Рішення № 45401020, 16.06.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" червня 2015 р. Справа № 906/683/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Вовк М.П. дов №08/17296-010052 від 29.12.2014

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (с. Стара Гута, Баранівського р-ну)

про стягнення 7998,83 грн. (з урахуванням заяви від 16.06.15р. розміру позовних вимог - 7773, 18 грн.)

Позивачем Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир) пред'явлено позов до відповідача ФОП ОСОБА_4 про стягнення 7998, 83 грн., з яких: 3556,87 грн. борг за активну електроенергію, 2371, 01 грн. вартість електроенергії, спожитої понад договірну величину, 901, 28 грн. пені, 81,27 грн. - 3% річних, 1088, 40 грн. суми інфляційних втрат.

В обгрунтування пред'явленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати коштів згідно умов укладеного Договору про постачання електричної енергії споживачам №271 від 11.09.08р. та Додаткової угоди №64/14 від 27.10.2014р.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 2,12 ГК України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 ГК України.

Ухвалою від 08.05.2015р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

В засіданні суду 16.06.15р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 802, 91 грн. пені, 972, 22 грн. інфляційних втрат, 70,17 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Господарський суд, надавши оцінку заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог встановив, що позивачем зменшено розмір позовних вимог про стягнення пені до 802, 91 грн. проти заявлених 901,27 грн., 972, 22 грн. інфляційних втрат проти заявлених 1088, 40 грн., 70,17 грн. 3% річних проти заявлених 81, 27 грн.

Господарський суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог № б/н від 16.06.2015 до розгляду по суті, оскільки останню подано з дотриманням вимог ГПК України та не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 7 773,18 грн., з яких: 3556,87 грн. борг за активну електроенергію, 2371,01 грн. вартість електроенергії, спожитої понад договірну величину, 802, 91 грн. пені, 972, 22 грн. інфляційних нарахувань, 70,17 грн. 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, до господарського суду повернулися ухвали суду від 08.05.15р. та 26.05.15р., які були направлені останньому на адресу, вказану у Спеціальному витязі, однак повернуті органом зв'язку без виконання з підстав "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 33-34, 35-37, 42-44).

Відповідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року наголошується, Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку неявки в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представник позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2008р. між позивачем ПАТ "ЕК"Житомиробленерго" в особі Баранівського РЕМ (як постачальник) та відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (як споживачем) було укладено Договір №271 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити електричну енергію споживачу, а споживач оплатити постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (надалі за текстом - Договір №271)(а.с. 8-16).

Зобов'язання, права сторін сторони визначили у розділах 2,3 Договору №271.

Відповідальність сторін сторони обумовили у розділі 4 Договору №271, відповідно до п. 4.2.1. якого вказано, що за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком (дод. №4), споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

У п. 4.2.2. Договору №271 сторони визначили, що у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього Договору за відповідний період (місяць) при одно- дво- чи тризонній системі обліку, споживач, виключно грошовими коштами, зобов'язаний сплатити постачальнику двократну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним Договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику".

Порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначено розділом 5 Договору №271, відповідно до п. 5.1. якого сторони визначили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше "1" листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

У п. 7.2. Договору №271 сторони передбачили, що розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюється за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку (додатки 3.1; 3.2; 3.3).

Оплата електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період або плановими платежами (п. 7.3. Договору №271).

Строк дії Договору №271, відповідно до п. 10.1, - до 31 грудня 2008р., та вважається щорічно продовженим.

Факт належного виконання позивачем свого договірного зобов'язання підтверджується:

- звітом про використану електричну енергію від 10.07.2014р. за липень 2014р. (а.с. 17);

- рахунком за активну електроенергію №7531 від 10.07.2014р. за липень 2014р. на суму 3 556, 87 грн. (а.с. 18-19).

Позивачем у липні 2014р. зафіксовано перевищення договірних величин споживання, оскільки в додатку №1 до Договору №271 було погоджено стронами кількість електроенергії в липні 2014р. - 0, 5 тис. кВт.год., а фактично спожито відповідачем 2499 кВт, відтак, перевищені договірні величини споживання становлять 1999 кВт.

Позивачем рахунком №7532 від 10.07.2014р. на суму 2371, 01 грн. пред'явлено відповідачу санкції за перевищення договірних величин споживання (а.с.15,17, 20).

27 жовтня 2014р. сторонами було укладено Додаткову угоду №62/14 до Договору №271, предметом якої була реструкторизація та порядок погашення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії №271 від 11.09.2008р. на суму 5927, 88 грн., що підтверджується актом звірки від 01.09.2014р.

У п. 2 Додаткової угоди до Договору №271 зазначено, що боржник безумовно визнає в повному обсязі заборгованість перед кредитором на суму 5 927, 88 грн. за договором, що складається з: активна електрична енергія - 3 556, 87 грн.; перевищення договірних величин споживання - 2371, 01 грн.

У п. 3 Додаткової угоди до Договору №271 боржник зобов'язався свєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунок з кредитором за поточне споживання активної та реактивної електричної енергії за Договором, а також сплатити кредитору грошові суми, зазначені в п.2 цієї Додаткової угоди, в наступному порядку на протязі 4-х місяців:

1-а) не пізніше "20" 10 2014р. в сумі 900, 00 грн. - активної електроенергії;

1-б) не пізніше "20" 10 2014р. в сумі 600, 00 грн. - перевищення договірних величин споживання;

2-а) не пізніше "20" 11.2014р. в сумі 900, 00 грн. - активної електроенергії;

2-б) не пізніше "20" 11.2014р. в сумі 600, 00 грн. - перевищення договірних величин споживання;

3-а) не пізніше "20" 12.2014р. в сумі 900, 00 грн. - активної електроенергії;

3-б) не пізніше "20" 12.2014р. в сумі 600, 00 грн. - перевищення договірних величин споживання;

4-а) не пізніше "20" 01.2014р. в сумі 900, 00 грн. - активної електроенергії;

4-б) не пізніше "20" 01.2014р. в сумі 600, 00 грн. - перевищення договірних величин споживання (а.с. 22).

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем згідно умов укладеної Додаткової угоди №62/14 до Договору №271 не виконав, що зумовило позивача звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Окрім сум основного боргу в розмірі 3556, 87 грн. та 2371, 01 грн. - санкції за споживання електроенергії понад договірну величину позивач додатково заявив матеріально-правові вимоги про стягнення пені в сумі 802, 90 грн., 972, 22 грн. - суми інфляційних втрат та 70,17 грн. - 3% річних.

До винесення рішення у справі судом не встановлено обставини погашення відповідачем боргу перед позивачем у заявленому останнім складі та розмірі позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши всі матеріали справи відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Умови Договору №271 свідчать про те, що за своєю правовою природою він є Договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Судом в ході розгляду спору встановлено, що відповідачем у визначені Додатковою угодою №62/14 до Договору №271 строки заборгованість із фактично спожитої електричної енергії не сплачено.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії та факту перевищення договірних величин споживання електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 35556, 87 грн. та вартості електроенергії спожитої понад договірну величину в сумі 2371, 01 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 802, 90 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п. 4.2.1. якого вказано, що за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком (дод. №4), споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 802, 90 грн. за загальний період прострочення з 17.07.14р. по 20.04.15р., розрахованої з урахуванням Додаткової угоди №62/14 до Договору №271,а саме:

- в період з 17.07.14р. по 19.10.14р. із суми боргу 3556, 87 грн.;

- в період з 20.10.14р. по 12.11.14р. із суми боргу 900, 00 грн.;

- в період з 13.11.14р. по 19.11.14р. із суми боргу 900, 00 грн.;

- в період з 20.11.14р. по 19.12.14р. із суми боргу 1800, 00 грн.;

- в період з 20.12.14р. по 05.02.15р. із суми боргу 3556, 87 грн.;

- в період з 06.02.15р. по 03.03.15р. із суми боргу 3556, 87 грн.;

- в період з 04.03.15р. по 20.04.15р. із суми боргу 3556, 87 грн.

Господарський суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що останній є правомірно нарахованим та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 802, 90 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі 70, 17 грн.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання (п. 6.2 Постанови ВГСУ від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 Постанови № 14).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (п. 3.1 Постанови № 14).

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується (п. 1.12 Постанови №14 ).

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних з простроченої суми, визнає його арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі на суму 70,17 грн.

Щодо стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 972, 22 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція (абз. 3 п. 3.2. Постанови №14).

Господарський суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з серпня 2014 року по березень 2015 року (позивачем допущено описку в році, тобто замість "2015р." помилково вказано "2014р.") на загальну суму 972, 22 грн., визнає його арифметично правильним, у зв'язку з чим вирішує стягнути зазначену суму згідно резолютивної частини рішення суду.

Стосовно розподілу судових витрат.

Витрати щодо сплати судового збору, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія"Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622:

- на р/р 26037301761 в філії Житомирського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 311647, код 26392718:

- 3556, 87 грн. основного боргу;

- 2371, 01 грн. вартості енергії, спожитої понад договірної величини;

- на р/р 26008002011613 в філії ПАТ "Перший інвестиційний банк" в м. Житомирі, МФО 300506, код 22048622:

- 802, 91 грн. пені;

- 972, 22 грн. - інфляційних втрат;

- 70,17 грн. - 3% річних;

- 1827, 00 грн. судового збору

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23 червня 2015р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (простою)

3- відповідачу (рек. з повід.)