Рішення № 45401630, 15.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015№910/10639/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»доПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»пропро відшкодування шкоди в порядку регресу 2970,64 грн. Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу 2970,64 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015. порушено провадження у справі №910/10639/15 та призначено розгляд справи на 25.05.2015.

Ухвалою від 25.05.2015 розгляд справи відкладено на 15.06.2015.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

14.11.2013 між ПрАТ«Страхова компанія «Провідна» (далі - позивач, страховик) та Марочкіною І.П. (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/6754894/1042/13 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль «Chrysler» державний номер АА4383ОЕ.

10.10.2014 по вул.. Московська, 24в у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Chrysler» державний номер АА4383ОЕ та «ГАЗ» державний номер АА3813КА під керуванням Пожарського В.Й.

13.10.2014 страхувальник звернувся до страховика із заявою про факт настання події.

12.11.2014 року ПрАТ«Страхова компанія «Провідна» на підставі договору страхування складено страховий акт №2300059800.

На підставі вищевказаного договору від 14.11.2013р., заяви страхувальника від 13.10.2014р., страхового акту №2300059800 від 12.11.2014р., рахунку №АОТ0000417 від 31.10.2014р. позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 3470,64 грн. про що свідчить платіжне доручення №0051234 від 14.11.2014р.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 3470,64грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ» державний номер АА3813КА, як вбачається з постанови Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2014.

Вищезазначеною постановою районного суду Пожарського В.Й. визнано винним та притягнуто до відповідності за ст. 124 КпАП України і накладено штраф у розмірі 340гр.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ» державний номер АА3813КА була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АІ/791997 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АІ/791997, діючим на дату ДТП).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АІ/791997 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «ГАЗ» державний номер АА3813КА на час спірної ДТП.

27.11.2014р. позивач звернувся до відповідача з заявою №03-17/17399 від 24.11.2014 про регресні вимоги в сумі 3 470,64 грн.

Відповідач надав у відповідь лист №812 від 29.01.2015р., за змістом якого зазначив, що сума у розмірі 2970,64грн. буде перерахована на розрахунковий рахунок ПрАТ «СК «Провідна».

За твердженням позивача, станом на момент подачі позову кошти від відповідача на рахунок позивача не надходили. Матеріали справи також не містять доказів перерахування відповідачем сума у розмірі 2970,64грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту у розмірі 3 470,64грн., однак позивач отримав право вимоги в сумі 2 970,64 грн, яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код 23510137) 2 970,64 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 64 коп.) відшкодування шкоди в порядку регресу та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.)судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного тексту рішення: 22.06.2015.

Суддя М.Є. Літвінова