Рішення № 45401599, 15.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015№910/11437/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"доВідкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія "Оранта"пропро відшкодування шкоди в порядку регресу 50 000,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Гаркуша Г.В..- представ. за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 15.06.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу 49490грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2015р. порушено провадження у справі №910/11437/15 та призначено розгляд справи на 03.06.2015р.

Ухвалою від 03.06.2015р. розгляд справи відкладено на 15.06.2015р.

09.06.2015р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

Позивач у судовому засіданні призначеному на 15.06.2015р. підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання призначене на 15.06.2015 не з'явився.

В судовому засіданні 15.06.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

14.06.2011 між ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - позивач, страховик) та Христоєвою В.В. (далі - страхувальник), ПАТ «Укрсоцбанк» (далі - вигодонабувач) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 720525871.11 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль «Мітсубісі» державний номер АХ0135СМ.

06.06.2013р. була укладена додаткова угода №2 до договору №720525871.11 від 14.06.2011.

28.05.2014 по вул. Шевченко в районі перехрестя з вул. Кільцевська у м. Харкові, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Мітсубісі» державний номер АХ0135СМ, під керуванням водія Христоєва І.К. та «ВАЗ 21093» державний номер АХ7657АХ під керуванням Червоточенка В.Б.

28.05.2014 страхувальник звернувся до страховика із повідомленням про автоаварію й надав усі необхідні документи.

04.06.2014 страхувальник звернувся до страховика із заявою на виплату страхового відшкодування.

17.06.2014 року ПрАТ "Акціонерна страхова компанія" ІНГО Україна" на підставі договору страхування складено страховий акт №115462.

На підставі вищевказаного договору від 14.06.2011р., заяви страхувальника від 04.06.2014, страхового акту №115462 від 17.06.2014, рахунку №7-00000800 від 16.06.2014 позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 73 216,47 грн. про що свідчить платіжне доручення №6299 від 08.07.2014.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 73216,47 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ 21093" державний номер АХ7657АХ, як вбачається з постанови Київського районного суду м.Харкова від 20.06.2014.

Вищезазначеною постановою районного суду Червоточенка В.Б. визнано винним та притягнуто до відповідності за ст. 124 КпАП України і накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21093» державний номер АХ7657АХ була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АС/2441909 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АС/2441909, діючим на дату ДТП).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АС/2441909 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «ВАЗ 21093» державний номер АХ7657АХ на час спірної ДТП.

01.09.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією №3555 від 28.08.2014 про регресні вимоги в сумі 73216,47 грн. Про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач залишив претензію без задоволення та відповіді.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту 73216,47 грн., слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АС/2441909, що становить 00,00 грн. та ліміт за шкоду майну складає 50 000,00 грн.

За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту, отримав право вимоги в сумі 50 000,00 грн., яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м.Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул.Воровського, 33, код 16285602) кошти у розмірі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.06.2015.

Суддя М.Є. Літвінова