тону, ПДВ - 500,00 грн., загальна вартість 3000,00 грн., п. 4.1.8. - для товару-8 в сумі 1250,00 грн. за тону, ПДВ - 250,00 грн., загальна вартість 1500,00 грн., п. 4.1.9. - для товару 9-14 в сумі 3666,67 грн. за тону, ПДВ - 733,33 грн., загальна вартість 4400,00 грн. Частину 4.4. розділу 4 контракту було викладено в наступній редакції: „Вартість контракту складає 6772074,17 грн., ПДВ - 1354 414,83 грн., загальна вартість 8126489,00 грн., є кінцевою і зміні не підлягає". У зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості контракту сторони в п. 5 додаткової угоди № 2 домовились, що оплату різниці загальної вартості контракту, що виникла в результаті такої зміни, покупець здійснює траншами в розмірах, погоджених сторонами в строк до 31.12.2011 року.

В подальшому ДП „Дослідне господарство „Андріївське" Національної академії аграрних наук України було перейменовано у ДП „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України".

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, виходячи зі змісту укладеного між сторонами по справі форвардного контракту, останній за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, до якого застосовуються приписи параграфу першого глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Наразі відповідно до умов п. 5.1 контракту позивач мав здійснити попередню оплату за товар на умовах 100% попередньої оплати траншами за наступним графіком, узгодженим сторонами: перший транш у розмірі 60% вартості товару у строк до 01.06.2011 року; другий транш в розмірі 30% вартості товару у строк до 01.08.2011 року; третій транш в розмірі 10% вартості товару у строк до 15.09.2011 року.

Як з'ясовано судом та підтверджується сторонами, на виконання умов вказаного контракту та додаткових угод до нього позивачем перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 8126489,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжним дорученням № 449778 від 16.05.2011 року на суму 100 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 449873 від 20.05.2011 року на суму 392 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 449990 від 27.05.2011 року на суму 19 300,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470035 від 03.06.2011 року на суму 105 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470233 від 16.06.2011 року на суму 474 900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470264 від 17.06.2011 року на суму 718 900,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470775 від 20.07.2011 року на суму 7 452,20 грн.;

- платіжним дорученням № 470750 від 20.07.2011 року на суму 124 537,61 грн.;

- платіжним дорученням № 470833 від 22.07.2011 року на суму 4 500,00 грн.;

- платіжним дорученням № 470996 від 29.07.2011 року на суму 34 700,00 грн.;

- платіжним дорученням № 476502 від 29.07.2011 року на суму 12 145,75 грн.;

- платіжним дорученням № 540664 від 01.08.2011 року на суму 10 935,00 грн.;

- платіжним дорученням № 540795 від 09.08.2011 року на суму 30 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 540848 від 11.08.2011 року на суму 45 397,11 грн.;

- платіжним дорученням № 540829 від 11.08.2011 року на суму 207 449,15 грн.;

- платіжним дорученням № 540942 від 17.08.2011 року на суму 611 200,00 грн.;

- платіжним дорученням № 541025 від 19.08.2011 року на суму 50 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 541081 від 25.08.2011 року на суму 31 364,61 грн.;

- платіжним дорученням № 541146 від 30.08.2011 року на суму 49 420,00 грн.;

- платіжним дорученням № 584800 від 02.09.2011 року на суму 31 400,00 грн.;

- платіжним дорученням № 584835 від 02.09.2011 року на суму 15 210,00 грн.;

- платіжним дорученням № 584894 від 06.09.2011 року на суму 46 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 584990 від 09.09.2011 року на суму 20 909,30 грн.;

- платіжним дорученням № 585242 від 20.09.2011 року на суму 100 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585472 від 05.10.2011 року на суму 268 897,26 грн.;

- платіжним дорученням № 585483 від 05.10.2011 року на суму 18 324,53 грн.;

- платіжним дорученням № 585595 від 13.10.2011 року на суму 15 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585699 від 19.10.2011 року на суму 107 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585759 від 20.10.2011 року на суму 109 170,75 грн.;

- платіжним дорученням № 585718 від 20.10.2011 року на суму 50 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585896 від 27.10.2011 року на суму 20 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585912 від 27.10.2011 року на суму 55 734,00 грн.;

- платіжним дорученням № 585964 від 28.10.2011 року на суму 364 099,57 грн.;

- платіжним дорученням № 585998 від 31.10.2011 року на суму 60 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586122 від 07.11.2011 року на суму 21 648,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586245 від 14.11.2011 року на суму 15 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586437 від 22.11.2011 року на суму 85 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586453 від 23.11.2011 року на суму 32 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586466 від 24.11.2011 року на суму 400 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586467 від 24.11.2011 року на суму 400 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586468 від 24.11.2011 року на суму 400 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586469 від 24.11.2011 року на суму 400 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586470 від 24.11.2011 року на суму 255 250,15 грн.;

- платіжним дорученням № 586473 від 24.11.2011 року на суму 73 399,23 грн.;

- платіжним дорученням № 586534 від 29.11.2011 року на суму 11 632,29 грн.;

- платіжним дорученням № 586581 від 30.11.2011 року на суму 6 600,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586588 від 30.11.2011 року на суму 180 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586624 від 02.12.2011 року на суму 50 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586630 від 02.12.2011 року на суму 100 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586683 від 06.12.2011 року на суму 50 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586766 від 09.12.2011 року на суму 35 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586869 від 19.12.2011 року на суму 40 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586878 від 20.12.2011 року на суму 33 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586885 від 20.12.2011 року на суму 32 469,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586928 від 23.12.2011 року на суму 15 000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 586958 від 27.12.2011 року на суму 1179543,49 грн.

Наразі судом не приймаються до уваги посилання третьої особи у своїх поясненнях на те, що спірний контракт укладено з порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки вказаний контракт з боку позивача було підписано Пахотою В.Ю., який мав право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності та підписувати договори на суму, що не перевищує 500000,00 грн., тоді як вартість укладеного контракту з урахуванням додаткових угод склала 8126489,00 грн.

За положеннями ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо виконання спірного форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 з боку позивача шляхом сплати коштів за придбання товару, суд доходить до висновку про наступне схвалення позивачем вказаного контракту, що вказує на обов'язковість цього контракту для його сторін та виникнення у них відповідних прав та обов'язків.

Так, за статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Натомість згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, відповідно до умов п. 3.2. контракту (в редакції додаткової угоди № 2) кінцевий строк поставки товару сторонами було визначено: для товару-1, 3, 5 - до 15 серпня 2011 року (п. 3.2.2), для товару-7 - до 15 серпня 2011 року (п. 3.2.3), для товару-2, 4, 6 - до 15 жовтня 2011 року (п. 3.2.4), .для товару 9-14 - до 20 жовтня 2011 року (п. 3.2.1), для товару-8 - до 31 грудня 2011 року.

Проте, як з'ясовано судом, відповідач частково виконав прийняті на себе зобов'язання по поставці обумовленого в п. 2.1 форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 (в редакції додаткової угоди № 2) товару на загальну суму 2497768,69 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, а саме: № 4 від 02.09.2011 року на суму 360000,00 грн.; № 575 від 01.10.2011 року на суму 60 582,00 грн.; № 576 від 07.10.2011 року на суму 156 584,00 грн.; № 624 від 07.10.2011 року на суму 134 402,69 грн.; № 520 від 08.10.2011 року на суму 203340,00 грн.; № 521 від 09.10.2011 року на суму 347320,00 грн.; № 621 від 14.10.2011 року на суму 270840,00 грн.; № 625 від 19.10.2011 року на суму 116160,00 грн.; № 622 від 21.10.2011 року на суму 486080,00 грн.; № 578 від 21.10.2011 року на суму 117480,00 грн.; № 614 від 30.11.2011 року на суму 79764,00 грн.; № 56 від 26.01.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 160 від 22.02.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 161 від 27.02.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 298 від 04.04.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 299 від 05.04.2012 року на суму 16500,00 грн.; № 483 від 25.05.2012 року на суму 45108,00 грн.; № 547 від 30.07.2012 року на суму 16020,00 грн.; № 552 від 01.08.2012 року на суму 16000,50 грн.; № 560 від 07.08.2012 року на суму 5587,50 грн. Відтак, сума залишку непоставленого відповідачем товару (базового активу) на користь позивача, що був оплачений останнім, згідно форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 складає 5628720,31 грн. (8126489,00 грн. - 2497768,69 грн.). Вказана сума зазначена як заборгованість відповідача по поставці товару у складених та підписаних сторонами по справі актах звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2013 року та станом на 29.11.2013 року.

Наразі суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що ним було виконані зобов'язання за контрактом та здійснено поставку товару на склад згідно п. 3.2. форвардного контракту. Адже відповідно до умов п. 3.1. форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 від 08.02.2011 року поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 ЕХЖ (франко-елеватор) сертифікований Білгород-Дністровський ХПП, який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський (елеватор). Однак, відповідач в порушення умов п. 3.1. форвардного контракту не здійснив поставку на елеватор (Білгород-Дністровський ХПП). До того ж згідно із п. 3.3. форвардного контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1. цього контракту. Проте, відповідачем не надано акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.3. форвардного контракту.

Також про нездійснення відповідачем поставки базового активу, обумовленого в п. 2.1 форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 (в редакції додаткової угоди № 2), на спірну суму свідчить відсутність вказаних в п. 3.5 контракту документів на вказаний товар (видаткова і податкова накладні, складська квитанція (із зазначенням кількісних та якісних показників), виписану на ім'я продавця, свідоцтво про якість/сертифікат якості) та акту приймання-передачі товару, як це передбачено п. 8.4.3. контракту.

При цьому судом не приймаються доводи відповідача про те, що з огляду на укладення між позивачем та відповідачем договору застави зерна та насіння урожаю 2011 року на суму 6581500,00 грн. позивач повинен був задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна. Так, згідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Тобто у даному випадку задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна є правом позивача як заставодержателя, а не його обов'язком. Тим більш доказів наявності заставленого майна згідно договору застави від 31.05.2011 року відповідачем не було надано, а згідно наданих відповідачем пояснень заставленого у відповідача на даний час не існує.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів поставки товару (базового активу) за форвардним контрактом № ФК 08/02-11-01 на спірну суму коштів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов'язання з поставки вказаного товару.

В свою чергу з огляду на встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем форвардним контрактом № ФК 08/02-11-01 щодо поставки обумовленого базового активу, суд доходить до висновку про порушення відповідачем умов вказаного контракту, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати товар, на який він розраховував при укладенні контракту.

Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Наразі в п. 9.9 контракту передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав покупцеві товар у встановлений цим контрактом строк, і прострочення поставки складає більше, ніж 3 робочих дні, покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо.

Правова природа перерахованої суми як попередньої оплати визначається не лише її визначенням у платіжному документі та датою платежу, а також наявністю зустрічного зобов'язання контрагента по поставці товару на цю суму відповідно до умов договору. Після пред'явлення покупцем на власний вибір продавцю вимоги про повернення сплачених коштів в якості передплати зобов'язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов'язання з повернення коштів.

Як з'ясовано судом, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення у 3-денний строку суми попередньої оплати в сумі 5628720,31 грн. (лист № 17/04/14-02 від 17.04.2014 р.), яка відповідно до відмітки поштової служби на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення була отримана відповідачем 29.04.2014 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, у разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведене дає підстави стверджувати, що після отримання вимоги позивача у відповідача в силу вимог ст. 530 та ст. 693 ЦК України виникло нове зустрічне зобов'язання у триденний строк від дня пред'явлення вимоги повернути позивачу сплачені в якості попередньої оплати грошові кошти на поточний рахунок позивача.

Однак, як встановлено судом, суму здійсненої позивачем як передоплати відповідач не повернув, що не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми передоплати 5628720,31 грн., наявність якої зафіксовано у складених сторонами актах звірки взаєморозрахунків.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що сплачена позивачем сума не є передоплатою судом оцінюються критично. Так, згідно ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Натомість відповідачем було здійснено часткову поставку товару, при цьому останній не повідомляв позивача про відмову від поставки товару частково або в повному обсязі, чи про зупинення виконання свого обов'язку, будь-яких доказів в підтвердження цього до суду не надано. Крім того, за положеннями ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. З огляду на те, що позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, в свою чергу відповідач повинен був виконати своє зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі. Так, здійснення позивачем платежів не у строки, встановлені контрактом для сплати траншів, на що вказує відповідач, не змінює правову природу цих платежів як попередньої оплати, тим більш про це свідчить той факт, що відповідачем здійснювалась поставка товару у 2012 році після спливу обумовленого контрактом строку поставки (до 31.12.2011 р.).

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду із заявленим позовом суд зазначає наступне.

В силу положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, враховуючи викладене та пред'явлення позивачем вимоги про повернення перерахованих ним коштів лише 29.04.2014 р., відповідно перебіг строку для звернення позивача до суду із заявленими вимогами про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості розпочався після спливу 3-денного строку на повернення коштів. В свою чергу з огляду положення ст. 257 ЦК України строк позовної давності на подачу позову про повернення коштів не сплинув. Посилання відповідача на те, що прострочення виконання відповідачем зобов'язання за контрактом, а отже і перебіг позовної давності розпочався після спливу кінцевого строку поставки товару 31.12.2011 р., суд вважає такими, що не відповідають дійсності. Так, за умовами договору строк поставки відповідачем товару дійсно сплинув 31.12.2011 р., а прострочення зобов'язання з поставки товару відбулось з 01.01.2012 р. Натомість зобов'язання з повернення сплачених позивачем коштів в якості оплати за товар не виникло автоматично з 01.01.2012 р. з огляду на те, що позивачем не пред'являлась така вимога. Таким чином, вказане свідчить, що порушення відповідачем зобов'язання з повернення коштів відбулось після пред'явлення позивачем відповідної вимоги про повернення коштів, адже до цього моменту у відповідача існувало зобов'язання з поставки товару, хоча й мало місце прострочення у виконанні цього зобов'язання. При цьому саме внаслідок порушення відповідачем строку поставки обумовленого договором товару виконання договору в подальшому втратило інтерес для позивача, чим й було обумовлено пред'явлення вимоги про повернення коштів.

Ті обставини, що відповідач після спливу строку поставки товару 31.12.2011 року здійснював поставки товару, передбаченого форвардним контрактом № ФК 08/02-11-01 від 08.02.2011 р. з посиланням на вказаний контракт у видаткових накладних як на підставу поставки, зокрема: видаткова накладна № 56 від 26.01.2012 року на суму 16 500,00 грн.; видаткова накладна № 160 від 22.02.2012 року на суму 16 500,00 грн.; видаткова накладна № 161 від 27.02.2012 року на суму 16 500,00 грн.; видаткова накладна № 298 від 04.04.2012 року на суму 16 500,00 грн.; видаткова накладна № 299 від 05.04.2012 року на суму 16 500,00 грн.; видаткова накладна № 483 від 25.05.2012 року на суму 45108,00 грн.; видаткова накладна № 547 від 30.07.2012 року на суму 16 020,00 грн.; видаткова накладна № 552 від 01.08.2012 року на суму 16 000,50 грн.; видаткова накладна № 560 від 07.08.2012 року на суму 5587,50 грн., не свідчать про визнання відповідачем свого боргу та переривання строку позовної давності, як вказує позивач у своїх поясненнях. Вказані поставки свідчать про визнання відповідачем свого обов'язку по поставці товару. До того ж у випадку здійснення відповідачем поставки товару після встановленого спірним контрактом строку перебіг позовної давності міг перериватися для пред'явлення позивачем вимог про передання оплаченого товару, а не повернення сплачених коштів.

Відтак, враховуючи встановлення судом наявності на момент розгляду справи невиконаного відповідачем зобов'язання по сплаті перерахованих позивачем коштів за товар, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі передоплати, перерахованої на виконання вказаного договору у розмірі 5628720,31 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украгропром" обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украгропром" до Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна академія аграрних наук України, про стягнення 5628720,31 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства „Дослідне господарство „Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" (67742, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Андріївка, вул. Леніна, буд. 58; код ЄДРПОУ 00855308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украгропром" (04060, м. Київ, вул. Щусєва,36, код 36529168; п/р 26007001008292 в ПАТ „Радикаал Банк", МФО 319111) попередню оплату за форвардним контрактом від 08.02.2011 р. № ФК 08/02-11-01 в сумі 5628720/п'ять мільйонів шістсот двадцять вісім тисяч сімсот двадцять/грн. 31 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 73080/сімдесят три тисячі вісімдесят/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15 червня 2015 р.

Суддя В.С. Петров