Ухвала суду № 45401530, 15.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.06.2015Справа № 910/24625/13Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу № 1477/юр від 29.04.2015 Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал"

до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

про стягнення 4322071 грн. 57 коп.

та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія Київводоканал"

про визнання відсутнім права

Представники сторін:

від скаржника (боржника): Бриль П.О. - представник за довіреністю № 58-Д від 26.12.2014;

від стягувача: Шатун С.С. - представник за довіреністю № 313 від 31.03.2015;

Щербатюк К.О. - представник за довіреністю № 321 від 31.03.2015;

від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві: Бялий М.Г. - представник за довіреністю б/н від 14.01.2015

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість у розмірі 2850761 грн. 37 коп., пеню у розмірі 82077 грн. 17 коп., 3 % річних у розмірі 16886 грн. 67 грн., штраф у розмірі 142538 грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 49237 грн. 86 коп.; в іншій частині позову Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відмовлено. В зустрічному позові Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 у справі № 910/24625/13 залишено без змін.

11.02.2015 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 видано накази.

30.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" надійшла скарга вих. №1477/юр від 29.04.2015 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/24625/13, відповідно до якої скаржник просить визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 22.04.2015 ВП № 46745468 незаконними; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про арешт коштів боржника від 22.04.2015 ВП № 46745468.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2015 (суддя Головіна К.І.) скаргу вих. №1477/юр від 29.04.2015 Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/24625/13 повернуто скаржнику без розгляду.

12.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" повторно надійшла скарга вих. №1477/юр від 29.04.2015 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/24625/13 разом із клопотанням про поновлення строку для оскарження дій державного виконавця.

Обгрунтовуючи вимоги, викладені у скарзі, скаржник зауважив, що постановою про арешт коштів боржника від 22.04.2015 ВП № 46745468 було накладено арешт на кошти, які містяться на рахунку № 26008010015896, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк». Однак, вказаний рахунок має спеціальний режим використання, а тому кошти, які знаходяться на ньому, в силу положень законодавства України, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та на стягнення боргу на підставі виконавчих документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 відновлено Комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" строк для подання скарги вих. №1477/юр від 29.04.2015 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/24625/13; розгляд скарги вих. №1477/юр від 29.04.2015 Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/24625/13 призначено на 05.06.2015.

04.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від стягувача надійшов відзив на скаргу, в якому стягувач зазначив, що заявником (скаржником) не надано суду доказів, що рахунок № 26008010015896 має спеціальний режим функціонування (функціонує виключно для нарахування та виплати заробітної плати працівникам, страхових внесків та лікарняних), зокрема не надано зарплатного договору чи виписки за останні п'ять місяців з рахунку № 26008010015896, з огляду на що вимоги скаржника (боржника) є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд скарги відкладено на 15.06.2015.

12.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від скаржника (боржника) надійшли письмові пояснення, в яких Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", зокрема, зазначило, що не в змозі дати копію договору про відкриття зарплатного рахунку, оскільки такий договір не укладався.

Представник скаржника (боржника) у судовому засіданні 15.06.2015 надав усні пояснення по суті скарги; вимоги, викладені у скарзі, підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.06.2015 представники стягувача надали усні пояснення по скарзі; проти задоволення скарги заперечили.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у судовому засіданні 15.06.2015 подав належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 46745468; проти задоволення скарги заперечив.

Розглянувши скаргу вих. № 1477/юр від 29.04.2015, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що 10.03.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Бялим М.Г., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46745468 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 910/24625/13, яким наказано стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" грошові кошти у розмірі 3141501,14 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Однак, у встановлений законом термін боржник (скаржник) не виконав у добровільному порядку наказ Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 у справі № 910/24625/13, тобто не сплатив стягувачу грошові кошти у розмірі 3141501 грн. 14 коп.,у зв'язку з чим на підставі ст. ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Григорян О.Г., 19.03.2015 було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 46745468, долученої до матеріалів справи державним виконавцем у судовому засіданні 15.06.2015, постановою про арешт коштів боржника від 19.03.2015 ВП № 46745468 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. було накладено арешт на кошти, які містяться на наступних рахунках: 1) код фінансової установи: 300023, назва фінансової установи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСОЦБАНК", номер рахунку: 26002000023929; 2) код фінансової установи: 321842, назва фінансової установи: ФІЛІЯ "КИЇВСЬКЕ ГОЛОВНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК", номер рахунку: 26001053103432; 3) код фінансової установи: 380377, назва фінансової установи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК", номер рахунку: 26008301181201, 26042301181201; 4) код фінансової установи: 322669, назва фінансової установи: Фiлiя - Головне управлiння по м. Києву та Київськiй областi публічного акцiонерного товариства "Державний ощадний банк України", номер рахунку: 26002300665083; 5) код фінансової установи: 320984, назва фінансової установи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОКРЕДИТ БАНК", номер рахунку: 26045210323347, 26002220323347, 26001210323347.

Разом з тим, у зв'язку з надходженням інформації від Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями (належним чином засвідчена копія відповіді № 1009829412 від 09.04.2015 ДПСУ знаходиться в матеріалах виконавчого провадження ВП № 46745468), 22.04.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. було винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 46745468, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку № 26008010015896, відкритому Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк».

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю (стаття 43); право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46).

Частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України "Про оплату праці", кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом. Отримання заробітної плати працівниками гарантовано Основним законом держави - Конституцією України.

Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку скаржник (боржник) повинен довести суду належними та допустимими доказами, що рахунок № 26008010015896, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк», має спеціальний режим використання, а саме призначений, як стверджує скаржник, виключно для нарахування та виплати заробітної плати, страхових платежів та лікарняних.

У випадку встановлення судом факту, що рахунок № 26008010015896 має спеціальний режим використання, у суду є підстави для визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 22.04.2015 ВП № 46745468, якою накладено арешт на вказаний рахунок.

Однак, скаржником (боржником) не доведено суду належними та допустимими доказами, що рахунок № 26008010015896, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк», має спеціальний режим використання.

Так, з наданих скаржником банківських виписок по рахунку № 26008010015896 (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи) дійсно вбачається, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" використовує його для виплати заробітної плати працівникам, страхових внесків, відрахування пільгових пенсій.

Разом з тим, вказаний рахунок скаржник (боржник) використовує також і для господарських операцій та сплати інших послуг (послуги зв'язку, за централізоване опалення, за електроенергію, тощо), що підтверджується призначенням платежу у поданих скаржником копіях банківських виписок, з огляду на що суд не може дійти висновку, що рахунок № 26008010015896, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк», використовується виключно для нарахування заробітної плати чи страхових платежів, тобто має спеціальний режим використання.

Крім того, на підтвердження факту, що рахунок № 26008010015896 має спеціальний режим використання, скаржник (боржник) не надав суду, зокрема, довідки Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» чи договору на відкриття вказаного рахунку, в якому вказується призначення такого рахунку.

При цьому, у письмових поясненнях, поданих до відділу діловодства суду 12.06.2015, скаржник зауважив, що рахунок № 26008010015896 він почав використовувати для нарахування заробітної плати та страхових платежів після того, як постановою про арешт коштів боржника від 19.03.2015 було накладено арешт на цільовий рахунок № 26045210323347 в Публічному акціонерному товаристві «Прокредитбанк», який використовувався для виплати заробітної плати та страхових платежів.

Крім того, скаржник (боржник) пояснив суду, що рахунок № 26008010015896 є рахунком за кодом 2600 - кошти на вимогу суб'єктів господарювання (відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280), а тому банк не міг укласти з Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" зарплатний договір з використання саме рахунку № 26008010015896.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" не доведено суду належними та допустимими доказами, що рахунок № 26008010015896, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Авант-Банк», має спеціальний режим використання, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні скарги вих. № 1477/юр від 29.04.2015.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у задоволенні скарги вих. № 1477/юр від 29.04.2015 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 22.04.2015 ВП № 46745468.

Суддя І.М. Отрош