Ухвала суду № 45401797, 22.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.06.2015 р. Справа№ 914/3229/14

Розглядається скарга: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

на дії: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

у справі № 914/3229/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", м.Червоноград, Львівська область

про: стягнення в сумі 231 866,22 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

від органу дії якого оскаржуються: Романа Н.О. - представник за довіреністю №09.1-45/В8 від 30.04.2015р.;

від позивача (заявника): Демчук О.В. - представник за довіреність №14-94 від 18.04.2014р;

від відповідача (боржника): Сковронський Т.С. - представник за довіреність від 27.05.2015р;

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано скаргу на дії органу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо визнання недійсною постанови від 16.02.2015 ВП № 46391162 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. у справі № 914/3229/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго" про стягнення грошових коштів в сумі 231 866,22 грн.

13.03.2015р. судом винесено ухвалу суду про відкладення вирішення питання про прийняття скарги Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до повернення матеріалів справи № 914/3229/14 до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.04.2015р. прийнято скаргу до розгляду та призначено на 05.05.2015р.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

08.06.2015р. судом винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладено розгляд скарги на 22.06.2015р.

В судовому засіданні 22.06.2015р. представник заявника (позивача) підтримує подану ними скаргу, просить визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 16.02.2015р. про зупинення провадження ВП №46391162 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.12.2014р., визнання недійсною та скасувати постанову від 16.02.2015 ВП № 46391162 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. у справі № 914/3229/14 та зобов'язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП №46391162 про зупинення провадження.

В судовому засідання 22.06.2015р. представник орган дії якого оскаржують проти заявленої скарги заперечує, просить в задоволені скарги відмовити повністю.

В судовому засіданні 22.06.2015р. представник відповідача (боржника) проти заявленої скарги заперечує повністю з підстав зазначених в запереченнях на скаргу (вх.№ 22629/15 від 02.06.2015р), просить в задоволені скарги відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази, суд прийшов до висновку про задоволення скарги на дії органів Державної виконавчої служби виходячи з такого.

Постановою від 16.02.2015 року ВП №46391162 зупинено виконавче провадження наказу №914/3229/14 господарського суду Львівської області.

Підставою зупинення виконання слугували п.15 ч.1 ст.37, ст.. 39 Закону України «Про виконавче провадження», як зазначено у самій постанові, у зв'язку з внесення КП «Червоноградтеплокомуенерго» під №63 до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу». Матеріали справи містять відповідну виписку (Том, а.с.53).

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Вказаному положенню законодавства Конституційним Судом України було дано офіційне тлумачення в рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі №1-26/2012.

Так у названому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року N 2711-IV з наступними змінами, треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Отже, внесення юридичної особи до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є самодостатньою підставою для зупинення виконавчого провадження. Для застосування п.15 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" обставини внесення до Реєстру повинні поєднуватись з характеристикою заборгованості боржника у виконавчому провадженні, що передбачена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", така заборгованість має бути визначена за цим Законом.

Метою Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон) є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості (преамбула вказаного Закону).

Частиною 2 статті 2 Закону чітко визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року "Про виконавче провадження" (далі - Закон) щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, про що безпосередньо вказано у п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче впровадження".

Згідно пункту 3.1. Закону для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно підпункту 3.2.1. цього Закону для внесення до Реєстру підприємство паливно-енергетичного комплексу протягом одного місяця з дня набрання чинності цією статтею подає до розрахункового центру підтверджувальні документи, у тому числі: копію рішення органу управління підприємства щодо участі у процедурі погашення заборгованості; копію установчих документів; копії наявних ліцензій; копію балансу підприємства та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; довідку, складену підприємством у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період. Підтверджувальні документи підписуються або засвідчуються уповноваженою особою підприємства. Повноваження особи, яка подає підтверджувальні документи, встановлюються відповідно до вимог законодавства. Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у підтверджувальних документах, несуть учасники розрахунків.

Однак згідно пункту 1.4 статті 1 Закону до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату.

Положеннями пункту 1.8 статті 1 Закону визначено, що розрахункова дата - це дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

З приписів наведених норм права вбачається, що обов'язковою умовою застосування до відповідача передбачених Законом процедур та, відповідно, застосування п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче впровадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, є необхідним фіксація учасниками розрахунків сум заборгованості, визначеної у наказі господарського суду, примусове стягнення за яким було зупинено, у відповідності із наведеними положеннями Закону, та підтвердження цієї суми учасниками розрахунків на розрахункову дату.

Отже, як зазначено вище, встановлюється, що розрахунковою датою є 1 січня 2013 року та фіксація учасниками розрахунків сум заборгованості, визначеної у наказі господарського суду (правова позиція, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22 квітня 2015 року у справі №909/653/13).

Однак, як встановлено у судовому засіданні та випливає з матеріалів справи рішенням господарського суду Львівської області від 03.11.2014 року у справі №914/3229/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2015 року охоплюється період стягнення і після 2013 року, і зазначена сума боргу не підтверджена учасниками відносин. Сума основного боргу сплачувалася після розрахункової дати, відповідачу також нараховувалися штрафні санкції.

Відповідно до ст. 121 -2 ГПК України за наслідками розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби виноситься ухвала.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 1, 2, 34, 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 86, 1212 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задоволити.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 16.02.2015р. про зупинення провадження ВП №46391162 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. у справі №914/3229/14.

3. Визнати недійсною та скасувати постанову від 16.02.2015 ВП № 46391162 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. у справі №914/3229/14.

4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області поновити виконавче провадження ВП №46391162, про що винести відповідну постанову.

Суддя Коссак С.М.