Рішення № 45401480, 16.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12337/15 16.06.15 р.

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова

компанія"

про стягнення 13 271,09 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шуплякова С.Б. за довіреністю № 136/15 від 09.06.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 13 271,09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.05.2015 р.

26.05.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 26.05.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

25.05.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 26.05.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.06.2015 р.

28.05.2015 р. від МТСБ України надійшла відповідь на запит суду.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2015 р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.01.2013 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (Страховик, позивач) та Представництвом компанії «Берлін-Хемі АГ» (Страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту № 207.12.000001, за яким застраховано, зокрема, транспортний засіб марки «Шкода», державний реєстраційний № АА 9156 КХ.

28.01.2014 р. в м. Львові відбулась ДТП за участю транспортних засобів «Шкода», державний реєстраційний № АА 9156 КХ, під керуванням водія Комар О.Р., та «Мазда», державний реєстраційний № ВС 1742 ВТ, під керуванням водія Левандівського Г.Б.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Левандівським Г.Б. вимог Правил дорожнього руху України.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Шкода», державний реєстраційний № АА 9156 КХ, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до Звіту № 158/14 становить 14 015,53 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась за участю застрахованого автомобіля, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 13 771,09 грн. за платіжними дорученнями № 1172 від 06.02.2014 р. та № 1173 від 06.02.2014 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль «Мазда», державний реєстраційний № ВС 1742 ВТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2197681.

Зазначеним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн., франшиза - 500,00 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є особою, яка, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач відзиву на позовна заяву чи будь-яких заперечень по суті спору не надав, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; код ЄДРПОУ 22945712) на корись Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; код ЄДРПОУ 36086124) 13 271 (тринадцять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 09 коп. страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.06.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна